Справа № 752/11711/25
Провадження №: 1-кп/752/1974/25
08 липня 2025 року м. Київ
Голосіївський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025100010000619 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3 ст. 307 КК України
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_5 - режимі ВКЗ,
На розгляді Голосіївського районного суду м. Києва перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025100010000619 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3 ст. 307 КК України.
У судовому засіданні прокурор подала клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу відносно ОСОБА_3 мотивуючи тим, що обвинувачений., який обґрунтовано обвинувачується у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого злочинів, з метою уникнення кримінальної відповідальності та кримінального покарання, яке йому загрожує, може переховуватися від суду, впливати на свідків, або, враховуючи інкриміноване зберігання та розповсюдження особливо небезпечної психотропної речовини, може вчинити інше кримінальне правопорушення, зокрема, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів. Зазначила, що більш м'які запобіжні заходи не зможуть забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого.
Захисник ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання прокурора, наголошував на тому, що жодних доказів на підтвердження ризиків стороною обвинувачення не надано, у клопотанні не зазначено що ризики не зменшилися, а застосування інших запобіжних заходів є неможливим, також зазначив, що у ОСОБА_3 є неповнолітня дитина на утриманні, він офіційно працював до затримання, з огляду на що просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора та застосувати щодо підзахисного запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання або зменшити розмір раніше визначеної застави до сорока прожиткових мінімумів.
Обвинувачений підтримав позицію свого захисника.
Заслухавши думку учасників судового провадження, вирішуючи клопотання прокурора про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_3 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд виходить з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інших кримінальних правопорушень проти здоров'я населення, передбачених розділом ХІІІ КК України.
Оцінка обґрунтованості підозри в даному випадку здійснюється не в контексті доведення чи не доведення винуватості обвинуваченого. За визначенням Європейського суду з прав людини «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йде мова у ст. 5 параграфу 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин». Вимога обґрунтованої підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Відповідно до вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
В судовому засіданні встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від суду; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення.
Ризик передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України обґрунтовуються тим, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочину, який відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким, покарання за вчинення якого передбачено у вигляді позбавлення волі на строк від дев'яти до дванадцяти років, у зв'язку з чим ризик втечі для обвинуваченого може сприйматись як менш небезпечний, ніж процедура притягнення та відбуття покарання.
Ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України обґрунтовується тим, що на даний час ОСОБА_3 відомі анкетні дані свідків у даному кримінальному провадженні, у зв'язку з чим він може незаконно впливати на них.
Ризик незаконного впливу на свідків залишається актуальним з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме усно шляхом допиту особи в судовому засіданні відповідно до положень ст. 23 КПК України. Суд може обґрунтувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України. Таким чином ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та при дослідження їх судом.
Ризик передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України обґрунтовується тим, що ОСОБА_3 обвинувачується у ряді епізодів вчинення кримінальних правопорушень у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, що може свідчити про можливість продовження вчинення аналогічних злочинів.
Зазначені ризики є сталими та на даний час не зменшилися.
Застосування більш м'яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_3 та попередити ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
Відповідно до сформованої Європейським судом з прав людини практики, що є частиною національного законодавства України відповідно до Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини», тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, закріплений статтею 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції» (Letellier v France), 12369/86, 26 червня 1991).
Застосований до обвинуваченого запобіжний захід з урахуванням його тривалості ще не виходить за межі розумного строку, відповідає особі обвинуваченого, характеру та тяжкості інкримінованих діянь, позбавляє можливості перешкодити інтересам правосуддя, зокрема, і ухиленням від суду, а стан його здоров'я на даний час не перешкоджає перебуванню у місці попереднього ув'язнення.
Водночас, суд вважає за необхідне зменшити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків, передбачених КПК України, а саме, визначити обвинуваченому ОСОБА_3 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі у розмірі 180 (ста вісімдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 545 040 (п'ятсот сорок п'ять тисяч сорок) грн 00 коп., а також покласти на нього обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України у разі внесення застави.
Вказаний розмір застави, на даному етапі, є відповідним і достатнім у цьому кримінальному провадженні. Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
На думку суду, застосований запобіжний захід є співмірний з існуючими ризиками, особою обвинуваченого, тяжкістю кримінального правопорушення, та підстав вважати розмір внесеної за обвинуваченого застави занадто обтяжливим суд не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 7, 177, 183, 193-197, 199, 331, 372, 376, 392-395 КПК України, суд
Клопотання прокурора ОСОБА_4 про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 задовольнити частково.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою на шістдесят днів у Державній установі «Київський слідчий ізолятор», тобто до 06 вересня 2025 року включно.
Встановити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у розмірі 180 (ста вісімдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 545 040 (п'ятсот сорок п'ять тисяч сорок) грн 00 коп., які необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ, отримувач коштів: ДКСУ, м. Київ, код отримувача 26268059, рахунок отримувача: UA128201720355259002001012089 , призначення платежу: застава, № ухвали суду, П.І.Б. платника застави, Код банку отримувача (МФО) 820172.
У разі внесення застави, уповноваженій службовій особі місця ув'язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_3 з-під варти та повідомити про це суд.
З моменту звільнення ОСОБА_3 з-під варти у зв'язку з внесенням застави він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі внесення застави покласти на ОСОБА_3 обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
- прибувати за кожною вимогою до суду у вказаному кримінальному провадженні;
- не відлучатися з м. Києва без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд до України.
Вказані обов'язки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_3 строком на 2 (два) місяці, який починається з моменту звільнення з-під варти після внесення застави.
У разі невиконання вище перелічених обов'язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовуються у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.
Ухвала суду діє по 06 вересня 2025 року включно та підлягає негайному виконанню після її оголошення.
На ухвалу суду першої інстанції в частині оскарження продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.
Контроль за виконанням ухвали в частині застосованих запобіжних заходів покласти на прокурора Голосіївської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4
Суддя ОСОБА_1