Справа № 344/1345/25
Провадження № 22-ц/4808/671/25
Головуючий у 1 інстанції Кіндратишин Л. Р.
Суддя-доповідач Максюта
03 липня 2025 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд в складі:
головуючого (суддя-доповідач) Максюти І.О.,
суддів: Бойчука І.В., Василишин Л.В.,
секретаря Петріва Д.Б.,
розглянувши цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в інтересах якого діє адвокат Кодь Василь Олександрович, на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області, ухвалене суддею Кіндратишин Л.Р. 04 березня 2025 року у м. Івано-Франківськ Івано-Франківської області,
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (далі - ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС») подало позов до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 07.02.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту кредитодавця, який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1344-8228 відповідно до ЗУ «Про електронну комерцію».
ОСОБА_1 надано одноразовий ідентифікатор для підписання кредитного договору №1344-8228 від 07.02.2024 року, підтвердження ознайомлення з Правилами та інших супутніх документів. Відповідно до умов кредитного договору позивач взяв на себе зобов'язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту - 4 000 грн; строк кредитування - 300 днів; базовий період - 14 днів; знижена ставка - 2,50 % в день; стандартна процентна ставка - 2,50 % в день.
Позивач виконав взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, надавши відповідачці кредит відповідно до умов укладеного кредитного договору. Відповідачка підтвердила виникнення своїх зобов'язань, відповідно до умов укладеного кредитного договору, шляхом прийняття виконання зобов'язання позивача, а саме отримавши кредитні кошти відповідач не скористався своїм правом протягом 14 календарних днів з дня укладення кредитного договору відмовитися від договору без пояснення причин, у тому числі в разі отримання нею грошових коштів.
Відповідач порушила умови Договору і не повернула в повному обсязі кредит Кредитодавцю, а також не виконала в повному обсязі всі інші свої грошові зобов'язання перед Кредитодавцем за Кредитним договором навіть після спливу строку кредитування, встановленого умовами Кредитного договору.
Станом на 02.01.2025 року загальний розмір заборгованості за кредитним договором становить 34 000 грн, а саме: прострочена заборгованість за кредитом - 4 000 грн; прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 30 000 грн.
Разом з тим позивачем було прийнято рішення про можливість застосування до відповідачки Програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», а саме часткового списання заборгованості за нарахованими комісією та процентами у загальній сумі 4681,60 грн, за умови погашення нею решти заборгованості за Кредитним договором в розмірі 14 000 грн.
Просили суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» не повну суму заборгованості за Кредитним договором, а лише її частину, а саме: прострочену заборгованість за кредитом - 4 000 грн; прострочену заборгованість за нарахованими процентами - 16 000 грн, що разом становить 20 000 грн та судові витрати (а.с. 1-12).
Короткий зміст оскаржуваного рішення суду
Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 04 березня 2025 рокупозов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за договором № 1344-8228 від 07.02.2024 року в сумі 4 000,00 грн простроченої заборгованості та судовий збір в сумі 484,48 грн (а.с.119-126).
Короткий зміст та узагальнюючі доводи апеляційної скарги
Не погодившись з даним судовим рішенням, представник Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» адвокат Кодь В.О. подав апеляційну скаргу з мотивів його незаконності та необґрунтованості та порушення норм матеріального і процесуального права.
Не погоджується із висновком суду, що відповідачка має право на пільги, передбачені ч.15 ст.14 Закону України «Про соціальний правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Зазначає, що чоловік відповідачки ОСОБА_2 станом на 04.03.2025 року не був ві1йськовослужбовцем Збройних сил України або інших військових формувань, утворених відповідно до законів України.
Надані відповідачкою документи не підтверджують статусу військовослужбовця ОСОБА_2 та його призову за мобілізацією або проходження військової служби за контрактом, в тому числі не надано документів, що підтверджували б його участь у бойових діях.
Так, відповідно до роз'яснення Національного Банку України (додаток № 3) за вих. 14-0005/45882 від 14.06.2024 року, Міністерство оборони України у відповідь на запит Національного банку України щодо застосування пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» роз'яснило наступне. Щодо надання пільги військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, зазначена пільга має надаватись на підставі наступного переліку документів: посвідчення офіцера і генерала або військового квитка осіб рядового, сержантського і старшинського складу (в залежності від військового звання військовослужбовця); довідки за визначеною формою 5 у додатку 21 до Інструкції з діловодства у Збройних Силах України, затвердженої Наказом Головнокомандувача Збройних Сил України від 31.01.2024 р. № 40; витягу (завіреної копії) із наказу по особовому складу про призначення на посаду.
Жодних документів із вищезазначеного переліку відповідачем не надано до суду першої інстанції під час розгляду справи.
Зазначає, що чоловік відповідачки ОСОБА_2 станом на 04.03.2025 року та станом на день подачі апеляційної скаргу не є військовослужбовцем.
З метою надання пільги військовослужбовцям (а також їх дружинам (чоловікам)), які перебувають на інших видах військової служби, надається лише за період їхньої безпосередньої участі у заходах з оборони України від збройної агресії російської федерації.
Зокрема зазначена пільга за відповідний період надається на підставі наступного переліку документів: посвідчення офіцера і генерала або військового квитка осіб рядового, сержантського і старшинського складу (в залежності від військового звання військовослужбовця); довідки за визначеною формою 5 у додатку 21 до Інструкції з діловодства у Збройних Силах України, затвердженої Наказом Головнокомандувача Збройних Сил України від 31.01.2024 р. № 40; витягу (завіреної копії) із наказу по особовому складу про призначення на посаду; для військовослужбовців, які брали участь в антитерористичній операції - довідка згідно з додатком 1 до Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 413 (далі - Порядок); для військовослужбовців, які брали участь в у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях - довідка згідно з додатком 4 до Порядку; для військовослужбовців, які брали участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із збройною агресією російської федерації проти України - довідка згідно з додатком 6 до Порядку.
Зазначає, що ОСОБА_1 а ні ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», а ні суду першої інстанції вище зазначені документи не надані, а відтак суд першої інстанції припустився помилкового висновку щодо наявності права у відповідачки на пільги відповідно до п. 15 ст. 14 Закону України ««Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» у зв'язку із неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи.
За наведених підстав просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі (а.с.132-134).
Позиція інших учасників справи
Правом на подання відзиву на апеляційну скаргу відповідач не скористалася, що відповідно до ч.3 ст.360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.
Позиція Івано-Франківського апеляційного суду
У судове засідання не з'явилися сторони, про причини неявки не повідомили, хоча про день місце та час розгляду справи повідомлені належним чином.
Приймаючи до уваги, що неявка осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України, не перешкоджає апеляційному розгляду справи, апеляційним судом виконаний обов'язок щодо повідомлення осіб, які беруть участь у справі, про день, місце та час судового засідання, тому колегія суддів розглянула справу у їх відсутності.
Згідно з статтею 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній та додатково поданими доказами, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до ст. ст. 263, 264 ЦПК України рішення суду повинно бути законним i обґрунтованим. Під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають iз встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати.
Вислухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши, відповідно до ст.367 ЦПК України, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга є частково обґрунтованою, виходячи з таких підстав.
Фактичні обставини справи
Судом встановлено, що 07.02.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту кредитодавця укладено Договір про відкриття кредитної лінії № 1344-8228, який підписано позичальником електронним підписом з одноразовим ідентифікатором С1008 ( а.с. 15-22).
Кредитний договір укладений в електронному вигляді, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».
За умовами кредитного договору № 1344-8228 від 07.02.2024 року відповідачу ОСОБА_1 ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» надано кредит для задоволення особистих потреб в сумі 4000 грн (п. 4.1.), строком кредитування 300 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику, дата повернення кредиту - 02.12.2024 року, продовження строку кредитування в односторонньому порядку кредитодавцем або позичальником не допускається, продовження строку є можливим виключно за взаємною згодою сторін в процесі реструктуризації кредитних зобов'язань позичальника (п. 4.12.), базовий період - 14 календарних днів ( п. 4.8.), реальна річна процентна ставка - 290158,11% (п. 4.13), орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору - 34000 грн ( п. 4.14.), денна процентна ставка - 2,50% (п.4.15.).
Згідно з п.4.10. кредитного договору, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту та до дати фактичного повернення всієї суми кредиту в наступних розмірах: стандартна процентна ставка - 2,50 % за кожен день користування кредитом, за виключенням строку використання права користування кредитом за промо-ставкою та/або зниженою, та/або пільговою процентною ставкою.
Тобто сторонами було погоджено процентну ставку, яку має сплатити відповідач у межах строку кредитування за користування кредитними коштами (ст.1048 ЦК України).
Відповідно до п. 11.1 кредитного договору, цей Договір та Правила разом складають єдиний договір та визначають усі істотні умови Договору та надання Кредиту. Укладаючи цей договір, позичальник підтверджує, що попередньо уважно ознайомився з Правилами на веб-сайті кредитодавця, повністю розуміє всі їх умови, зобов'язується та погоджується неухильно дотримуватися договору, а тому добровільно та свідомо укладає договір та бажає настання правових наслідків, обумовлених ним.
Також до укладення вищевказаного кредитного договору ОСОБА_1 ознайомилася із паспортом споживчого кредиту, що підтвердила електронним підписом одноразовим ідентифікатором A1008 (а.с. 45-47).
Згідно з довідкою директора ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» про перерахування суми кредиту № 1344-8228 від 07.02.2024 року, ОСОБА_1 , 07.02.2024 проведено операцію - видача банківського кредиту в сумі 4000 грн. за договором № 1344-8228 від 07.02.2024 за допомогою системи liqPay на карту № НОМЕР_1 ( а.с. 49).
Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № 1344-8228 від 07.02.2024 року, станом на 02.01.2025 року заборгованість становить 34000 грн, з яких: 4000 грн - основний борг; 30000 грн - залишок відсотків ( а.с. 50-54).
Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 виданого Дрогобицьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 01.07.2023 року, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 01.07.2023 року зареєстрували шлюб у Дрогобицькому відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, прізвище після реєстрації шлюбу: чоловіка ОСОБА_4 , дружини ОСОБА_5 ( а.с. 107).
Згідно з тимчасовим посвідченням військовозобов'язаного № НОМЕР_3 ОСОБА_2 11.02.2022 року прийняв військову присягу, за цей час був стрільцем, гранатометником, 07.07.2024 року визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку за ІІ групою інвалідності ст. 17 «а» ( Наказ МОУ Країни №402)( а.с. 105- 106).
На виконання вимог ухвали Івано-Франківського апеляційного суду від 13.06.2025 року ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» подала посвідчення серії НОМЕР_4 , видане військовою частиною НОМЕР_5 07 липня 20234 року на ім'я ОСОБА_2 , згідно якого пред'явник цього посвідчення має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій. Посвідчення безтермінове.
Застосовані норми права
Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до положень ч.ч. 1.2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст.638 ЦК України, істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства (ч. 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до ч. 3-6, 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з ст.ст.526, 530, 610 ЦК України та ч.1 ст.612 ЦК України, зобов'язання повинне виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін). Одним з видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
Відповідно до ст.1054 ЦК України, кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч.2 ст.1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно зі ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ст.1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана)та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору.
Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі №202/4494/16-ц зроблено висновок про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною 2 статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, постанові Верховного Суду від 18 січня 2023 року у справі № 686/13446/15.
Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» визначено основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей та встановлено єдину систему їх соціального та правового захисту.
У статті 1, 2 даного Закону закріплені гарантії соціального і правового захисту військовослужбовців та членів їх сімей, за якими військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об'єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об'єкта нерухомості, об'єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави (ч.15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей»).
Дія цього Закону поширюється на:1) військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, державних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями, Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, розвідувального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України (далі - військових формувань, правоохоронних та розвідувальних органів), які проходять військову службу на території України, і військовослужбовців зазначених вище військових формувань, правоохоронних та розвідувальних органів - громадян України, які виконують військовий обов'язок за межами України, у тому числі на території держави-агресора, під час їх безпосередньої участі у здійсненні та/або забезпеченні здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із збройною агресією проти України, а також на членів їх сімей; 2) військовослужбовців, які стали особами з інвалідністю внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти; 3) військовозобов'язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і членів їх сімей; 4) членів добровольчих формувань територіальних громад під час їх участі у заходах підготовки добровольчих формувань територіальних громад, а також виконання ними завдань територіальної оборони України (пункт 1 частини першої статті 3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей).
Аналіз змісту цієї норми, якою доповнено Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» згідно із Законом України від 20 травня 2014 року № 1275-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації» (набрав чинності з 08 червня 2014 року), проте у згаданій вище редакції свідчить, що вона поширюється на дві категорії військовослужбовців: (1) військовослужбовці, призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період; (2) інші військовослужбовці, до яких належать військовослужбовці, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, під час дії особливого періоду. Для першої категорії військовослужбовців щоб скористатися пільгою необхідно надати докази їх призову на військову службу саме за призовом під час мобілізації, на особливий період. При цьому, вказана пільга надається їм на весь час їх призову. Щодо надання пільги другій категорії військовослужбовців, тобто військовослужбовцям, які перебувають на інших видах військової служби, окрім військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, така надається їм у період перебування безпосередньо в районах та у період здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення. При цьому, вказана пільга надається їм під час дії особливого періоду. Вказані обставини мають бути підтверджені відповідними документами, визначеними Порядком надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 р. № 413 (із відповідними змінами).
Законом України 21 березня 2024 року № 3621-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист», який набрав чинності 04 травня 2024 року, пункт 15 статті 14 викладено в такій редакції: «Військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об'єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об'єкта нерухомості, об'єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля».
Аналіз змісту цієї норми дає підстави для висновку, що законодавець розширив категорію «інших» військовослужбовців, віднісши до неї військовослужбовців, які брали або беруть участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із збройною агресією російської федерації проти України, проте виключив із Закону положення про те, що надання цієї пільги такій категорії військовослужбовців обумовлюється їх перебуванням безпосередньо в таких районах та у період здійснення зазначених заходів.
Проте дана норма в такій редакції діяла до 18 травня 2024 року, адже з цього часу набрала чинності її нова редакція, у зв'язку із набранням із цієї дати чинності Законом України від 11 квітня 2024 року № 3633-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», де пункт 15 викладено в такій редакції: «Військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із збройною агресією російської федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об'єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об'єкта нерухомості, об'єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля".
Тобто, законодавець чітко передбачив ретроактивну дію ч. 15 ст. 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Згідно із Законом України від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
На підставі Указу Президента України від 17 березня 2014 року N 303/2014 "Про часткову мобілізацію", затвердженого Законом України від 17 березня 2014 року N 1126-VII, з 18 березня 2014 року в Україні розпочався особливий період, який триває і на час розгляду справи.
Особливим періодом є функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями. Порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами (частини перша, друга та четверта статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»).
Початком проходження військової служби вважається: 1)день відправлення у навчальну частину (центр) з територіального центру комплектування та соціальної підтримки (збірного пункту) - для громадян, направлених для проходження базової військової служби; 2) день зарахування до списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) - для громадян,прийнятих на військову службу за контрактом, у тому числі військовозобов'язаних, які проходять збори, та резервістів під час мобілізації; 3) день призначення на посаду курсанта закладу фахової перед вищої військової освіти, вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти - для громадян, які не проходили військову службу, та військовозобов'язаних; 4) день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або день прибуття до Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідних підрозділів розвідувальних органів України - для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період та на військову службу за призовом осіб офіцерського складу; 5) день зарахування до списків особового складу військової частини - для громадян України, які проходять службу у військовому резерві за контрактом, зараховані під час такої служби до військового оперативного резерву та призиваються на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, для громадян України, які добровільно прибули до військової частини для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період; 6) день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідних підрозділів розвідувальних органів України - для громадян України, які зараховані до військового оперативного резерву після їх звільнення з військової служби та призиваються на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (частина перша статті 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»).
У відповідності до пункту 5 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008, громадяни, які проходять військову службу, є військовослужбовцями Збройних Сил України. Статус військовослужбовця підтверджується документом, що посвідчує особу. Форма та порядок його видачі встановлюються Міністерством оборони України.
Таким чином, статус військовослужбовця надається громадянину, який проходить військову службу відповідно до чинного законодавства України. Такого статусу особа набуває з часу початку проходження нею військової служби, визначеного законодавством.
Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Судом вірно встановлено, що кредитний договір укладено сторонами в електронному вигляді з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, що відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Надані позивачем докази в сукупності підтверджують факт перерахування відповідачці ОСОБА_1 07.02.2024 року ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» на картку № НОМЕР_6 коштів в розмірі 4000,00 грн.
Зазначені обставини про надання споживчого кредиту на суму 4000,00 грн не оспорюються сторонами.
Встановивши, що без отримання смс-повідомлення, без здійснення входу на веб-сайт товариства за допомогою логіна і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений, укладення кредитного договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача, цей правочин відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20 (провадження № 61-2903св21), від 01 листопада 2021 року у справі № 234/8084/20 (провадження № 61-2303св21).
Відтак, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» цей правочин вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» належним чином виконало свої зобов'язання за кредитним договором № 1344-8228 від 07.02.2024 року, надавши ОСОБА_1 кредитні кошти на загальну суму 4000 грн.
Натомість, відповідач свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконувала, в результаті чого утворилась заборгованість.
Відтак, ОСОБА_1 отримання коштів за договором № 1344-8228 від 07.02.2024 року в розмірі 4000,00 грн не спростовано.
Доказів повернення кредитору отриманих у кредит коштів відповідачкою не надано.
За таких обставин суд першої інстанції правильно встановив, що відповідачкою не виконувалися умови договору, у зв'язку із чим виникла заборгованість за кредитом, яка складається з простроченої заборгованості за кредитом в розмірі 4000,00 грн.
Разом з тим, ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» просить стягнути також і проценти за користування кредитом в розмірі 16000,00 грн .
Відповідачка посилається на те, що являється дружиною військовослужбовця та на неї поширюються пільги, передбачені п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей, а саме не повинні нараховуватися штрафні санкції, пеня та проценти за користування кредитом на весь час призову чоловіка, який є військовослужбовцем. Тому вимоги позивача про стягнення з неї відсотків за кредитним договором задоволенню не підлягають.
Відповідно до пункту 13 статті 14 Закону України «Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» особам, які мають право на пільги, гарантії та компенсації, передбачені цим Законом, видаються посвідчення.
Аналіз статті 14 Закону України «Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» дає підстави зробити висновок, що перелік пільг військовослужбовців та членів їх сімей закріплений у пунктах 1-12 цього Закону та право на отримання саме цих пільг потребує наявність відповідного посвідчення.
Разом з цим пункт 15 статті 14 Закону України «Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» є самостійною нормою і будь-якого посилання про можливість застосування вказаного пункту лише при наявності у військовослужбовця відповідного статусу (учасника бойових дій) закон не передбачає. Крім цього, дія зазначеної норми поширюється на всіх військовослужбовців без виключення.
Вказані правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 26 грудня 2018 року у справі № 522/12270/15-ц (провадження № 61-21025св18).
У постанові Верховного Суду від 15 липня 2020 року у справі № 199/3051/14 (провадження № 61-10861св18) викладено правовий висновок про перелік необхідних документів доведеності статусу особи, яка має право на пільги, визначені пунктом 15 частини третьої статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей», який полягає у тому, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21 серпня 2014 року № 322/2/7142.
Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов'язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною.
Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 від 01.07.2023 року, ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_2 .
Відповідачкою додано копію тимчасового посвідчення військовозобов'язаного ОСОБА_2 №1375/7801 від 06.03.2022 року, згідно якого ОСОБА_2 взято на військовий облік військовозобов'язаних 06.03.2022 року, з 07.03.2022 року перебував у в/ч НОМЕР_7 (стрілець ВОС), з 30.07.2023 року стрілець-помічник гранатометника та 13.09.2024 року виключений з військового обліку військовозобов'язаних ІНФОРМАЦІЯ_1 за пп.3 п.6 ст.37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (визнаний непридатним до військової служби), та посвідчення серії НОМЕР_4 , видане військовою частиною НОМЕР_5 07 липня 20234 року на ім'я ОСОБА_2 , згідно якого пред'явник цього посвідчення має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій (безтермінове), якими доведено право ОСОБА_1 на пільги, визначені пунктом 15 частини третьої статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей», оскільки її чоловік мав статус військовослужбовця, був призваний на службу у особливий період, хоча на день розгляду справи виключений з військового обліку у зв'язку з непридатністю до військової служби.
Частиною 1 статті 58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
У пункті 1 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року N 1-рп/99 зазначено, що положення частини першої статті 58 Конституції України про те, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, треба розуміти так, що воно стосується людини і громадянина (фізичної особи).
У п. 2 мотивувальної частини вказаного рішення Конституційний Суд України зазначив, що в регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема, негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма).
Враховуючи, що пунктом 15 статті 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" військовослужбовцям та членам їх сімей на певний конкретно визначений період виключається нарахування процентів за користування кредитом, цю норму можна вважати такою, що скасовує цивільну відповідальність особи на певний час.
Крім того, в прикінцевих положеннях Закону №1275-VІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації" прописано про надання зазначеній нормі дії в часі у межах конкретно визначеного періоду, а саме: військовослужбовцям - з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов'язаним - з моменту призову під час мобілізації до закінчення особливого періоду, на час проходження військової служби.
Суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 є дружиною військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації в особливий період на час укладення договору (07.02.2024 року), тому та на неї поширюються пільги, передбачені пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовці та членів їх сімей». З огляду на це до відповідачки не може бути застосовано штрафних санкцій, пені за невиконання зобов'язань за користування кредитом, а також наявні підстави для звільнення від обов'язку щодо сплати процентів за користування кредитом.
Таким чином, станом на час укладення спірного кредитного договору (07.02.2024 року) відповідачка була дружиною військовослужбовця і є нею на даний час, відтак на неї розповсюджуються положення п. 15 ст. 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Разом із тим, ці положення внесені до Закону №2011-ХІІ згідно із Законом України від 11 квітня 2024 року №3633-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», який набрав чинності 18 травня 2024 року.
На час виникнення спірних правовідносин, а саме, у період з 07.02.2024 року по 17.05.2024 року, частина п'ятнадцята статті 14 Закону №2011-ХІІ була викладена в такій редакції: «Військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об'єктів житлового фонду (житлового будинку, квартири, майбутнього об'єкта нерухомості, об'єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.».
Тобто на момент укладення сторонами кредитного договору (07.02.2024 року) дружини (чоловіки) військовослужбовців, які призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, та військовослужбовці під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, не звільнялися від сплати процентів за користування кредитом.
Редакція частини 15 статті 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", якою було надано право дружинам військовослужбовців на звільнення від сплати процентів за користування кредитом під час дії особливого періоду, набрала законної сили 18 травня 2024 року.
Отже, проценти за Договором про відкриття кредитної лінії № 1344-8228 від 07.02.2024 року слід нараховувати за період з 07 лютого 2024 року по 17 травня 2024 року.
Встановивши, що кредитний договір укладено 07 лютого 2024 року, відповідач набув статусу військовослужбовця з 06.03.2022 року (взято на військовий облік), тому з 07 лютого по 06 березня 2022 року відповідачка не мала статусу дружини військовослужбовця, на відповідачку ОСОБА_1 (як дружину військовослужбовця) поширюються пільги, передбачені пунктом 15 частини третьої статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей», з 18 травня 2024 року (дата набрання чинності Законом), до стягнення за цим договором заявлено основний борг в розмірі 4000,00 грн та проценти в розмірі 16000,00 грн, нараховані за період з 07 лютого 2024 року по 02 грудня 2024 року (кінцевий термін повернення кредиту), тому колегія суддів дійшла висновку про те, що з 07 лютого 2024 року по 17 травня 2024 року на відповідачку ОСОБА_1 (як дружину військовослужбовця) не поширюються пільги, передбачені пунктом 15 частини третьої статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» і до 18 травня 2024 року проценти підлягають стягненню.
Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення, не взяв до уваги, що у ОСОБА_1 відсутній обов'язок щодо сплати процентів за користування кредитом лише з 18.05.2024 року на підставі частини 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовці та членів їх сімей» та дійшов помилкового висновку про відмову у позові в частині стягнення заборгованості за процентами за період з 07.02.2024 року по 17.05.2024 року.
Відтак, нарахування процентів за Договором про відкриття кредитної лінії № 1344-8228 від 07.02.2024 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 , слід нараховувати за період з 07 лютого 2024 року по 17 травня 2024 року.
Умовами укладеного між ТОВ відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 договору № 1344-8228 про відкриття кредитної лінії від 07 лютого 2024 року передбачено надання позичальнику кредиту в сумі 4 000,00 грн строком на 300 календарних днів (з 07.02.2024 року по 02.12.2024 року), зі сплатою процентів за користування кредитом за стандартною процентною ставкою 2,5 % в день (пункт 4.10 Договору).
Нарахування процентів може відбуватися тільки за період з 07 лютого 2024 року по 18 травня 2024 року.
З урахуванням процентної ставки в розмірі 2,5 %, розмір нарахованих процентів за період з 07 лютого 2024 року по 17.05.2024 року (101 день) становить 10 000,00 грн (4000 грн * 2,5 % * 101 день).
Відтак, всього заборгованість за процентами за період з 07 лютого 2024 року по 17.05.2024 року становить 10 000,00 грн.
Таким чином, обчислення заборгованості за споживчим кредитом, виконані як позивачем (особою, яка подала апеляційну скаргу), так і відповідачем (у відзиві на позовну заяву), є помилковими з урахуванням своєї позиції кожною із сторін як більш вигідної.
У зв'язку з наведеним, апеляційний суд дійшов висновку, що розмір заборгованості за договором № 1344-8228 про відкриття кредитної лінії від 07 лютого 2024 року становить 14000,00 грн, із яких: простроченої заборгованості за кредитом - 4000 грн та простроченої заборгованості за нарахованими процентами - 10 000 грн.
Згідно п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Згідно п. 3, 4 ч.1, ч. 2 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Розподіл судових витрат
Статтею 382 ЦПК України передбачено, що постанова суду апеляційної інстанції складається, в тому числі, із розподілу судових витрат.
Згідно з ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до частин першої-другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина тринадцята статті 141 ЦПК України).
Отже, пропорційно розміру задоволених позовних вимог (70%), суд уважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» судові витрати в розмірі 4875,08 грн (2422,4+4542,00)*70%)).
На підставі викладеного, керуючись ст. 374, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» задовольнити.
Рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 04 березня 2025 року скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_8 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 38548598; адреса: бульвар Лесі Українки 26, офіс 407, м. Київ) заборгованість за кредитним договором в розмірі 14 000 грн (чотирнадцять тисяч гривень), яка складається із простроченої заборгованості за кредитом - 4000 грн та простроченої заборгованості за нарахованими процентами - 10 000 грн.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_8 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 38548598; адреса: бульвар Лесі Українки 26, офіс 407, м. Київ) судові витрати в розмірі 4 875,08 грн (чотири тисячі вісімсот шістдесят п'ять гривень, нуль вісім копійок).
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач І.О. Максюта
Судді: І.В. Бойчук
Л.В. Василишин
Повний текст постанови складено 10 липня 2025 року.