Житомирський апеляційний суд
Справа №296/7686/22 Головуючий у 1-й інст. Анциборенко Н. М.
Категорія 3 Доповідач Борисюк Р. М.
08 липня 2025 року
Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючого судді Борисюка Р.М.,
суддів Галацевич О.М., Павицької Т.М.,
з участю секретаря
судового засідання Смоляра А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Житомирі клопотання ОСОБА_1 про призначення повторної судової будівельно-технічної експертизи та судової земельно-технічної експертизи у цивільній справі № 296/7686/22 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна в натурі,
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Корольовського районного суду міста Житомира від 13 лютого 2025 року,
У листопаді 2022 року ОСОБА_2 звернувся з даним позовом, в якому просив поділити житловий будинок АДРЕСА_1 в натурі із припиненням права спільної часткової власності на даний житловий будинок із виділом часток у ньому в окремі жилі приміщення двох квартир та на земельну ділянку, площею 0,0755 га, кадастровий номер 1810136600:03:018:0056, з виділом часток в земельній ділянці в окремі земельні ділянки для обслуговування житла та господарських споруд із присвоєнням кожній окремого кадастрового номеру, вирішити питання судових витрат.
Рішенням Корольовського районного суду міста Житомира від 13 лютого 2025 року позов задоволено повністю та вирішено питання судових витрат.
Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 оскаржив його у апеляційному порядку.
Разом з апеляційною скаргою відповідач подав клопотання про проведення повторної судової будівельно-технічної експертизи та судової земельно-технічної експертизи, на вирішення якої просив поставити наступні запитання:
- які можливо визначити варіанти поділу в натурі житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 з виділом часток у житловому будинку у окремі жилі приміщення двох квартир;
- які можливо визначити варіанти поділу в натурі земельної ділянки при будинку АДРЕСА_1 з виділом часток у земельній ділянці у окремі земельні ділянки для обслуговування житла та господарських споруд.
Проведення експертизи просив доручити судовому експерту Вінницької торгово-промислової палати Кацазі Наталії Євгенівні (місто Вінниця, вулиця Сімона Петлюри, 24).
Клопотання мотивував тим, що експертиза проводилася відповідно до технічного паспорта, наданого експерту позивачем, який не відображає реальний стан будинку, а саме в ньому є розбіжності в плані будинку зокрема, що приміщення будинку суттєво збільшилися, з'явилася ванна кімната.
У висновку експерта указано: «Експерт звертає увагу, що площа забудови та об'єм житлового будинку також включає і вартість самовільних приміщень».
Вказує, що це майно не є об'єктом права власності, воно не може бути предметом поділу, тому до нього не можуть бути застосовані правила статті 376 ЦК України при вирішенні справ за позовом про визнання права власності на самочинно збудовані приналежності до основної речі.
Відтак самочинні прибудови не враховуються при поділі спірного будинку. Експертом це не враховано. Зазначає, що судом не надана оцінка цьому факту.
Крім того, при проведенні експертизи не врахований факт наявності у його приватній власності земельної ділянки площею 0,0755 га, що підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю. Таким чином ця частина земельної ділянки не підлягає взагалі розподілу.
Експертом не врахований і не відображений факт наявності двох ділянок землі загального користування, які відображені в плані зовнішніх меж земельної ділянки, що є неприпустимим.
В зв'язку з цим після допиту експерта ним було заявлено письмове клопотання про призначення по справі повторної судової будівельно-технічної та судової земельно-технічної експертизи для визначення варіантів поділу у натурі спірного житлового будинку та земельної ділянки при ньому.
Ухвалою від 23 липня 2024 року судом це клопотання залишено без розгляду в зв'язку з тим, що воно подано з порушенням процесуальних строків.
Наголошує, що клопотання про призначення повторної експертизи було надано суду 13 вересня 2024 року, а відмовлено в його задоволенні 13 лютого 2025 року, тобто через 5 місяців після надання.
Тому, він змушений подати це клопотання на розгляд апеляційного суду.
У судовому засіданні відповідач та його представник підтримали вказане клопотання та просили його задовольнити.
Позивач та його представник заперечили щодо призначення експертизи та просили відмовити у задоволенні клопотання.
Дослідивши та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що клопотання про призначення повторної судової експертизи підлягає до задоволення з огляду на наступне.
За змістом статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частин 1-3 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань.
У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу (частина друга статті 103 ЦПК України).
Відповідно до статті 104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Якщо суд доручає проведення експертизи кільком експертам чи експертним установам, суд в ухвалі призначає провідного експерта або експертну установу.
Ухвала про призначення експертизи направляється особам, яким доручено проведення експертизи, та учасникам справи. Об'єкти та матеріали, що підлягають дослідженню, направляються особі, якій доручено проведення експертизи (провідному експерту або експертній установі).
У разі необхідності суд може заслухати експерта щодо формулювання питання, яке потребує з'ясування, та за його клопотанням дати відповідні роз'яснення щодо поставлених питань. Суд повідомляє учасників справи про вчинення зазначених дій, проте їх неявка не перешкоджає вчиненню цих дій.
В ухвалі про призначення експертизи суд попереджає експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.
У разі виникнення сумніву щодо змісту та обсягу доручення призначений судом експерт невідкладно подає суду клопотання щодо його уточнення або повідомляє суд про неможливість проведення ним експертизи за поставленими питаннями.
Вимоги статті 110 ЦПК України визначають, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 113 ЦПК України якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам).
Виходячи зі змісту гл. 5 розд. II Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 року № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 року № 1950/5) , зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.01.2013 року за № 1/22533, вбачається, що основними завданнями будівельно-технічної експертизи є, в тому числі, встановлення причин пошкоджень та руйнувань об'єктів та їх елементів; визначення вартості будівельних робіт, пов'язаних з переобладнанням, усуненням наслідків залиття, пожежі, стихійного лиха, механічного впливу тощо.
Враховуючи, що висновок судового експерта № 570/05-2023 від 25 травня 2023 року частково суперечить іншим матеріалам справи, а також характер спірних правовідносин, суть спору, зазначені у клопотанні питання для експерта, і доводи ОСОБА_1 про необхідність проведення повторної судової експертизи, апеляційний суд дійшов до висновку про необхідність призначення у справі повторної судової експертизи з метою усунення суперечностей та сумнівів сторін, повного та всебічного розгляду справи.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 252 ЦПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках призначення судом експертизи.
Згідно пункту 9 частини 1 статті 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 5 частини першої статті 252 цього Кодексу, - на час проведення експертизи.
Оскільки для проведення експертизи необхідний визначений законом термін, тому на час проведення експертизи провадження у справі необхідно зупинити.
Керуючись ст. ст. 103, 104, 252, 259, 260, 261, 374, 389-391 ЦПК України, суд
Клопотання ОСОБА_1 - задовольнити.
Призначити у цивільній справі № 296/7686/22 повторну судову будівельно-технічну експертизу та судову земельно-технічну експертизу на вирішення якої поставити наступні запитання:
- які можливо визначити варіанти поділу в натурі житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 з виділом часток у житловому будинку у окремі жилі приміщення двох квартир?
- які можливо визначити варіанти поділу в натурі земельної ділянки при будинку АДРЕСА_1 з виділом часток у земельній ділянці у окремі земельні ділянки для обслуговування житла та господарських споруд окремо кожному співвласнику будинку?
Проведення експертизи доручити судовому експерту Вінницької торгово-промислової палати Кацазі Наталії Євгенівні (21050, м. Вінниця, вул. Симона Петлюри, 24, тел: моб.: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , E-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 )
Попередити експерта про кримінальну відповідальність за статтями 384, 385 КК України.
Для проведення експертизи направити експерту матеріали цивільної справи № 296/7686/22.
Призначений судом експерт не має права спілкуватися з учасниками судового процесу поза межами судового засідання, крім випадків вчинення інших дій, безпосередньо пов'язаних із проведенням експертизи.
Витрати по оплаті за проведення експертизи покласти на ОСОБА_1 .
Провадження у справі на час проведення експертизи зупинити.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку в частині зупинення провадження у справі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного суду протягом тридцяти днів.
Головуючий Судді
Повний текст ухвали виготовлено: 09 липня 2025 року.