Провадження № 11-кп/803/1381/25 Справа № 243/4418/20 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
09 липня 2025 року м. Кривий Ріг
Дніпровський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
судді-доповідача: ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю
секретаря судового засідання: ОСОБА_5
прокурора: ОСОБА_6
захисника: ОСОБА_7 (в режимі відео конференції)
захисника: ОСОБА_8 (в режимі відео конференції)
обвинуваченого: ОСОБА_9 (в режимі відео конференції)
обвинуваченого: ОСОБА_10 (в режимі відео конференції)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу прокурора на ухвалу Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 06 лютого 2025 року, якою повернуто обвинувальний акт стосовно ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 258-5 КК України, -
Ухвалою Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 06 лютого 2025 року обвинувальний акт стосовно ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 258-5 КК України, повернуто прокурору.
Мотивуючи вказане рішення суд зазначив, що обвинувальний акт містить не зрозуміле і не конкретизоване обвинувачення, а також суперечності, що є перешкодою для реалізації обвинуваченими ОСОБА_9 та ОСОБА_11 передбаченого ст. 42 КПК України права знати, у вчиненні якого саме кримінального правопорушення їх обвинувачують, та в подальшому роз'яснення судом суті пред'явленого обвинувачення. Прокурором не зазначено, в якій саме редакції КК України він пред'являє обвинувачення ОСОБА_11 та ОСОБА_9 . Суд вважає вагомим доводи сторони захисту стосовно того, що в обвинувальному акті не зазначено, для забезпечення якої саме діяльності, зазначеної у Законі України «Про боротьбу із тероризмом», ОСОБА_11 , як і ОСОБА_9 вчиняв умисні дії, а також якого конкретно терориста фінансово забезпечили ОСОБА_11 та ОСОБА_9 , коли саме вони це зробили, за яких обставин. Також суд вважає, що в обвинувальному акті мають бути розтлумачені поняття «забезпечення реєстрації» та «організація сплати податків та інших платежів». На думку суду, зазначена неконкретність не потребує проведення жодних додаткових слідчих дій, а має на меті лише конкретизацію пред'явленого обвинувачення з метою реалізації обвинуваченими ОСОБА_11 та ОСОБА_9 права на захист.
В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу суду у зв'язку з невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам справи, та призначити новий судовий розгляд у суді першої інстанції в підготовчому судовому засіданні за правилами ст. ст. 314-317 КПК України. Вважає, що обвинувальний акт містить всі необхідні відомості, зазначені у ст. 291 КПК України, а перелічені судом недоліки не можуть бути підставою для повернення обвинувального акту.
Заслухавши доповідача, думку учасників судового засідання, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить наступного.
На підставі ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції перевіряє судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим кодексом.
Згідно ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 314 КПК України встановлено, що після отримання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру або клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності суд не пізніше п'яти днів з дня його надходження призначає підготовче судове засідання, в яке викликає учасників судового провадження.
Відповідно до частини 3 вказаної статті у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу.
У статті 291 КПК України викладено вичерпні вимоги до змісту обвинувального акту та його додатків. Повернення обвинувального акту прокурору зі стадії підготовчого провадження в суді першої інстанції допускається лише у разі порушення прокурором чи слідчим цих вимог.
Як убачається з матеріалів справи, до Слов'янського міськрайонного суду Донецької області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 22019000000000185 від 24 червня 2019 року, за обвинуваченням ОСОБА_9 , ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 258-5 КК України.
У підготовчому засіданні 06.02.2025 року судом постановлено ухвалу про повернення прокурору вказаного обвинувального акту, оскільки обвинувальний акт відносно ОСОБА_9 , ОСОБА_11 не відповідає вимогам кримінально-процесуального законодавства, зокрема, встановленими ст.291 КПК України.
Колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду, оскільки з обвинувального акту відносно ОСОБА_9 та ОСОБА_11 вбачається, що він містить чітко зазначено формулювання обвинувачення - фінансування тероризму, тобто дії, вчиненні з метою фінансового або матеріального забезпечення окремого терориста чи терористичної групи (організації), організації, підготовки або вчинення терористичного акту, втягнення у вчинення терористичного акту, публічних закладів до вчинення терористичного акту, сприяння вчиненню терористичного акту, створення терористичної (організації), вчиненні за попередньою групою осіб, правова кваліфікація якого передбачена ч. 2 ст. 258-5 КК України.
Тобто, за змістом обвинувального акту відносно ОСОБА_9 та ОСОБА_11 , жодної неконкретності обвинувачення не вбачається, зокрема він містить час, місце, спосіб та інші обставини інкримінованого злочину, передбачені ст. 91 КПК України, а перевірка та доведення викладених прокурором тверджень підлягає вирішенню вже під час розгляду справи по суті та не може бути підставою для повернення обвинувального акту.
Повертаючи прокурору обвинувальний акт суд першої інстанції не врахував, що кримінально-процесуальне законодавство будь-яких вимог щодо конкретності формулювання обвинувачення в обвинувальному акті із зазначенням вичерпних вимог, які воно має містити, не висуває.
У підготовчому судовому засіданні суд не може давати оцінку правильності правової кваліфікації дій обвинувачених, обґрунтованості обвинувачення, вивчати фактичні обставини щодо формулювання обвинувачення зазначеного в обвинувальному акті, що відповідно до вимог глави 28 КПК України, вирішується безпосередньо під час судового розгляду.
Вирішувати питання про те, чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа та чи містить це діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею закону України про кримінальну відповідальність він передбачений, суд може лише на стадії ухвалення вироку, яка завершує розгляд провадження судом першої інстанції.
Відповідно до ст. 377 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту.
На думку колегії суддів, жодних порушень, які б були перешкодою для призначення судового розгляду обвинувальний акт не містить.
Виходячи з наведеного, судова колегія доходить висновку, що ухвала суду першої інстанції не ґрунтується на вимогах чинного законодавства, а тому підлягає скасуванню з поверненням кримінального провадження на новий судовий розгляд.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу прокурора задовольнити.
Ухвалу Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 06 лютого 2025 року, якою повернуто обвинувальний акт стосовно ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 258-5 КК України, скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді