Провадження № 22-ц/803/2592/25 Справа № 212/6579/20 Суддя у 1-й інстанції - Дехта Р. В. Суддя у 2-й інстанції - Зубакова В. П.
08 липня 2025 року м.Кривий Ріг
Справа № 212/6579/20
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Зубакової В.П.
суддів - Бондар Я.М., Остапенко В.О.
секретар судового засідання - Матвійчук Ю.К.
сторони:
позивачка - ОСОБА_1 ,
відповідач - Криворізька міська рада,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційну скаргу Криворізької північної окружної прокуратури, яка діє в інтересах Держави, в особі Криворізької міської ради, на заочне рішення Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18 грудня 2023 року, яке ухвалено суддею Дехтою Р.В. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області та повне судове рішення складено 27 грудня 2023 року, -
У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Криворізької міської ради про визнання права власності на об'єкт незавершеного будівництва.
Позовні вимоги мотивовано тим, що ОСОБА_1 є власницею об'єкту незавершеного будівництва - окремо розташованої нежитлової будівлі - торгівельних приміщень павільйону (незакінчене будівництво, готовність 98%), загальною площею 61,4 кв.м., розташованою за адресою: АДРЕСА_1 .
Право власності підтверджується Договором дарування об'єкта незавершеного будівництва посвідченим приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дацко Я.О. 13.09.2016 року та зареєстрованого в реєстрі за №2069; та інформаційною довідкою №68466059.
Об'єкт незавершеного будівництва знаходиться на земельній ділянці, що передана в оренду на підставі Договору оренди земельної ділянки №2015440 від 27.08.2015 року, укладеного з Криворізькою міською радою.
Криворізькою міською радою оспорюється та не визнається право власності позивачки на об'єкт незавершеного будівництва, відповідно, її право власності підлягає захисту.
Посилаючись на викладене, позивачка просила суд: визнати право власності на об'єкт незавершеного будівництва - окремо розташованої нежитлової будівлі - торгівельних приміщень павільйону (незакінчене будівництво, готовність 98%), загальною площею 61,4 кв.м., розташованою за адресою: АДРЕСА_1 .
Заочним рішенням Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18 грудня 2023 року, описки у якому виправлено ухвалою цього ж суду від 27 грудня 2023 року, позовні вимоги задоволено.
Визнано за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер картки платника податків - НОМЕР_1 , зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_2 , право власності на об'єкт незавершеного будівництва - окремо розташовану нежитлову будівлю - торгівельні приміщення павільйону (незакінчене будівництво, готовність 98%), загальною площею 61,4 кв.м., розташованою за адресою: АДРЕСА_1 ; розміщеного на земельній ділянці, площею 0,0865 га, кадастровий номер 1211000000:04:244:0031.
В апеляційній скарзі Криворізька північна окружна прокуратура, яка діє в інтересах Держави, в особі Криворізької міської ради, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процессуального права.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції, при ухваленні оскаржуваного рішення суду, взято за основу та здійснено посилання в мотивувальній частині на докази, встановлені постановою Верховного Суду від 05.06.2019 у справі №212/6736/16-ц. При цьому, посилаюсь на докази, як на підставу для задоволення позовних вимог, у даній справі, суд оминув увагою ряд фактичних обставин справи, що також встановлені судами апеляційної та касаційної інстанцій під час розгляду цивільної справи №212/6736/16-ц, тим самим надавши суб'єктивну та неповну оцінку фактичним обставинам в їх сукупності. Зокрема, судом не було враховано наступного: на дату прийняття Криворізькою міською радою Дніпропетровської області рішення від 22 липня 2015 року № 3827 щодо відведення спірної земельної ділянки для розміщення торговельно-розважального комплексу, на земельній ділянці вже існувала будівля торгівельних приміщень, будівництво яких на спірній земельній ділянці здійснювалось на підставі Декларації про початок виконання будівельних робіт, яка була зареєстрована Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області від 03 вересня 2014 року за № ДП 082142460162, виданої на замовлення ФОП ОСОБА_2 ; 23 квітня 2015 року, тобто ще до укладення договору оренди земельної ділянки від 27.08.2015, комісією у складі осіб ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 проведено обстеження земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_3 під будівництво торговельного комплексу, під час якого було візуально встановлено, що землекористувачами самовільно захоплено частину земельної ділянки, а саме збільшено площу земельної ділянки приблизно на 60 кв. м, на захопленій частині ведеться будівництво торгових приміщень (декларація від 03 вересня 2014 року № ДП 082142460162); рішенням Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області від 29 січня 2016 року № 6-СК була скасована Декларація про початок будівельних робіт, яка зареєстрована 03 вересня 2014 року за № ДП 082142460162.
У цій справі констатовано, що позовні вимоги Криворізької міської ради Дніпропетровської області в частині зобов'язання відповідачів звільнити земельну ділянку, площею 0,0865 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 , шляхом демонтажу самочинно побудованої капітальної споруди є передчасними, оскільки право власності на об'єкт незавершеного будівництва - окремо розташовану будівлю торговельних приміщень по АДРЕСА_1 на указаній земельній ділянці, є чинним.
Також зазначає, що в провадженні Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу перебувала цивільна справа 212/8939/19 за позовом Криворізької міської ради до Софіївської районної державної адміністрації, в особі державного реєстратора Профатілової М.С., Приватного нотаріуса Криворізького міського нотаріального округу Бурлак Р.О., Приватного нотаріуса Криворізького міського нотаріального округу Дацко Я.О., фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 про скасування рішень про державну реєстрацію прав та зобов'язання вчинити певні дії. Справа надійшла до суду в 2019 році та стосується аналогічного предмету спору.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13.10.2022, у справі 212/8939/19, визнано незаконним та скасовано рішення державного реєстратора Софіївської районної державної адміністрації Профатілової Марини Сергіївни, індексний номер: 31037820 вiд 22.08.2016 року про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на об'єкт нерухомого майна: незавершене будівництво окремо розташованої нежитлової будівлі - торгівельних приміщень павільйону, розташоване за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 1006006212110, номер запису про право власності: 16014866; скасовано реєстраційні записи про право власності за номером 16014866 від 19 серпня 2016 року, за номером 16282901 від 03 вересня 2016 року, за номером 16440145 від 13 вересня 2016 року у Єдиному державному реєстрі речових прав та їх обтяження на об'єкт нерухомого майна: незавершене будівництво окремо розташованої нежитлової будівлі торгівельних приміщень павільйону, розташоване за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 1006006212110. Рішення суду не оскаржено та набрало законної сили 14.11.2022.
Судовим рішенням від 13.10.2022, у справі №212/8939/19, встановлено, що 22.08.2016 року державна реєстрація права власності за ОСОБА_2 на об'єкт незавершеного будівництва - окремо розташованої будівлі торговельних приміщень на АДРЕСА_1 на земельній ділянці кадастровий номер 1211000000:04:244:0031, відбулась всупереч вимог п.68 Порядку, за відсутності документу, що надає право на виконання будівельних робіт.
При цьому, в оскаржуваному судовому рішенні, судом не надано жодної правової оцінки фактичним обставинам справи щодо здійснення самочинного будівництва на земельній ділянці комунальної власності, котра не виділялась для здійснення будівництва в момент фактичного його вчинення, без належних декларативно-дозвільних документів.
Спірний об'єкт самочинного будівництва збудовано на земельній ділянці комунальної форми власності, що не була відведена для цієї мети, його не прийнято в експлуатацію, а тому він не є створеним в розумінні ст. 331 ЦК України, що виключає можливість реєстрації права власності на спірне нерухоме майно, про що неодноразово зазначав Верховний Суд у своїх постановах від 29.03.2018 у справі №909/935/15, від 19.03.2018 у справі №2-4435/2008. Оскільки, згідно з приписом частини другої статті 376 ЦК України, позивачка не набула право власності на спірний самочинно збудований об'єкт, вказане унеможливлює набуття нею земельної ділянки під цим об'єктом у неконкурентний спосіб на підставі абзацу другого частини другої статті 134 ЗК України.
Реєстрація права власності на самочинне будівництво за особою, яка його здійснила, не змінює правовий режим такого будівництва як самочинного (постанови від 7 квітня 2020 року у справі № 916/2791/13 (пункти 6.31-6.33) та від 23 червня 2020 року у справі № 680/214/16-ц) (пункти 53-56)).
Відповідно до ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
При цьому, правочин, що суперечить нормам законодавства не може бути узаконений шляхом ухвалення відповідного судового рішення.
Таким чином, оскільки судовими рішеннями встановлено, що об'єкт незавершеного будівництва - окремо розташована нежитлова будівля - торгівельні приміщення павільйону (незакінчене будівництво, готовність 98%), загальною площею 61,4 кв.м., розташована за адресою: АДРЕСА_1 , розміщеного на земельній ділянці, площею 0,0865 га, кадастровий номер 1211000000:04:244:0031, є об'єктом самочинного будівництва, суд в порушення норм матеріального права, не дослідивши належним чином всі відомі та встановлені фактичні обставини справи дійшов до хибного висновку, що право власності позивачки набуте правомірно.
У відзиві на апеляційну скаргу, який подано з порушенням строків, встановлених судом, та до якого додано докази надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи, позивачка ОСОБА_1 зазначає, що оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим, в процесі розгляду справи суд не порушив норм ні матеріального, ні процесуального права, а тому рішення суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Заслухавши суддю-доповідача, прокурора Криворізької північної окружної прокуратури - Бендас І.І., яка підтримала доводи апеляційної скарги та прсоила її задовольнити, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 набула у власність об?єкт незавершеного будівництва - окремо розташованої нежитлової будівлі - торгівельних приміщень павільйону (незакінчене будівництво, готовність 98%), загальною площею 61,4 кв.м., розташованою за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Договором дарування об'єкта незавершеного будівництва, посвідченим приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дацко Я.О. 13.09.2016 та зареєстрованого в реєстрі за №2069, та інформаційною довідкою №68466059. Об'єкт незавершеного будівництва знаходиться на земельній ділянці, що передана в оренду на підставі Договору оренди земельної ділянки №2015440 від 27.08.2015, укладеного з Криворізькою міською радою.
У листопаді 2016 року Криворізька міська рада Дніпропетровської області звернулась до Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовом до ФОП ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_1 , приватного нотаріуса Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Дацко Я.О., треті особи: Управління містобудування, архітектури та земельних відносин виконкому Криворізької міської ради, Відділ з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради, про розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки (справа №212/6736/16-ц). Даний позов було уточнено 15.02.2017. Згідно уточненої позовної заяви, Криворізька міська рада просила суд розірвати Договір оренди земельної ділянки №2015440 від 27.08.2015, зобов'язати звільнити, шляхом демонтажу, зведену без дозвільних документів споруду, та повернути Криворізькій міській раді земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_3 , скасувати державну реєстрацію права власності на об'єкт незавершеного будівництва, що належить на праві власності ОСОБА_1 .
Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08 вересня 2017 року позов Криворізької міської ради Дніпропетровської області задоволено частково. Розірвано договір оренди земельної ділянки № 2015440 від 27.08.2015. Зобов'язано відповідачів повернути Криворізькій міській раді Дніпропетровської області земельну ділянку, площею 0,0865 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 . У задоволенні решти позовних вимог Криворізької міської ради Дніпропетровської області відмовлено.
Постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 05 червня 2018 року апеляційну скаргу Криворізької міської ради Дніпропетровської області залишено без задоволення. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_8 задоволено. Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 08 вересня 2017 року в частині задоволення позову про розірвання договору оренди земельної ділянки та повернення земельної ділянки скасовано та ухвалено у цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Криворізької міської ради Дніпропетровської області відмовлено. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 05 червня 2019 року касаційну скаргу Криворізької міської ради Дніпропетровської області залишено без задоволення. Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08 вересня 2017 року у нескасованій при апеляційному перегляді частині та постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області від 05 червня 2018 року залишено без змін.
Під час розгляду цивільної справи №212/6736/16-ц було встановлено, що рішенням Криворізької міської ради Дніпропетровської області від 29.10.2014 № 3027 надано дозвіл на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, орієнтовною площею 0,0900 га, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 , під об'єкт - будівля торговельно-розважального комплексу.
07 листопада 2014 року за № 911-р-2 Управлінням Держземагенства у Криворізькому районі Дніпропетровської області надана довідка з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями, у якій вказано місце розташування земельної ділянки: АДРЕСА_3 , площею 0,0600 га, користувачі: ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_10 , цільове призначення - під розміщення будівлі торговельно-розважального комплексу.
04 грудня 2014 року Управлінням Держземагенства у Криворізькому районі Дніпропетровської області надано висновок за № 1379 про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 0,0865 га, для розміщення будівлі торговельно-розважального комплексу, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 , яким управління погодило представлений проект землеустрою, яким було передбачено надання в оренду земельної ділянки житлової та громадської забудови, площею 0,0865 га, за цільовим призначенням - землі для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (код 03.07) для розміщення будівлі торговельно-розважального комплексу.
10 липня 2015 року приватним підприємством «Експоцентр» надано висновок з експертної оцінки технічного стану № 143/2 на відповідність технічним нормам будівництва окремо розташованої нежитлової будівлі торгівельних приміщень павільйону « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за адресою: АДРЕСА_3 , згідно якого збудований об'єкт за зазначеною адресою придатний до експлуатації і розташований у межах виділеної земельної ділянки, та відноситься до капітального будівництва - реєстрація можлива.
Рішенням Криворізької міської ради Дніпропетровської області від 22 липня 2015 року № 3827 було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 0,0865 га, за адресою: АДРЕСА_3 , для розміщення будівлі торговельно-розважального комплексу; зареєстровано за територіальною громадою м. Кривого Рогу в особі Криворізької міської ради Дніпропетровської області право комунальної власності на земельну ділянку житлової та громадської забудови, площею 0,0865 га, за вказаною адресою, для розміщення торговельно-розважального комплексу; надано указану земельну ділянку в оренду строком на 5 років для розміщення торговельно-розважального комплексу згідно доданої схеми.
31 липня 2015 року ФОП ОСОБА_12 , на замовлення ОСОБА_2 , було виготовлено технічний паспорт на громадський будинок - окремо розташовану нежитлову будівлю торговельних приміщень павільйону за адресою: АДРЕСА_3 .
27 серпня 2015 року було укладено Договір оренди земельної ділянки № 2015440, предметом якого є земельна ділянка житлової та громадської забудови за цільовим призначенням - землі для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (код 03.07) для розміщення будівлі торговельно-розважального комплексу, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , площею 0,865 га, на якій розміщені об'єкти нерухомого майна - нежитлова будівля торговельно-розважального комплексу, враховуючи правовстановлюючі документи на нерухоме майно. Указаний договір було зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 27 серпня 2015 року за № 10983512.
Згідно п. 3 цього Договору сторони визначили, що на земельній ділянці розміщені об'єкти нерухомого майна, нежитлова будівля торговельно-розважального комплексу, ураховуючи правоустановчі документи на нерухоме майно, зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстраціє права власності 23.05.2014 року за №№ 5770411, 5770388, від 16.08.2014 року за №№ 6715376, 674972, 6715270, 6715155, а також інші об'єкти інфраструктури - охоронні зони інженерних земель.
Пунктом 32 Договору передбачені права орендаря, зокрема, за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші споруди та закладати багаторічні насадження; за письмовою згодою орендодавця передавати земельну ділянку або її частину без зміни цільового призначення в користування іншій особі (суборенда).
Будівництво торговельного комплексу на земельній ділянці здійснювалося на підставі Декларації про початок виконання будівельних робіт, яка зареєстрована Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області від 03 вересня 2014 року.
02 серпня 2016 року державне підприємство «Державний інститут по проектуванню підприємств гірничорудної промисловості «Кривбаспроект» на адресу Виконавчого комітету Криворізької міської ради Дніпропетровської області надало лист за № 030-1997 «Про розміщення тимчасових споруд (торгівельних павільйонів) за адресою: АДРЕСА_3 , згідно якого встановлено неможливість демонтажу об'єкта без заподіяння йому матеріальної шкоди (згідно візуального огляду), а, отже, фактично ця споруда є нерухомим майном.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачкою ОСОБА_1 , на підставі договору дарування об'єкта незавершеного будівництва, посвідченого приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дацком Я.О. 13 вересня 2016 року та зареєстрованого в реєстрі за №2069, який не визнаний в установленому законом порядку недійсним, було придбано об'єкт незавершеного будівництва за адресою: АДРЕСА_3 . Об'єкт незавершеного будівництва, який належить позивачці ОСОБА_1 на праві приватної власності та право власності на який відповідачем Криворізькою міською радою не визнається, знаходиться на земельній ділянці, що відведене для відповідної мети, без зміни цільового використання. Підстав, що дають право вважати об'єкт зведеним з істотними відхиленнями від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотним порушенням будівельних норм і правил, - не встановлено. Порушення прав інших осіб не встановлено. Таким чином, право власності позивачки ОСОБА_1 на об'єкт незавершеного будівництва набуте правомірно та, оскільки Криворізькою міською радою оспорюється та не визнається право власності останньої на спірний об'єкт незавершеного будівництва, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання за позивачкою ОСОБА_1 права власності на об'єкт незавершеного будівництва - окремо розташовану нежитлову будівлю - торгівельні приміщення павільйону (незакінчене будівництво, готовність 98%), загальною площею 61,4 кв.м., розташованою за адресою: АДРЕСА_1 , розміщеного на земельній ділянці, площею 0,0865 га, кадастровий номер 1211000000:04:244:0031.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, так як їх суд першої інстанції дійшов на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилались, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Згідно з положеннями статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
За змістом статті 41 Конституції України та статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю та мирно володіти своїм майном; право приватної власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
Відповідно до частини першої статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону (частини перша та друга статті 319 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до статті 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. Відмова у державній реєстрації права на нерухомість, ухилення від реєстрації, відмова від надання інформації про реєстрацію можуть бути оскаржені до суду. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.
Згідно зі статтею 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Вирішуючи спір про визнання права власності на підставі статті 392 цього Кодексу, слід враховувати, що за змістом вказаної норми права судове рішення не породжує права власності, а лише підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює його.
Отже, передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності у судовому порядку є наявність підтвердженого належними доказами, як права власності на майно, яке оспорюється або не визнається іншою особою, так і порушення (невизнання або оспорювання) цього права на спірне майно.
Така правова позиція відповідає висновкам Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеним у його постановах від 02 травня 2018 року у справі № 914/904/17, від 27 червня 2018 року у справі № 904/8186/17 та від 11 квітня 2019 року у справі № 910/8880/18, та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 травня 2020 року у справі № 916/1608/18 щодо застосування норм права у подібних правовідносинах.
За вимогами ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Стаття 82 ЦПК України встановлює підстави звільнення від доказування.
Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Відповідно до ч. 4, ч. 5 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.
Згідно зі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08 вересня 2017 року та постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 05 червня 2018 року, які залишені без змін постановою Верховного Суду від 05 червня 2019 року, рішенням Криворізької міської ради Дніпропетровської області від 29.10.2014 р. № 3027 надано дозвіл на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок орієнтовною площею 0,0900 га, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 , під об'єкт - будівля торговельно-розважального комплексу.
07 листопада 2014 року за № 911-р-2 Управлінням Держземагенства у Криворізькому районі Дніпропетровської області надана довідка з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями, у якій вказано місце розташування земельної ділянки: АДРЕСА_3 , площею 0,0600 га, користувачі: ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_10 , цільове призначення - під розміщення будівлі торговельно-розважального комплексу.
04 грудня 2014 року Управлінням Держземагенства у Криворізькому районі Дніпропетровської області надано висновок за № 1379 про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 0,0865 га, для розміщення будівлі торговельно-розважального комплексу, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 , яким управління погодило представлений проект землеустрою, яким було передбачено надання в оренду земельної ділянки житлової та громадської забудови, площею 0,0865 га за цільовим призначенням - землі для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (код 03.07) для розміщення будівлі торговельно-розважального комплексу.
10 липня 2015 року приватним підприємством «Експоцентр» надано висновок з експертної оцінки технічного стану № 143/2 на відповідність технічним нормам будівництва окремо розташованої нежитлової будівлі торгівельних приміщень павільйону « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за адресою: АДРЕСА_3 , згідно якого збудований об'єкт за зазначеною адресою придатний до експлуатації і розташований у межах виділеної земельної ділянки, та відноситься до капітального будівництва - реєстрація можлива.
Рішенням Криворізької міської ради Дніпропетровської області від 22 липня 2015 року № 3827 було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 0,0865 га, за адресою: АДРЕСА_3 , для розміщення будівлі торговельно-розважального комплексу; зареєстровано за територіальною громадою м. Кривого Рогу в особі Криворізької міської ради Дніпропетровської області право комунальної власності на земельну ділянку житлової та громадської забудови, площею 0,0865 га, за вказаною адресою, для розміщення торговельно-розважального комплексу; надано указану земельну ділянку в оренду, строком на 5 років, для розміщення торговельно-розважального комплексу згідно доданої схеми.
31 липня 2015 року ФОП ОСОБА_12 , на замовлення ОСОБА_2 , було виготовлено технічний паспорт на громадський будинок - окремо розташовану нежитлову будівлю торговельних приміщень павільйону за адресою: АДРЕСА_3 .
27 серпня 2015 року укладено Договір оренди земельної ділянки № 2015440, предметом якого є земельна ділянка житлової та громадської забудови за цільовим призначенням - землі для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (код 03.07) для розміщення будівлі торговельно-розважального комплексу, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , площею 0,865 га, на якій розміщені об'єкти нерухомого майна - нежитлова будівля торговельно-розважального комплексу, враховуючи правовстановлюючі документи на нерухоме майно. Указаний договір було зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 27 серпня 2015 року за № 10983512.
Будівництво торговельного комплексу на земельній ділянці здійснювалося на підставі Декларації про початок виконання будівельних робіт, яка зареєстрована Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області від 03 вересня 2014 року.
02 серпня 2016 року державне підприємство «Державний інститут по проектуванню підприємств гірничорудної промисловості «Кривбаспроект» на адресу виконавчого комітету Криворізької міської ради Дніпропетровської області надало лист за № 030-1997 «Про розміщення тимчасових споруд (торгівельних павільйонів) за адресою: АДРЕСА_3 , згідно якого встановлено неможливість демонтажу об'єкта без заподіяння йому матеріальної шкоди (згідно візуального огляду), а, отже, фактично ця споруда є нерухомим майном.
Таким чином, судовими рішеннями, які набрали законної сили, встановлено, що будівництво торговельного комплексу здійснювалося на підставі Декларації про початок виконання будівельних робіт, яка зареєстрована Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області від 03 вересня 2014 року, на земельній ділянці, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 , площею 0,0865 га, яка була в установленному законом порядку відведена для розміщення будівлі торговельно-розважального комплексу.
Згідно Договору дарування об'єкта незавершеного будівництва, посвідченого приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дацко Я.О. 13.09.2016 та зареєстрованого в реєстрі за №2069, ОСОБА_1 набула у власність об?єкт незавершеного будівництва - окремо розташованої нежитлової будівлі - торгівельних приміщень павільйону (незакінчене будівництво, готовність 98%), загальною площею 61,4 кв.м., розташованою за адресою: АДРЕСА_1 . Об'єкт незавершеного будівництва знаходиться на земельній ділянці, що передана в оренду на підставі Договору оренди земельної ділянки №2015440 від 27.08.2015, укладеного з Криворізькою міською радою.
Отже, на підставі договору дарування, який був укладений на підставі зазначених документів, позивачкою ОСОБА_1 на законних підставах було придбано об'єкт незавершеного будівництва за адресою: АДРЕСА_3 .
Посилання в апеляційній скарзі на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 жовтня 2022 року, у справі 212/8939/19, колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки цим судовим рішенням скасовано реєстраційний запис про право власностi за номером 16440145 від 13 вересня 2016 року у Єдиному державному реєстрі речових прав та їх обтяження на об'єкт нерухомого майна: незавершене будівництво окремо розташованої нежитлової будівлі торгівельних приміщень павільйону, розташоване за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 1006006212110, майже через шість років після набуття ОСОБА_1 права власності на об?єкт незавершеного будівництва - окремо розташованої нежитлової будівлі - торгівельних приміщень павільйону (незакінчене будівництво, готовність 98%), загальною площею 61,4 кв.м., розташованою за адресою: АДРЕСА_1 , та цим судовим рішенням не встановлено порушення вимог чинного законодавства або недобросовісності дій безпосередньо ОСОБА_1 при укладенні договору, за яким вона набула вказане майно у власність.
При цьому, державна реєстрація не є способом набуття права власності, а лише становить засіб підтвердження фактів набуття речових прав на нерухоме майно (постанова Верховного Суду від 24.01.2020 у справі № 910/10987/18).
Колегією суддів не приймаються до уваги й посилання в апеляційній скарзі на ст. 228 ЦК України, якою визначено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Апелянтом не надано суду жодного доказу того, що Договір дарування об'єкта незавершеного будівництва від 13 вересня 2016 року був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Так, матеріали справи не містять відомостей про те, що ОСОБА_1 , як обдарована, була обізнана про те, що рішенням Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській № 6-СК від 29.01.2016 року скасовано реєстрацію Декларації про початок виконання будівельних робіт, яка зареєстрована за № ДП 082142460162 від 03.09.2014 року по об'єкту “Будівництво торгових приміщень на території торговельно-розважального комплексу по АДРЕСА_3 » (замовник - ОСОБА_2 ), а тому в її діях відсутня протиправна поведінка, що порушує публічний порядок.
Згідно зі статтею 1, пунктом 3 частини першої статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01 липня 2004 року № 1952-IV державна реєстрація речових прав на об'єкт незавершеного будівництва та їх обтяжень проводиться у порядку, визначеному цим Законом, з урахуванням особливостей правового статусу такого об'єкта; державній реєстрації прав підлягають право власності на об'єкт незавершеного будівництва.
Пункт 5 статті 3 цього Закону передбачає, що державна реєстрація речових прав на об'єкт незавершеного будівництва та їх обтяжень проводиться у порядку, визначеному цим Законом, з урахуванням особливостей правового статусу такого об'єкта.
Відповідно до пункту 70 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), для державної реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва, набутого на підставі договору, подається відповідний договір.
Таким чином, позивачкою було правомірно на законних підставах набуто право власності на спірне майно.
На підставі наведеного вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог, оскільки право власності позивачки ОСОБА_1 на об'єкт незавершеного будівництва набуте правомірно, натомість Криворізькою міською радою оспорюється та не визнається таке право.
Аргументи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а стосуються переоцінки доказів, яким судом першої інстанції надано належну оцінку.
Фактично всі доводи, викладені в апеляційній скарзі, не можуть бути взяті до уваги колегією суддів, оскільки вони фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці. Проте, відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України, оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів учасниками справи діючим законодавством не передбачена. Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені обставини справи, перевірені письмові докази та надано їм належну оцінку.
Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами.
Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв'язку із чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу Криворізької північної окружної прокуратури, яка діє в інтересах Держави, в особі Криворізької міської ради, - залишити без задоволення.
Заочне рішення Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18 грудня 2023 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 10 липня 2025 року.
Головуючий:
Судді: