Справа №731/297/25
Провадження №2/731/197/25
(з а о ч н е)
10 липня 2025 року с-ще Варва
Варвинський районний суд Чернігівської області в складі:
судді Савенка А.І.,
за участю секретаря Тарасенко Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань №1 Варвинського районного суду Чернігівської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ», подану адвокатом Пархомчуком Сергієм Валерійовичем, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
19 травня 2025 року, засобами електронного зв'язку, до Варвинського районного суду Чернігівської області надійшла вказана позовна заява.
На обґрунтування заявлених позовних вимог посилаються на те, що 10 липня 2021 року між відповідачем по справі ОСОБА_1 та ТОВ «ЛІНЕУРА Україна» було укладено Кредитний договір №2120513. Вказаний договір було підписано за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, доступ якої забезпечується клієнту через Веб-сайт www.credit7.ua, шляхом використання електронного підпису позичальника, який був відтворений шляхом використання відповідного одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. За умовами вищевказаного Договору кредитодавець зобов'язався передати позичальнику (відповідачу) у власність кошти у розмірі 3 700 грн на встановлений Договором 30-денний строк, з можливістю пролонгації/автопролонгації, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок, вказаний позичальником НОМЕР_2, а останній у свою чергу зобов'язався повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики або достроково, та сплатити плату (проценти) від суми позики, інші платежі, можливі штрафні санкції, у відповідності до Графіку сплати кредитних коштів.
При цьому позикодавець свої зобов'язання за вищевказаним договором виконав у повному обсязі, надавши відповідачу можливість розпоряджатися коштами на умовах, передбачених відповідним Договором.
У подальшому, між ТОВ «ЛІНЕУРА Україна» та позивачем ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» був укладений Договір факторингу №02-24122001 від 24 грудня 2021 року, у відповідності до положень якого ТОВ «ЛІНЕУРА Україна» передало (відступило) за плату ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» права вимоги, а ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» прийняло належні ТОВ «ЛІНЕУРА Україна» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, в тому числі і до відповідача за Кредитним договором №2120513 від 10 липня 2021 року на заборгованість у загальному розмірі - 12 136 грн, з яких: 3 700 грн - прострочена заборгованість за сумою кредиту та 8 436 грн - заборгованість за відсотками.
Натомість, усупереч умовам вказаного Договору, незважаючи на направлення поштовим зв'язком на адресу відповідача відповідного повідомлення з вимогою щодо добровільного погашення заявленої заборгованості, останній не виконав взятих на себе боргових зобов'язань, оскільки погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ», ні на рахунки первісного кредитора ТОВ «ЛІНЕУРА Україна», так і не здійснив.
У зв'язку з цим, позивач просить стягнути на свою користь з відповідача ОСОБА_1 відповідну заборгованість у загальному розмірі - 12 136 грн. Також, позивач наполягає на розподілі судових витрат, у виді сплаченого судового збору у сумі - 2 422, 40 грн та витрат на правову допомогу адвоката у сумі - 10 500 грн.
Ухвалою Варвинського районного суду Чернігівської області від 22 травня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду на 20 червня 2025 року, яке у подальшому, з підстав заявленого відповідачем відповідного клопотання, було відкладене на 10 липня 2025 року.
19 червня 2025 року представник позивача - адвокат Пархомчук С.В., використовуючи засоби електронного зв'язку, звернувся до суду із заявою про розподіл судових витрат у виді сплаченого судового збору у сумі - 2 422, 40 грн та витрат на правову допомогу адвоката у сумі - 10 500 грн, на підтвердження чого додав відповідні документи по справі (а.с. 53-55).
Позивач «ФК КЕШ ТУ ГОУ» явку свого представника у судове засідання не забезпечили, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Причину своєї неявки до суду не повідомляли. Клопотань про відкладення розгляду справи не надходило. У позовній заяві та процесуальній заяві про розподіл витрат просили розгляд справи проводити без виклику сторін.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся у встановленому законом порядку. Відзиву на позовну заяву чи інших заяв з процесуальних питань від відповідача не надійшло.
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Оскільки відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, про причини своєї неявки в судове засідання не повідомив, відзиву не подав, а позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд на підставі ст. 280 ЦПК України проводить заочний розгляд справи.
Судом встановлено, що 10 липня 2021 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено Договір №2120513 про надання коштів на умовах споживчого кредиту (а.с. 12-18).
Вказаний Договір було укладено за допомогою ІТС товариства, доступ до якої забезпечується клієнту через Веб-сайт або Мобільний додаток, та підписано, шляхом використання відповідачем ОСОБА_1 електронного підпису одноразовим ідентифікатором «Х508», який було направлено позичальнику 10 липня 2021 року о 13:24:14 на номер телефону НОМЕР_1 , що підтверджується копією довідки про ідентифікацію (а.с. 22).
Відповідно до п. 1.2. даного Договору сума кредиту складає 3 700 грн.
Згідно із п. 1.3. строк кредиту становить 30 днів. Детальні терміни повернення кредиту та сплати процентів визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується - Графік платежів), що є Додатком №1 до цього Договору. Графік платежів розраховується за зниженою процентною ставкою, виходячи з припущення, що Споживач виконає свої обов'язки на умовах та у строки, визначені в Договорі. Строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах визначених в Розділі 4 цього Договору, зокрема:
- клієнт, підписуючи цей Договір, дає згоду на його автопролонгацію, - продовження дії договору та строку користування кредитом з закінчення строку кредиту або продовженого строку кредиту (п.1.3, п.4.1.5 Договору) ще на 15 календарних днів (п. 4.2.2. Договору 2120513);
- загальна кількість атовпролонгацій за цим Договором обмежується загальною кількістю календарних днів користування кредитом, яка не може бути більшою за 120 календарних (включаючи період, визначений в п.1.3 Договору). Тобто, якщо у разі наступної (чергової) автопролонгації загальна кількість днів користування кредитом буде більшою за 120, така автопролонгація не застосовується, а строк повернення кредиту та сплати нарахованих процентів с таким, що настав.
На підставі погоджених умов, викладених у п. 2.1. договору ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» надає кредит у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів кредиту з використанням реквізитів платіжної картки № НОМЕР_2 , або іншої платіжної картки клієнта, реквізити якої надані клієнтом Товариству з метою отримання кредиту.
Тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти на таких умовах: стандартна процента ставка становить 1,90% в день та застосовується в межах всього строку кредиту, вказаного в п. 1.3 цього Договору (п. 1.4.1).
Знижена процентна ставка становить 1,90% в день (п. 1.4.2).
Відповідно до п. 1.5 та п. 1.6 договору орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору за зниженою та стандартною ставкою за весь строк кредиту складає 24 079,41%, що становить 5 809 грн.
Аналогічним чином відповідачем також було підписано Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для клієнта (споживача) та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (Додаток №1) (а.с. 9) та Паспорт споживчого кредиту (а.с. 10-11), які містять тотожні Договору положення.
ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» свої зобов'язання перед відповідачем виконало та надало йому кредит у сумі 3 700 грн, шляхом зарахування 10 липня 2021 року обумовлених кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_2 , номер транзакції в системі iPay.ua - 97142685, призначення платежу: зарахування 3 700 грн, що підтверджується відповідною інформаційною довідкою №20907-0403, виданою 04 березня 2024 року директором ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» (а.с. 36).
Суд зважає, що відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори.
Згідно зі статтею 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 статті 634 ЦК України, передбачено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
За приписами ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
За змістом ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію».
Так, згідно із статтею 13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію"). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму (ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).
Таким чином, судом встановлено що, посилання на обставини укладення вищезазначеного Договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту між його сторонами в електронній формі, відповідає положенням Закону України «Про електронну комерцію», оскільки позивачем доведено, що відповідач ОСОБА_1 ідентифікував себе в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції; надав відповідні данні для заповнення формуляра заявки (П.І.П, РНОКПП, місце проживання, телефон, данні паспорту та ін.) та шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним Законом України «Про електронну комерцію» погодився із запропонованими умовами договору та підписав їх.
Факт підписання сторонами зазначеного Договору не спростований та не оспорюється, навпроти був визнаний відповідачем.
За таких обставин, судом встановлено, що між ОСОБА_1 та кредитодавцем виникли договірні відносини, оскільки між ними був укладений відповідний Договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту.
З метою підтвердження наявності у позивача в межах вищевказаного Договору відповідного права вимоги до позичальника - відповідача по справі, до матеріалів справи додано документи, які підтверджують наступні обставини.
24 грудня 2021 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», як клієнтом, та ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ», як фактором, укладено договір факторингу №02-24122001 (а.с. 26-29), відповідно до якого фактор передає кошти у розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступає факторові права грошової допомоги (права вимоги) до боржників за кредитними договорами.
Для підтвердження дійсності прав вимоги, що відступаються, клієнт надає фактору документацію в порядку, визначеному цим договором (п. 6.2.2 Договору).
Відповідно до п. 6.2.3. Договору факторингу, права вимоги переходять до фактора після підписання сторонами цього договору та виконання фактором вимог п. 7.2 Договору.
В якості ціни за придбання (відступлення) прав вимоги, Фактор сплачує Клієнту плату (ціна продажу) в розмірі, що станом на дату підписання сторонами цього Договору складає 2 770 911,15 грн, без ПДВ (п. 7.1. Договору факторингу).
Фактор здійснює оплату клієнту шляхом: перерахування суми, що вказана в п. 7.1 цього Договору, на вказаний у реквізитах до цього Договору рахунок, протягом 2 (двох) робочих днів з дати підписання Сторонами цього Договору (п. 7.2. Договору факторингу).
Факт здійснення між сторонами приймання-передачі документації підтверджується відповідним актом приймання-передачі підписаним особами, що мають повноваження на здійснення цих дій від кожної зі сторін (п. 8.1.2. Договору). За фактом передачі реєстру боржників сторони підписують акт приймання передачі реєстру боржників (п. 8.2.2. Договору).
З копій платіжних інструкцій: №453 від 28 грудня 2021 року, №1696 від 24 грудня 2021 року та №1697 від 28 грудня 2021 року (а.с. 34, 35) вбачається, що ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» сплатило ціну згідно п. 7.1 Договору факторингу №02-24122001 від 24 грудня 2021 року у розмірі 2 770 911,15 грн (а.с. 34, 35).
Відповідно до витягу з Реєстру боржників до договору факторингу №02-24122001 від 24 грудня 2021 року, у вказаному реєстрі ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) значиться, як боржник за Договором №2120513 від 10 липня 2021 року, сума заборгованості за яким - 12 136 грн, з яких: 3 700 грн - сума виданого кредиту, 8 436 грн - залишок по відсотках (а.с. 21).
Вказана сума заборгованості, також, підтверджується і відповідною випискою з особового рахунка за Кредитним договором №2120513 щодо ОСОБА_1 (а.с. 20), нарахованим за період з 10 липня 2021 року 13 січня 2025 року.
Суд бере до уваги, що доказів на підтвердження того, що вищевказаний Договір факторингу, укладений між первісним кредитодавцем відповідача та ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ», скасований, відповідачем не надано.
Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав (ст. 514 ЦК України).
Таким чином, з огляду на встановлені судом обставини, суд приходить до висновку щодо набуття позивачем ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» права грошової вимоги до ОСОБА_1 за Договором №2120513 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, укладеним 10 липня 2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА».
Зі змісту ст. 526, 530 ЦК України вбачається, що зобов'язання повинно виконуватися відповідно до умов договору у встановлені строки.
Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За таких обставин, судом встановлено, що після укладення вищезазначеного Кредитного договору відповідач ОСОБА_1 допустив порушення зобов'язань, встановлених договором, доказів своєчасного та належного виконання умов договору не надав, що свідчить про наявність вказаної позивачем заборгованості.
Суд також бере до уваги, що під час судового розгляду стороною відповідача розрахунок такої заборгованості не спростовувався, оскільки останнім будь-яких заперечень щодо його змісту до суду не надано, а тому суд погоджується з розрахунком, який наданий позивачем на обґрунтування заявлених вимог та приходить до висновку щодо наявності правових підстав для задоволення заявлених позивачем вимог та стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за зазначеним Договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту.
У зв'язку з цим, заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню.
Суд зважає, що позивачем також заявлено вимогу щодо розподілу судових витрат, які пов'язані з розглядом даної цивільної справи, зокрема: 2 422,40 грн - сплаченого судового збору та 10 500 грн - у рахунок відшкодування витрат на правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 2 ст. 133 ЦПК України).
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частина 8 ст. 141 ЦПК України передбачає, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонам доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
на обґрунтування витрат на правничу допомогу стороною позивача було долучено до матеріалів справи наступні документи:
- копія свідоцтва про право на зайняття адвокатської діяльністю Пархомчука С.В. та копія Довіреності від 30 грудня 2024 року (а.с. 8, 38);
- копія Договору про надання правничої допомоги від 29 грудня 2023 року між ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» та адвокатом Пархомчук С.В. (а.с. 23-24), де визначено, що вартість правової допомоги адвоката обчислюється, виходячи із фактично затрачених годин роботи адвоката та розраховується, виходячи з вартості роботи адвоката, яка встановлюється сторонам у розмірі 2 000 грн за одну годину фактично витраченого часу на надання правової допомоги;
- копія Додаткової угоди №1 до Договору про надання правової допомоги від 29 грудня 2023 року, укладеної 27 грудня 2024 року між ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» та адвокатом Пархомчук С.В., щодо продовження строків дії основного Договору (а.с. 25);
- копія Акту про отримання правової допомоги від 16 червня 2025 року, згідно з яким адвокат Пархомчук С.В. надав, а клієнт ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» прийняли правову допомогу під час підготовки та направлення позову про стягнення заборгованості із ОСОБА_1 за кредитним договором №2120513 від 10 липня 2021 року на загальну суму - 10 500 грн та копія відповідного рахунку (а.с. 57, 63 зворот);
- копія платіжної інструкції №39418 від 16 червня 2025 року щодо оплати ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» на користь ОСОБА_2 коштів на суму 10 500 грн, з цільовим призначенням: «оплата за правничу допомогу згідно рахунку 16.06.2025-26 від 16.06.2025 р. Договору про надання правової допомоги від 29.12.2023 року» (а.с. 62).
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем до суду надано належні докази на підтвердження понесених ними судових витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги.
Разом з тим, слід наголосити, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Аналогічний висновок викладено Верховним Судом у постанові від 02 липня 2020 року у справі №362/3912/18 та у додатковій постанові від 30 вересня 2020 року у справі №201/14495/16-ц.
Критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема, наданих на підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо (додаткова постанова КГС ВС від 30 серпня 2023 року №911/3586/21).
Суд зважає на те, що позовна заява стосується спору з невеликою ціною позову та невеликим рівнем складності. За таких обставин, зважаючи на відповідні заперечення відповідача, суд дійшов висновку, що сума витрат на правничу допомогу в розмірі 10 500 грн за надану адвокатом Пархомчуком С.В. правову допомогу є завищеною та не відповідає критерію розумності. При цьому, на думку суду, критерію розумності відповідає сума витрат на правничу допомогу в розмірі - 4 000 грн.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем сплачений судовий збір в сумі 2 422, 40 грн (а.с. 1, 33), який відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України також покладається на відповідача.
На підставі наведеного, керуючись ст. 141, 247, 263, 265, 273, 280-284, 354 ЦПК України, суд -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_4 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» (код ЄДРПОУ: 42228158; юридична адреса: вул. Кирилівська, б. 82, оф. 7, м. Київ, 04080) заборгованість за Договором №2120513 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, укладеним 10 липня 2021 року з Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА Україна» (код ЄДРПОУ: 42753492) у розмірі - 12 136 (дванадцять тисяч сто тридцять шість) гривень, судовий збір у сумі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні) 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу у сумі - 4 000 (чотири тисячі) гривень, а всього стягнути 18 558 (вісімнадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят вісім) гривень 40 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя А.І.Савенко