Житомирський апеляційний суд
Справа №296/6712/25 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Номер провадження №11-сс/4805/469/25
Категорія в порядку КПК України Доповідач ОСОБА_2
09 липня 2025 року Житомирський апеляційний суд
в складі: головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні апеляційного суду в м.Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 25 червня 2025 року, якою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_5 на бездіяльність Житомирської обласної прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР за його заявою від 16.06.2025 року,
В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить ухвалу слідчого судді скасувати та зобов'язати уповноважену особу - прокурора Житомирської обласної прокуратури внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань про кримінальні правопорушення, передбачені ч.3 ст.358, ч.2 ст.28 ч.1 ст. 384, ч.4 ст. 358 КК України за його заявою від 16.06.2025 року. Вважає ухвалу незаконною та необґрунтовано, постановленою з істотним порушенням вимог КПК України. Зазначає, що слідчий суддя не звернув увагу на вимоги ст.214 КПК України щодо безальтернативного внесення до ЄРДР заяв про кримінальне правопорушення. Вказує, що слідчим суддею не надано належної оцінки змісту його заяви про кримінальне правопорушення від 16.06.2025 року. Вважає, що скерування заяви про злочин до іншого органу є порушенням вимог КПК України.
В запереченні на апеляційну скаргу ОСОБА_5 , яке надійшло від прокурора відділу Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_6 , йдеться про безпідставність доводів апелянта та про залишення ухвали слідчого судді без зміни.
В ухвалі слідчого судді зазначено, що 19.06.2025 року ОСОБА_5 (заявник) надіслав через електронний кабінет до Корольовського районного суду міста Житомира скаргу, в якій просив зобов'язати уповноважену особу Житомирської обласної прокуратури внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань про кримінальні правопорушення, передбачені ч.3 ст.358, ч.2 ст.28 ч.1 ст. 384, ч.4 ст. 358 КК України, за заявою від 16.06.2025 (повторне).
В обгрунтування скарги зазначено, що 16.06.2025 заявник з використанням адреси електронної поштової скриньки надіслав до Житомирської обласної прокуратури заяву про вчинення, на думку заявника, кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.358, ч.2 ст.28 та ч.1 ст. 384 і ч.4 ст. 358 КК України. Однак, після отримання вказаної заяви Житомирською обласною прокуратурою не внесено відомості за його заявою до Єдиного реєстру досудових розслідувань, а тому він звернувся до суду зі скаргою у порядку статті 303 КПК.
Слідчий суддя дійшов висновку, що наведені заявником у заяві від 16.06.2025 обставини незгоди із процедурою проведення медичного огляду у відділенні медичних оглядів на стан алкогольного та наркотичного сп'яніння КНП "КМНКЛ "Соціотерапія", складеним за результатом медичного огляду висновком лікаря від 14.05.2024, процедурою притягнення до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-20 КУпАП та інші обставини, наведені заявником у заяві від 16.06.2025, не свідчить про вчинення будь-якого суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого КК України, а тому не може бути підставою для початку досудового розслідування, у зв'язку з чим відмовив у задоволенні скарги заявника.
Крім того, слідчий суддя зазначив, що заявник вже звертався з аналогічною заявою від 01.06.2025 до Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони про вчинення, на його думку, кримінальних правопорушень, передбачених ч. З ст. 358, ч. 2 ст. 28 та ч. 1 ст. 384 КК України за аналогічних обставин, що у заяві від 16.06.2025, та надалі оскаржував в порядку ст. 303 КПК бездіяльність уповноваженої особи щодо невнесення відомостей за такою заявою до ЄРДР, однак у задоволенні його скарги ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м.Житомира від 05.06.2025 було відмовлено.
В судове засідання апеляційного суду заявник ОСОБА_5 та прокурор не з'явилися, будучи належним чином повідомленими про час та місце апеляційного розгляду. ОСОБА_5 просив проводити апеляційний розгляд у його відсутності. Прокурор також подав клопотання про проведення апеляційного розгляду без їхньої участі.
Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали провадження, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до ч.1 ст.214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відомості, які підлягають внесенню до ЄРДР та їх перелік, визначені ч.5 ст.214 КПК України.
Системний аналіз положень ст. ст. 214, 303 КПК України свідчить про те, що предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто саме заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення є передумовою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні, і вказана заява чи повідомлення повинні містити достатні дані про наявність ознак кримінально-караного діяння.
Положення ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв'язку з ч.1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Отже, певне звернення особи можна розглядати саме як заяву чи повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення, якщо воно містить реальні об'єктивні дані, які вказують на можливий факт вчинення певного діяння, яке має ознаки кримінального правопорушення. При цьому навіть якщо заявник прямо назве певне діяння злочином, то це не означатиме автоматично, що подія злочину насправді мала місце, оскільки заявник може помилятися в юридичній оцінці відповідних фактів.
Згідно із п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України та Положенням про ЄРДР, порядком його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора від 30.06.2020 №298, до Реєстру вносяться крім іншого, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником.
Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про кримінальне правопорушення є наявність в них об'єктивних фактичних даних, які б дійсно свідчили про наявність фактів та обставин, які у своїй сукупності вказують на ознаки вчинення кримінального правопорушення.
Така позиція узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 30.09.2021 у справі № 556/450/18, в якій суд зазначив, що слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ними приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР.
Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Такими вагомими обставинами є об'єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність ознак складу злочину та підтверджують реальність конкретної події кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини його вчинення). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, тобто, за таких обставин, кримінальне провадження не може бути розпочато.
Зазначене також узгоджується із правовими позиціями, викладеними у постановах ККС Верховного суду від 16.05.2019 у справі № 761/20985/18 та від 30.09.2021 у справі № 556/450/18.
Така законодавча конструкція ч. 1 ст. 214 КПК України має на меті забезпечити виконання завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПК України, та його дієвості.
Саме тому слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР. В разі ж відсутності таких даних, слідчий, прокурор з метою недопущення вказаних негативних наслідків не повинні вносити такі відомості до ЄРДР (Ухвали Вищого антикорупційного суду від 07.10.2022 у справі № 991/4166/22, провадження № 1-кс/991/4185/22 та від 13.10.2022 у справі № 991/4442/22, провадження № 1-кс/991/4459/22).
Разом з цим, у разі невнесення відомостей (бездіяльність слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР ) заявник має право оскаржити таку відмову до слідчого судді.
Так, відповідно до висновку, що викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 року у справі № 818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Отже, в заяві про кримінальне правопорушення від 16.06.2025 року, поданій до Житомирської обласної прокуратури, ОСОБА_5 просив внести відомості про кримінальні правопорушення, передбачені ч.3 ст.358, ч.2 ст.28, ч.1 ст. 384 і ч.4 ст. 358 КК України, вчинені, на його думку, посадовими особами 3 відділу ГВ «Д» УЗН ГУ СБУ у м. Києві та Київській області, а також співробітниками КНП «КМНКЛ «Соціотерапія», під час проведення медичного огляду у відділенні медичних оглядів на стан алкогольного та наркотичного сп'яніння КНП "КМНКЛ "Соціотерапія», складання за результатом медичного огляду висновку лікаря від 14.05.2024, а також процедури притягнення до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-20 КУпАП.
Зазначена заява була зареєстрована Житомирською обласною прокуратурою та листом начальника управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України ОСОБА_7 була скерована згідно з територіальною юрисдикцією до Київської міської прокуратури для організації розгляду в межах компетенції, про що було повідомлено заявника (а.п.75), що спростовує доводи апелянта про порушення вимог ч.4 ст.214 КПК України.
Також відмовляючи в задоволенні скарги ОСОБА_5 слідчий суддя зазначив, що вказана заява останнього за своїм змістом не є заявою про кримінальне правопорушення, оскільки не містить об'єктивних даних про кримінальне каране діяння, а тому відсутні підстави для задоволення скарги на бездіяльність уповноваженої особи щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР за його повідомленням.
Більш того, слідчий суддя звернув увагу на те, що заявник вже звертався з аналогічною заявою від 01.06.2025 до Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони про вчинення, на його думку, кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 358, ч. 2 ст. 28 та ч. 1 ст. 384 КК України, за аналогічних обставин, що у заяві від 16.06.2025 року, та надалі оскаржував в порядку ст. 303 КПК бездіяльність щодо невнесення відомостей за такою заявою до ЄРДР, однак у задоволенні скарги ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м.Житомира від 05.06.2025 йому було відмовлено.
Неодноразове звернення заявника із аналогічними заявами до різних правоохоронних органів, а в подальшому - ініціювання скарг до слідчих суддів, незважаючи на наявність попередніх відмов у їх задоволенні, в сукупності можуть свідчити про системний характер таких дій заявника. Розглядаючи цю ситуацію комплексно, слідчий суддя дійшов висновку, що у такій поведінці заявника наявні ознаки зловживання процесуальними правами.
Верховний Суд у складі Касаційного кримінального суду у ухвалі від 30.05.2018 у справі № 676/7346/15-к зазначив правовий висновок, що хоча у КПК України не передбачено загального положення про заборону зловживання процесуальними правами, однак заборона зловживання такими є загальноправовим принципом і поширюється на всі галузі права.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов обгрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення скарги ОСОБА_5 .
Доводи апелянта про те, що слідчим суддею не враховано зміст його заяви від 16.06.2025, колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки слідчим суддею надано оцінку змісту вказаної заяви та зазначено, що вона не містить об'єктивних даних, які можуть свідчити про вчинення кримінальних правопорушень.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що ухвала слідчого судді є законною та обгрунтованою, а тому підстав для її скасування не має.
Керуючись ст.ст. 404, 407, 422 КПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 25 червня 2025 року, якою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_5 на бездіяльність Житомирської обласної прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР за його заявою від 16.06.2025 року - без зміни.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді :