Справа № 752/21079/20
Провадження № 2/752/171/25
іменем України
(додаткове)
10 липня 2025 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Хоменко В.С.
при секретарі Павлюх П.В.,
розглянувши заяву представника відповідача - адвоката Поліщука Сергія Володимировичапро ухвалення додаткового рішення в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Алексашина Юлія Борисівна про визнання заповіту недійсним,-
в провадженні Голосіївського районного суду м. Києва перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Алексашина Ю.Б. про визнання заповіту недійсним.
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 01.07.2025 року в задоволенні позову відмовлено. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 56 653,30 грн витрат, понесених на оплату проведення експертизи.
05.07.2025 року представник відповідача - адвокат Поліщук С.В. звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення в справі, в якій просить стягнути із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 30000,00 грн витрат на правничу допомогу адвокатіву зв'язку з розглядом цієї справи в суді першої інстанції.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно положень ч. 4 ст. 270 ЦПК України для ухвалення додаткового судового рішення у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання.
Право на правничу допомогу в Україні гарантовано ст. 59 Конституції України та ст. 15 ЦПК України.
Згідно зі ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Пунктами 1, 2, 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування в справі.
На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше).
Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні цих витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 14.04.2021 року в справі № 757/60277/18-ц.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.11.2022 року в справі № 922/1964/21 зазначено, що формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту є гонорар. Останній може встановлюватися у формі: фіксованого розміру, погодинної оплати. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку. Саме лише не зазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару).
Учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права. У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити не співмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на не співмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.
На підтвердження понесених витрат на правову допомогу заявником надано Договір про надання правової допомоги від 19.04.2023 року, укладений між адвокатом Шевченком В.І. та клієнтом ОСОБА_2 , акт про підтвердження фактично наданої правничої допомоги від 01.07.2025 року із описом наданих послуг та визначення їх вартості, виходячи з розрахунку 1 година роботи - 5 000,00 грн, а всього на суму 20 000,00 грн, в тому числі: підготовка та участь у судових засіданнях, підготовка клопотання про допит свідків і підготовка до участі в судовому засіданні, прибуття до суду та подання заяв про проведення судових засідань без присутності відповідача та його представника, а також Договір від 24.01.2023 року, укладений між адвокатом Поліщуком С.В. та клієнтом ОСОБА_2 про надання правничої допомоги разом із актом про підтвердження фактично наданої правничої допомоги від 01.07.2025 року з описом наданих послуг та визначення їх вартості, виходячи з розрахунку 1 година роботи - 5 000,00 грн, а всього на суму 10 000,00 грн, в тому числі: ознайомлення з наданими клієнтом матеріалами справи, надання консультації та участь в підготовчому засіданні та надання консультації.
Тобто, факт надання правничої допомоги підтверджується належними та допустимими доказами.
Разом із тим, на думку суду, розмір витрат на правничу допомогу, визначений представниками відповідача в загальному розмірі 30 000,00 грн із розрахунку 5 000,00 грн за 1 годину роботи, є не співмірним із складністю справи, не відповідає критерію розумної необхідності таких витрат, в зв'язку із чим, оцінюючи витрати відповідача із урахуванням всіх аспектів і складності цієї справи, а також час, який могли би витратити адвокати, враховуючи обґрунтованість та пропорційність розміру судових витрат, суд дійшов висновку про наявність підстав для відшкодування витрат відповідача на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції в сумі 12 000,00 грн за рахунок позивача.
Зазначена сума витрат на професійну правничу допомогу є співмірною з огляду на розумну необхідність витрат для цієї справи, зважаючи на складність справи, обсяг наданих адвокатських послуг з урахуванням часу здійснення представництва у суді.
Таким чином, враховуючи складність справи та виконані роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, суд дійшов висновку про необхідність зменшити їх розмір та стягнути з позивачана користь ОСОБА_2 судові витрати на правову допомогу в розмірі 12 000,00 грн.
На підставівикладеного, керуючись ст.ст.133,137, 141,270 ЦПК України,суд-
заяву представника відповідача - адвоката Поліщука Сергія Володимировича про ухвалення додаткового рішення в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Алексашина Юлія Борисівна про визнання заповіту недійсним- задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 12 000,00 грн (дванадцять тисяч гривень 00 копійок) витрат, понесених на правову допомогу.
В задоволенні іншої частини вимог заяви - відмовити.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .
Третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Алексашина Юлія Борисівна, адреса: вул. Академіка Вільямса, буд. 5, м. Київ, 03189.
Додаткове рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було врученов день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя В.С. Хоменко