Справа № 308/9497/25
3/308/4728/25
10 липня 2025 року м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Шумило Н.Б., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України,
непрацюючого, який проживає за адресою:
АДРЕСА_1 (згідно даних протоколу),
за ч.1 ст. 122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
ОСОБА_1 28.06.2025 року о 11.32 год. дорога М-06, 804 км., керуючи транспортним засобом марки «VOLKSWAGEN», номерний знак НОМЕР_1 втік з місця вчинення правопорушення не зупиняючись на законну вимогу працівників ПП, завчасно подану за допомогою проблискових маячків синього та червоного кольору та звукової сигналізації типу «Сирена», в подальшому зупинений шляхом блокування, чим порушив п. 2.4 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
08.07.2025 до суду від ОСОБА_1 поступила заява, в якій серед іншого зазначає, що з викладеними обставинами в протоколі не погоджується та вважає їх такими, що не відповідають дійсності. Вважає, що провадження в справі підлягає закриттю у зв?язку з відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення. Зупинився на вимогу працівника поліції, який стверджував про перевищення швидкості, однак до складання постанови працівники поліції не приступали, тому через кілька хвилин він продовжив свій рух.
Дії що наведені в протоколі, що нібито проявлялися у втечі водія з місця вчинення правопорушення та не зупинення на законну вимогу працівників патрульної поліції, завчасно подану за допомогою проблискових маячків синього та червоного кольорів та звукової сигналізації типу «Сирена», гр. ОСОБА_1 не вчиняв. Жодних доказів, які б підтверджували викладені матеріали справи не містять.
Протокол про адміністративне правопорушення за відсутності відеозапису із відеореєстратора поліцейського, чи показів незаінтересованих свідків, не може слугувати безспірним доказом підтвердження вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
У судове засідання 10.07.2025 ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, шляхом направлення судової повістки на його номер телефону вказаний у протоколі. Разом з тим, 08.07.2025 ОСОБА_1 подав до суду заяву, в якій повідомляє що не зможе з'явитися в судове засідання у зв'язку з перебуванням у відрядженні, однак не заперечує щодо розгляду справи без його участі за наявними матеріалами справи.
З огляду на викладене, враховуючи вимоги ст. 268 КУпАП вважаю за можливе розгляд справи проводити без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали справ про адміністративне правопорушення, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до ст.245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно зі ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, передбачені ст.ст. 34-35 КУпАП, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, згідно п.2.4. ПДР на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил.
Частиною 1 статті 122-2 КУпАП передбачено відповідальність за невиконання водіями вимог поліцейського про зупинку транспортного засобу.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 122-2 підтверджується матеріалами справи, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №375054 від 28.06.2025 року, який відповідає вимогам ст. 256 КУпАП та яким зафіксовано час, місце та обставини вчинення правопорушення, постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА №5088972 від 28.06.2025 відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 122 КУпАП та відеозаписом, що міститься на DVD диску, який долучено до протоколу на якому зафіксовано обставини вчиненого правопорушення.
Так, з дослідженого відеозапису слідує, що працівник поліції підійшов до автомобіля, привітався та повідомив водію про порушення ПДР, а саме перевищення швидкості, на вказане водій почав заперечувати та агрессивно нецензурно висловлюватись, працівник поліції просив спілкуватися культурно та пред'явити посвідчення водія, на що водій поїхав. В подальшому екіпаж поліції послідував за вказаним автомобілем, такий було зупинено, зафіксовано спілкування, та оформлення порушень ПДР.
Наведені вище докази, досліджені судом, в своїй сукупності підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122-2 КУпАП, узгоджуються між собою та доповнюють один одного, відтак вважаю, що в його діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122-2 КУпАП.
Щодо пояснень ОСОБА_1 які викладені у його заяві про закриття провадження у справі, то такі розцінюються суддею, як обраний спосіб захисту, не підтверджені жодними належними та допустимими доказами та спростовуються дослідженим відеозаписом.
Виходячи з викладеного, враховуючи дані про особу правопорушника, у сукупності із обставинами справи та ступенем тяжкості вчиненого ним правопорушення, для досягнення мети адміністративного стягнення, визначеної ст.23 КУпАП, вважаю, що до ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу.
Відповідно до ст.40-1 КУпАП, у разі винесення суддею постанови про накладання адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір у відповідності до ст.4 Закону України «Про судовий збір» в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.
Керуючись ст.ст. 40-1, 122-2, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
постановив:
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі дев'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 153 (сто п'ятдесят три) грн.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави 536,80 грн. судового збору.
Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня її винесення.
Відповідно до ч.1 ст. 307 та ч.2 ст. 308 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. При здійсненні примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Строк звернення постанови для виконання три місяці з дня винесення постанови.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду Н.Б. Шумило