Провадження № 11-сс/821/349/25 Справа № 711/5825/25 Категорія: ст. 199 КПК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
09 липня 2025 року Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів:
головуючоїОСОБА_2
суддівОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря учасники справи прокурор підозрюваний захисник ОСОБА_5 ОСОБА_6 ОСОБА_7 ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 27 червня 2025 року про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Черкаси, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України,
Слідчий відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_9 подала до суду клопотання, в якому просила продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_7 строком на 30 днів в межах строку проведення досудового розслідування, тобто до 01.08.2025 року, з його утриманням у ДУ «Черкаський слідчий ізолятор».
Визначити підозрюваному ОСОБА_7 заставу в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240,00 грн. У випадку внесення застави покласти на підозрюваного обов'язки визначені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 27 червня 2025 року клопотання задоволено частково.
Продовжено підозрюваному ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування, а саме до 01.08.2025 року включно.
Визначено підозрюваному ОСОБА_7 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 181 680,00 грн.
У випадку внесення застави, покладено на підозрюваного ОСОБА_7 обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду/слідчого судді,
- не відлучатися із м. Черкаси без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, реєстрації та роботи;
- утримуватися від спілкування, у будь-якій формі (особисто, через знайомих, шляхом телефонного зв'язку чи через мережу Інтернет) зі свідками у даному кримінальному провадженні, крім випадків необхідності такого спілкування безпосередньо в ході проведення слідчих чи процесуальних дій за їх участі, а також участі ОСОБА_7 у присутності слідчого чи прокурора;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Слідчий суддя мотивував ухвалу тим, що на переконання слідчого судді, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного, про який ідеться в клопотанні, оскільки існує обґрунтована підозра щодо вчинення ОСОБА_7 тяжкого, корисливого кримінального правопорушення, досудове розслідування щодо якого не завершене. Також відповідний ступінь втручання є розумним і співмірним із завданнями цього кримінального провадження.
Підстави, за яких слідчим суддею було застосовано до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а також обставини які при цьому враховувались при продовженні строку обраного запобіжного заходу, не змінились, а ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшились та продовжують існувати.
При продовженні запобіжного заходу у вигляду тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , слідчий суддя вважав за необхідне визначити заставу у розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 181 680, 00 грн., з покладенням на нього процесуальних обов'язків, передбачених ч. 5 ст.194 КПК України, у разі внесення застави.
Не погодившись із ухвалою суду, захисник підозрюваного ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Постановити нову ухвалу, якою обрати підозрюваному ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 .
Захисник вважає ухвалу слідчого судді необґрунтованою, такою, що винесена без урахування всіх об'єктивних підстав, та незаконною.
Зазначаючи в клопотанні можливу наявність таких ризиків як, можливість переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, експертів та вчиняти нові кримінальні правопорушення, прокурор не довів актуальності вказаних ризиків на момент розгляду клопотання.
Жодного доказу можливості ОСОБА_7 переховуватися від органу досудового розслідування або суду слідчим та прокурором не доведено.
Прокурором не надано слідчому доказів того, що ОСОБА_7 готував вчинення або причетний до скоєння інших правопорушень, про підозру у яких повідомлено йому не було.
Не враховано судом той факт, що ОСОБА_7 не має відомостей про свідків у кримінальному провадженні, жодних відомостей про намагання вчинення подібного тиску, суду надано не було.
Усі вказані дані у своїй сукупності свідчать про відсутність актуальних ризиків, визначених статтею 177 КПК України.
Слідчим суддею при вирішенні продовження строку тримання під вартою ОСОБА_7 не враховано, що запобіжний захід не є мірою покарання, а спрямований на забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків; запобігання спробам будь-якого перешкоджання здійсненню кримінального провадження; забезпечення можливості виконання процесуальних рішень. При цьому одного лише посилання на можливість протидії підозрюваним досудовому розслідуванню є недостатнім, воно повинно підтверджуватись відповідними матеріалами.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися в судове засідання, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
З матеріалів справи вбачається, що СУ ГУНП в Черкаській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №120252500000000384 від 14.04.2025 року за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
30.04.2025 року ОСОБА_7 затримано в порядку ст. 208 КПК України та 01.05.2025 року останньому повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332 КК України, а саме - в організації незаконного переправлення особи через державний кордон України, вчиненої з корисливих мотивів.
Згідно положень ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 332 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, оскільки санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дев'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.
Ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 02.05.2025 року підозрюваному ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 28.06.2025 включно, та визначено розмір застави в сумі 242 240 грн. з покладення на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
19.06.2025 року першим заступником керівника Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_10 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12025250000000384 від 14.04.2025 року продовжено до трьох місяців, тобто до 01.08.2025 року.
Запобіжний захід застосовується з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки підозрюваного та, як наслідок, унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати досудового розслідування.
Тобто в даному випадку суд має зробити висновки прогностичного характеру, коли доказування спрямоване на встановлення фактичних даних, які дозволять стверджувати про подію, яка може статися з достатньою долею ймовірності у майбутньому.
Суд, продовжуючи строк дії запобіжного заходу, має перевірити чи не зменшилися на цій стадії кримінального провадження встановлені раніше ризики і чи зможе більш м'який запобіжний захід запобігти цим ризикам.
Зі змісту клопотання вбачається, що обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про обрання запобіжного заходу є необхідність у долученні до матеріалів кримінального провадження результатів проведення негласних слідчих (розшукових) дій, виконання вимог ст. 290 КПК України при завершенні досудового розслідування, складання обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування тощо.
За змістом ч. 3 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування, в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно із ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених ст. 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Ризики вчинення підозрюваним дій, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення слідчим суддею обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він схильний і має реальну можливість їх здійснити у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.
Стосовно ж наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, з клопотання слідчого та матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_7 підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину, за яке, у разі доведення його вини, передбачено покарання у виді позбавлення волі від семи до дев'яти років з конфіскацією майна, що може спонукати останнього, перебуваючи на волі, ухилятися від органів досудового розслідування, суду з метою уникнення покарання.
ОСОБА_7 з метою уникнення від кримінальної відповідальності може незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні шляхом їх переконання та залякування і схиляти їх до зміни даних ними показань чи до дачі неправдивих показань, які б виправдовували підозрюваного.
Перебуваючи на волі, ОСОБА_7 матиме змогу вчинити інше кримінальне правопорушення. Ризик підтверджується тим, що підозрюваний має боргові зобов'язання перед третіми особами, а тому, не маючи стабільного постійного доходу, ОСОБА_7 шукатиме інше джерело легкого і швидкого отримання грошових коштів, у тому числі і підшукування нових «клієнтів» для незаконного переправлення через державний кордон України, про що доводять показання свідків.
Ухвалюючи рішення про продовження строку тримання ОСОБА_7 під вартою слідчий суддя виходив із того, що на час постановлення оскаржуваної ухвали, враховуючи обсяг досліджених доказів, продовжують існувати ризики, які передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які були підставою для обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Слідчий суддя врахував, що на даний час є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення та ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється.
Також слідчий суддя врахував спосіб вчинення інкримінованого ОСОБА_7 кримінального правопорушення, яке має високий ступінь суспільної небезпеки, з урахуванням введення на всій території України воєнного стану, оголошення загальної мобілізації та встановлення обмеження на виїзд за межі України військовозобов'язаних осіб, що в цілому свідчить про наявність в даному кримінальному провадженні справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистості, а також враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
За таких обставин, слідчий суддя обґрунтовано продовжив запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а тому підстав для зміни запобіжного заходу колегія суддів не вбачає.
Даних про те, що підозрюваний ОСОБА_7 за станом здоров'я чи з інших причин не може утримуватися під вартою в умовах слідчого ізолятору, судом не встановлено.
Колегія суддів вважає, що слідчий суддя під час розгляду клопотання слідчого всебічно з'ясував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та прийшов до обґрунтованого висновку про можливість задоволення вказаного клопотання та продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_7 .
Визначаючи розмір застави слідчий суддя повинен врахувати, що її розмір спрямований на забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного з метою виконання покладених на нього обов'язків, недопущення продовження злочинної діяльності, вчинення нових кримінальних правопорушень чи вчинення дій, спрямованих на перешкоджання встановленню усіх обставин у кримінальному провадженні, при цьому розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Слідчий суддя врахувавши доводи сторони захисту, а саме що ОСОБА_7 проживає разом з матір'ю ОСОБА_11 та братом ОСОБА_7 , який є інвалідом з дитинства першої групи, відсутності у підозрюваного офіційного джерела доходу, що свідчить про непомірний розмір визначеної застави, а тому при продовженні запобіжного заходу у вигляду тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , слідчий суддя прийшов до висновку за необхідне визначити заставу у розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 181 680 грн. з покладенням на нього процесуальних обов'язків, передбачених ч. 5 ст.194 КПК України, у разі внесення застави.
Захисник підозрюваного просив змінити ОСОБА_7 запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, оскільки прокурором не доведені ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
На переконання колегії суддів, обрання підозрюваному більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, зокрема у вигляді цілодобового домашнього арешту, не зможе забезпечити його належної процесуальної поведінки та не усуне встановлених слідчим суддею ризиків.
Доводи захисника про недоведеність існування заявлених у клопотанні ризиків є непереконливими, адже при вирішенні питання про продовження застосування запобіжного заходу дається оцінка сукупності обставин, які можуть свідчити про існування чи відсутність саме ризиків (можливості) вчинення дій, передбачених ч.1 ст.177 КПК, а не факту конкретного їх вчинення.
Правових підстав для обрання підозрюваному більш м'якого запобіжного заходу, а саме цілодобовий домашній арешт (як про це просить сторона захисту), колегія суддів не вбачає і вважає, що продовження строку тримання під вартою з визначення розміру застави щодо ОСОБА_7 здійснене з дотриманням вимог закону та з врахуванням конкретних обставин кримінального провадження та особи підозрюваного.
Враховуючи наведене, зазначені в апеляційній скарзі доводи та підстави, з яких апелянт просить скасувати ухвалу суду не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи, були предметом розгляду в суді першої інстанції, суттєвими не являються і не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.
Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що слідчий суддя при розгляді клопотання слідчого повно та об'єктивно дослідив всі обставини, з якими закон пов'язує можливість продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та прийшов до обґрунтованого висновку про необхідність продовження ОСОБА_7 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначення розміру застави, та належним чином мотивував своє рішення.
Порушень норм кримінального процесуального законодавства України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не встановлено.
Керуючись ст.ст. 183, 199, 309, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 18 червня 2025 року - залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту оголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: