Номер провадження 2/754/135/25
Справа № 754/4607/24
Іменем України
10 липня 2025 року Деснянський районний суд м.Києва у складі:
головуючого судді Зотько Т.А.
за участю секретаря судових засідань Юхименко А.Є.,
представника відповідачів ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: П'ятнадцята київська державна нотаріальна контора, про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу та визнання права спільної власності на грошові кошти,-
Позивачка ОСОБА_2 звернулась до суду із позовною заявою до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: П'ятнадцята київська державна нотаріальна контора, про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу та визнання права спільної власності на грошові кошти.
Ухвалою судді від 04.04.2024 року позовну заяву прийнято до провадження та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження з викликом у підготовче судове засідання.
Згідно з ухвалою судді Деснянського районного суду м. Києва від 21.05.2024 року було витребувано від П'ятнадцятої київської державної нотаріальної контори належним чином засвідчену копію матеріалів спадкової справи померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ..
05.06.2024 витребувані матеріали надійшли на адресу суду.
02 вересня 2024 року ухвалою судді Деснянського районного суду м. Києва, постановленою шляхом внесення до протоколу судового засідання, було закрито підготовчий розгляд справи та призначено дату судового розгляду.
В судовому засіданні від 27.11.2024 позивачка та її представник позовні вимоги підтримали, надаючи пояснення посилались на обставини, викладені у позовній заяві.
Представник відповідачів позов не визнала та просила суд відмовити у його задоволенні.
27.11.2024 в судовому засіданні було оголошено перерву для забезпечення явки свідків сторони позивачки.
Позивачка та її представник у судове засідання 30.01.2025 не прибули, про час і місце розгляду справи повідомлені судом належним чином, що підтверджується письмовими матеріалами справи. Представник позивачки подав суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням у відрядженні.
Розгляд справи було відкладено на 14.30 годину 13 березня 2025 року.
Позивачка та її представник адвокат Возний М.В. в судове засідання 13 березня 2025 повторно не прибули, про час і місце розгляду справи повідомлені судом належним чином, про що свідчать матеріали справи. Представник позивачки подав суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням на лікарняному.
Розгляд справи було відкладено на 14.00 годину 22 травня 2025 року. Одночасно судом було роз'яснено наслідки зловживання стороною у справі процесуальними правами та застосовано стягнення у вигляді попередження.
22.05.2025 позивачка та її представник в судове засідання втретє не прибули, через систему "Електронний суд" представник позивачки подав суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням в іншому судовому засіданні.
Розгляд справи було відкладено на 16.00 годину 10 липня 2025 року.
10.07.2025 позивачка та її представник у судове засідання не прибули. Від представника адвоката Возного М.В. надійшла заява про перенесення розгляду справи у зв'язку з неможливістю забезпечити явку свідків, які внаслідок нічного обстрілу виїхали за межі м.Києва. Будь-яких клопотань щодо неможливості прибути до суду безпосередньо позивачки та її представника, а також щодо поважності причин неявки, від сторони позивачки не надходило.
Дослідивши письмові матеріали справи, заслухавши думку представника відповідачів Орещенко Л.В., яка просила про залишення позову без розгляду у зв'язку з повторною неявкою позивачки та її представника у судове засідання без повідомлення ними щодо поважності причин неявки, суд дійшов наступного висновку.
Нормами ч. 6 ст. 13 ЗУ "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Згідно з частиною першою статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
ЄСПЛ у своїх рішеннях у справах «Осман проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року зазначив, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду, за своєю природою, потребує регулювання з боку держави.
Згідно з ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст. 4 ЦПК України).
Відповідно до ч.4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Частиною 1 ст. 44 ЦПК України визначено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Згідно з ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Згідно з частинами першою, другою статті 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.
Згідно з ч. 5 ст. 223 та п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання позивача або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
У ч. 4 ст. 10 ЦПК України і ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов'язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Зацікавлена особа має лише демонструвати належне виконання всіх процесуальних заходів, які її стосуються, з метою запобігання затримок, і отримання доступу до заходів національного законодавства щодо скорочення проваджень (рішення у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» від 07 липня 1989 року, заява № 11681/85, § 35).
З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; характер процесу та його значення для заявника (справи «Федіна проти України» від 02 вересня 2010 року, «Смірнова проти України» від 08 листопада 2005 року, «Матіка проти Румунії» від 02 листопада 2006 року, «Літоселітіс проти Греції» від 05 лютого 2004 року та інші).
Як виснував Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 523/15493/18, Суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи (пункт 3 частини першої статті 257 ЦПК України).
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо нез'явлення позивача є перешкодою для розгляду справи. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи.
Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-який стадії розгляду справи.
ВС зазначив, правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки судового засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.
Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 759/6512/17, провадження № 61-4437св20, від 07 грудня 2020 року у справі № 686/31597/19, провадження № 61-15254св20, від 20 січня 2021 року у справі № 450/1805/18, провадження № 61-2329св20.
Ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов'язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення.
Аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 січня 2023 року у справі № 9901/278/21, провадження № 11-126заі22.
Суд зобов'язаний присікати недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі. Це забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору (постанови Верховного Суду, від 24 квітня 2019 року у справі № 757/23967/13-ц, провадження № 61-17220св18, від 28 жовтня 2021 року у справі № 465/6555/16-ц, провадження № 61-9020св21, від 12 травня 2022 року у справі № 645/5856/13-ц, провадження № 61-2876св20).
Враховуючи вказане, суд приходить до висновку, що на порушення вимог чинного законодавства, позивачка та її представник, будучи належним чином повідомленими про дату та час судового розгляду, та звертаючись з чисельними заявами про відкладення розгляду справи, у призначені судові засідання не з'являються, разом з тим не подано заяви про розгляд справи за їх відсутності.
Таким чином, у зв'язку з неявною позивачки та її представника, суд позбавлений можливості вирішити справу по суті за їх відсутності, що призводить до тривалого перебування справи у провадженні Деснянського районного суду м. Києва, а саме з квітня 2024 року без можливості вирішення її по суті, а відтак суд дійшов висновку, що позов підлягає залишенню без розгляду.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об'єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Роз'яснити позивачці, що згідно ч. 2 ст. 257 ЦПК України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Враховуючи викладене та керуючись ст.41 Конституції України, ст.ст.209, 210, 223, 257, 260, 261, 353, 354 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: П'ятнадцята київська державна нотаріальна контора, про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу та визнання права спільної власності на грошові кошти - залишити без розгляду.
Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги.
В разі оголошення вступної та резолютивної частини ухвали або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи строк оскарження ухвали обчислюється з дня складання її повного тексту.
Повний текст ухвали виготовлено 10.07.2025.
Суддя: Т.А.Зотько