Справа № 346/2549/25
Провадження № 33/4808/489/25
Категорія ст.124 КУпАП
Головуючий у 1 інстанції Калинюк О. П.
Суддя-доповідач Васильєв
07 липня 2025 року м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського апеляційного суду Васильєв О.П.,
за участю захисника адвоката Боднарука В.В.,
розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою потерпілої ОСОБА_1 на постанову Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 04 червня 2025 року, якою провадження у справі про притягнення
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 ,
до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП, закрито у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, -
Відповідно до протоколу серії ЕПР1 № 331399 від 15.05.2025 року вбачається, що 15.05.2025 року о 16 год. 10 хв. в м. Коломия, по вул. Ю. Шкрібляка, Івано-Франківської області, ОСОБА_2 керував автомобілем марки «Mazda CX-5», державний номерний знак « НОМЕР_1 », під час руху заднім ходом не переконався, що це буде безпечно і не створить перешкоди іншим учасникам дорожнього руху, та здійснив зіткнення з автомобілем марки «Fiat Punto», державний номерний знак « НОМЕР_2 », під керуванням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що спричинило пошкодження цих транспортних засобів. Вказаними діями ОСОБА_2 порушив п. 10.9. Правил дорожнього руху України (далі - ПДР України).
Постановою Коломийського міськрайонного суду від 04.06.2025 року провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КупАП закрито на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, а саме у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Не погодившись з вказаним рішенням суду потерпіла ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді та прийняти нову, якою ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КупАП.
Вважає, що суд першої інстанції неповно з'ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам, внаслідок чого прийшов до безпідставного висновку про відсутність складу правопорушення.
Зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги та не надано належної оцінки протоколу про адміністративне правопорушення, а саме, що її залучено як потерпілу, а також не надано належної оцінки, що її представником адвокатом Курко В.М. подано до суду заяву про визнання та залучення її як потерпілої особи. До участі в справі її залучено не було, внаслідок чого було позбавлено ОСОБА_1 права щодо надання можливості бути присутньою на судовому засіданні, надати свої пояснення та докази, а також скористатися правничою допомогою адвоката.
На думку ОСОБА_1 , ОСОБА_2 керуючи транспортним засобом та здійснюючи маневр виїзду з автомобільної парковки заднім ходом, перед початком маневру не переконався у безпечності маневру та у відсутності перешкод для виконання маневру, зокрема порушив п.10.1 ПДР «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху та п.10.9. ПДР «Під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху», внаслідок чого вчинив зіткнення з моїм автомобілем марки «Фіат» д.н.з. НОМЕР_2 , що спричинило пошкодження мого транспортного засобу. Зазначає, що вищевказані обставини підтверджується наданими пояснення ОСОБА_2 та долученого до справа відео з місця ДТП. Вважає, що ОСОБА_2 для забезпечення безпеки руху у разі потреби повинен був звернутися за допомогою до інших осіб. Порушення водієм ОСОБА_2 вищевказаних пунктів Правил дорожнього руху України є в прямому причинному зв'язку з наслідками, що наступили - скоєнням дорожньо-транспортної пригоди результаті були пошкоджені транспортні. Тобто ОСОБА_2 повинен був дотримуватись вищеперерахованих правил.
У судове засідання апеляційної інстанції потерпіла ОСОБА_1 та її представник адвокат Курко В.М. не з'явилися, однак ОСОБА_3 було подано заяву, в якій зазначено, що вони просять здійснити розгляд провадження без участі апелянта та його захисника.
В судове засідання апеляційної інстанції особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 не з'явився, хоча в установленому законом порядку повідомлявся про розгляд апеляційної скарги, не подав клопотання про відкладення розгляду справи та не підтвердив поважність причин щодо неможливості явки в судове засідання апеляційної інстанції.
Зі змісту доводів захисника адвоката Боднарука В.В. вбачається, що ОСОБА_2 знає про розгляд апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції, однак повністю довіряє йому представництво своїх інтересів в суді та не заперечує проти розгляду апеляційної скарги за її відсутності.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, особиста присутність підсудного під час провадження в суді апеляційної інстанції не має такого ж вирішального значення, як в суді першої інстанції. Умови застосування статті 6 Конвенції стосовно провадження в суді апеляційної інстанції залежать від особливостей певного провадження; слід взяти до уваги загалом проведений судовий процес у національній правовій системі, а також роль, яку відіграє у ньому суд апеляційної інстанції (Ермі проти Італії ) При цьому, обвинувачений може відмовитися від свого права брати участь або бути заслуханим в апеляційному провадженні, або прямо, або своєю поведінкою (Кашлев проти Естонії, Хернандес Ройо проти Іспанії).
Апеляційний суд приймає до уваги, що в апеляційній скарзі не ставиться питання про погіршення становища особи, яка притягається до адміністративної відповідальності у зв'язку з чим участь цієї особи в суді апеляційної інстанції не є обов'язковою.
Апеляційний суд, приймаючи до уваги, що ОСОБА_2 знає про наявність відповідного провадження в суді апеляційної інстанції, повідомлявся про розгляд апеляційної скарги в установленому законом порядку, не подав клопотання про відкладення розгляду справи та не повідомив про бажання приймати участь у судовому засіданні, враховуючи що участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності не є обов'язковою під час розгляду справи в апеляційній інстанції, вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності ОСОБА_2 .
Захисник адвокат Боднарук В.В. висловив свої заперечення щодо задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 та вважав, що рішення суду першої інстанції є законним та справедливим.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що Європейський суд неодноразово вказував, що адміністративне правопорушення, санкція за вчинення якого у КУпАП передбачає адміністративний арешт, визнається кримінальним правопорушенням у розумінні Конвенції (справа "Гурепка проти України"), а позбавлення прав на управління транспортним засобом також розглядається Європейським Судом кримінально-правовою санкцією, оскільки “право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті і для здійснення діяльності.
Визнання кримінально-правового змісту справи свідчить про те, що особа, яка притягається до відповідальності за вчинення такого правопорушення повинна користуватися основними гарантіями, які забезпечуються при обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, серед яких право знати, у вчиненні якого правопорушення його підозрюють або обвинувачують, бути чітко і своєчасно повідомленим про свої права та обов'язки, мати захисника, оскаржувати судові рішення в апеляційному та касаційному порядку та інші.
Апеляційний суд також неодноразово звертав увагу на недосконалість КУпАП, який було введено в дію Постановою Верховної Ради Української РСР №8074-10 від 07.12.1984 року та вказував на необхідність здійснення правосуддя, виходячи з загальних принципів здійснення судочинства, з метою забезпечення справедливої процедури і юридичної визначеності.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги, апеляційний суд, враховуючи недосконалість КУпАП, який було введено в дію Постановою Верховної Ради Української РСР №8074-10 від 07.12.1984 року, вважає за необхідне здійснювати правосуддя, виходячи з загальних принципів здійснення судочинства, з метою забезпечення справедливої процедури і юридичної визначеності.
Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення має з'ясувати, чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, зі змісту мотивувальної частини судового рішення вбачається, що суд першої інстанції допустив суперечливі висновки, оскільки встановивши обставини вчинення даного правопорушення, як вони були вказані у протоколі про адміністративне правопорушення, в подальшому зазначив про відсутність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
За таких обставини, вищевказане порушення можливо виправити тільки за умови скасування судового рішення та ухвалення нового.
При вирішенні питання про недоведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, апеляційний суд приймає до уваги, що згідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність особи, яка доведена достатніми та незаперечними доказами.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Апеляційним судом у повному обсязі досліджені докази, які містяться в матеріалах справи та були надані сторонами під час розгляду справи в апеляційній інстанції.
Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії правопорушення серії ЕПР1 №331399 від 15.05.2025 року, вбачається,що 15.05.2025 року о 16 год. 10 хв. в м. Коломия, вул. Юрія Шкрібляка, водій ОСОБА_2 керував ТЗ Мазда д.н.з. НОМЕР_1 під час руху заднім ходом не переконався, що це буде безпечно і не створить перешкоди іншим учасникам дорожнього руху, внаслідок чого здійснив зіткнення із ТЗ Фіат НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 , внаслідок чого ТЗ отримали механічні пошкодження, чим завдано метаріальні збитки, чим порушив п.10.9 ПДР, за що відповідальність передбачена ст.. 124 КУпАП.
Вищевказаний протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою на те особою - поліцейським Коломийського РВП ГУНП в Івано-Франківській області сержанта поліції Михальчука Ю.І., підписаний уповноваженою особою та особою, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 .
ОСОБА_2 були роз'яснені його права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП та повідомлено про розгляд справи в суді Івано-Франківському міському суді, про що свідчить його власноручний підпис.
У протоколі зазначено, що пояснення по суті порушення ОСОБА_4 надасть на окремому аркуші.
У ОСОБА_2 було вилучено посвідчення водія НОМЕР_3 , натомість вручено тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом НОМЕР_4 .
Зі змістом протоколу ОСОБА_2 був ознайомлений, про що свідчить його власноручний підпис.
В своїх судових рішеннях Європейський Суд з прав людини неодноразово вказував на те, що формулювання обвинувачення є важливою умовою справедливого та об'єктивного судового розгляду.
В рішенні у справі «Маттоціа проти Італії" Європейський Суд зазначив, що «обвинувачений у вчиненні злочину має бути негайно і детально проінформований про причину обвинувачення, тобто про ті факти матеріальної дійсності, які нібито мали місце і є підставою для висунення обвинувачення». Хоча ступінь "детальності" інформування обвинуваченого залежить від обставин конкретної справи, однак у будь-якому випадку відомості, надані обвинуваченому, повинні бути достатніми для повного розуміння останнім суті висунутого проти нього обвинувачення, що є необхідним для підготовки адекватного захисту.
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що суть обвинувачення полягає в тому, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 звинувачується в тому, що, порушив вимоги пп. 10.9 Правил дорожнього руху України, внаслідок чого сталося зіткнення транспортних засобів.
Зі схеми місця дорожньо-транспортної пригоди від 15.05.2025 року, на якій зафіксовано розташування транспортних засобів після дорожньо-транспортної події вбачається, що вона сталася за участю водія ОСОБА_2 , який керував автомобілем «Мазда СХ-5» д.н.з. НОМЕР_1 , та транспортного засобу «Фіат Пунто» номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 .
Відповідно до переліку видимих (зовнішніх) пошкоджень транспортних засобів, отриманих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, який долучено до схеми дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок вказаної ДТП транспортний засіб марки Фіат Пунто» номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , отримав пошкодження лакофарбового покриття правого заднього бампера, а автомобіль марки «Мазда СХ-5» д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 отримав пошкодження лакофарбового покриття заднього лівого бампера.
Дані схеми дорожньо-транспортної пригоди та переліку видимих (зовнішніх) пошкоджень транспортних засобів, повністю узгоджуються між собою в частині механізму дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася під час заднього руху обох транспортних засобів.
Своїм підписом ОСОБА_1 засвідчила, що вона ознайомлена із даною схемою ДТП.
Згідно рапорту поліцейського Коломийського РВП ГУНП в Івано-Франківській області Мельничук Н.І. (а.с. 4) вбачається, що 15.05.2025 року о 16 год. 06 хв. надійшло повідомлення зі служби 102 від ОСОБА_5 про те, що в м. Коломия, вул.. Шкрібляка, 50, перед вербіжським мостом відбулося ДТП між ТЗ марки «Мазда» д.н.з. НОМЕР_5 та «Фіат» д.н.з. НОМЕР_2 . Виїздом ГРПП на місце події було встановлено, що 15.05.2025 року в м. Коломия вул. Шкрібляка, водій ОСОБА_1 керуючи ТЗ Фіат д.н.з. НОМЕР_2 , під час руху заднім ходом не переконалася, що це буде безпечно і не створить перешкоди іншим учасникам дорожнього руху, внаслідок чого здійснила зіткнення із ТЗ Мазда д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , внаслідок чого ТЗ отримали механічні пошкодження. Однак, водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки Мазда д.н.з. НОМЕР_1 , під час руху заднім ходом не переконався, що це буде безпечно і не створить перешкоди іншим учасникам дорожнього руху, внаслідок чого здійснив зіткнення із ТЗ марки Фіат д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 , внаслідок чого ТЗ отримали механічні пошкодження із механічними збитками. На ОСОБА_1 було складено адміністративний протокол за ст.. 124 КУпАП серії ЕПР1 №331387. На ОСОБА_2 було складено адміністративний протокол за ст. 124 КУпАП серії ЕПР1 №331399, складено схему ДТП.
До матеріалів справи долучено письмові пояснення ОСОБА_1 (а.с. 6), відповідно до яких о 15.05.2025 року в м. Коломия, вул.. Шкрібляка, близько 16 год. 05 хв. вона виїжджаючи заднім ходом з парковки магазину «Економ маркет» не переконалася в безпечності маневру, в результаті чого своїм автомобілем Фіат Пунто д.н.з. НОМЕР_6 здійснила зіткнення із автомобілем Мазда СХ-5 д.н.з. НОМЕР_1 , який також заднім ходом виїжджав з парковки мазанину «Продукти на околиці», що знаходився навпроти. Претензій до водій ТЗ по факту керування у стані сп'яніння не маю.
Згідно письмових пояснень ОСОБА_2 (а.с. 7) 15.05.2025 року о 16 год. 05 хв. в м. Коломия по вул.. Шкрібляка, він зупинився біля магазину «На околиці» своїм автомобілем Мазда СХ-5 д.н.з. НОМЕР_1 , щоб купити продукти. Через кілька хвилин він виїжджав з парковки заднім ходом і на дорозі допустив зіткнення з автомобілем Фіат Пунто д.н.з. НОМЕР_2 , який теж рухався заднім ходом з парковки навпроти магазину «Екомаркет». Після чого викликали наряд поліції, оскільки не могли розібратися, хто винуватець в даному ДТП. Претензій по факту керування ТЗ в стан сп'яніння не має.
Апеляційним судом було досліджено відеозапис з місця події (а.с. 20), який було долучено захисником ОСОБА_2 адвокатом Боднаруком В.В.
Даним відеозаписом зафіксовано як обидва транспортні засоби розпочинають рух заднім ходом, як транспортний засіб Фіат Пунто виїжджає на проїжджу частину дороги, а згодом відбувається момент зіткнення цих транспортних засобів на смузі руху транспортного засобу Мазда СХ-5.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що у випадку виникнення дорожньо-транспортної пригоди за участю декількох водіїв наявність чи відсутність в їх діях складу адміністративного правопорушення, потребує встановлення причинного зв'язку між діянням (порушенням правил безпеки дорожнього руху) кожного з них та наслідками, що настали, тобто з'ясування ступеню участі (внеску) кожного з них у спричинення злочинного наслідку.
Відповідно до п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України у постанові № 14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» у випадках, коли передбачені ст.286 КК України суспільно небезпечні наслідки настали через порушення правил безпеки дорожнього руху двома водіями транспортних засобів, потрібно з'ясовувати характер порушень, які допустив кожний з них, а також чи не було причиною порушення зазначених правил одним водієм їх недодержання іншим і чи мав перший можливість уникнути дорожньо-транспортної події та її наслідків. Виключається кримінальна відповідальність особи, яка порушила правила дорожнього руху вимушено, через створення аварійної ситуації іншою особою, яка керувала транспортним засобом.
Відповідно до висунутого обвинувачення ОСОБА_2 звинувачується в тому, що керуючи транспортним засобом допустив порушення вимог п. 10.9 Правил дорожнього руху .
Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано вказав, що статтею 124 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Згідно із п. 10.9 ПДР України, під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб.
Апеляційний суд вважає безпідставними доводи потерпілої ОСОБА_1 про те, що ОСОБА_2 порушив вимоги п. 10.9. Правил дорожнього руху України, оскільки у даному випадку зі змісту встановлених судом фактичних обставин дорожньо-транспортної пригоди, вбачається, що останній не мав можливості передбачити, що інший транспортний засіб, рухаючись заднім ходом по зустрічній смузі руху, перетне розділювальну смугу та вчинить зіткнення з транспортним засобом під його керуванням.
Так, зі змісту сукупності досліджених судом доказів та відеозапису з місця події, який повністю узгоджується із поясненнями сторін, вбачається, що дорожньо-транспортна пригода сталась 15.05.2025 року о 16 год. 10 хв. в м. Коломия, по вул. Ю. Шкрібляка, Івано-Франківської області, в той час, коли ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки «Mazda CX-5», державний номерний знак « НОМЕР_1 », виїжджав з парковки та рухався заднім по своїй смузі руху, а автомобіль марки «Fiat Punto», державний номерний знак « НОМЕР_2 », під керуванням ОСОБА_1 , який також виїжджав з парковки та рухався заднім ходом, перетнув розділювальну смугу, виїхав на зустрічну смугу руху та вчинив зіткнення з іншим вищевказаним транспортним засобом, що спричинило пошкодження цих транспортних засобів.
Апеляційний суд приймає до уваги, що відповідно до п 1.4. Правил дорожнього руху, кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.
Апеляційний суд вважає, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які дозволяють встановити, що водієм ОСОБА_2 були допущені порушення вищевказаних вимог ПДР України.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитися на її користь.
Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У рішенні по справі «Кобець проти України» зазначено, що Суд повторює, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом» доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Апеляційний суд вважає, що сукупність досліджених доказів свідчить про те, що в діях водія транспортного засобу ОСОБА_2 відсутній склад правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає за необхідне частково задовольнити апеляційну скаргу потерпілої ОСОБА_1 та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 294 КУпАП ,-
Апеляційну скаргу потерпілої ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 04 червня 2025 року щодо ОСОБА_2 скасувати та прийняти нову постанову.
Закрити провадження по справі щодо ОСОБА_2 на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення.
Суддя Івано-Франківського
апеляційного суду О.П. Васильєв