1 УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИСправа № 335/5976/25 1-кс/335/2383/2025
08 липня 2025 року слідчий суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , власника майна ОСОБА_4 , законного представника неповнолітнього ОСОБА_4 - ОСОБА_5 , розглянувши клопотання старшого слідчого СВ відділу поліції №1 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя ОСОБА_3 , про арешт майна в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025082060000683 від 04.06.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 301 КК України, -
Старший слідчий СВ відділу поліції №1 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором, звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна, в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025082060000683 від 04.06.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 301 КК України.
В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що слідчим відділенням відділу поліції № 1 Запорізького РУП Головного управління Національної поліції в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025082060000683 від 04.06.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 301 КК України.
04.06.2025 до ВП №1 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області надійшов рапорт співробітника УПК в Запорізькій області ДКП НП України про те, що в ході здійснення заходів оперативного пошуку та моніторингу мережі Інтернет, отримано інформацію про те, що в месенджері «Telegram» невідома особа здійснюється розповсюдження публікацій фото та відео матеріалів порнографічного характеру.
На виконання доручення в порядку ст. 40 КПК України, в ході здійснення моніторингу мережі Інтернет, в месенджері «Telegram» виявлено канал з назвою: « ІНФОРМАЦІЯ_1 », за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якому здійснюється розповсюдження публікацій у вигляді фото та відео матеріалів з образливим контентом, на котрих зображені неповнолітні особи.
Зазначений канал в месенджері «Telegram» створений 30.10.2024 та на теперішній час налічує 1166 підписників. Особи, що здійснюють адміністрування вказаного каналу, пропонують підписникам, за грошову винагороду, здійснити публікацію або видалення контенту. Під час проведення огляду контенту опублікованого у вказаному каналі виявлено дописи, що посягають на честь та гідність осіб.
04.07.2025 в період часу з 09:50 по 11:23 за адресою: АДРЕСА_1 , в ході проведення обшуку у ОСОБА_4 було виявлено та вилучено:
- мобільний телефон «Samsung Galaxy A 3536», ІМЕІ НОМЕР_1 з сім-картою НОМЕР_2 , НОМЕР_3 ;
- ноутбук «Lenovo» в корпусі сірого кольору із зарядним пристроєм;
- банківську карту «Монобанк» НОМЕР_4 ;
- банківську карту «Приват банк» НОМЕР_5 .
Всі вищевказані речі було визнані речовими доказами по вищевказаному кримінальному провадженню.
Слідчий посилаючись на те, що, тимчасово вилучені речі можуть містити сліди скоєння злочину, а також бути використані як докази факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, просить накласти арешт на вилучене в ході обшуку майно з метою проведення необхідних досліджень та подальших судових експертиз.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримала з підстав викладених в ньому, просила його задовольнити.
Власник майна ОСОБА_4 та його законний представник в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання слідчого.
Слідчий суддя, вислухавши учасників кримінального провадження, перевіривши клопотання заявника на дотримання вимог Кримінального процесуального Кодексу України (далі - КПК), приходить до наступного.
Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України (ч. 2 ст. 1 КПК України).
Відповідно ж до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт на майно накладається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Речовими доказами згідно ч. 1 ст. 98 КПК України є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Так, слідчим суддею встановлено, що клопотання про арешт майна подано, у відповідності до ст. 170 КПК України, оскільки останнє містить в собі критерії визначені ч. 2 цієї статті Кодексу, а саме є речовим доказом.
Тож, слідчий суддя погоджується з доводами слідчого про те, що необхідно накласти арешт на майно на підставі ст. 170 КПК України, оскільки є достатні підстави вважати, що це майно відповідає критеріям, зазначеним у пункті першому частині другій статті 170 цього Кодексу, а його тимчасове утримання у розпорядженні сторони обвинувачення пов'язане з необхідністю огляду та проведення відповідних експертиз.
За таких обставин, слідчий суддя враховуючи правову підставу для арешту майна, наслідки арешту майна для інших осіб, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню та, вважає за необхідне застосувати найменш обтяжливий спосіб арешту майна, тобто такий спосіб арешту майна, який не призведе до наслідків, які суттєво позначаються на інтересах осіб та накласти арешт саме на підставі ч. 2 ст. 170 КПК України, оскільки існує обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти з дотриманням відповідних положень національного законодавства та принципів верховенства права.
Керуючись ст.ст. 1-29, 131-132, 170-173, 309, 369-372, 376, 534 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання - задовольнити.
Накласти арешт на майно, яке вилучено 04.07.2025 за адресою: АДРЕСА_1 , в ході проведення обшуку у гр. ОСОБА_4 :
- мобільний телефон «Samsung Galaxy A 3536», ІМЕІ НОМЕР_1 з сім-картою НОМЕР_2 , НОМЕР_3 ;
- ноутбук «Lenovo» в корпусі сірого кольору із зарядним пристроєм;
- банківську карту «Монобанк» НОМЕР_4 ;
- банківську карту «Приват банк» НОМЕР_5 .
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1