Справа № 686/18657/25
Провадження № 3/686/5420/25
09 липня 2025 року м. Хмельницький
Суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області Піндрак О.О., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , непрацюючої,
за ч. 3 ст. 154 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
ОСОБА_1 26 травня 2025 року близько 20 год. 00 хв., перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , в порушення п. 5.1.11 «Правил утримання домашніх тварин у м. Хмельницькому та втрати чинності рішення міської ради від 26.08.1999 № 5», затвердженого рішенням сьомої сесії Хмельницької міської ради від 15.06.2011 р. № 6, допустила вихід своєї собаки породи «метис» з двору будинку, внаслідок чого собака накинулась на ОСОБА_2 та покусала його ліву та праву ногу, чим завдала фізичного болю (спричинила заподіяння шкоди його здоров'ю).
В судове засідання ОСОБА_1 будучи своєчасно сповіщеною про місце та час розгляду справи (про що свідчить її підпис у відповідній графі протоколу про адміністративне правопорушення), не з'явилася, про причини неявки суд не повідомила, заяв про відкладення розгляду справи від неї не надходило. У відповідності до ч. 1 ст. 268 КУпАП суд розглядає справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідальність за утримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами, утримання незареєстрованих собак, приведення їх у громадські місця, вигулювання собак без повідків та намордників (крім собак, породи яких не внесені до Переліку небезпечних порід собак) чи в не відведених для цього місцях, а також не прибирання власником тварини її екскрементів під час перебування тварини у громадському місці (крім вигулювання у спеціально відведених для цього місцях), передбачена ч. 1 ст. 154 КУпАП.
Кваліфікуючою ознакою ч. 3 ст. 154 КУпАП є заподіяння шкоди здоров'ю людини чи її майну.
Статтею 9 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» передбачені особливості утримання домашніх тварин, а саме: особа, яка утримує домашню тварину, при з'явленні з останньою поза місцем її утримання, зокрема зобов'язана забезпечити: безпеку оточуючих людей і тварин, а також майна від заподіяння шкоди супроводжуваною домашньою твариною; безпеку супроводжуваної домашньої тварини; безпеку дорожнього руху при проходженні з домашньою твариною біля транспортних шляхів і при їх переході шляхом безпосереднього контролю за її поведінкою; наявність повідка для здійснення вигулу собак та інших домашніх тварин, які можуть становити небезпеку для життя чи здоров'я людини, поза місцем постійного утримання таких тварин, а також намордника на собаках порід, що включені до Переліку небезпечних порід собак, що затверджується Кабінетом Міністрів України; наявність на домашній тварині нашийника з ідентифікуючими позначками. При супроводженні домашніх тварин не допускається залишати їх без нагляду.
Системний аналіз положень ст.ст. 218, 221 КУпАП дає можливість зробити висновок, що до компетенції адміністративної комісії відноситься розгляд і вирішення справ про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 154 КУпАП. У свою чергу до компетенції суду відноситься розгляд і вирішення справ про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 154 КУпАП. При цьому розгляд і вирішення справ про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 154 КУпАП, як вбачається зі змісту положень ст.ст. 218 - 24424 КУпАП, не відноситься до компетенції жодних, з числа зазначених у ст. 213 КУпАП органів влади (посадових осіб). Вказані обставини у поєднанні з принципом визначення повноважень адміністративних комісій, що закріплений у ст. 214 КУпАП, могли б давати можливість зробити висновок, що в такому разі справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 3 ст. 154 КУпАП, мають розглядатися саме адміністративними комісіями як такі, що не віднесені до компетенції інших органів влади (посадових осіб), але, оцінюючи відповідність такого висновку положенням чинного законодавства, необхідно звернути увагу на наступне.
Так, ст. 154 КУпАП (у редакції станом на 01.07.2021) структурно складалася з двох частин. У ч. 1 ст. 154 КУпАП (у редакції від 01.07.2021) було передбачено основний склад адміністративного правопорушення, який передбачав адміністративну відповідальність за тримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами, чи понад установлену кількість, чи незареєстрованих собак, або приведення в громадські місця, або вигулювання собак без повідків і намордників (крім собак, у реєстраційних свідоцтвах на яких зроблено спеціальну відмітку) чи в невідведених для цього місцях.
Натомість, ч. 2 ст. 154 КУпАП (у редакції від 01.07.2021) передбачала адміністративну відповідальність за ті самі дії, що спричинили заподіяння шкоди здоров'ю людей або їх майну, а так само повторне протягом року вчинення порушення з числа передбачених частиною першою цієї статті.
Системний аналіз положень ст. 154 КУпАП у зв'язку з положеннями ст.ст. 218, 221 КУпАП (у редакції станом на 01.07.2021) дає можливість зробити висновок, що розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 154 КУпАП, станом на 01.07.2021 відносився до компетенції адміністративних комісій, а справ про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 154 КУпАП, до компетенції судів.
15.07.2021 Верховною Радою України прийнято Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації положень деяких міжнародних угод та директив Європейського Союзу у сфері охорони тваринного та рослинного світу» за № 1684-IX (далі - Закон № 1684-IX), яким ст. 154 КУпАП викладено у новій редакції, що повністю відповідає редакції, чинній на момент вчинення правопорушення та на момент здійснення судового розгляду.
Таким чином, шляхом прийняття Закону № 1684-IX ст. 154 КУпАП структурно була поділена на три окремі частини. При цьому, як видно зі змісту положень вказаного закону, виділення ч. 3 ст. 154 КУпАП відбулося шляхом відокремлення кваліфікуючої ознаки у виді заподіяння шкоди здоров'ю та майну людини з ч. 2 ст. 154 КУпАП. Тобто, кваліфікуючі ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 154 КУпАП, у виді повторності та заподіяння шкоди здоров'ю та майну особи, які в попередній редакції статті містилися у ч. 2, шляхом прийняття нового закону були розділені на окремі частини таким чином, що заподіяння шкоди здоров'ю та майну особи внаслідок порушення правил утримання собак і котів перетворилося на особливо кваліфікуючий склад адміністративного правопорушення, що кваліфікується за ч. 3 ст. 154 КУпАП.
Однак при цьому, як вбачається з положень Закону № 1684-IX, супутніх змін до ст.ст. 218, 221 КУпАП, у зв'язку з появою ч. 3 ст. 154 КУпАП, прийнято не було, а відтак виникла законодавча прогалина, яка полягає у тому, що формально ч. 3 ст. 154 КУпАП не відноситься до компетенції жодного органу влади (посадової особи), що здійснюють розгляд справ про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ - кримінальне обвинувачення не тлумачиться буквально та не зводиться виключно до кримінального переслідування особи за вчинення кримінально-караних діянь, у зв'язку з чим обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення в залежності від певних обставин (характер правопорушення, тяжкість покарання, кваліфікація за національним законодавством) також може підпадати під ознаки кримінального обвинувачення та потребувати юрисдикції суду щодо визначення обґрунтованості останнього. Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 6 КАС України - як складова вимога принципу верховенства права забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.
Проектуючи вказані положення на обставини даної справи суд робить висновок, що наявність прогалини у законодавстві. Разом з цим недоліки законодавства не можуть ігнорувати вимоги суспільства щодо забезпечення правопорядку шляхом притягнення особи до відповідальності за вчинене протиправне діяння.
На підставі вищевикладеного, враховуючи характер адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 154 КУпАП, ступінь його тяжкості, те, що склад вказаного правопорушення у новій редакції законодавства утворює кваліфікуюча ознака, яка в попередній редакції законодавства містилися у ч. 2 цієї ж статті та відносилася до компетенції суду, беручи до уваги, що за вчинення цього правопорушення передбачено обов'язкове додаткове адміністративне стягнення у виді конфіскації, що відповідно до ст. 29 КУпАП може бути застосовано лише судом, то, незважаючи на те, що розгляд судом справ про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 154 КУпАП, прямо не закріплено у ст. 221 КУпАП, суд приходить до висновку, що розгляд і вирішення справ про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 154 КУпАП, має здійснюватися саме судом, а не іншим органом влади (посадовою особою).
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні вищевказаного правопорушення підтверджується сукупністю зібраних по справі доказів, а саме: її та ОСОБА_2 поясненнями; даними протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 28.05.2025; відомостями довідки травмпункту КП «Хмельницька міська лікарня» № 307 від 26.05.2025 щодо завданої шкоди потерпілому ОСОБА_2 ; паспортними даними ОСОБА_3 та відомостями протоколу про адміністративне правопорушення, в якому зафіксовані обставини вчиненого останньою правопорушення.
Оцінюючи зібрані та досліджені в судовому засіданні докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення доведена та її дії слід кваліфікувати за ч. 3 ст. 154 КУпАП, як порушення правил утримання собаки, що спричинило заподіяння шкоди здоров'ю людини.
Приймаючи до уваги характер вчиненого правопорушення, особу порушниці, яка вперше притягається до адміністративної відповідальності, а також інші в сукупності обставини та їх поєднання, суд дійшов висновку накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції ч. 3 ст. 154 КУпАП у мінімальному розмірі, з конфіскацією тварини.
На переконання суду таке стягнення буде справедливим, необхідним і достатнім для запобігання вчиненню нових правопорушень як самою порушницею, так і іншими особами.
Керуючись ст.ст. 401, 283, 284, 294 КУпАП,
постановив:
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 154 Кодексу України про адміністративні правопорушення, і накласти на неї стягнення у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 1700 грн. (одну тисячу сімсот гривень), з конфіскацією тварини (собаки породи «метис»).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 605 грн. 60 коп. судового збору.
Постанова може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга подається через Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Строк пред'явлення постанови до виконання 3 (три) місяці з дня її винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. Штраф вноситься порушником в установу банку України.
У разі несплати правопорушником штрафу у вищевказаний строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:
-подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;
-витрати на облік зазначеного правопорушення, розмір яких визначається Кабінетом Міністрів України.
Після набрання постановою законної сили:
-стягувачем штрафу є: ВП № 1 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області, місцезнаходження: м. Хмельницький, вул. Інститутська, 12/1;
-стягувачем судового збору є: Державна судова адміністрація України, місцезнаходження: м. Київ, вул. Липська, 18/5;
-боржником є: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителька АДРЕСА_2 .
Реквізити для сплати штрафу: населений пункт: Хмельницький, отримувач: ГУК у Хмельницькій обл./Хмельницький район/21081100; код отримувача (код ЄДРПОУ) 37971775; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA418999980313070106000022490; код класифікації доходів бюджету 21081100; найменування коду класифікації доходів бюджету: адміністративні штрафи та інші санкції.
Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (код ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA 908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету 22030106; пункт 5.
Суддя: