Справа №: 953/8044/23 Головуючий 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження №: 11-сс/818/853/25 Головуючий апеляційної інстанції: ОСОБА_2
Категорія: обрання запобіжного заходу
підозрюваному
08 липня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі: головуючого судді ОСОБА_2 , суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , при секретареві ОСОБА_5 , без участі прокурора, з участю підозрюваного та його захисника, за умови, що заяв про відкладення розгляду справи ні від кого не надходило, розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м.Харкові справу за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу Київського районного суду м.Харкова від 27.06.2025, -
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Вказаною ухвалою залишено без задоволення клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Харківської обласної прокуратури ОСОБА_7 у кримінальному провадженні №12023152310000147 від 03.04.2023, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Застосовано до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у виді домашнього арешту за місцем реєстрації та проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , із забороною покидати місце проживання в період часу з 22 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин (за виключенням випадків необхідності перебування у безпечному місці під час оголошення сирени «Повітряна тривога») в межах строку досудового розслідування - до 27 серпня 2025 року включно, з покладенням відповідних процесуальних обов'язків.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
Не погодившись зі вказаним рішенням слідчого судді, прокурор у кримінальному провадженні подав апеляційну скаргу, в якій просить про скасування ухвали та про постановлення нової, якою просить обрати підозрюваному ОСОБА_8 запобіжний захід у виді тримання під вартою в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 днів.
В обґрунтування своїх апеляційних вимог вказує, що підставою застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.4, 5 ст.190 КК України, а також наявність ризиків, передбачених п.п.1, 2, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які дають підстави вважати, що підозрюваний може здійснити вищевказані дії.
Зазначає, що попри проведений обшук у 2023 році та вилучення частини доказів, ОСОБА_8 не припинив свою злочинну діяльність, що свідчить про його рішучість продовжувати протиправні дії, високий рівень злочинної мотивації та нехтування правовими наслідками.
У зв'язку з цим, на думку апелянта, лише запобіжний захід у виді тримання під вартою зможе гарантувати належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Позиції учасників апеляційного провадження.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції підозрюваний ОСОБА_8 та його захисник ОСОБА_9 заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора, вважаючи ухвалу слідчого судді законною і обґрунтованою.
Захисник зазначив, що вважає доведеними тільки ті ризики, які визначив слідчий суддя у своїй ухвалі, а саме передбачені п.1, 3 ч.1 ст.177 КПК України. Крім того, просив взяти до уваги, що підозрюваний з'явився у судове засідання за першим викликом, що свідчить про ефективність обраного запобіжного заходу.
Підозрюваний наголосив на тому, що він страждає на ниркову недостатність, а тому вимушений постійно приймати ліки та планує пройти госпіталізацію до лікувального закладу.
Прокурор ОСОБА_7 про дату та час розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином. Перед початком судового засідання від останнього надійшла заява з проханням розглянути апеляційну скаргу без його участі.
Враховуючи вимоги ч.4 ст.405, ч.2 ст.422 КПК України, колегія суддів вважає за можливе проведення апеляційного перегляду ухвали слідчого судді за відсутності прокурора, оскільки неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття.
Мотиви прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Заслухавши суддю - доповідача, думку підозрюваного та його захисника, дослідивши представлені матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи із наступного.
Статтею 370 КПК України визначено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст.94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Згідно з вимогами ч.1 ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність його соціальних зв'язків в місці постійного проживання, у тому числі наявність родини й утриманців; наявність постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; його майновий стан; наявність судимостей та інші.
Відповідно до положень ст.181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.
Статтею 194 КПК України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий і прокурор; недостатність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні в справі «Манчіні проти Італії», за наслідками та способами застосування як тримання під вартою, так і домашній арешт прирівнюються до позбавлення волі для цілей статті 5 п.1 п.п.с Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Під час апеляційного перегляду оскаржуваної ухвали колегією суддів встановлено, що слідчий суддя в повній мірі дотримався вищезазначених вимог кримінального процесуального закону та Конвенції, належним чином встановив наявність у кримінальному провадженні обґрунтованої підозри ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, зважаючи на вагомість доказів, долучених до матеріалів кримінального провадження, оцінив заявлені у клопотанні слідчого ризики та дійшов обґрунтованого висновку про можливість застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді домашнього арешту у певний час доби з покладенням на останнього відповідних процесуальних обов'язків.
З матеріалів справи вбачається, що СУ ГУНП в Харківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023152310000147 від 03.04.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.2, 4, 5 ст.190 КК України.
.
Як встановлено досудовим розслідуванням, у невстановлений в ході досудового розслідування час, але не пізніше грудня місяця 2022 року, ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не бажаючи займатися законною трудовою діяльністю, вважаючи, що іншого шляху, ніж злочинний, для поліпшення свого матеріального становища не існує, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів вчинив кримінальні правопорушення проти власності - заволодіння чужим майном шляхом обману та незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки на території м.Харкова.
Так, ОСОБА_10 спочатку запропонував ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а у подальшому ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , прийняти участь у здійсненні злочинної діяльності, яка буде направлена на вчинення злочинів проти власності - шахрайств, та яким довів розроблений ним злочинний план, розподіливши при цьому їх ролі та функції, спрямовані на досягнення цього плану, шляхи прикриття своєї злочинної діяльності, отримання та розподілу незаконних матеріальних благ.
На вказану пропозицію ОСОБА_8 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 погодилися та висловили бажання вчиняти корисливі злочини.
Таким чином, вказані особи, діючи за єдиним злочинним планом, за попередньою змовою групою осіб, сприяли вчиненню ряду шахрайств, у яких потерпілі втратили грошові кошти, довірившись «цілительським» послугам, які насправді не мали жодних результатів.
В результаті протиправної діяльності групи осіб у складі ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , а також діями невстановлених в ході досудового розслідування осіб потерпілій ОСОБА_13 спричинено матеріальну шкоду на загальну суму 2 491 627 гривень, тобто в особливо великих розмірах.
Постановою виконувача обов'язків керівника Харківської обласної прокуратури від 09.05.2025 продовжено строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні до трьох місяців, а саме до 18.06.2025.
16.06.2025 слідчим суддею Київського районного суду м.Харкова продовжено строк досудового розслідування до шести місяців, тобто до 18.09.2025.
25.06.2025 ОСОБА_8 повідомлено про підозру у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.4, 5 ст.190 КК України.
27.06.2025 до Київського районного суду м.Харкова надійшло клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Харківської обласної прокуратури ОСОБА_7 у кримінальному провадженні №12023152310000147 від 03.04.2023, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_8 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.4, 5 ст.190 КК України.
Клопотання слідчий обґрунтовував наявністю ризиків, передбачених п.п.1, 2, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, та вважав, що ОСОБА_8 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків та потерпілих у цьому кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.
У зв'язку з вищевикладеним, з метою виконання підозрюваним ОСОБА_8 покладених на нього процесуальних обов'язків, вважав, що обрання більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить досягнення мети кримінального провадження, а також запобігання зазначеним вище ризикам, та просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Вирішуючи питання про обрання виду запобіжного заходу стосовно ОСОБА_8 , слідчий суддя вважав обґрунтованою підозру, повідомлену останньому у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.4, 5 ст.190 КК України,а також врахував вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним інкримінованих йому кримінальних правопорушень та його особу, який підозрюється у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого злочинів, однак вперше притягується до кримінальної відповідальності, має зареєстроване та фактичне місце проживання, проживає з матір'ю похилого віку.
На підставі викладеного слідчий суддя дійшов висновку, що прокурором не було доведено того факту, що більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, передбаченим п.п.1, 3 ч.1 ст.177 КПК України, та вважав за необхідне застосувати до ОСОБА_8 запобіжний захід у виді домашнього арешту за місцем реєстрації та проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , із забороною покидати місце проживання в період часу з 22 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин, в межах строку досудового розслідування.
Колегія суддів погоджується зі вказаним висновком слідчого судді з наступних підстав.
Відповідно до положень ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч.3 ст.176 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.
Таким чином, законодавець залишив вирішення цього питання для суддівського розсуду, тобто можливості суддівської дискреції, а саме право слідчого судді обирати між альтернативами, іншими більш м'якими запобіжними заходами, кожен з яких є законним, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, відомостей про особу підозрюваного, справедливості й достатності обраного запобіжного заходу.
Крім того, колегія суддів вважає за необхідне констатувати, що слідчим та прокурором не надано доказів неналежної процесуальної поведінки підозрюваного під час досудового розслідування.
При цьому, колегія суддів також враховує особу підозрюваного, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, має зареєстроване та фактичне місце проживання, проживає з матір'ю похилого віку, що в сукупності свідчить про наявність у нього міцних соціальних зв'язків. Крім того, колегія суддів зважає на те, що підозрюваний має захворювання, які потребують постійного лікування.
Вказані факти та особистісні характеристики підозрюваного, на переконання колегії суддів, дають підстави дійти висновку про те, що ризикам, передбаченим п.п.1, 3 ч.1 ст. 177 КПК України, може запобігти менш суворий запобіжний захід, а саме у виді домашнього арешту у період з 22 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин, з покладенням відповідних процесуальних обов'язків.
Відповідно до вимог пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування підозрюваного, обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику.
З урахуванням наявного обсягу відомостей, матеріали провадження об'єктивно свідчать про те, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують втручання у права підозрюваного шляхом застосування запобіжного заходу у зв'язку з наявністю обґрунтованої підозри, оскільки докази, наявні у матеріалах провадження, формують внутрішнє переконання щодо причетності ОСОБА_8 до вчинення кримінальних правопорушень, зазначених в повідомленні про підозру.
Вказане свідчить про достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, що передбачені п.п.1, 3 ч.1 ст.177 КПК України, але запобігання цим ризикам шляхом застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту, згідно з чинним КПК України не виключається.
Щодо доводів прокурора про наявність ризиків, передбачених п.п.2, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, колегія суддів зазначає наступне.
У своїй апеляційній скарзі прокурор зазначив про наявність ризиків, передбачених п.п.2, 3, 5 вказаної норми, однак не навів нових доказів, які б свідчили про зміну обставин справи чи появу додаткових даних, що об'єктивно підтверджують існування цих ризиків. Крім того, прокурором не надано жодних належних і допустимих доказів порушення підозрюваним умов запобіжного заходу у виді домашнього арешту. Навпаки, підозрюваний особисто з'явився до суду за першим викликом, що свідчить про дотримання ним покладених обов'язків та ефективність обраного запобіжного заходу.
Таким чином, колегія суддів вважає, що домашній арешт у певний період доби з покладенням на підозрюваного обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, в повній мірі відповідає меті його застосування - забезпеченню виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, запобіганню спробам вчинити дії, передбачені п.п.1, 3 ч.1 ст.177 КПК України, а також дотриманню вимог ч.2 ст.28 КПК України щодо проведення досудового розслідування у розумні строки.
Разом з цим, при виявленні обставин, які будуть свідчити про фактичну неефективність домашнього арешту, прокурор разом зі слідчим не позбавлений процесуальної можливості звернутись з відповідним клопотанням до слідчого судді щодо зміни запобіжного заходу на більш суворий.
Як вбачається з оскаржуваної ухвали, всім обставинам справи слідчим суддею надана належна оцінка у відповідності з вимогами КПК України. Крім того, слідчим суддею врахована практика ЄСПЛ та конкретні обставини справи.
Враховуючи вищевикладене, ухвала слідчого судді, відповідно до вимог статті 370 КПК України, є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування та обрання на цьому етапі досудового розслідування підозрюваному найсуворішого запобіжного заходу, а саме у виді тримання під вартою, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ч.6 ст.9, ст.7, ст.ст.176-206, ст.ст. 392, 393, 404, 405, ч.1 ст.407, 418, 419, 423, 424-426 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу Київського районного суду м.Харкова від 27.06.2025 про застосування до підозрюваного за ч.ч.4, 5 ст.190 КК України ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , запобіжного заходу у виді домашнього арешту в межах строку досудового розслідування, тобто до 27 серпня 2025 року включно, - залишити без змін.
Апеляційну скаргу прокурора, - залишити без задоволення.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення.
Оскарження даної ухвали, у відповідності до ч.2 ст.424 КПК України, в касаційному порядку не передбачено, оскільки така ухвала не перешкоджає подальшому кримінальному провадженню.
Судді:
____________ _____________ _____________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4