Справа № 646/3418/25
Провадження № 2/740/1367/25
07 липня 2025 року м. Ніжин Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі
головуючого судді Шевченко І. М.,
за участі секретаря судового засідання Акопян Г. Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» (далі ТОВ «Укр кредит фінанс», товариство) до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
установив:
У квітні 2025 року ТОВ «Укр кредит фінанс» звернулось до Червонозаводського районного суду м. Харкова з указаним позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 1268-7500 від 07.09.2023 у розмірі 50 000,00 грн, з яких: 10 000,00 грн - прострочена заборгованість за кредитом; 40 000,00 грн - прострочена заборгованість за процентами.
Позов мотивовано тим, що 07.09.2023 за допомогою вебсайту (creditkasa.com.ua) сторони в справі уклали електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1268-7500, який разом з правилами відкриття кредитної лінії, паспортом споживчого кредиту, таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови, та з яким відповідач був попередньо ознайомлений. Відповідно до умов договору відповідач отримав від позивача кредит у розмірі 10 000,00 грн, строк кредитування - 300 днів, базовий період - 14 днів, знижена процентна ставка - 2,50 % у день; стандартна процентна ставка - 3,00 % у день. Однак відповідач належним чином не виконав своїх зобов'язань щодо погашення кредиту та процентів, у зв'язку з чим станом на 24.03.2025 утворилась заборгованість у розмірі 99 300,00 грн, з яких: 10 000,00 грн - прострочена заборгованість за кредитом; 89 300,00 грн - прострочена заборгованість за процентами. Але позивачем прийнято рішення про можливість застосування до відповідача програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «Укр кредит фінанс», а тому позивач просив стягнути з відповідача не всю суму заборгованості, а лише її частину у розмірі 50 000,00 грн.
Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 18 квітня 2025 року справу передано за підсудністю до Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області.
15.05.2025 до Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області надійшла вказана цивільна справа. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано головуючому судді Шевченко І. М.
Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 19 травня 2025 року відкрито провадження справі за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 07 липня 2025 року 09-00 год.
У судове засідання сторони не з'явилися.
Представник позивача - Резуєв Є. В. подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі, позов підтримав у повному обсязі, проти заочного розгляду не заперечував.
Відповідач подав до суду заяву, в якій позов визнав у повному обсязі, просив проводити судове засідання без його участі.
Оскільки відповідач визнав позов у повному обсязі, і таке визнання позову не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд на підставі ст. 206 ЦПК України дійшов висновку про задоволення позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши наявні у справі докази, кожного окремо та в сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, керуючись законом, суд дійшов таких висновків.
Судом установлено, що 07.09.2023 сторони в справі уклали в електронній формі договір про відкриття кредитної лінії № 1268-7500, а також підписали паспорт споживчого кредиту, за якими відповідач отримав кредит у сумі 10 000,00 грн, знижена процентна ставка - 2,50 % за кожен день користування кредитом, стандартна процентна ставка - 3,00 % за кожен день користування кредитом, базовий період - 14 днів, строк кредитування - 300 календарних днів з моменту перерахування кредиту, дата повернення (виплати) кредиту - 02.07.2024. Указаний кредитний договір підписаний ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором А7167 (а. с. 11 - 17, 25 - 27).
Перерахування відповідачу кредиту в сумі 10 000,00 грн підтверджується довідкою про перерахування суми кредиту за допомогою системи LigPay (а. с. 29 - 32).
Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості за кредитним договором станом на 24.03.2025 загальна заборгованість за договором № 1268-7500 від 07.09.2023 становить 99 300,00 грн і складається з основного боргу в розмірі 10 000,00 грн та залишку процентів у розмірі 89 300,00 грн, які нараховані за період з 07.09.2023 до 02.07.2024 (а. с. 33 - 35).
Установлено, що відповідач порушив взяті за договором зобов'язання з повернення суми кредиту та процентів за користування кредитними коштами, що призвело до утворення заборгованості в зазначеному розмірі.
За твердженням позивача, прийнято рішення про можливість застосування до відповідача програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «Укр кредит фінанс» шляхом зменшення розміру кредитної заборгованості до 50 000,00 грн.
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені статтею 203 ЦК України. Так, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (ч. 3 ст. 215 ЦК України).
У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частиною 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно із ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
У силу ч. 1 ст. 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа. Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Згідно зі ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України зобов'язання повинне виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Одним з видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
Згідно зі ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1049 цього Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Статтею 2 ЦПК України встановлено, що завданням цивільного судочинства є, зокрема, справедливий розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).
За положеннями ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у сукупності, суд вважає позов доведеним, обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.
Зі справи вбачається, що відповідач не дотримався взятих за договором зобов'язань щодо своєчасної сплати суми кредиту та нарахованих процентів за користування кредитом, що призвело до утворення заборгованості в розмірі 99 300,00 грн. При цьому суд ураховує позицію позивача про стягнення неповної суми заборгованості за кредитним договором, а лише її частини в розмірі 50 000,00 грн з урахуванням програми лояльності, застосованої позивачем до відповідача.
Оскільки фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку не повернуті, а також не сплачено проценти за користування кредитними коштами, то наявні підстави для стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 50 000,00 грн, з яких: 10 000,00 грн - прострочена заборгованість за кредитом; 40 000,00 грн - прострочена заборгованість за процентами, у межах заявлених позовних вимог. При цьому суд ураховує позицію відповідача, який визнав позов у повному обсязі, і таке визнання позову не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір - 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, та згідно зі ст. 142 ЦПК України у зв'язку з визнанням позову відповідачем, позивачу слід повернути з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Керуючись ст. 2, 12, 13, 76 - 81, 89, 141, 142, 206, 259, 263 - 265, 268, 272, 273 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» (ЄДРПОУ 38548598; бул. Лесі Українки, 26, офіс 407, м. Київ, 01133) заборгованість у загальному розмірі 50 000 (п'ятдесят тисяч) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» (ЄДРПОУ 38548598; бул. Лесі Українки, 26, офіс 407, м. Київ, 01133) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» (ЄДРПОУ 38548598; бул. Лесі Українки, 26, офіс 407, м. Київ, 01133) з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову згідно з платіжною інструкцією від 09 квітня 2025 року № 66969, у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Рішення суду може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І. М. Шевченко