"10" липня 2025 р.
Окрема думка
судді Деснянського районного суду міста Києва Гринчак О.І.
у цивільній справі № 754/17128/24
У провадженні Деснянського районного суду міста Києва у цивільній справі № 754/17128/24 перебувала цивільна справа за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Орган опіки та піклування Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання фізичної особи недієздатною та встановлення над нею опіки.
10 липня 2025 року Деснянським районним судом міста Києва у складі головуючої судді Гринчак О.І., присяжних Счастливої К.А., Климчук Л.Б. у справі № 754/17128/24 ухвалено рішення, яким:
- заяву ОСОБА_1 про визнання фізичної особи недієздатною та встановлення над нею опіки задоволено;
- визнано ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , недієздатною;
- призначено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , опікуном над недієздатною - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;
- визначено строк дії рішення суду - 2 (два) роки;
- стягнуто з Державного бюджету України на користь Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров'я України» судові витрати за проведення судової експертизи у розмірі 11536,60 грн за банківськими реквізитами: отримувач платежу: ДУ «ІСП МОЗ України», код отримувача: 04803492; розрахунковий рахунок: UA158201720313251005201007077; банк отримувача: ДКС України, м. Київ; призначення платежу: «за експертизу ОСОБА_4 , цивільної справи №754/17128/24, експерт Качан Б.Б.).
За приписами частини третьої статті 35 ЦПК України суддя, не згодний з рішенням, може письмово викласти свою окрему думку. Про наявність окремої думки повідомляються учасники справи без оголошення її змісту в судовому засіданні. Окрема думка приєднується до справи і є відкритою для ознайомлення.
Із рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 10 липня 2025 року у справі № 754/17128/24 не погоджуюсь в частині призначення брата ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , опікуном над недієздатною сестрою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з таких підстав.
Недієздатні особи є особливою категорією людей (фізичних осіб), які внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу тимчасово або постійно не можуть самостійно на власний розсуд реалізовувати майнові та особисті немайнові права, виконувати обов'язки й нести юридичну відповідальність за свої діяння; недієздатним особам мають надаватися правові можливості для задоволення індивідуальних потреб, реалізації та захисту їх прав і свобод (абзац третій підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 01 червня 2016 року № 2-рп/2016).
Згідно зі статтею 55 ЦК України опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов'язки.
Відповідно до статті 58 ЦК України опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними.
Суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування (частина перша статі 60 ЦК України).
Згідно з частинами четвертою та п'ятою статті 63 ЦК України опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов'язки опікуна чи піклувальника. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників.
У постанові Верховного Суду від 08 січня 2024 року в справі № 753/1905/22 (провадження № 61-8758св23) зроблено висновок про те, що призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно з вимогами ЦПК України. Під час внесення подання орган опіки та піклування має врахувати якнайкращі інтереси особи, над якою встановлюється опіка.
Обов'язковою умовою призначення судом конкретної фізичної особи опікуном над недієздатною фізичною особою є наявність подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення саме цієї особи опікуном.
Такий висновок викладений в постановах Верховного Суду від 20 травня 2020 року в справі № 736/1508/17 (провадження № 61-39361св18), від 28 лютого 2024 року в справі № 372/3474/21 (провадження № 61-16349св23).
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , крім брата, заявника у цій справі, ОСОБА_1 , має батьків - ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , набула повноліття ІНФОРМАЦІЯ_6 і її батьки не зверталися до суду із заявою про визнання її недієздатною. Медична карта амбулаторного хворого № 1429/24 за зверненням матері заведена лише 06.11.2024, в якій відображено лише один запис 06.11.2024 про те, що ОСОБА_4 на прийомі у супроводі матері; мета звернення - мати планує оформлення опіки над дочкою.
До матеріалів заяви про визнання особи недієздатною додано виписку із медичної карти амбулаторного хворого № 322/304 денного стаціонару від 01 листопада 2024 року, видану КНП виконавчого органу Київської міської ради Київської міської державної адміністрації «Київська міська клінічна лікарня № 11», виписки від 25.11.2024 КНП «Консультативно-діагностичний центр» Деснянського району м. Києва, згідно з якими ОСОБА_2 має поширений остеохондроз хребта, деформуючий спондильоз S-подібний сколіоз І стадії.
Однак вважаю, що надані докази є недостатніми для висновку про те, що матір недієздатної не може виконувати обов'язки опікуна.
Доказів того, що батько недієздатної ОСОБА_1 за станом здоров'я чи іншими обставинами (окреме проживання, наявність іншої сімї та малолітніх/неповнолітніх дітей) не може здійснювати догляд та опіку над своєю дочкою - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , матеріали справи не містять.
Водночас, заявник - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , є військовозобов'язаним. Підстав, які б вказували, що заявник не може бути мобілізованим до лав Збройних Сил України судом не встановлено.
Частиною першою статті 17 Конституції України визначено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
У зв'язку з повномасштабною збройною агресією російської федерації з 24 лютого 2022 року указом Президента в Україні введено воєнний стан, який діє до тепер.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Водночас, відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані: опікун особи, визнаної судом недієздатною.
Згідно з абз. 14 п. 3 ч. 12 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин під час дії воєнного стану у зв'язку з необхідністю здійснення опіки над особою, визнаною судом недієздатною, за умови що за такою особою не здійснюється піклування (опіка) іншими особами.
Аналіз зазначених норм права дозволяє зробити висновок, що призначення заявника, який є особою призовного віку опікуном над рідною сестрою може бути підставою для подальшого отримання ним відстрочки.
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Приватно-правовий інструментарій не повинен використовуватися учасниками сімейних відносин для уникнення виконання встановлених законом обов'язків. Зловживання правом і використання приватно-правового інструментарію всупереч його призначенню проявляється в тому, що: особа використовувала право на зло; наявні негативні наслідки (різного прояву) для інших осіб, держави (негативні наслідки являють собою певний стан, до якого потрапляють інші суб'єкти, чиї права безпосередньо пов'язані з правами особи, яка ними зловживає; цей стан не задовольняє інших суб'єктів; для здійснення ними своїх прав не вистачає певних фактів та/або умов: настання цих фактів/умов безпосередньо залежить від дій іншої особи; інша особа може перебувати у конкретних правовідносинах з цими особами, які потерпають від зловживання нею правом, або не перебувають); враховується правовий статус особи/осіб (особа перебуває у правовідносинах і як їх учасник має уявлення не лише про обсяг своїх прав, а і про обсяг прав інших учасників цих правовідносин та порядок їх набуття та здійснення; особа не вперше перебуває у цих правовідносинах або ці правовідносини є тривалими, або вона є учасником й інших аналогічних правовідносин).
Подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 10 лютого 2021 року у справі № 754/5841/17, від 26 червня 2024 року у справі № 742/887/23 та від 24 грудня 2024 року у справі № 716/662/24.
За моїм переконанням, конституційний обов'язок оборони незалежності та територіальної цілісності України, має перевагу над бажанням заявника бути опікуном за обставин наявності родичів першого ступеня споріднення, оскільки достатніх доказів про неможливість здійснення останніми обов'язків опікуна до матеріалів справи не додано.
Тому, вважаю, що в частині призначення брата ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , опікуном над недієздатною сестрою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , слід було відмовити.
Суддя Деснянського районного
суду міста Києва Оксана ГРИНЧАК