1Справа № 335/5598/25 2-о/335/209/2025
09 липня 2025 року м. Запоріжжя
Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Новасардової І.В., за участю секретаря судового засідання Доновської А.В., розглянувши у залі суду у м.Запоріжжі заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Олександрівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про встановлення факту смерті
До Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересована особа Олександрівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про встановлення факту смерті та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою суду від 10.06.2025 року заяву було залишено без руху, заявнику надано строк на усунення недоліків терміном 10 днів, з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху. На виконання вимог вищезазначеної ухвали суду, 19.06.2025 року від заявника надійшла відповідна заява та додаткові пояснення у справі, якими недоліки, визначені в ухвалі суду від 10.06.2025 року були усунуті.
Ухвалою суду від 20.06.2025 року заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду в порядку окремого провадження.
У призначене судове засідання заявник не з'явилась, подала суду заяву, за змістом якої, просить суд розглянути заяву про встановлення факту смерті за її відсутності. Разом з цим, заявник просить суд залишити без розгляду вимогу щодо зобов'язання вчинити певні дії Олександрівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), яка судом задоволена.
Представник заінтересованої особи у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомив.
На підставі ст. 247 ЦПК України, суд розглянув справу у відсутності сторін, на підставі наявних у справі доказів, без фіксації судового процесу.
Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених вимог, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що заявниця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 доводиться дружиною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що свідчить копія свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 , від 09.09.1994 року, актовий запис №663.
Згідно копії довідки №2304-5002414220 від 15.12.2022 року заявник ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Разом з цим, судом встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є громадянином України, згідно копії паспорту громадянина України серії НОМЕР_2 , виданого Бердянським МВ УМВС України в Запорізькій області від 15.08.1998 року.
Разом з цим, згідно копії паспорту громадянина України, ОСОБА_2 , народився у місті Бердянськ, Запорізької області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
ОСОБА_2 мав хронічні захворювання, 2025 році внаслідок загострення хвороби неодноразово перебував на стаціонарному лікуванні у Бердянській міській лікарні, що підтверджується копією виписки з медичної карти стаціонарного хворого.
Згідно копії пенсійного посвідчення серії НОМЕР_3 , ОСОБА_2 є інвалідом 3 гр. за загальним захворюванням.
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 у м.Москва, російської федерації, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим 31.05.2025 р. муніципальною бюджетною установою міського округу Подольськ.
Згідно копії довідки про смерть № С-01189 від 31.05.2025 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 о 08 год. 17 хв., місце смерті рф, м. Москва, причина смерті: неуточнена причина смерті, що також підтверджується копією медичного свідоцтва про смерть серії 45 №225019827 від 31.05.2025 року.
В матеріалах справи міститься також копія договору про надання ритуальних послуг у від 30.05.2025 року №101052У-287-2025 та фотографії могили та надгробного хреста ОСОБА_2
12.06.2025 року заявник звернулась до Олександрівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі з письмовою заявою. Посилаючись на відсутність документів, необхідних для державної реєстрації смерті та на припинення міжнародного співробітництва з державою агресором, вказаний орган РАЦС надав письмову відмову №748/32.11-01-20 у здійсненні державної реєстрації смерті та видачі повторного свідоцтва про смерть ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Москва, російська федерація.
Відповідно до пункту 1.5 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України N 296/5 від 22 лютого 2012 року якщо смерть громадянина була зареєстрована на території іншої держави, нотаріусу подається відповідний документ, виданий компетентними органами іноземної держави, який є дійсним на території України за умови його легалізації, якщо інше не передбачено законом, міжнародними договорами України.
Оскільки, Україною розірвано дипломатичні відносини з країною-агресором росією, у ОСОБА_1 відсутня можливість отримати свідоцтво про смерть ОСОБА_2 видане органом загс російської федерації.
Судом встановлено, що встановлення факту реєстрації смерті ОСОБА_2 необхідно для вирішення питань пов'язаних із спадковими правовідносинами.
Згідно зі ст. ст. 293, 315 ЦПК України, в судовому порядку розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи, а також можуть бути встановлені інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не встановлено іншого порядку їх встановлення.
Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" N 5 від 31.03.95 р. передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Відповідно до п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України N 5 від 31 березня 1995 року "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" заяви про встановлення факту смерті особи в певний час приймаються до провадження суду і розглядаються за умови подання заявниками документів про відмову органів реєстрації актів громадянського стану в реєстрації події смерті. Заявник зобов'язаний обґрунтувати свою заяву посиланнями на докази, що достовірно свідчать про смерть особи у певний час і за певних обставин. При цьому слід мати на увазі, що встановлення з зазначених підстав факту смерті відрізняється від встановлення факту реєстрації смерті (яке провадиться на підставі п. 4 ст. 273 ЦПК і полягає у з'ясуванні, насамперед, обставин не самої події смерті, а її реєстрації в органах реєстрації актів громадянського стану) та від оголошення особи померлої, яке провадиться за правилами глави 35 ЦПК.
У разі встановлення у судовому порядку факту реєстрації акту громадянського стану, орган реєстрації актів громадянського стану провадить відповідний запис на підставі рішення суду.
Відповідно до ч. ч. 4, 7 глави 1 розділу II Правил, у державній реєстрації актів цивільного стану може бути відмовлено, якщо державна реєстрація суперечить вимогам законодавства України; державна реєстрація повинна проводитись в іншому органі державної реєстрації актів цивільного стану; з проханням про державну реєстрацію звернулась недієздатна особа або особа, яка немає необхідних для цього повноважень. Документи, видані компетентними органами іноземних держав на посвідчення актів цивільного стану, здійснених поза межами України за законами відповідних держав щодо громадян України, іноземців і осіб без громадянства, визнаються дійсними в Україні за наявності легалізації, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
З моменту повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України - 24.02.2022 року, органи України, які уповноважені проводити державну реєстрацію смерті громадян України на території російської федерації, не функціонують. Крім того, держава Україна розірвала дипломатичні відносини з російської федерацією, що у свою чергу з цієї дати унеможливлює направлення повісток, листів до посольства російської федерації в Україні у зв'язку з припиненням його роботи на території України. Судовий імунітет російської федерації не підлягає застосуванню з огляду на порушення російською федерацією державного суверенітету України, а отже не є здійсненням російською федерацією своїх суверенних прав, що охороняється судовим імунітетом.
До таких висновків на основі аналізу норм права та фактичних обставин дійшов Верховний Суд у постановах від 14.04.2022 року у справі N 308/9708/19, від 18.05.2022 року у справі N 428/11673/19, а також Велика Палата Верхового Суду у постанові від 12.05.2022 року у справі N 635/6172/17.
Факти збройної (військової) агресії російської федерації відносно України, окупації частини території України, є загальновідомими, закріпленими на державному рівні на підставі нормативно-правових актів, а тому не підлягають доказуванню згідно з приписами частини третьої статті 82 ЦПК України.
23 грудня 2022 року набрав чинності Закон України від 01.12.2022 року N 2783-IX "Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22.01.93 року". Цим Законом передбачено зупинення у відносинах з російською федерацією та Республікою Білорусь дії Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, вчиненої від імені України 22.01.93 року та Протоколу 1997 року до Конвенції, вчиненого від імені України 28.03.97 року та вихід України з Конвенції від 22.01.93 року та Протоколу від 28.03.97 року. Так, дія Конвенції від 22.01.93 року та Протоколу від 28.03.97 року зупинена з 27.12.2022 року.
Суд зазначає, що заявником обґрунтовано підставу звернення до суду із заявою про встановлення факту реєстрації смерті чоловіка, яка настала на території іноземної держави. Однак, заявник позбавлена можливості отримати оригінал свідоцтва про смерть чоловіка у відділі державної реєстрації актів цивільного стану, через те, що факт його смерті відбувся на території російської федерації.
На підставі вищевикладеного, суд доходить висновку про можливість встановити факт реєстрації смерті громадянина України ОСОБА_2 , який народився
ІНФОРМАЦІЯ_4 в м. Бердянськ Запорізької області та помер ІНФОРМАЦІЯ_5 у м.Москва, російської федерації, а тому заявлені вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Факт, про встановлення якого просить заявник, має для неї юридичне значення, оскільки надає змогу оформити спадщину після померлого.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 81, 273, 293-294, п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Олександрівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про встановлення факту смерті, задовольнити.
Встановити факт реєстрації смерті громадянина України ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 в м. Бердянськ Запорізької області та помер ІНФОРМАЦІЯ_5 у м. Москва, російської федерації.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання ) без повідомлення сторін зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи якому рішення не було вручене у день його складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя І.В. Новасардова