10.07.2025 Справа № 756/9933/25
Справа пр. № 2-аз/756/2/25
ун. № 756/9933/25
10 липня 2025 року Оболонський районний суд міста Києва у складі:
головуючого - судді Андрейчука Т.В.,
за участю секретаря судового засідання - Кушко М.В.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Києві заяву ОСОБА_1 про забезпечення доказів, -
07 липня 2025 року до Оболонського районного суду міста Києва надійшла заява ОСОБА_1 , подана в порядку адміністративного судочинства, про забезпечення доказів до подання позовної заяви. Покликаючись на те, що засоби доказування можуть бути втрачені або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим, заявник просив суд забезпечити докази шляхом їх витребування та оглядом, а також допитом свідка.
Зважаючи на те, що ОСОБА_1 належним чином не обґрунтовано, яким чином повідомлення іншої сторони може унеможливити або істотно ускладнити отримання відповідних доказів, суд ухвалив розглянути заяву про забезпечення доказів з викликом заявника та іншої особи, яка може отримати статус учасника справи, ОСОБА_2 .
У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав подану ним заяву про забезпечення доказів, просив суд її задовольнити.
ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду повідомлявся, надіслав до суду заяву, в якій повідомив, що не має можливості прибути в судове засідання. Його не неявка відповідно до положень ч. 3 ст. 117 КАС України не перешкоджає розгляду заяви про забезпечення доказів, а тому суд ухвалив розглянути заяву ОСОБА_1 про забезпечення доказів за відсутності ОСОБА_2 .
Заслухавши думку заявника, дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
П. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно із п. 3 ч. 2 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи про накладення адміністративних стягнень, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Порядок і підстави притягнення осіб до відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень визначено в КУпАП.
Ч. 1 ст. 254 КУпАП передбачено, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Згідно з ч. 1 ст. 255 КУпАП у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними у ст. ст. 218-221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати, зокрема, уповноважені особи органів Національної поліції .
Протоколи про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП складаються посадовими особами Департаменту патрульної поліції Національної поліції.
За положеннями ч. 1 ст. 257 КУпАП протокол надсилається органу (посадовій особі), уповноваженому розглядати справу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст. 221 КУпАП судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема ст. 124 КУпАП.
Нормою ст. 278 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Наведене свідчить про те, що складення протоколу про адміністративні правопорушення, направлення його до органу, уповноваженого здійснювати розгляд справи про адміністративне правопорушення є процесуальними діями суб'єктів владних повноважень у процедурі притягнення особи до адміністративної відповідальності. Такі дії без ухвалення рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності не породжують правових наслідків для позивача та не порушують його права, у зв'язку з чим вони окремо від постанови суду про притягнення до адміністративної відповідальності не оскаржуються (постанова Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 712/7385/17).
Отже, спір в частині вимог, які стосуються складання та/або передачі матеріалів справи про адміністративне правопорушення, у значенні КАС України, не є публічно-правовим спором, що може бути розглянутий за правилами адміністративного судочинства.
Під час складання протоколу, направлення його до суду для розгляду справи про адміністративне правопорушення відповідні посадові особи Національної поліції України здійснюють не публічно-владні управлінські функції, а процесуальні дії, оцінка яким надається під час розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Верховний Суд у постанові від 07 березня 2025 року № 200/5854/24 зазначив, що "спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства" слід тлумачити в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, так і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду.
За положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 115 КАС України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим. Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.
Згідно з абз. 1 ч. 4 ст. 115 КАС України у разі подання заяви про забезпечення доказів до подання позовної заяви заявник повинен подати позовну заяву протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення доказів. У разі неподання позовної заяви у зазначений строк, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження суд скасовує ухвалу про вжиття заходів забезпечення доказів не пізніше наступного дня після закінчення такого строку або постановлення судом ухвали про повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження.
Тлумачення вказаної норми у системному взаємозв'язку з нормою ст. 19 КАС України, яка визначає юрисдикцію адміністративних судів, дозволяє зробити висновок, що забезпечення доказів до пред'явлення позову в адміністративному судочинстві допускається лише у випадку, якщо в подальшому заявник пред'явить виключно адміністративний позов в порядку КАС України.
У своїй заяві про забезпечення доказів ОСОБА_1 зазначає, що забезпечення доказів, про яке він просить суд у своїй заяві, необхідне йому для звернення до суду з позовом про оскарження протоколу про адміністративне правопорушення, складеного стосовно нього посадовою особою Департаменту патрульної поліції Національної поліції за ст. 124 КУпАП, тобто з позовом, який не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Крім того, слід зазначити, що докази, які просить витребувати та оглянути ОСОБА_1 , можливо за його клопотанням отримати в рамках розгляду судом справи про адміністративне правопрушення за ст. 124 КУпАП, а також у ході розгляду цієї справи суд може допитати свідка ОСОБА_3 .
Також суд звертає увагу заявника на те, що в адміністративних справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності посадові особи відповідного органу діють не як самостійний суб'єкт владних повноважень, а від імені цього органу. Отже, відповідні посадові особи не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган. Натомість ОСОБА_1 у своїй заяві про забезпечення доказів, особою, яка може отримати статус учасника справи вказує не Департамент патрульної поліції Національної поліції, а іншого учасника дорожньо-транспортної пригоди.
Ураховуючи наведене вище, суд дійшов висновку про необхідність відмовити
ОСОБА_1 у задоволенні заяви про про забезпечення доказів.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 19, 115-117 КАС України, суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення доказів - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Тарас АНДРЕЙЧУК