09.07.2025 Справа №607/10582/23 Провадження №6/607/131/2025
місто Тернопіль
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого - судді Вийванка О. М.
за участю секретаря с/з Романів К. Ю.
учасників справи:
представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу заяву ОСОБА_3 про розстрочення виконання судового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя,
Заявник ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою про розстрочення виконання судового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя.
В обґрунтування заяви посилаються на те, що він не маєпостійного доходу, що ускладнює його матеріальне становище та не дає можливості своєчасно та в повному обсязі виконувати зобов'язання перед позивачем. Крім того, відповідач має на утриманні батьків, що унеможливлює та ускладнює своєчасність та повноту виконання ними судових рішень.
Відтак, з підстав наведених у заяві, просить розстрочити виконання рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 06.05.2025 строком на один рік, шляхом сплати рівними частинами.
Представник заявника - відповідача у судовому засіданні підтримав заяву та просить розстрочити виконання рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 06.05.2025 строком на один рік, шляхом сплати рівними частинами.
Представник позивача у судовому засіданні не заперечив проти задоволення заяви.
Перевіривши та дослідивши матеріали даної справи, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 06.05.2025 ухвалено задовольнити частково позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , про поділ спільного майна подружжя. У порядку поділу спільного сумісного майна подружжя, виділити у власність ОСОБА_3 квартиру АДРЕСА_1 . Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 грошову компенсацію вартості 1/2 частки квартири АДРЕСА_1 , в розмірі 977 309,00 грн.
Відповідач ОСОБА_3 має на утриманні мати ОСОБА_5 , яка є особою з інвалідністю 3 групи та потребує лікування, а також до 25.04.2025 був батько ОСОБА_6 , який потребував коштів на лікування, а після смерті були витрати на поховання, що підтверджується випискою з банківського рахунку ОСОБА_3 , лікарське свідоцтво про смерть №1/352 від 26.04.2025, пенсійне посвідчення № НОМЕР_1 .
Також відповідач ОСОБА_3 отримав дохід за травень 2025 року в розмірі 500 євро, що підтверджується довідкою з ПІССІЛОР С КООП від 31.05.2025.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_3 немає іншого нерухомо майна, окрім визначеного судом, що підтверджується витягом 5005287091491 від 22.06.2025.
Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 06.05.2025, перебуває на виконання у приватного виконавця Вариводи Д. В. і на даний час борг становить 977 309,00 грн.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Аналогічні положення закріплені в статті 18 ЦПК України, відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Відповідно до ч. 1 ст. 435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Згідно ч. 2, 5 ст. 435 ЦПК України, заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Згідно ч. 3, 4 ст. 435 ЦПК України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Право сторони звернутися із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду передбачене також ч. 1 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.
Відповідно до п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 26 грудня 2003 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст. 351 ЦПК і ст. 121 ГПК їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
Згідно правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 червня 2019 року у справі № 916/190/18, відстрочення виконання рішення спрямоване на забезпечення повного виконання рішення суду та є допоміжним процесуальним актом реагування суду на перешкоди, які унеможливлюють або ускладнюють виконання його рішення.
Оцінюючи доводи заявника у заяві про розстрочення виконання судового рішення, суд бере до уваги, що вказане свідчить про фактичне визнання боргу, а відтак і про намір виконати судове рішення.
За таких обставин, враховуючи реальний майновий стан боржника, його наміри, що свідчать про бажання виконати рішення, суд дійшов висновку про наявність об'єктивних обставин, що ускладнюють виконання рішення суду, а отже про доведеність підстав для розстрочення його виконання.
Таким чином, враховуючи принципи співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника, суд дійшов висновку, що розстрочення виконання рішення суду в контексті обставин даної справи не створюватиме занадто або безпідставно привілейованих умов для боржника, не призведе до невиконання рішення, а навпаки, створить умови для його добровільного виконання боржником, а тому, суд вважає, що заяву про розстрочення виконання судового рішення слід задовольнити та розстрочити виконання рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 06.05.2025 строком до 01 травня 2026 року із щомісячним погашенням боргу в розмірі 977 309,00 грн, починаючи з 01 серпня 2025 року.
На підставі наведеного, керуючись статтями 260, 261, 352-354, 435 Цивільного процесуального кодексу України,
Задовольнити заяву ОСОБА_3 про розстрочення виконання судового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя.
Розстрочити виконання рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 06 травня 2025 року, справа №607/10582/23, строком до 01 травня 2026 року із щомісячним погашенням боргу за серпень 2025 року в розмірі 108 597,00 грн, та за вересень - квітень 2025-2026 року в розмірі 108 589,00 грн, починаючи з 01 серпня 2025 року.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному вебпорталі судової влади України за вебадресою http://court.gov.ua/fair/sud.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Тернопільського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів, з дня її проголошення, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину ухвали суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту ухвали суду.
Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручено у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.
Ухвалу суду складено та підписано 09 липня 2025 року.
Головуючий суддя О. М. Вийванко