Справа № 752/7061/25
Провадження №: 1-кс/752/2955/25
13 червня 2025 року слідчий суддя Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання заступника начальника відділу процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю і щодо злочинів, вчинених в умовах збройного конфлікту, прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025010000000049 від 13.03.2025 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 369-2 КК України,
Заступник начальника відділу процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю і щодо злочинів, вчинених в умовах збройного конфлікту, прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на майно, вилучене 28.03.2025 року під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
Клопотання обґрунтовано тим, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025010000000049 від 13.03.2025 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 369-2 КК України.
Процесуальне керівництво у вказаному кримінальному провадженні здійснюється прокуратурою Автономної Республіки Крим та міста Севастополя.
Досудовим розслідуванням встановлено, що в кінці лютого 2025 року, більш точні дата та час в ході здійснення досудового розслідування не встановлені, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи в № 5141 (на правах відділу, м. Одеса) регіонального сервісного центру Головного сервісного центру МВС в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях (філія ГСЦ МВС), далі - ТСЦ № 5141, розташованого за адресою: Одеська область, м. Одеса, вул. Інглезі, буд. 15-А, не зміг взяти талон в системі керування чергою для здійснення перереєстрації автомобіля марки «MAZDA 6», ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_1 , який мав намір придбати.
Разом з цим, на виході з № 5141 ОСОБА_5 зустрів раніше невідомого чоловіка, який представився ОСОБА_6 та повідомив, що для безперешкодного здійснення перереєстрації транспортного засобу, обходу та прискорення встановленої чинним законодавством процедури, необхідно надати неправомірну вигоду у розмірі 4000-6000 гривень за здійснення впливу на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, в особі адміністратора ТСЦ № 5141. При цьому, ОСОБА_6 повідомив, що у противному випадку автомобіль неможливо буде переоформити внаслідок штучно створеного дефіциту талонів в системі керування чергою.
ОСОБА_5 , будучи переконаним, у тому числі у зв'язку із неможливістю отримання електронного талону на обслуговування у ТСЦ № 5141, що за інших умов він не здійснить державну перереєстрацію транспортного засобу, з вимогою чоловіка на ім'я ОСОБА_6 , який у ході досудового розслідування встановлений, як ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , погодився.
26.03.2025 ОСОБА_7 , діючи з метою незаконного збагачення, повідомив ОСОБА_5 про необхідність прибути до ТСЦ № 5141 за адресою: за адресою: Одеська область, м. Одеса, вул. Інглезі, буд. 15-А, для передачі неправомірної вигоди у розмірі 6000 гривень за здійснення впливу на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, в особі адміністратора ТСЦ № 5141 за здійснення державної перереєстрації автомобіля марки «MAZDA 6», ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_1 , який мав намір придбати.
28.03.2025, ОСОБА_5 прибув за вищевказаною адресою та передав ОСОБА_7 копію довідки про реєстраційний номер облікової картки платника податків та копію паспорта громадянина України на ім'я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто копії документів, визначених п. 4 розділу ІІ «Порядку реєстрації фізичних та юридичних осіб у системі керування чергою для отримання послуг, які надаються територіальними сервісними центрами МВС та Експертною службою МВС», затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 777, які необхідні для реєстрації в системі керування чергою в ТСЦ МВС, а також неправомірну вигоду у виді грошових коштів у сумі 6000 гривень за здійснення впливу на особу, уповноважену на виконання функцій держави, в особі адміністратора
ТСЦ № 5141, за успішну перереєстрацію автомобіля марки «MAZDA 6», ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_1 .
28.03.2025 в невстановлений час, адміністратор ТСЦ № 5141, всупереч вимогам п. 8 «Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 № 1388 та п. 1, 4,6 розділу ІІ «Порядку реєстрації фізичних та юридичних осіб у системі керування чергою для отримання послуг, які надаються територіальними сервісними центрами МВС та Експертною службою МВС», затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 777 здійснив перереєстрацію транспортного засобу, а саме автомобіля марки ««MAZDA 6», ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_1 , на підставі копій документів суб'єкту звернення, які не була подані адміністратору особисто або уповноваженим представником з порушенням порядку реєстрації в системі керування чергою.
Після чого, ОСОБА_7 передав ОСОБА_5 свідоцтво про реєстрацію вказаного транспортного засобу.
28 березня 2025 року повідомлено про підозру ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, тобто у одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднаному з вимаганням такої вигоди.
28.03.2025 року на підставі ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 25.03.2025, у ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 , було виявлено та вилучено наступне майно:
-мобільний телефон iPHONE 7 серійний номер НОМЕР_2 imei НОМЕР_3 .,
-мобільний телефон iPHONE 15 pro max сірого кольору.
Прокурор в судове засідання не з'явився, подав заяву, в якій просив клопотання задовольнити та розглянути за його відсутності.
Власник майна в судове засідання не з'явився про дату, час та місце розгляду клопотання був повідомлений належним чином.
Представник власника майна адвокат ОСОБА_8 направила до суду клопотання про розгляд клопотання прокурора без участі власника майна та його представника, просила у задоволенні клопотання про накладення арешту відмовити.
Фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалось на підставі ч. 4 ст. 107 КПК України.
Дослідивши надані матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
До клопотання додані копії документів та матеріали, якими прокурор обґрунтовує доводи клопотання, а також витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо внесення даних з приводу кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Статтею 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 25 березня 2025 року надано дозвіл на проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
Постановою заступника начальника слідчого управління - начальника 1 відділу Головного управління Національної поліції в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі ОСОБА_9 від 28 березня 2025 року, майно вилучене 28.03.2025 року під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 , визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12025010000000049 від 13.03.2025 року.
Відповідно до положень п.п. 1, 4 ч. 2 ст. 167 КПК України, тимчасово вилученим може бути майно у вигляді, зокрема, речей, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, а також одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
У судовому засіданні слідчим суддею не встановлено, що клопотання суперечить вищезазначеним вимогам КПК України, тобто містить правові підстави для арешту майна, достатність доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, вказівки на розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження та є пропорційним, тобто відповідає тяжкості правопорушення і не становить особистий і надмірний тягар для володільця майна.
На думку слідчого судді, прокурором доведено відповідність майна, на яке прокурор просить накласти арешт, критеріям речового доказу та можливість його використання як доказу у кримінальному провадженні.
Накладення арешту на вказане майно є необхідним на даному етапі кримінального провадження, оскільки сприятиме досягненню мети щодо всебічного, повного та неупередженого досудового розслідування, і потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, яке на даному етапі кримінального провадження, враховуючи, серед іншого, суспільну небезпеку можливого кримінального правопорушення та його специфіку, вважає є пропорційним та співрозмірним завданням кримінального провадження.
Слідчий суддя вважає клопотання обґрунтованим та заснованим на законі, у зв'язку з чим приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання.
Таким чином, враховуючи сукупність наведених обставин, існують достатні підстави вважати, що вилучені речі можуть містити в собі докази кримінального правопорушення, інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час досудового розслідування, а тому виникла необхідність у накладенні арешту на вищевказане майно.
Керуючись ст.ст. 98, 100, 131, 132, 170-173, 372 КПК України, слідчий суддя
Клопотання - задовольнити.
Накласти арешт на майно, вилучене 28.03.2025 під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом заборони користування, розпорядження, відчуження, а саме:
- мобільний телефон iPHONE 7 серійний номер НОМЕР_2 imei НОМЕР_3 ;
- мобільний телефон iPHONE 15 pro max сірого кольору.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Оскарження ухвали про накладення арешту не зупиняє її виконання.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Слідчий суддя: ОСОБА_1