24.06.2025 Справа № 756/3369/25
Унікальний номер 756/3369/25
Номер провадження 2/756/3038/25
(заочне)
24 червня 2025 року Оболонський районний суд м. Києва в складі
головуючого судді - Белоконної І.В.
секретаря судового засідання - Погорелової В.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визначення часток співвласників у праві спільної сумісної власності на квартиру та визнання за ними права власності на частину квартири, яка відповідає їх ідеальним часткам,
Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом, в якому після зменшення розміру позовних вимог просять визначити, що ідеальні частки ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1 становить по 1/3.
В обгрунтування заявлених вимог зазначають, що вони разом з відповідачем в порядку приватизації набули права власності на квартиру АДРЕСА_1 . Проте, у свідоцтві про право власності не житло не вказано, в яких частинах квартира належить сторонам у справі. Після розірвання шлюбу у 2014 році позивач ОСОБА_1 разом з донькою ОСОБА_2 через неможливість спільного проживання із колишнім чоловіком ОСОБА_3 у спірній квартирі вимушені були переїхати в інше місце проживання. Відповідач відмовляється надавати будь-які документи на квартиру, чинить перешкоди у проживанні та користуванні квартирою, відмовляється надати свою згоду на отримання позивачами дубліката свідоцтва про право власності на житло. Позивачі через відмову відповідача добровільно визначити частки у праві спільної сумісної власності на квартиру, не мають можливості скористатися своїм законним правом на вільне розпорядження належним їм нерухомим майном. Позивачі змушені звернутися до суду та скористатися передбаченим цивільним законодавством правом на визначення часток у спільній сумісній власності на квартиру та захистити свої порушенні права як співвласників.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 18.03.2025 відкрито загальне провадження по справі.
Представник позивачів в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити в повному обсязі з підстав викладених у заяві про зменшення розміру позовних вимог.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином, причини своєї неявки суд не повідомив. Клопотання про відкладення розгляду справи до суду відповідач не надіслав, про причину неявки суд не повідомив, відзив та інші заяви з процесуальних питань від нього до суду не надходили
Відповідно до положень ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів про права та обов'язки сторін та те, що представник позивачів не заперечував проти заочного розгляду справи, суд, на підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України та відповідно до ч. 1 ст. 281 ЦПК України, постановив ухвалу про заочний розгляд справи.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали справи, надавши оцінку доказам наявним у справі, в їх сукупності, дотримуючись принципів об'єктивності, диспозитивності цивільного судочинства, приходить до висновку про задоволення позовних вимог виходячи з наступного.
Дослідивши письмові докази подані в обґрунтування позову, судом встановлені наступні обставини та правовідносини між сторонами.
Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Вказана квартира приватизована згідно із Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду», що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло від 25.09.2001, виданим на підставі розпорядження № 2178 від 25.09.2001. Водночас у свідоцтві про право власності на житло не вказано, в яких частинах спірна квартира належить сторонам по справі.
Згідно технічного паспорту, квартира АДРЕСА_1 складається з трьох кімнат житловою площею 41.30 кв.м., у тому числі: 1-а кімната - 17.20 кв.м, 2-а кімната - 14.90 кв.м, 3-я кімната - 9.20 кв.м, кухні площею 7.10 кв.м, ванної - 2.80 кв.м, вбиральні - 1.10 кв.м., коридору - 12.50 кв.м, вбудованої шафи - 1,20 кв.м. Загальна площа квартири становить 66.00 кв.м (без балконів, лоджій): 66.00 кв.м. Лоджія - 6.60 кв.м.
Відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 , виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Оболонського районного управління юстиції у м. Києві, 08.07.2014 шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 розірвано.
Згідно довідки Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області від 03.03.2025 № 23/24-23, ОСОБА_2 з 2017 року по теперішній час проживає без реєстрації в адміністративних межах Литвинівського старостинського округу Димерської селищної ради за адресою: АДРЕСА_2 .
Згідно довідки Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області № 626/21-23 від 17.12.2024 ОСОБА_1 з 2017 року по теперішній час проживає без реєстрації в адміністративних межах Литвинівського старостинського округу Димерської селищної ради за адресою: АДРЕСА_2 .
Рішенням органу приватизації державного житлового фонду Управління житлово-комунального господарства Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації № 6 від 14.02.2025, відмовлено ОСОБА_1 у видачі дубліката свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_1 з підстав відсутності письмової згоди співвласника квартири ОСОБА_3 та відсутність документів, що його стосуються.
Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленого цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
За приписами статті 383 ЦК України та статті 150 ЖК України передбачено право власника використовувати житло для власного проживання, проживання інших членів сім'ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 355 ЦПК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників) належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.
Спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю (ч. 1 ст. 368 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 369 ЦК України, співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Відповідно до ч. 1ст. 370 ЦК України, співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності, крім випадків, установлених законом.
У разі виділу частки з майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного зі співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду (ч. 2 ст. 370 ЦК України).
Згідно з ч. 3 ст. 370 ЦК України виділ частки з майна, що є у спільній сумісній власності, здійснюється у порядку, встановленому ст. 364 цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 364 ЦК України передбачено право співвласника на виділ у натурі частки з майна, що є у спільній частковій власності.
За змістом цієї норми виділ частки зі спільного майна - це перехід частини цього майна у власність учасника спільної власності пропорційно його частки в праві спільної власності й припинення для цієї особи права на частку у спільному майні.
У разі виділу співвласником у натурі частки зі спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.
Для здійснення виділу майна в натурі зі спільної сумісної власності суд має встановити частки кожного зі співвласників. При цьому відповідно до припису ч. 2 ст. 370 ЦК України закон встановлює презумпцію рівності часток співвласників у праві спільної сумісної власності. Дана презумпція може бути спростована домовленістю між співвласниками, законом або рішенням суду.
З матеріалів справи вбачається, що право власності на квартиру сторони набули на підставі Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», та їх частки у квартирі є рівними. Частки співвласників не визначені.
З урахуванням того, що спірна квартира належить сторонам на праві спільної сумісної власності, частки кожного із власників у праві спільної сумісної власності є рівними, а саме у розмірі 1/3 частки спірної картири, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.
Керуючись ст. 12, 18, 81, 258, 263, 265, 273, 280-283, 353 ЦПК України, ст. 355, 364, 368, 370, 372 ЦК України, суд
Позовні вимоги - задовольнити.
Визнати, що частка ОСОБА_1 у праві власності на квартиру АДРЕСА_1 становить 1/3 частини.
Визнати, що частка ОСОБА_2 у праві власності на квартиру АДРЕСА_1 становить 1/3 частини.
Визнати, що частка ОСОБА_3 у праві власності на квартиру АДРЕСА_1 становить 1/3 частини.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга позивачем подається до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя І.В. Белоконна