1Справа № 335/4871/25 2-а/335/92/2025
03 липня 2025 року м. Запоріжжя
Вознесенівський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді - Новасардової І.В., за участю секретаря судового засідання Доновської А.В. розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Запорізькій області, Капрала поліції 1 взводу 1 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції в Запорізькій області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності
22.05.2025 до Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя, від представника позивача Стадніченка С.В., - адвоката Калімана М.О., надійшли матеріали справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Запорізькій області, Капрала поліції 1 взводу 1 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції в Запорізькій області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що постановою капрала поліції інспектора 1 взводу 1 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції у Запорізькій області Тєлєнкова Дмитра Вікторовича серії ЕНА № 4686784 від 09.05.2025 ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. за те, що керуючи транспортним засобом «BMW 525D» реєстраційний номер НОМЕР_1 на Прибрежній автомагістралі біля ЛЕП 6.75, водій перевищив встановлені обмеження швидкості руху більше ніж на 20 км/год, а саме рухався зі швидкістю 78 км/год при дозволеній швидкості руху 50 км/год, чим пор п. 12.4 ПДР - Порушення швидкісного режиму в населених пунктах. Швидкість вимірювалась за допомогою лазерного приладу TruCam. Вважає постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності незаконною у зв'язку з наступним. При розгляді справи 09.05.2025 було досліджено відео з якого виявлено, що вимірювання швидкості руху транспортного засобу відбувалося шляхом тримання приладу TruCam у руках, що прямо суперечить приписам ст.40 Закону України «Про Національну поліцію» та на вказаних відеоматеріалах зафіксовано схожий автомобіль, номерних знаків якого зовсім не видно, відео саме фіксації нібито порушення швидкісного режиму і подальшої зупинки автомобіля інспектором складається з двох різних шматків і є не безперервним, що унеможливлює ідентифікацію автомобіля позивача як такого, що безпосередньо цей автомобіль, під керуванням саме позивача порушив обмеження допустимої швидкості руху в населеному пункті. Позивач не погоджується із зазначеним рішенням капрала поліції, вважає себе невинним, постанову серії ЕНА № 4686784 від 09.05.2025 необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню. Також, зазначив постанова не відповідає вимогам ч. 3 ст. 283 КУпАП, оскільки в ній не зазначено про технічний засіб, яким здійснено фото- і відеофіксацію і вимірювання швидкості руху автомобіля, окрім бодікамер, у яких відсутня функція вимірювання швидкості руху транспортних засобів. Отже доказів матеріали справи не місять, що підтверджується і самою постановою, а саме пунктом 9.
Враховуючи викладене, просить суд визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕНА № 4686784 інспектора 1 взводу 1 роти 3 батальйону УПП у Запорізькій області капрала поліції Тєлєнкова Д.В. про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП ОСОБА_1 , а також стягнути з відповідача судові витрати.
Ухвалою суду від 27.05.2025 року адміністративний позов прийнято до судового розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі, без повідомлення (виклику) сторін та призначено до розгляду по суті з наданням сторонам строку для подання заяв по суті.
16.06.2025 року представником відповідача Департаменту патрульної поліції подано відзив на адміністративний позов, в якому зазначено, що під час несення служби, поліцейським управління патрульної поліції в Запорізькій області ДПП за допомогою лазерного вимірювача швидкості TruCam LTI 20/20 № ТС008457 було виявлено порушення Правил дорожнього руху України. За допомогою лазерного вимірювача швидкості TruCam LTI 20/20 № ТС008457, було зафіксовано порушення швидкісного режиму в межах населеного пункту більш ніж на 20 км/год, що підтверджується роздруківкою фото та відео з приладу TruCam LTI 20/20 №ТС008457, яке додано до матеріалів справи. В наступному, в ході розгляду справи, було роз'яснено та дотримано права особи, що притягається до адміністративної відповідальності, згідно статті 63 Конституції України та статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Позивачем було заявлено клопотання про перенесення розгляду справи, яке було задоволено та призначено розгляд справи на 09.05.2025 року, що підтверджується відеозаписом, доданим до матеріалів справи. Також, слід зазначити, що під час опрацювання викладених обставин справи не було встановлено будь-яких порушень працівником УПП в Запорізькій області ДПП вимог законодавства України, зокрема під час розгляду справи, тобто оскаржувана постанова серії ЕНА №4568745 від 09.05.2025 року винесена з дотриманням ст. 222, 251, 252, 278-280 та 283 КУпАП та є законною. Відповідач у відзиві зазначив, що наявність формальних неточностей не може бути підставою для встановлення відсутності в діях особи складу адміністративного правопорушення, якщо винуватість такої особи підтверджується сукупністю доказів по справі. Щодо правомірності використання поліцією лазерних вимірювачів швидкості TruCAM та належності доказів, отриманих з цих пристроїв, то позиція була викладена у постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.01.2019 у справі № 359/9278/18. Посилаючись на зазначені обставини, просили відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на повному, всебічному та об'єктивного дослідженні обставин справи, дійшов висновку про наявність правих підстав для часткового задоволення адміністративного позову, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, орган державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб передбачений Конституцією та законами України.
Предметом оскарження в даній справі є постанова по справі про адміністративне правопорушення. Здійснюючи розгляд справи, відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України, суд зобов'язаний перевірити її обґрунтованість та відповідність дійсним обставинам.
Частина 2 статті 2 КАС України передбачає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Завданням адміністративного судочинства, згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Статтею 5 КАС України регламентовано право на судовий захист, яке передбачає, що кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Підставою притягнення до адміністративної відповідальності є вчинення адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
З матеріалів справи вбачається, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 09.05.2025 року серії ЕНА №4686784 винесеною поліцейським 1 взводу 1 роти 3 бат. УПП в Запорізькій області капралом поліції Тєлєнковим Д.В. до ОСОБА_1 застосоване адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340,00 гривень за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, за те, що 02.05.2025, 11:35:40, м. Запоріжжя, вул. Прибережна автомагісталь біля ЛЕП 6.75, водій керуючи ТЗ «BMW 525D» НОМЕР_1 рухався зі швидкістю 78 км/год, при дозволеній максимальній швидкості руху в 50 км/год. Чим перевищив максимальне обмеження швидкості на 28 км/год, чим порушив п. 12.4. ПДР.
Відповідно до 12.4 ПДР України, швидкість руху у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.
Згідно з ч. 1 ст. 122 КУпАП, перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення, яка доводиться шляхом надання доказів.
В якості доказу на підтвердження наявності події адміністративного правопорушення, а саме: факту перевищення позивачем встановлених обмежень швидкості руху, до суду надано диск DVD-R з відеозаписом та фото, які зроблені за допомогою приладу TruCam LTI 20/20 TC 008457. Відомості про технічний засіб, яким зафіксовано правопорушення, не внесені до оскаржуваної постанови.
Також до суду разом із відзивом було надано копію свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 22-01/32613, яке чинне до 20.11.2025 року, виданого Державним підприємством «Укрметртестстандарт» Мінекономрозвитку України, лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів TruCam LTI 20/20 № ТС008457 (виробник Laser Technology Inc., США), відповідає вимогам технічної документації на вимірювач, діапазон вимірювань швидкості - від 2 км/год до 320 км/год, максимально допустима похибка при вимірюванні швидкості в ручному та автоматичному режимах + 2 км/год в діапазоні від 2 км/год до 200 км/год, + 1% в діапазоні від 201 км/год до 320 км/год.
Згідно зі ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати такі превентивні заходи: застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
У статті 40 Закону України «Про Національну поліцію» зазначено, що поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати такі технічні прилади, технічні засоби та спеціалізоване програмне забезпечення: фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень. Такі технічні прилади та технічні засоби, поліція може закріплювати на однострої, у / на безпілотних повітряних суднах, службових транспортних засобах, суднах чи інших плавучих засобах, у тому числі тих, що не мають кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, які свідчать про належність до поліції, а також монтувати / розміщувати їх по зовнішньому периметру доріг і будівель. Поліція може використовувати інформацію, отриману за допомогою фото-і відеотехніки, технічних приладів та технічних засобів, що перебувають у чужому володінні. Строки та порядок зберігання матеріалів фото- і кінозйомки, відеозапису та результатів їх аналізу встановлюються Міністерством внутрішніх справ України.
Відповідно до п. п. 1, 2 Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, яка була затверджена наказом МВС України 18.12.2018 року № 1026, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 11.01.2019 року №28/32999, ця Інструкція регулює застосування органами, підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції автоматичної фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, доступ до відеозаписів працівників поліції та інших осіб, порядок зберігання, видачу та приймання технічних приладів і технічних засобів, а також зберігання, видалення та використання інформації, отриманої з цих приладів. Застосування працівниками поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, здійснюється з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення; 2) охорони громадської безпеки та власності; 3) забезпечення безпеки осіб; 4) забезпечення публічної безпеки і порядку.
Таким чином, вказані норми визначають можливість, а не обов'язок поліції застосовувати технічні прилади і технічні засоби, а також можливість, а не обов'язок поліції закріплювати, монтувати / розміщувати їх у визначених законом місцях.
При цьому суд звертає увагу, що притягнення до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, та порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), має свої особливості та порядок визначений Кодексом України про адміністративні правопорушення, Законом України «Про дорожній рух», Постановою Кабінету Міністрів України від 10 листопада 2017 року № 833 «Про функціонування системи фіксації адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі», іншими нормативними документами.
Вимірювання швидкості здійснювалося приладом TruCam II LTI 20/20 TC 008457 який працював в ручному режимі.
Тобто, поліцейський дотримувався загальної процедури притягнення до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, а не спеціальної передбаченої для порушень, що зафіксовані в автоматичному режимі. Можливість використання приладу TruCam II LTI 20/20 TC 008457 для вимірювання швидкості в ручному режимі, передбачено свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 22-01/32613 від 20.11.2024 року, позивачем не спростовано вказаного доводу.
Оскаржуваною постановою ЕНА №4686784 від 09.05.2025 року на позивача накладено адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.
Суд визнає помилковими доводи позивача про порушення відповідачем порядку використання вимірювача швидкості, оскільки законодавство не містить імперативних приписів стосовно стаціонарного розміщення приладу TruCam та здійснення фіксації таким приладом тільки в автоматичному режимі.
Разом з тим, в якості доказу на підтвердження наявності події адміністративного правопорушення відповідач долучив до матеріалів справи фотозображення та диск, із розміщеними на ньому відео-файлів, що зроблені за допомогою лазерного вимірювача швидкості TruCAM LTI 20/20 №ТС008457, які були відтворені судом в ході судового розгляду. Проте, надані до суду фотознімки та відеозаписи з приладу TruCAM LTI 20/20 №ТС008457 не дають можливість ідентифікувати державний номерний знак транспортного засобу, що на них зображений, в зв'язку з чим даний доказ не можна визнати таким, що містить інформацію щодо предмета доказування, відтак факт перевищення позивачем швидкості руху транспортного засобу в населеному пункті не є доведеним.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Дана правова позиція закріплена в п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14«Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», в якій зазначено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Зміст постанови повинен відповідати вимогам, встановленим статтями 283, 284 КУпАП, у ній, зокрема, необхідно зазначити докази, на яких базується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. ст. 9, 77 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. При цьому, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В порушення вищевказаних вимог відповідач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності прийняття вищевказаної постанови, на підтвердження факту допущення позивачем порушення вимог Правил дорожнього руху, які передбачені диспозицією ч.1 ст.122 КУпАП.
Оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які об'єктивні і беззаперечні докази наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, то факт вчинення ним вказаного правопорушення є недоведеним.
Відповідно до ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи трактуються на її користь.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП передбачено, що провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, оскільки доказів вини позивача у правопорушенні, відповідно до ч. 2 ст.77 КАС України, відповідачем не надано, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи наведені обставини, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова відповідача підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі за відсутності події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, на підставі п. 3 ч. 3 ст.286 КАС України, п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку із чим позов підлягає задоволенню в цій частині.
Щодо вимоги позивача про визнання оскаржуваної постанови протиправною, то вона задоволенню не підлягає, у зв'язку з наступним.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, КАС України, встановлено вичерпний перелік рішень суду, які він уповноважений постановити за результатами розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, що унеможливлює задоволення позову в частині визнання постанови протиправною, а тому в цій частині позову слід відмовити.
Враховуючи, що за результатом судового розгляду, суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування постанови серії ЕНА № 4686784 від 09.05.2025 року, тому на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції судові витрати понесені позивачем зі сплати судового збору в розмірі 605,60 грн.
Позивачем в підтвердження сплати судового збору надана платіжна інструкція ПН№125789 від 19.05.2025 на суму 1211 грн. 20 коп. та була сплачена позивачем при зверненні з позовом до суду.
Судом встановлено, що частина судового збору, у розмірі 605,60 грн, була надмірно сплачена позивачем, тому підлягає поверненню з державного бюджету.
Керуючись ст.5, 6, 9, 20, 139, 246, 262, 286 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Скасувати постанову серії ЕНА № 4686784 від 09.05.2025 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.122 КУпАП і закрити справу про адміністративне правопорушення.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з суб'єкта владних повноважень Департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646, 03048, вул. Федора Ернста, 3, м.Київ), на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок сплаченого ним судового збору.
Повернути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) надмірно сплачений судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок (платіжна інструкція №ПН125789 від 19.05.2025).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Третього апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Повний текст рішення складено 10.07.2025 року.
Суддя І.В. Новасардова