Справа №766/7502/23
Пров. №2-а/766/154/25
10 липня 2025 року м. Херсон
Херсонський міський суд Херсонської області у складі: головуючого - судді Ус О.В., секретар судового засідання Петішкін О.О., за участі представника позивача адвоката Литвинова І.В., представника відповідача Павлюк А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі міського суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, інспектора взводу №2 роти №3 батальйону УПП в Херсонській області ДПП Коцанюка Артема Володимировича про визнання протиправною та скасування постанови,-
ОСОБА_1 звернувся 02.10.2023 р. до суду з позовною заявою, в якій просив визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД № 073114 від 23.09.2023 року, справу про адміністративне правопорушення, на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, закрити.
В обґрунтування заявленого позову покликається на те, що постановою про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАД № 073114 від 23.09.2023 року його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП. Вказує на те, що він здійснив зупинку транспортного засобу, а потім продовжив рух по своїй смузі, тобто відсутній склад адміністративного правопорушення.
Ухвалою судді від 03.10.2023 р. позов прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено судове засідання.
16.10.2023 р. від представника Департаменту патрульної поліції надійшов відзив на позов, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позову, оскільки позивач притягнутий до відповідальності за порушення правил дорожнього руху на підставі заяви громадянина Макаренка.
Представник позивача позов підтримав в повному обсязі, просив його задовольнити, звертав увагу, що правопорушення не було зафіксовано, а Макаренко займає керуючу посаду в УПП Херсонської області. Позивач здійснював зупинку, свідок заінтересована особа.
Представник відповідача Департаменту патрульної поліції просила відмовити у задоволенні позову через його безпідставність, підтримала відзив на позов.
Інспектор Кацанюк А.В. в судове засідання не прибув - про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, його неявка не перешкоджає розгляду справи за суттю.
Відповідачем були наданий відеофайли, представник позивача наполягав на їх перегляду в судовому засіданні за його участю.
Судом оглянуті відеофайли - дорога до перехрестя вулиць Нафтовиків та Івана Богуна, а також процес притягнення Нахабіна до адміністративної відповідальності.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши докази, встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.
За умовами ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу проводиться в межах їх компетенції, у точній відповідності із законом.
Як вбачається з постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАД № 073114 від 23.09.2023, складеної інспектором взводу 2 роти 3 батальйону УПП в Херсонській області Коцанюком А.В., ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340,00 грн.
Зі змісту оскаржуваної постанови встановлено, що 23.09.2023 о 19:07 год. в м. Херсон на перехресті вулиць Нафтовиків та Івана Богуна, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом Daewoo Lanos днз НОМЕР_1 не виконав вимогу дорожнього знаку 2.2 «Стоп» проїзд без зупинки заборонено, чим порушив п.8.4.б Правил дорожнього руху України.
Частиною першою ст. 122 КУпАП встановлена відповідальність у вигляді штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
Згідно п. 8.4 «б» ПДР, дорожні знаки поділяються на групи, зокрема, знаки пріоритету - встановлюють черговість проїзду перехресть, перехрещень, проїзних частин або вузьких ділянок дороги.
Знак пріоритету 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено», який міститься у розділі 33 «;Дорожні знаки» ПДР, означає, що забороняється проїзд без зупинки перед розміткою 1.12 (стоп-лінія), а у разі, коли вона відсутня, перед знаком. Необхідно дати дорогу транспортним засобам, що рухаються дорогою, яка перетинається, а за наявності таблички 7.8 - транспортним засобам, що рухаються головною дорогою, а також праворуч рівнозначною дорогою.
Як зазначено у ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відеофіксація правопорушення відсутня. Процедура притягнення до відповідальності відбувалася не на місці вчинення правопорушення, при цьому виходячи з відозапису процесу притягнення особи до відповідальності - заява громадянина ОСОБА_2 була передана інспектору після притягнення позивача до адміністративної відповідальності, а сам інспектор правопорушення, яке викладене у оскажуваній постанові не бачив.
Крім того, додана відповідачем до постанови заява не містить відомостей щодо порядку, в якому вона надійшла. Слід зазначити, що в процедурі притягнення позивача до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , як свідок не допитувався, від нього не відбиралися пояснення, він не попереджався про кримінальну відповідальність ні як заявник, ні як свідок можливого правопорушення.
Крім заяви ОСОБА_2 інших доказів вчинення адміністративного правопорушення суб'єктом владних повноважень не зазначено.
В судовому засіданні допитаний як свідок ОСОБА_2 пояснив, що він є працівником УПП в Херсонській області та, перебуваючи на службі 23.09.2023 р. в 19-07 , керуючи транспортним засобом рухався по вулиці Івана Богуна в напрямку перехрестя з Нафтовиків та бачив порушення ПДР України позивачем, який не зупинився перед знаком «Стоп», про що він і повідомив.
Суд вважає, що показання свідка-працівника поліції не можуть бути визнані судом як достатній доказ за відсутності інших належних та допустимих доказів вчинення правопорушення, оскільки свідчення ОСОБА_2 можуть бути упередженими через його службову діяльність.
Про наявність інших доказів вчинення ОСОБА_1 правопорушення постанова не містить.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Суд зауважує, що сама по собі постанова про притягнення до адміністративної відповідальності не є беззаперечним доказом вчинення особою правопорушення, оскільки описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення та по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
З викладеного слідує, що окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб'єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов'язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві та відповідно до ст.62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Зазначене узгоджується з постановою Верховного Суду від 26.04.2018 у справі № 338/1/17.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї (п.1 ст.32), неодноразово наголошував, що суд при оцінці доказів керується критерієм доведення поза розумним сумнівом. Проте, таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів (п.45 рішення у справі Бочаров проти України від 17.06.2011; п.75 рішення у справі Огороднік проти України від 05.05.2015; п.52 рішення у справі «Єрохіна проти України» від 15.02.2013).
Згідно із ст.293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає, зокрема, рішення про скасування постанови і закриття справи.
Відповідно до ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд має вичерпний перелік повноважень за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності. При цьому вказана процесуальна норма права є спеціальною по відношенню до ст.245 КАС України.
Враховуючи заявлені позовні вимоги та вищевказані приписи ч.3 ст.286 КАС України, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, оскаржена постанова скасуванню, а провадження по справі про адміністративне правопорушення закриттю.
При розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачених ч. 1 ст. 122 КУпАП інспектори відповідного орану поліції діють не як самостійний суб'єкт владних повноважень, а від імені органів Національної поліції, а саме - від імені Департаменту патрульної поліції Національної поліції України і її територіальних органів.
Отже, відповідні інспектори та управління не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який, зокрема положеннями ст. 222 КУпАП покладено функціональний обов'язок розглядати справи про адміністративне правопорушення, передбачені зокрема ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Використання у зазначених вище нормах формулювань «від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення», «розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у ст. 222 - 244-20 КУпАП» вказує на те, що відповідачем у таких справах, які розглядаються судом в порядку, визначеному КАС України, є саме орган державної влади - суб'єкт владних повноважень, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 17.09.2020 у справі № 742/2298/17 та від 26.12.2019 року у справі за № 724/716/16-а.
Так, Верховний Суд у вказаній справі виклав правовий висновок про те, що у справах про оскарження постанов про адміністративне правопорушення належним відповідачем у таких справах є саме орган, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.
Згідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд, звертає увагу на те, що органом Національної поліції, у даній справі, є Департамент патрульної поліції, від імені якого виступає інспектор взводу №2 роти №3 батальйону УПП в Херсонській області ДПП Коцанюка Артема Володимировича, уповноважений накладати адміністративні стягнення та розглядати справи про адміністративні правопорушення.
Враховуючи наведене інспектор не є належним відповідачем, внаслідок чого позовні вимоги до нього задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 139 КАС України, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені та документально підтверджені судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 536,80 грн, який позивач був зобов'язаний сплатити при подачі позову. Заяв про повернення зайво сплаченого судового збору не надходило.
Заходи забезпечення позову судом не застосовувалися.
Рішення складено в повному обсязі 10 липня 2025 року.
Керуючись ст. 6, 9, 14, 72, 76, 90, 139, 241-246, 255, 268, 271, 286, 295 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Департаменту патрульної поліції (ЄДРПОУ 40108646, місцезнаходження: м.Київ, Ф.Ернста, 3/2), інспектора Управління патрульної поліції в Херсонській області (73034, м.Херсон, проспект Національної Гвардії України, 128) Коцанюка Артема Володимировича про скасування постанови задовольнити частково.
Скасувати постанову серії БАД № 073114 від 23.09.2023 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу 340,00 грн. за ч. 1 ст. 122 КУпАП відносно ОСОБА_1 , а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір в сумі 536 (п'ятсот тридцять шість) грн. 80 (вісімдесят) коп.
Рішення може бути оскаржене протягом 10 днів до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяО. В. Ус