Єдиний унікальний номер 317/595/25
Провадження № 1-кп/317/292/2025
10 липня 2025 року м. Запоріжжя
Запорізький районний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
потерпілого ОСОБА_4
потерпілої ОСОБА_5
представника потерпілих ОСОБА_6
обвинуваченого ОСОБА_7
захисника обвинуваченого ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024082230000737 від 18.12.2024 відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Новоукраїнка Томаківського району Дніпропетровської області, громадянина України, освіта вища, вдівця, пенсіонера, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,-
18 грудня 2024 року, приблизно о 07 год. 50 хв., водій ОСОБА_7 , керуючи технічно справним автомобілем «ВАЗ-2102», н.з. НОМЕР_1 , у світлий час доби, здійснював рух по проїзній частині автодороги Запоріжжя-Біленьке зі сторони м. Запоріжжя в напрямку с. Біленьке, на території Запорізького району Запорізької області, зі швидкістю 80 км/год. У цей же час, у зустрічному йому напрямку, у межах своєї смуги руху, здійснював рух велосипедист ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Під час руху, в районі ЛЕП № 168, водій ОСОБА_7 , діючи зі злочинною недбалістю, маючи технічну можливість уникнути ДТП, не переконавшись, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, в складних дорожніх умовах (на слизькому дорожньому покритті), при застосуванні заходів керування автомобілем, не врахувавши дорожню обстановку, не вибравши безпечну швидкість руху, допустив зміну напрямку руху, занос автомобіля та втратив керування автомобілем, внаслідок чого виїхав на зустрічну смугу руху, де скоїв наїзд на велосипедиста ОСОБА_9 , після чого виїхав у правий по ходу його руху кювет, де допустив перекидання транспортного засобу.
Своїми діями водій ОСОБА_7 порушив вимоги п. 10.1, 12.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2011, відповідно до яких:
- п. 10.1 «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху»;
- п. 12.1 «Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен урахувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним».
Згідно з висновком експерта № СЕ-19/108-25/915-ІТ від 17.01.2025, у даній дорожньо-транспортній ситуації водій автомобіля «ВАЗ-2102», н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_7 повинен був діяти згідно з технічними вимогами п. 10.1, 12.1 Правил дорожнього руху.
Порушення водієм ОСОБА_7 вимог п. 10.1, 12.1 Правил дорожнього руху, згідно з висновком експерта № СЕ-19/108-25/915-ІТ від 17.01.2025 з технічної точки зору знаходиться в причинному зв'язку з подією дорожньо-транспортної пригоди.
У результаті наїзду велосипедист ОСОБА_9 отримав тілесні ушкодження, від яких загинув на місці дорожньо-транспортної пригоди.
Згідно з висновком експерта № 7200 від 21.01.2025 смерть ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , настала від поєднаної тупої травми голови, тулуба, верхніх і нижніх кінцівок з переламами кісток скелету, з ушкодженням внутрішніх органів, що призвело до шоку. З огляду на масивність травми тілесні ушкодження у ОСОБА_9 утворились в результаті дорожньо-транспортної пригоди. Всі ушкодження, які виявлені при експертизі трупа ОСОБА_9 , утворилися незадовго до настання смерті, у сукупності мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, які викликали загрозливе для життя ускладнення (шок), знаходяться в прямому причинному зв'язку з настанням смерті.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 зазначив, що дорожньо-транспортна пригода відбулася на дорозі Запоріжжя-Біленьке. Через слизьке покриття стався занос автомобіля, який він намагався виправити. Автомобіль винесло на зустрічну смугу, він із цим не зміг впоратись, у зв'язку з чим здійснив наїзд на велосипедиста ОСОБА_9 , який загинув на місці аварії. На місце дорожньо-транспортної пригоди прибула патрульна група, все зафіксували та направили його на експертизу. У нього не було ні наркотичного, ні алкогольного сп'яніння. Він повідомив страхову компанію. Також після ДТП він зв'язався з потерпілими, вони сказали, що порадяться з адвокатом з приводу відшкодування. Декілька разів він їм нагадував. Він домовився про зустріч із матір'ю загиблого, проте коли він приїхав, то його не пустив до неї інший син. ОСОБА_7 в якості відшкодування запропонував те, що міг надати, але йому було відмовлено.
Подія відбулася 18.12.2024 між 7 та 8 годинами ранку. Він їхав на автомобілі ВАЗ-2102 білого кольору. Їхав без вантажу та без пасажирів. Швидкість його руху була 80 км/год., погода була нормальною. На місці, де відбувся занос автомобіля, було слизько. Він їхав у напрямку с. Біленьке. Велосипедист їхав зі сторони с. Біленьке у напрямку м. Запоріжжя по краю дороги. За ОСОБА_7 та перед ним не було автомобілів.
Поруч їхав автомобіль ДСНС - вони викликали швидку допомогу.
Після дорожньо-транспортної пригоди у потерпілого ознак життя вже не було. Швидка допомога приїхала швидко.
Він був згоден у будь-який спосіб передати гроші потерпілим, але йому було відмовлено. Він розкаюється у вчиненому. У телефонній розмові він вибачався, також вибачався при спілкуванні з сином потерпілої.
До судових експертиз заперечень не має. Порушення п. 10.1, 12.1 Правил дорожнього руху не заперечує.
ОСОБА_7 проживає з онуком, утриманців не має, не працює. Позбавлення права керування зашкодить його особистому пересуванню. Він має лише вікові зміни у здоров'ї.
Брат загиблого сказав йому: «Не сміши мене такою сумою». До матері загиблого він приїхав з грошима, хотів їх передати. Представнику потерпілих казав про цю ситуацію.
Оскільки обвинувачений дав показання в яких повністю визнав свою вину і не оспорює фактичні обставини, враховуючи думку прокурора, який вважав, що можливо розглянути кримінальне провадження відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, вислухавши думку обвинуваченого та його захисника, які також не заперечували проти вказаного порядку розгляду провадження, а також з'ясувавши, що обвинувачений та інші учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, роз'яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, суд вважає за можливе розглянути кримінальне провадження на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, та визнати недоцільним дослідження усіх доказів щодо фактичних обставин, які ніким не оспорюються.
Разом із тим, під час судового розгляду, з метою повноти судового розгляду, судом були досліджені та оцінені наступні письмові докази.
Протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 18.12.2024 (а.с. 152-161 т. 1) та додатками до нього у вигляді схеми ДТП і фототаблиці встановлено, що дорожньо-транспортна пригода відбулася на автомобільній дорозі Т0806 між с. Нижня Хортиця та с. Бабурка Запорізького району Запорізької області. Учасниками дорожньо-транспортної пригоди є:
- автомобіль «ВАЗ-2102», н.з. НОМЕР_1 , який на момент огляду мав пошкодження лівої нижньої частини лобового скла у вигляді павутиння, пошкоджено ліву передню фару, ліву частину переднього бампера, в результаті перекидання автомобіля пошкоджений дах;
- велосипед, який на момент огляду мав пошкодження переднього колеса, вилки керма, передньої рами, лівої педалі та рами сидіння.
На місці ДТП дорожні знаки відсутні.
У графі «Відомості про труп» зазначено, що труп (велосипедист) - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , знаходиться на полі на відстані 8,2 м від краю проїзної частини автомобільної дороги. Труп лежить на правій бічній поверхні обличчям догори. Труп одягнутий: жилетка зелена, синя куртка, коричнева спортивна куртка, синя футболка, чорні штани, чорні підштаники, труси, шкарпетки, коричневі черевики, чорні рукавиці. Трупні плями та заклякання не виражені. Пошкодження: закритий перелом кісток основи черепа, кров з вух та носу, травматична ампутація лівої верхньої кінцівки на рівні ліктьового суглоба, закритий перелом правого стегна, закритий перелом ребер. В області передньої черевної стінки зліва садно розміром приблизно 40х5 см.
Зазначені та інші деталі ДТП знайшли своє відображення на схемі ДТП та у фототаблиці, які є додатками до протоколу (а.с. 172-191 т. 1).
Відповідно до протоколу додаткового огляду місця події за участі ОСОБА_7 від 18.12.2024 та додатків до нього у вигляді схеми та фототаблиці (а.с. 192-197 т. 1), місцем проведення огляду є проїзна частина автодороги між с. Бабурка та с. Нижня Хортиця Запорізького району Запорізької області, в районі ЛЕП № 168. ОСОБА_7 пояснив, що погодні та дорожні умови загалом відповідають тим, які були на момент ДТП. ОСОБА_7 запропоновано показати місце наїзду на велосипедиста та розповісти механізм ДТП, що сталася 18.12.2024 за його участі, на що останній відповів згодою та показав, що місце наїзду на велосипедиста знаходиться на проїзній частині автодороги Запоріжжя-Біленьке, на смузі для руху в напрямку м. Запоріжжя, на відстані 0,8 м від правого краю проїзної частини за напрямком до м. Запоріжжя та 850 м від ЛЕП № 168 в напрямку с. Біленьке. ОСОБА_7 показав, що керуючи автомобілем «ВАЗ-2102», н.з. НОМЕР_2 , він здійснював рух по проїзній частині автодороги Запоріжжя-Біленьке, від м. Запоріжжя в напрямку с. Біленьке, у межах своєї смуги для руху, на відстані 0,6 м від лівої габаритної частини до дорожньої розмітки 1.5 Правил дорожнього руху, що розділяє зустрічні смуги руху, зі швидкістю 80 км/год. У цей час у зустрічному йому напрямку здійснював рух велосипедист, який рухався в межах смуги для руху в напрямку м. Запоріжжя, на відстані 0,8 м до правого краю проїзної частини, зі швидкістю 15 км/год. Інших транспортних засобів у попутному та зустрічному напрямках не було. Далі ОСОБА_7 показав, що його автомобіль під час руху почало заносити вліво, в напрямку зустрічної смуги руху та показав місце, в якому він виїхав частково на зустрічну смугу руху. Проведеними замірами встановлено, що вказане місце знаходиться за 45,7 м до ЛЕП № 168. У той момент, коли він вже знаходився на зустрічній смузі, він спробував вирівняти автомобіль шляхом відвороту керма вправо з одночасним натисканням на педаль гальма, після чого втратив керування та автомобіль почало заносити вправо. ОСОБА_7 знову намагався вирівняти автомобіль, здійснивши відворіт керма вліво, однак втратив керування, після чого автомобіль у некерованому стані виїхав на праве узбіччя. Далі в некерованому стані автомобіль виїхав на зустрічну смугу руху, де передньою лівою частиною скоїв наїзд на велосипедиста, після чого автомобіль в некерованому стані виїхав на ліве узбіччя за напрямком його руху та у подальшому виїхав на проїзну частину, перетнувши її та виїхав на праве узбіччя, де автомобіль перекинувся на лівий бік та зупинився в кюветі. До наїзду велосипедист рухався прямолінійно, гальмування не застосовував. Видимість елементів проїзної частини та велосипедиста для водія автомобіля «ВАЗ-2102», н.з. НОМЕР_1 , нічим не обмежена та складає більше 300 м. У керування автомобілем ніхто не втручався, будь-яких сторонніх предметів на проїзній частині не було.
Протоколом проведення слідчого експерименту за участі ОСОБА_7 від 27.12.2024 та додатками до нього у вигляді схеми та фототаблиці (а.с. 198-204 т. 1) встановлено, що дана слідча дія проводилась на місці дорожньо-транспортної пригоди, яке розташовується на проїзній частині автодороги між с. Бабурка та с. Нижня Хортиця Запорізького району Запорізької області, в районі ЛЕП № 168. ОСОБА_7 пояснив, що погодні та дорожні умови загалом відповідають тим, що були на момент ДТП 18.12.2024. ОСОБА_7 запропоновано показати місце наїзду на велосипедиста ОСОБА_9 та розповісти механізм ДТП, яка сталася 18.12.2024 за його участі, на що останній відповів згодою та показав, що місце наїзду на велосипедиста знаходиться на проїзній частині автодороги Запоріжжя-Біленьке, на смузі для руху в напрямку м. Запоріжжя, на відстані 0,8 м від правого краю проїзної частини за напрямком до м. Запоріжжя та 85,0 м. від ЛЕП № 168 у напрямку с. Біленьке. Далі ОСОБА_7 показав, що він керуючи автомобілем «ВАЗ-2102», н.з. НОМЕР_1 , здійснював рух по проїзній частині автодороги Запоріжжя-Біленьке, від м. Запоріжжя в напрямку с. Біленьке, в межах своєї смуги для руху, на відстані 0,6 м від лівої бічної габаритної частини до дорожньої розмітки 1.5 Правил дорожнього руху, що розділяє зустрічні смуги руху, зі швидкістю 80 км/год. У цей час у зустрічному йому напрямку здійснював рух велосипедист, який рухався в межах смуги для руху в напрямку м. Запоріжжя, на відстані 0,8 м до правого краю проїзної частини, за напрямком його руху, зі швидкістю 15 км/год. Інших транспортних засобів у попутному та зустрічному напрямках не було. Далі ОСОБА_7 показав, що його автомобіль під час руху почало заносити вліво у напрямку зустрічної смуги руху та показав місце в якому він частково виїхав на зустрічну смугу руху. Проведеними замірами встановлено, що вказане місце знаходиться за 45,7 м до ЛЕП № 168. У той момент, коли ОСОБА_7 знаходився на зустрічній смузі, він спробував вирівняти автомобіль шляхом відвороту керма вправо з одиночним натисканням на педаль гальма, після чого втратив керування та автомобіль почало заносити вправо, проте ОСОБА_7 знову намагався вирівняти автомобіль, здійснивши відворіт керма вліво, однак втратив керування. Далі автомобіль у некерованому стані виїхав на праве узбіччя, потім у некерованому стані виїхав на зустрічну смугу руху, де передньою лівою частиною скоїв наїзд на велосипедиста ОСОБА_9 . Далі автомобіль у некерованому стані виїхав на ліве узбіччя за напрямком його руху та у подальшому виїхав на проїзну частину, перетнувши її та виїхав на ліве узбіччя, де автомобіль перекинувся на лівий бік та зупинився в кюветі. До наїзду велосипедист рухався прямолінійно, гальмування не застосовував. Видимість елементів проїзної частини та велосипедиста для водія автомобіля «ВАЗ-2102», н.з. НОМЕР_1 , нічим не обмежена та складає більше 300 м. У керування автомобіля ніхто не втручався, будь яких сторонніх предметів на проїзній частині не було.
Висновком експерта № 7200 з ілюстративною таблицею до нього (а.с. 205-211 т. 1) встановлено, що на підставі судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , результатів лабораторних досліджень, при урахуванні обставин випадку:
1. Смерть ОСОБА_9 настала від поєднаної тупої травми голови, тулуба, верхніх і нижніх кінцівок з переламами кісток скелету, з ушкодженням внутрішніх органів, що призвело до шоку. Останнє підтверджується виявленням нерівномірного кровонаповнення нирок з вогнищам ішемії коркового шару, гіаліново-крапельної дистрофії гепатоцитів; набряку головного мозку і легень, нерівномірного кровонаповнення інших внутрішніх органів.
2. При експертизі трупа ОСОБА_9 були виявлені наступні ушкодження:
Поєднана тупа травма голови, тулуба, верхніх і нижніх кінцівок:
- відкрита черепно-мозкова травма - відкритий перелом кісток склепіння та основи черепу з субдуральним і епідуральним крововиливами на рівні перелому; субарахноїдальні крововиливи по всіх поверхнях мозку; садна і рани з крововиливами у м'які тканини на обличчі;
- закрита тупа травма тулубу - розрив лівого грудино-ключичного з'єднання; переломи 1 ребра зліва (по навкологрудинній лінії), 2-5 ребер зліва (на рівні хрящової частини), 6, 8, 9 ребер зліва (між лівою середньо-ключичною та лівою передньою пахвовою лініями), 9, 10 ребер зліва (між лівою навколохребтовою та лівою лопатковими лініями) з крововиливами у оточуючі м'які тканини; забій лівої легені; неповний розрив аорти у грудному відділі; розриви навколосерцевої сорочки і серця, селезінки, лівої нирки; зливні крововиливи у жирову клітковину навколо лівої нирки, у клітковину переднього середостіння; у м'яких тканинах живота зліва з відшаруванням шкіри від м'язів, у м'яких тканинах тулуба по задній поверхні, у м'язах нижніх кінцівок; перелом лівого бічного відростку 3 поперекового хребця; гемоперитонеум (500 мл); гемоторакс справа (1200 мл); садна на передній черевній стінці;
- повна травматична ампутація лівої руки на рівні середньої третини плеча; відкритий перелом лівої стегнової кістки у нижній третині; розрив портняжного м'язу у нижній третині правого стегна; синці, садна, рани на кінцівках; крововиливи у м'яких тканинах на рівні ушкоджень.
3. Всі ушкодження виникли за механізмом тупої травми:
- відкрита черепно-мозкова травма виникла внаслідок ударної травматичної дії та травматичних дій по дотичній тупим твердим предметом (предметами) у праву скронево-потиличну ділянку і у обличчя;
- закрита тупа травма тулубу виникла внаслідок множинних ударних травматичних дій і травматичних дій по дотичній тупим твердим предметом (предметами) у задню поверхню тулуба з наступною деформацією грудної клітки, а також від струсу тіла;
- відкритий перелом лівої стегнової кістки у нижній третині утворився від розповсюдження травмуючої сили вздовж вісі лівої ноги з закрученням, при фіксації стопи;
- повна травматична ампутація лівої руки на рівні середньої третини плеча утворилась від значної дії з фіксацією дистальних відділів руки;
- синці, садна, рани, розрив портняжного м'язу у нижній третині правого стегна, крововиливи у м'яких тканинах на кінцівках; крововиливи у м'яких тканинах на рівні ушкоджень утворилися внаслідок ударних травматичних дій і дій по дотичній тупими твердими предметами у ділянки, де виявлені ушкодження.
4. З огляду на масивність травми, викладений вище механізм утворення окремих груп ушкоджень, переважання внутрішніх ушкоджень над зовнішніми, наявність ознак струсу тіла, можна стверджувати, що ушкодження у ОСОБА_9 утворились в результаті дорожньо-транспортної пригоди, можливо, при обставинах і в строк, викладених у частині «Встановив» дійсної «Постанови про призначення судово-медичної експертизи».
5. Всі ушкодження, які виявлені при експертизі трупу ОСОБА_9 , утворились незадовго до настання смерті, у сукупності мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, які викликали загрозливе для життя ускладнення (шок), знаходяться в прямому причинному зв'язку з настанням смерті.
6. При судово-токсикологічному дослідженні крові та частин внутрішніх органів (шлунка та тонкого кишківника з вмістом, нирки) трупа ОСОБА_9 не виявлено: у крові: метилового, етилового, пропілових, бутилових, алілових спиртів; у шлунку та тонкому кишківнику з вмістом, у нирці: похідних барбітурової кислоти, похідних фенотіазіну, похідних 1,4-бензодіазепіну, похідних піразолону, ноксирону, імізину, морфіну, кодеїну, діоніну, героїну, гідрокодону, папаверину, промедолу, стрихніну, атропіну, гіосціаміну, скополаміну, кокаїну, пахікарпіну, анабазину, нікотину, кофеїну, парацетамолу, ефедрину, ефедрону, димедролу, похідних саліцилової та бензойної кислот.
7. При судово-імунологічному дослідженні встановлено, що рідка кров від трупа ОСОБА_9 відноситься до групи О з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В за ізосерологічною системою АВО.
8. Судячи по розвитку трупних явищ, смерть ОСОБА_9 настала приблизно за 1 добу до початку експертизи трупа у морзі.
Згідно з висновком експерта № СЕ-19/108-24/24658-ІТ від 26.12.2024 (а.с. 213-220 т. 1) на момент проведення огляду та експертного дослідження рульове керування, робоча гальмівна система та ходова частина автомобіля «ВАЗ-2102», н.з. НОМЕР_1 , знаходились у працездатному стані.
Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/108-24/24657-ІТ від 27.12.2024 (а.с. 224-236 т. 1) встановити розташування місця наїзду автомобіля «ВАЗ-2102», н.з. НОМЕР_1 , на велосипед під керуванням велосипедиста ОСОБА_9 у вигляді геометричної точки на проїзній частині не є можливим, через відсутність достатньої кількості трасологічних ознак необхідних для цього. Але судовий експерт відмічає, що з урахуванням зафіксованої слідової інформації та зафіксованих і описаних вище пошкоджень транспортних засобів, а також у разі, якщо окуляри спортивні, шапка спортивна та сумка, які зафіксовані в схемі до протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 18.12.2024 під № 3, 4, 11 належать велосипедисту ОСОБА_9 , то місце наїзду автомобіля «ВАЗ-2102», н.з. НОМЕР_1 , на велосипед під керуванням велосипедиста ОСОБА_9 у повздовжньому напрямку знаходиться перед розташуванням на проїзній частині спортивних окулярів під № 3 за ходом руху автомобіля «ВАЗ-2102», н.з. НОМЕР_1 .
У момент первинного контакту автомобіль «ВАЗ-2102», н.з. НОМЕР_1 , своєю передньою лівою частиною кузову контактував з лівою бічною частиною велосипеда під керуванням велосипедиста ОСОБА_9 , при цьому кут між повздовжніми осями транспортних засобів на момент їх зіткнення був 134°±10°.
Згідно з висновком експерта № СЕ-19/108-24/24787-ІТ від 24.12.2024 (а.с. 238-243 т. 1) у дорожньо-транспортній ситуації, що досліджувалася, водій автомобіля «ВАЗ-2102», н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_7 повинен був діяти відповідно до вимог п. 10.1 та 11.3 Правил дорожнього руху.
У дорожньо-транспортній ситуації, що досліджувалася, велосипедист ОСОБА_9 повинен був діяти відповідно до вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху.
У дорожньо-транспортній ситуації, що досліджувалася, технічна можливість водія автомобіля «ВАЗ-2102», н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_7 запобігти дорожньо-транспортній пригоді визначалася виконанням вимог п. 10.1 та 11.3 Правил дорожнього руху.
У дорожньо-транспортній ситуації, що досліджувалася, велосипедист ОСОБА_9 не мав технічної можливості запобігти дорожньо-транспортній пригоді.
У дорожньо-транспортній ситуації, що досліджувалася, у діях водія автомобіля «ВАЗ-2102», н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_7 вбачаються невідповідності вимогам п. 10.1 та 11.3 Правил дорожнього руху, що з технічної точки зору перебувають в причинному зв'язку з подією дорожньо-транспортної пригоди.
У дорожньо-транспортній ситуації, що досліджувалася, в діях велосипедиста ОСОБА_9 невідповідність вимогам п. 12.3 Правил дорожнього руху не вбачається.
Висновком експерта № СЕ-19/108-25/915-ІТ від 17.01.2025 (а.с. 245-250 т. 1) встановлено, що у цій дорожньо-транспортній ситуації водій автомобіля «ВАЗ-2102», Е7945ЗП, ОСОБА_7 повинен був діяти згідно з технічними вимогами п. 12.1, 10.1 Правил дорожнього руху.
У цій дорожній ситуації технічна можливість запобігти дорожньо-транспортній пригоді водія автомобіля «ВАЗ-2102», Е7945ЗП, ОСОБА_7 визначалася виконанням вимог п. 12.1, 10.1 Правил дорожнього руху.
Велосипедист ОСОБА_9 не мав технічної можливості запобігти дорожньо-транспортній пригоді.
У діях водія автомобіля «ВАЗ-2102», Е7945ЗП, ОСОБА_7 вбачаються невідповідності технічним вимогам п. 12.1, 10.1 Правил дорожнього руху, які з технічної точки зору перебувають у причинному зв'язку з подією дорожньо-транспортної пригоди.
У діях велосипедиста ОСОБА_9 не вбачається невідповідностей технічним вимогам Правил дорожнього руху, які перебували б у причинному зв'язку з настанням цієї дорожньо-транспортної пригоди.
Суд, дослідивши докази, вважає їх належними, допустимими, достовірними, а всі вони у своїй сукупності доповнюють один одного, та є достатніми для висновку про те, що в діях обвинуваченого ОСОБА_7 наявний склад інкримінованого йому злочину, тож суд кваліфікує дії ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.
Призначаючи вид та розмір покарання обвинуваченому, суд, у відповідності до ст. 65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України належить до тяжких необережних злочинів, наслідки злочину, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, під наглядом лікарів нарколога чи психіатра не перебуває, має постійне місце проживання, за яким характеризується позитивно, є вдівцем, пенсіонером, особою похилого віку.
Обставинами, що пом'якшують покарання, є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне часткове відшкодування шкоди.
Обвинувачений ОСОБА_7 у ході судового розгляду правдиво розповів про відомі йому обставини, висловив жаль з приводу вчиненого та посильне бажання виправити ситуацію, що склалася. Також він висловив наміри здійснювати подальше відшкодування шкоди за необхідності. Всі ці обставини у сукупності вказують на наявність його щирого каяття.
Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.
З огляду на вищевикладене, враховуючи особу ОСОБА_7 , думку прокурора, потерпілих та їх представника, які наполягали на призначенні покарання у вигляді позбавлення волі, обвинуваченого та його захисника, які просили призначити покарання із застосуванням ст. 75 КК України, зважаючи на наслідки злочину, для досягнення цілей покарання, встановлених ст. 50 КК України, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_7 покарання у вигляді позбавлення волі в мінімальних межах санкції статті.
Підстав для застосування ст. 69 та 75 КК України суд не вбачає.
Так, під час судового розгляду судом не встановлено достатніх обставин, які б істотно знижували ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, як того вимагає ст. 69 КК України.
Суд ураховує, що ОСОБА_7 , керуючи джерелом підвищеної небезпеки, наражав на небезпеку інших учасників дорожнього руху, вчинив злочин, хоч і з необережності, але шляхом грубого порушення вимог Правил дорожнього руху у нескладній дорожній обстановці. Вчинений злочин є тяжким, а його наслідки у вигляді смерті людини є невідворотними.
Указані обставини суд вважає такими, що значно підвищують як суспільну небезпечність особи обвинуваченого, так і суспільну небезпечність вчиненого ним злочину.
Ураховує суд і те, що як одразу після події ДТП, так і під час судового розгляду, зокрема, на час здійснення відшкодування 16.05.2025 чи на час закінчення розгляду, обвинувачений пропонував та здійснив відшкодування у розмірі 60000,00 грн., тобто у досить невеликому розмірі з огляду на наслідки злочину. Під час судового розгляду потерпілі повідомили, що раніше вони дійсно відмовлялись отримувати відшкодування від обвинуваченого у розмірі 60000,00 грн. з огляду на його мізерність.
Оцінюючі дані обставини у сукупності, суд зауважує, що пропоноване ОСОБА_7 відшкодування за пів року розгляду справи у суді зовсім не збільшилось, що вказує на те, що обвинувачений не вживав достатніх заходів для відшкодування шкоди, завданої злочином.
Отже, ні наявність обставин, які пом'якшують покарання, ні відсутність обставин, які обтяжують покарання, ні похилий вік обвинуваченого, ні інші установлені судом обставини, які підлягають урахуванню при призначенні покарання, не переконують суд у можливості застосування ст. 75 КК України та звільнення обвинуваченого від призначеного основного покарання з випробуванням, адже таке покарання буде занадто м'яким.
Що стосується призначення обвинуваченому ОСОБА_7 додаткового покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, суд погоджується із думкою прокурора, який наполягав на застосуванні додаткового покарання, враховуючи при цьому, що внаслідок необережних дій обвинуваченого з джерелом підвищеної небезпеки настали негативні наслідки у вигляді смерті потерпілого. Суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_7 додаткове покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, при цьому враховує, що матеріали кримінального провадження не містять відомостей про те, що керування транспортним засобом для обвинуваченого є джерелом заробітку. Також суд враховує, що застосування даного виду покарання буде сприяти запобіганню вчиненню нових кримінальних правопорушень обвинуваченим, його виправленню. Незастосування додаткового покарання, на переконання суду, не забезпечить у достатній мірі досягнення мети покарання.
Суд вважає, що призначення ОСОБА_7 покарання у вигляді позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Таке покарання буде відповідати принципу індивідуалізації покарання.
У кримінальному провадженні потерпілою ОСОБА_5 заявлено цивільний позов до ОСОБА_7 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета позову - ПрАТ «Страхова компанія «Перша», про стягнення моральної шкоди, завданої злочином. З урахуванням уточнень від 11.03.2025 (а.с. 76-79 т. 1) потерпіла просить стягнути з ОСОБА_7 на її користь моральну шкоду у розмірі 1050000,00 грн.
У поданому обвинуваченим ОСОБА_7 відзиві, він просив відмовити у задоволенні позовної заяви про стягнення моральної шкоди, однак зазначив, що завдав певної моральної шкоди потерпілій своїми діями, тому частково визнає позовні вимоги у розмірі до 60000,00 грн.
Щодо цивільного позову суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Частинами 1 та 2 ст. 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Суд, врахувавши характер та обсяг страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнала потерпіла ОСОБА_5 втративши сина, характер немайнових втрат, стан здоров'я, характер дій обвинуваченого, його майновий стан, а також конкретні обставини справи, вважає, що розмір відшкодування моральної шкоди саме обвинуваченого має становити 300000,00 грн., що відповідає засадам розумності, виваженості та справедливості та не буде для обвинуваченого надмірним тягарем. Оскільки обвинуваченим ОСОБА_7 у рахунок відшкодуванням моральної шкоди вже сплачено потерпілій ОСОБА_5 грошові кошти у сумі 60000,00 грн., що підтверджується розпискою від 16.05.2025, з обвинуваченого підлягає стягненню сума у розмірі 240000,00 грн.
Під час досудового розслідування слідчим суддею Запорізького районного суду Запорізької області накладено арешт на автомобіль «ВАЗ-2102», реєстраційний номер НОМЕР_1 та спортивний велосипед. Арешти на автомобіль та велосипед слід скасувати, оскільки підстави арешту на теперішній час відпали.
Документально підтверджені процесуальні витрати на проведення:
- судової інженерно-транспортної експертизи № СЕ-19/108-24/24658-ІТ від 26.12.2024 в сумі 4775,40 грн.;
- судової інженерно-транспортної експертизи № СЕ-19/108-24/24657-ІТ від 27.12.2024 в сумі 6367,20 грн.;
- судової інженерно-транспортної експертизи № СЕ-19/108-25/915-ІТ від 17.01.2025 в сумі 3979,50 грн.;
- судової інженерно-транспортної експертизи № СЕ-19/108-24/24787-ІТ від 24.12.2024 в сумі 4775,40 грн.,
підлягають стягненню відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України з обвинуваченого на користь держави, оскільки залучення стороною обвинувачення експертів спеціалізованих державних установ здійснюється за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються цим установам з Державного бюджету України.
Питання щодо речових доказів суд вирішуєвідповідно до ст. 100 КПК України.
Клопотання прокурором про обрання запобіжного заходу під час судового розгляду не заявлялось, запобіжний захід відносно ОСОБА_7 суд за власною ініціативою не обирає.
Керуючись ст. 370, 373, 374 КПК України,-
ОСОБА_7 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили ОСОБА_7 не обирати.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Запорізького району Запорізької області від 23.12.2024 на автомобіль «ВАЗ-2102», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з пошкодженням кузова, власником якого відповідно до технічного паспорта серії НОМЕР_3 є ОСОБА_10 та який перебуває у користуванні ОСОБА_7 .
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Запорізького району Запорізької області від 23.12.2024 на спортивний велосипед, який перебував у користуванні ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Стягнути з ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь держави процесуальні витрати на проведення судових експертиз у розмірі 19897 грн. 50 коп. (дев'ятнадцять тисяч вісімсот дев'яносто сім грн. 50 коп.).
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_5 до ОСОБА_7 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета позову - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Перша» - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ) в рахунок відшкодування моральної шкоди 240000 грн. 00 коп. (двісті сорок тисяч грн. 00 коп.).
В іншій частині позову відмовити.
Речові докази:
- автомобіль «ВАЗ-2102», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з пошкодженням кузова, який знаходиться на зберіганні на території спецмайданчика ГУНП в Запорізькій області (м. Запоріжжя, вул. Привокзальна, буд. 13) - повернути ОСОБА_7 ;
- спортивний велосипед з деформаціями, який знаходиться на зберіганні на території спецмайданчика ГУНП в Запорізькій області (м. Запоріжжя, вул. Привокзальна, буд. 13) - передати потерпілому ОСОБА_4 ;
- змиви нашарування бурого кольору з передніх пасажирських дверей, змив з керма автомобіля, змив з коробки перемикання швидкостей автомобіля, які знаходяться на зберіганні в камері речових доказів відділу поліції № 6 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області (квитанція № 2441 від 22.01.2025) - знищити;
- куртку синтетичну з світловідбиваючої тканини зеленувато-жовтого кольору з білими смугами по всій поверхні, кофту теплу світло-коричневу, гольф синтетичний синій, брюки синтетичні чорні, гамаші світло-коричневі, труси бавовняні білі, чоботи коричневі шкіряні, шкарпетки теплі чорні з горизонтальними сірими смугами, які передані на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_4 - залишити потерпілому ОСОБА_4 .
Вирок може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до Запорізького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення через Запорізький районний суд Запорізької області, при цьому відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1