Провадження № 33/821/341/25 Справа № 707/1698/25 Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП Головуючий у І інстанції Баронін Д. Б. Доповідач в апеляційній інстанції Люклянчук В. Ф.
04 липня 2025 року м. Черкаси
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справах Черкаського апеляційного суду Люклянчук В.Ф., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Черкаського районного суду Черкаської області від 30 травня 2025 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130, ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком 1 рік.
Провадження у справі про ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 185 КУпАП. закрито за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Стягнуто судовий збір на користь держави у розмірі 605грн. 60 коп.
З постанови судді вбачається, що 05 травня 2025 року о 21 годині 00 хвилин в с. Леськи, дорога Р-10 на перехресті з вул. Б. Хмельницького, ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Hyundai Terracan», державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п.2.9 а Правил дорожнього руху України (далі - ПДР). Огляд на стан сп'яніння проводився у встановленому законом порядку з використанням технічного засобу «Drager Alcotest». Результат тестування на алкоголь - 2,52 проміле.
Крім того, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 324423, 08 травня 2025 року о 21 годині по дорозі Р10 перехресті Богдана Хмельницького в с. Леськи, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «Hyundai Terracan», державний номерний знак НОМЕР_2 , не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції, в результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем «Део Ланос», державний номерний знак НОМЕР_3 , та внаслідок чого здійснив автомобіль «Део Ланос» змінив напрямок руху та здійснив зіткнення з автомобілем марки «Hyundai Accent», державний номерний знак НОМЕР_4 . В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить змінити вищевказану постанову та застосувати до нього адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, без позбавленням права керування транспортними засобами строком 1 рік.
Просить суд врахувати те, що він перебуває на військовій службі на посаді водія, отже позбавлення його права керування транспортними засобами створить об'єктивні перешкоди у виконанні ним прямих службових обов'язків, що негативно вплине на обороноздатність України в умовах збройної агресії Російської Федерації.
Вказує, що його службові обов'язки передбачають: перевезення особистого складу та важливих вантажів у прифронтові зони, евакуацію поранених і постраждалих з районів бойових дій та виконання завдань оперативного реагування, що потребують швидкого прийняття рішень і постійного керування військовими транспортними засобами.
Позбавлення права керування транспортними засобами фактично унеможливіть виконання цих завдань, створюючи загрозу для життя та здоров'я військовослужбовців і цивільного населення.
Просить застосувати до нього аналогію права.
З цього приводу посилається на рішення Конституційного Суду України від 11 жовтня 2011 року №10-рп/2011.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового засідання, у судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутністю.
Відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП, вважаю за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності ОСОБА_1 .
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, доводи апеляційної скарги, вважаю, що вона не підлягає задоволенню, з таких підстав.
При апеляційному перегляді враховується, що апелянт не оскаржує постанову судді в частині опису обставин, установлених під час розгляду справи та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу, через що судове рішення переглядається в частині накладення додаткового стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом.
Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суддя, за результатами розгляду справи, застосовував до правопорушника ОСОБА_1 , стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 цього Кодексу у виді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 роки.
Даний вид стягнення, що визначений законодавцем, як основний, так й додатковий є безальтернативним.
У цьому разі, загальні засади призначення адміністративного стягнення (ст. 33 КУпАП) не наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення - у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. Тобто у цій справі ця функція за своєю правовою природою не є дискреційною, оскільки не потребує врахування та оцінки характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, навіть виконання ним обов'язків військової служби та зі забезпеченням оборони України, захистом її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Законодавство про адміністративні правопорушення, на відміну від закону України про кримінальну відповідальність, не передбачає накладення адміністративного стягнення більш м'якого, ніж передбачено законом.
Суд першої інстанції вмотивовано вказав, що не вбачає підстав для застосування аналогії права та не накладати додаткове стягнення на ОСОБА_1 у виді позбавлення права керування транспортним засобом на підставі ст. 69 КК України.
Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що для досягнення визначеної в ст.23 КУпАП мети адміністративного стягнення: виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, накладення вказаного додаткового стягнення є необхідним.
За таких обставин постанова судді є законною, скасуванню чи зміні не підлягає.
Керуючись ст.ст. 33, ст. 294 КУпАП
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, постанову судді Черкаського районного суду Черкаської області від 30 травня 2025 року, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 130, 124 КУпАП - без змін.
Постанова набирає чинності негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя В.Ф. Люклянчук