Номер провадження 11-сс/821/340/25 Справа № 712/8471/25Головуючий в суді 1 інстанції ОСОБА_1
Категорія: ст. 181 КПК України Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
09 липня 2025 року
м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд у складі колегії суддів:
ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участі:
секретаря - ОСОБА_5
прокурора - ОСОБА_6
підозрюваного - ОСОБА_7 ,
захисника - ОСОБА_8
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м.Черкаси від 21 червня 2025 року, якою стосовно підозрюваного
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Балаково, Саратовської області рф, українця, громадянина України, офіційно не працює, має на утриманні 2 неповнолітніх дітей, пільг не має, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту з 21 червня 2025 року до 20 серпня 2025 року включно, з покладенням процесуальних обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України,
21.06.2025 року слідча СВ Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області лейтенант поліції ОСОБА_9 звернулася до слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обгрунтування клопотання вказувала, що у провадженні СВ Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до ЄРДР за № 12025250310002039 від 04.06.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 .
20.06.2025 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, тобто умисному тяжкому тілесному ушкодженні, небезпечному для життя в момент заподіяння, вчинене групою осіб.
Наголошуючи на необхідності застосування стосовно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий вказувала на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч.1 ст. 177 КПК України, обґрунтованість підозри у вчиненні тяжкого злочину та відсутність у підозрюваного міцних соціальних зв'язків.
Ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 21.06.2025 відмовлено в задоволенні клопотання та застосовано до підозрюваного запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту з 21 червня 2025 року до 20 серпня 2025 року включно з покладенням процесуальних обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України.
Ухвалюючи таке рішення, слідчий суддя мотивував тим, що до підозрюваного можливо застосувати більш м'який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, який буде мінімізувати наявні у кримінальному провадженні ризики.
Крім того, обираючи запобіжний захід, слідчий суддя врахував дані, характеризуючі особу підозрюваного та конкретні обставини кримінального правопорушення.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_6 оскаржила її в апеляційному порядку. Просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою задовольнити клопотання.
В обгрунтування вимог апеляційної скарги прокурор вказує, що слідчий суддя безпідставно не врахував наявності існуючих у кримінальному провадженні ризиків, зокрема ризику переховування від органів досудового розслідування та суду, який обумовлюється тим, що підозрюваний залишив місце події та переховувався від правоохоронних органів.
Ризик незаконного впливу на свідків та потерпілого, який існує в силу того, що підозрюваний з протоколів допиту знає місце проживання як потерпілого, так і свідків, та може вжити заходів щодо незаконного впливу на них з метою викривлення фактичних обставин справи для уникнення кримінальної відповідальності.
На думку апелянта, слідчим суддею не в повній мірі враховано тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 та обставини життя підозрюваного, які вказують на збільшення існуючих у кримінальному провадженні ризиків.
За викладених обставин, прокурор вважає, що застосування до підозрюваного іншого запобіжного заходу, окрім як тримання під вартою, не забезпечить виконання останнім покладених на нього обов'язків та не буде достатнім для запобігання наявним ризикам.
Заслухавши доповідь судді, прокурора, який наполягав на задоволенні апеляційної скарги за наведених у ній підстав, думку захисника та підозрюваного, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги та просили залишити законне судове рішення в силі, перевіривши матеріали справи та вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, за наступних підстав.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Колегія суддів вважає, що ухвала слідчого судді Соснівського районного суду м.Черкаси від 21 червня 2025 року відповідає даним вимогам.
Згідно з положенням п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді, суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.
Відповідно до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з ч. 4 цієї статті, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби та може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а також вагомість наявних доказів, якими вони обґрунтовуються.
За змістом ст. 5 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики ЄСПЛ, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 28.10.2004 р. у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, необов'язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред'явлення обвинувачення, а згідно рішення Європейського суду з прав людини від 30.08.1998 р. у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об'єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.
Так, за матеріалами досудового розслідування ОСОБА_7 підозрюється у тому, що 29.05.2025 приблизно о 21 годині 40 хвилин, знаходячись біля зупинки громадського транспорту «Університет» поблизу магазину «Bonus24» за адресою: м. Черкаси, бул. Шевченка, 403, в результаті конфлікту, що виник на ґрунті особистих неприязних відносин, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, об'єднавшись спільними зусиллями з ОСОБА_10 , скориставшись тим, що потерпілий ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який впав на тротуар спиною до низу від поштовхів ОСОБА_7 , нанесли серію потужних ударів ногами та руками в область голови, обличчя, ребер, живота потерпілого, який в цей час продовжував лежати у вказаному положенні, при цьому прикриваючи обличчя руками, але маючи можливість бачити і чітко усвідомлювати, що удари наносять обидва нападника.
У результаті умисних протиправних дій ОСОБА_7 потерпілий ОСОБА_11 отримав тілесні ушкодження у вигляді травми голови з переломами кісток склепіння та основи черепа, забою головного мозку, множинних саден та підшкірних гематом голови, які згідно висновку експерта від 16.06.2025 № 02-01/438 відноситься до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя та перелому верхньої щелепи з двох сторін, перелому кісток носу з раною носу, які згідно висновку експерта від 17.06.2025 № 02-01/438 відноситься до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я.
20.06.2025 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
Колегія суддів вважає, що матеріали досудового розслідування містять достатньо даних, які свідчать про причетність підозрюваного до вчинення інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України - умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, вчинене групою осіб.
Обираючи запобіжний захід стосовно ОСОБА_7 у вигляді цілодобового домашнього арешту, колегія суддів вважає, що слідчий суддя врахував наявність обгрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованого йому кримінального правопорушення, який відноситься до категорії тяжких злочинів, встановлені ризики, передбачені п.п. 1, 3 ч.1 ст. 177 КПК України, особу підозрюваного, який раніше не судимий, має постійне місце проживання, де характеризується позитивно, живе з батьками пенсійного віку та має на утриманні двох дітей 2007 та 2010 року народження.
Враховуючи наведене, колегія суддів доходить висновку, що обраний слідчим суддею стосовно ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту буде достатнім та необхідним для запобігання наявним у кримінальному провадженні ризикам та виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Доводи прокурора в апеляційній скарзі щодо необхідності застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, як єдиного запобіжного заходу, який дієво вплине на дотримання підозрюваним процесуальних обов'язків, колегія суддів оцінює критично, оскільки враховуючи особу підозрюваного та його процесуальну поведінку, про яку вказав слідчий суддя, існуючим у кримінальному провадженні ризикам можливо запобігти шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
Фактів неналежної процесуальної поведінки підозрюваного з моменту повідомлення йому про підозру та застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, та спроб вчинення ним дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, прокурором не надано.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків). Сама лише тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, хоча і є визначеним елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до переконання, що обраний слідчим суддею стосовно ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, на переконання колегії суддів, здатен виконати функцію необхідного запобіжного заходу для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та забезпечити виконання завдань кримінального провадження.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не встановлено.
За викладених обставин, колегія суддів не вбачає підстав для скасування законної та обгрунтованої ухвали слідчого судді за доводами апеляційної скарги.
Керуючись статтями 405, 407, 419, 422 КПК України, суд,
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м.Черкаси від 21 червня 2025 року, якою стосовно підозрюваного ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту- без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді