Справа №766/15615/24
н/п 1-кп/766/187/25
19.02.2025
Херсонський міський суд Херсонської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілий ОСОБА_4 у судове засідання не з'явився,
розглянувши у судовому засіданні клопотання прокурора Чаплинського відділу Каховської окружної прокуратури Херсонської області ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015230250000564 від 02.09.2015 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першої ст. 190 Кримінального кодексу України (надалі - КК України),
у зв'язку закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності та не встановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення
До Херсонського міського суду Херсонської області надійшло клопотання прокурора Чаплинського відділу Каховської окружної прокуратури Херсонської області ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015230250000564 від 02.09.2015 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першої ст. 190 КК України, у зв'язку закінченням строків давності.
І. Підстави клопотання.
Прокурор зазначає, що у провадженні підрозділу дізнання Каховського районного відділу поліції ГУНП України в Херсонській області знаходиться кримінальне провадження №12015230250000564 від 02.09.2015 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першої ст. 190 КК України.
Досудове розслідування розпочато за заявою ОСОБА_4 про те, що 28.08.2015 року невстановлена особа шахрайським шляхом, під приводом продажу трактору МТЗ заволоділа грошовими коштами потерпілої в сумі 37 тис. грн, які остання перерахувала на банківську картку, проте придбаного товару не отримала.
Під час проведення досудового розслідування вказаного кримінального провадження, проведено всі необхідні слідчі дії, проте жодній особі не було повідомлено про підозру.
Відповідно до ч. 2 ст.12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 190 КК України є кримінальним проступком.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України вбачається, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.
Враховуючи, що з дня вчинення кримінального проступку минуло більше ніж 3 роки, то строк притягнення особи до кримінальної відповідальності, встановлений ст.49 КК України скінчився.
Відповідно до п. 3-1 ч.1 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров'я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі.
Пункт 1-1 ч. 2 ст. 284 КПК України передбачає, що кримінальне провадження закривається судом з підстави передбаченої п. 3-1 частини першої цієї статті.
Згідно абзацу 4 ч. 4 ст.284 КПК України вбачається, що закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 3-1 частини першої цієї статті, здійснюється судом за клопотанням прокурора.
За таких підстав прокурор просить закрити кримінальне провадження за №12015230250000564 від 02.09.2015 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою ст. 190 КК України, на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності та не встановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення.
IІ. Мотиви Суду щодо вирішення клопотання
Відповідно до ст. 8 Кримінального процесуального кодексу України (надалі -КПК) кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
За висновками Верховного Суду закриття кримінального провадження - це форма закінчення досудового розслідування, що є заключним етапом розслідування, на якому прокурор, слідчий чи дізнавач підбивають підсумок провадженню, аналізують та оцінюють сукупність зібраних доказів і на цій основі формулюють у постанові висновок про неможливість подальшого провадження через наявність передбачених законом обставин.
Фактично з цього моменту припиняється кримінальне переслідування, оскільки унеможливлюється подальше проведення слідчих (розшукових) дій та збирання доказів, припиняються повноваження щодо постановлення процесуальних рішень і вчинення процесуальних дій суб'єктами досудового розслідування, закінчується функція судового контролю за дотриманням прав та інтересів осіб під час досудового розслідування. Подальше розслідування, після закриття кримінального провадження, є неможливим доти, доки постанова про закриття кримінального провадження не буде скасована.
Отже, закриття кримінального провадження як одна із форм закінчення досудового розслідування зумовлює припинення перебігу строків досудового розслідування (постанова ОП ККС від 1 квітня 2024 року у справі № 178/50/20 (провадження № 51-2713кмо23)).
Водночас щодо строків давності в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зауважив, що строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобіганню будь?якій несправедливості, яка могла би виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення стосовно подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними. Строки давності є загальною рисою національних правових систем договірних держав щодо кримінальних, дисциплінарних та інших порушень (рішення від 9 січня 2013 року у справі «Олександр Волков проти України», скарга №21722/11).
Також відповідно до прецедентної практики ЄСПЛ одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відступ від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. п.46 рішення у справі «Устименко проти України», п.п.51,52 рішення у справі «Рябих проти Росії», п.31 рішення у справі «Марушин проти Росії», п.61 рішення у справі «Брумареску проти Румунії»).
Відповідно до пункту 2) частини першої ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі.
Оскільки санкції частини першої ст. 190 КК України передбачають покарання у виді штрафу до двох тисяч до трьох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а також інші виді покарань, в тому числі у виді обмеження волі строком на 3 роки, то відповідно до положень ст. 12 КК України вказане діяння відносяться до кримінального проступку, щодо якого в частині строків давності поширюються приписи вказаного пункту 2) частини першої ст. 49 КК України.
Відповідно до пункту 3-1 частини першої ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров'я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі.
Приписами частини другої ст. 284 КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається судом з підстави, передбаченої пунктом 3-1 частини першої цієї статті (пункт 1-1).
Отже за наведених обставин, якщо протягом визначеного законом строку орган досудового розслідування не встановив особу, що вчинила кримінальне правопорушення, і строк давності притягнення до кримінальної відповідальності сплинув (закінчився), то Суд вважає, що досудове розслідування перебуває в стані невизначеності.
В такому стані невизначеності можуть бути порушені права як учасників кримінального провадження (потерпілий, цивільний відповідач) в частині реалізації законних очікувань, зокрема в частині отримання справедливої сатисфакції внаслідок призначеного покарання чи відшкодування шкоди, завданої правопорушенням, так і права та інтереси інших осіб, щодо яких орган досудового розслідування може вчиняти процесуальні (слідчі) дії, зокрема в інтересах, не пов'язаних з розслідуванням даного кримінального провадження, але формально використовуючи його.
Відповідно до частини першої ст. 25 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює нагляд за додержанням законів органами, що провадять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство, користуючись при цьому правами і виконуючи обов'язки, передбачені Законом України «Про оперативно-розшукову діяльність» та Кримінальним процесуальним кодексом України. Письмові вказівки прокурора органам, що провадять оперативно-розшукову діяльність, дізнання та досудове слідство, надані в межах повноважень, є обов'язковими для цих органів і підлягають негайному виконанню. Видання прокурором розпоряджень поза межами його повноважень тягне за собою відповідальність, передбачену законом.
Відповідно до частини першої ст. 36 КПК України прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові та інші фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення прокурора.
Отже, враховуючи встановлені законом повноваження, функції та незалежний статус прокурора, Суд не має підстав ставити під сумнів якість і повноту реалізації прокурором своїх обов'язків, зокрема в частині виконання ним функції процесуального керівництва в кримінальному проваджені щодо ефективності і повноти досудового розслідування.
Приписами частини другої ст. 284 КПК України передбачена можливість усунути таку невизначеність судом і не допустити порушення прав та інтересів третіх осіб та суспільства шляхом закриття кримінального провадження, тобто через ухвалення остаточного рішення за вищевказаних умов.
Отже, встановивши, що клопотання прокурора обґрунтованим, обставини викладені в клопотанні відповідають наданим до суду матеріалам кримінального провадження, з моменту вчинення кримінального правопорушення минуло більш ніж три роки років, вказане кримінальне правопорушення не входить до переліку злочинів, щодо яких давність не застосовується відповідно до вимог частини п'ятої ст. 49 КК України, Суд вважає за можливе задовольнити клопотання і закрити кримінальне провадження №12015230250000564 від 02.09.2015 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою ст. 190 КК України на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності та не встановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення.
ІІІ. Інші рішення, щодо питань, які вирішуються Судом при постановлені цієї ухвали
Суд повинен вирішити питання про розподіл процесуальних витрат у будь-якому рішенні, яким завершується розгляд кримінального провадження по суті. Очевидно, що, звільняючи особу від кримінальної відповідальності, суд або суддя має вирішити питання про скасування чи зміну запобіжного заходу, речові докази, розподіл процесуальних витрат тощо. Таким чином, ВП ВС вважає, що це питання може бути вирішене й ухвалою суду (постанова ВП ВС від 17.06.2020 у справі №598/1781/17, провадження N 13-47кс20).
Отже, Суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким завершується кримінальне провадження, має вирішити питання:
про скасування арешту у відповідності зі ст. 174 КПК України;
щодо речових доказів у відповідності зі ст. 100 КПК України;
щодо розподілу процесуальних витрат у відповідності до ст. 124, 126 КПК України.
Водночас, за даними кримінального провадження відомостей що стосуються виконання (реалізації) статей 100, 124, 126, 174 не надходило.
З цих підстав,
керуючись статтями 283, 284, 368-372, 376, 392, 395, 532 Кримінального процесуального кодексу України, Суд
1. Клопотання прокурора Чаплинського відділу Каховської окружної прокуратури Херсонської області ОСОБА_3 про закриття у зв'язку закінченням строків давності кримінального провадження №12015230250000564 від 02.09.2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою ст. 190 КК України - задовольнити.
2. Закрити кримінальне провадження за №12015230250000564 від 02.09.2015 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою ст. 190 КК України на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності та не встановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення.
3. Копію ухвали направити прокурору, потерпілому.
4. Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом семи днів з дня її оголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області.
5. Ухвала, якщо інше не передбачено Кримінальним процесуальним кодексом України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
6. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію ухвали суду.
7. Копія ухвали не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
СуддяОСОБА_1