Провадження № 11-сс/821/350/25 Справа № 712/8908/25 Категорія: ст. 183 КПК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
09 липня 2025 року Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів:
головуючоїОСОБА_2
суддівОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря учасники справи: прокурор підозрюваний захисникОСОБА_5 ОСОБА_6 ОСОБА_7 ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 01 липня 2025 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Хмельницький, Хмельницької області, одруженого, не працюючого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України,
Слідчий СВ Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області ОСОБА_9 звернувся до суду з клопотання, в якому просив застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб з утриманням останнього у ДУ «Черкаський слідчий ізолятор» з можливістю внесення застави в розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що в грошовому виразі становить 181680,00 грн. У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_7 обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 01 липня 2025 року клопотання слідчого - задоволено.
Застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто до 28 серпня 2025 року, включно.
Строк тримання під вартою рахується з моменту затримання, тобто з 30 червня 2025 року.
Визначено ОСОБА_7 , розмір застави в 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 60 560, яка може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) та у разі внесення якої, покладено зобов'язання на нього:
1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду;
2) не відлучатися за межі Черкаської області.
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну місця свого проживання на іншу адресу та засобів зв'язку.
4) докласти зусиль до пошуку роботи.
5) утримуватися від спілкування по даному кримінальному провадженні з потерпілими, свідками, експертами без присутності слідчого, прокурора чи адвоката.
Ухвала слідчого судді мотивована тим, що прокурором доведені у відповідності до ст.ст.177-178 КПК України, мета та підстави застосування запобіжного заходу з урахуванням тих обставин, які повинні враховуватися при обранні запобіжного заходу. Також доведено, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів на даному етапі досудового розслідування не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України..
Також, слідчий суддя, врахувавши тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , особу підозрюваного, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, визначив підозрюваному розмір застави - 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що зможе дисциплінувати останнього, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України.
Не погодившись із ухвалою слідчого судді, захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси 01.07.2025 року скасувати та постановити нову ухвалу, обравши більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, або ж визначити підозрюваному мінімальний розмір застави.
Вважає утримання ОСОБА_7 під вартою необґрунтованим, так як підзахисний має постійне місце проживання, одружений, хоча і не офіційно, але працевлаштований, тобто має сталі та міцні соціальні зв'язки.
Крім того, судом при обранні запобіжного заходу не взято до уваги наявність можливості відбувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем свого проживання чи реєстрації.
ОСОБА_7 не має сенсу переховуватися від органів слідства, він раніше хоч і судимий, проте від органу досудового розслідування та суду не ухилявся, має постійне місце проживання, сталі та міцні соціальні зв'язки, і зазначення у клопотанні такого ризику є припущенням слідчого.
В ухвалі слідчого судді вказано, що ОСОБА_7 може впливати на потерпілих та свідків, однак у підозрюваного відсутня така необхідність, оскільки з потерпілими та свідками вже проведені необхідні слідчі дії, обставини скоєння ДТП належним чином зафіксовані.
Крім того, слідчий суддя при винесенні ухвали визначив розмір застави ОСОБА_7 у 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Проте, такий розмір застави, відповідно до положень ст. 182 КПК України, є максимальним розміром в даному конкретному випадку.
Отже, враховуючи відомості про особу та матеріальний стан підзахисного, слідчий суддя мав всі підстави визначити розмір застави у мінімальному розмірі, а саме у один прожитковий мінімум для працездатних осіб.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися в судове засідання, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків..
Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити такі дії: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Статтею 178 КПК України передбачені обставини, що враховуються при застосуванні запобіжного заходу, які доведені сторонами кримінального провадження і які слідчий суддя зобов'язаний оцінити в сукупності з наявними ризиками, зазначеними у ст. 177 КПК України.
Відповідно до вимог ч.1, п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Відповідно до ч. 1, 2 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя зобов'язаний постановити ухвалу про відмову у застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч. 3 ст. 176 КПК України слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.
Вказані вимоги кримінального процесуального закону слідчим суддею дотримані, його висновки про те, що слідчий та прокурор при розгляді справи довели, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, зазначеним в клопотанні слідчого, а також, що заявлені ризики в сукупності з тяжкістю кримінального правопорушення та даних про особу підозрюваного можуть служити виключними підставами для його ув'язнення, є обґрунтованими.
З матеріалів справи вбачається, щоСВ Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні за №12025250310002295 від 29.06.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України.
30 червня 2025 року, о 05 год. 15 хв., ОСОБА_7 , було затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України.
30 червня 2025 року ОСОБА_7 , повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Згідно ст. 12 КК України вказане кримінальне правопорушення відноситься до категорії нетяжких злочинів.
Наявність обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами.
З ухвали слідчого судді вбачається, що на основі наданих слідчим матеріалів, які обґрунтовують клопотання, слідчий суддя встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри могли мати місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, детальний перелік яких міститься в клопотанні слідчого.
Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, то слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначив, що причетність ОСОБА_7 до скоєння кримінального правопорушення, підозра у якому йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування слідчим суддею щодо нього обмежувального заходу у вигляді тримання під вартою.
Необхідністю обрання стосовно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий у клопотанні зазначив, про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які можуть настати, якщо підозрюваний буде залишатись на волі.
Метою застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_7 , згідно ст. 177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігти спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; вчините інше кримінальне правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Щодо наявності ризиків, на які послався слідчий у клопотанні, слідчий суддя врахував, що ОСОБА_7 не працевлаштований, не має постійних джерел доходів, на утриманні малолітніх або неповнолітніх дітей немає, відсутні характеризуючи дані підозрюваного, тобто не має міцних соціальних зв'язків, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, тому в разі необрання йому запобіжного заходу, останній усвідомлюючи те, що він підозрюється у скоєнні злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до трьох років, матиме реальну можливість переховуватися від органу досудового розслідування та суду, змінити місце проживання.
Ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, підтверджуються тим, що підозрюваний може незаконно впливати на свідків та потерпілого з метою дачі ними показів на його користь, що негативно вплине на досудове розслідування, та може перешкоджати кримінальному провадженню іншим шляхом, зловживаючи своїм становищем та можливістю вільного пересування, може не з'являтися на виклики слідчих та прокурора, а також не виконувати інші процесуальні обов'язки, затягуючи проведення досудового розслідування, тому обрання відносно нього іншого запобіжного заходу, що не пов'язаний з триманням під вартою, не забезпечить його належної процесуальної поведінки.
Керуючись положеннями КПК України, при постановленні ухвали про застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя визначив заставу у даному кримінальному провадженні, як альтернативний запобіжний захід.
Що стосується оцінки визначеного слідчим суддею розміру застави при застосуванні до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, апеляційний суд враховує наступні положення кримінального процесуального закону.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу.
В цій же частині ст. 182 КПК України зазначено, що розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Розмір застави визначається суддею, слідчим суддею з урахуванням характеру вчиненого злочину, даних про особу підозрюваного майнового становища особи, що вносить заставу.
Виходячи з прецедентної практики Європейського суду з прав людини, уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність тримання підозрюваного під вартою. Визначаючи суму застави, суди повинні брати до уваги ризик того, що підозрюваний може ухилитися від покарання, обставини особистого життя та тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється особа. При цьому, сторона державного обвинувачення зобов'язана належним чином виправдати суму застави і прийняти до уваги фінансовий стан обвинуваченого та його спроможність сплатити необхідну суму (Мангурас проти Іспанії п. п. 78-80).
Згідно з ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Відповідно до положень ст.182 КПК України, слідчий суддя при визначенні розміру застави, врахував обставин кримінального правопорушення, наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України та визначив саме в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Під час апеляційного розгляду сторона захисту не навела достатні підстави та не обґрунтувала доцільність застосування підозрюваному в частині альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, передбаченому ч. 5 ст. 182 КПК України.
Захисник підозрюваного просив змінити ОСОБА_7 запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт, оскільки прокурором не доведені ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
На переконання колегії суддів, обрання підозрюваному більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, зокрема у вигляді домашнього арешту, не зможе забезпечити його належної процесуальної поведінки та не усуне встановлених слідчим суддею ризиків.
Наведені доводи в апеляційних скаргах, стосовно специфіки злочину, характер дій підозрюваного, були предметом аналізу слідчого судді при вирішенні клопотання слідчого.
Слідчий суддя прийшов до обґрунтованого висновку про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з правом внесення застави в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що буде необхідним для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України та буде відповідати загальним принципам закріпленим в ч.3 ст. 5 Конвенції.
На підставі вищенаведеного, колегія суддів вважає, що доводи, які вказані в апеляційній скарзі є необґрунтованими та безпідставними, і на підставі цього задоволенню не підлягають. Наведені в апеляційній скарзі доводи були предметом детального дослідження в ході розгляду клопотання слідчого в суді першої інстанції та слідчим суддею надано на них обґрунтовані і мотивовані відповіді.
Порушень норм кримінального процесуального законодавства України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не встановлено.
Керуючись ст.ст. 183, 309, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 01 липня 2025 року - залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту оголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: