Справа № 570/2479/25
Номер провадження 3/570/1119/2025
09 липня 2025 року м. Рівне
Cуддя Рівненського районного суду Рівненської області Таргоній М.В., розглянувши матеріали, що надійшли з Відділення поліції №1 (м. Рівне) Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, прож. АДРЕСА_1 , п/в НОМЕР_1 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
23 травня 2025 р. о 21 год. 40 хв. на вул. Конституції, 35 в с. Зоря, Рівненського району Рівненської області водій ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ-2102, д.н.з. НОМЕР_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння: 0,58 ‰. Такими діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху (далі - ПДР), за що згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином у спосіб направлення повістки за адресою зареєстрованого місця проживання, що зазначена у протоколі, підписаному вказаною особою. Причини неявки ОСОБА_1 не повідомив, із клопотаннями про відкладення розгляду справи та будь-якими іншими заявами до суду не звертався. У даному випадку застосовується практика Європейського суду з прав людини, який у рішенні в справі «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 року зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. За даних обставин, відповідно до ст. 268 КУпАП розгляд справи проводиться за його відсутності.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні порушення є, зокрема своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин справи. Згідно ст. 252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
З'ясувавши обставини, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про наявність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Відповідно положень пункту 1.3 ПДР учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. В пункті 1.9 ПДР встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Пунктом 2.9а ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин. Відповідальність за порушення вимог пункту 2.9а ПДР передбачена статтею 130 КУпАП.
Обставини вчинення ОСОБА_1 зазначеного правопорушення вказано у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 339835 від 23.05.2025 р. та підтверджуються відомостями із матеріалів справи (а.с.1-10). Згідно акту огляду біля ТЗ із використанням технічного приладу Alkotest DRAGER 6810 від 23.05.2025 р. та результату тестування (а.с. 2, 3), водій ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного спяніння: 0,58 ‰. Згідно направлення для проведення медичного огляду на визначення стану сп'яніння взакладі охорони здоров'я від 23.05.2025 р., водій ОСОБА_1 від проходження огляду в закладі охорони здоров'я відмовився (а.с. 4).
За порушення водієм ОСОБА_1 під час керування зазначеним автомобілем за вказаних обставин від 23.05.2025 р. вимог п. 2.1.ґ ПДР накладено адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 126 КУпАП (а.с. 6).
Відповідно до положень частини 2 статті 266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного сп'яніння проводився поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, та матеріали відеозапису долучено до протоколу про адміністративне правопорушення.(а.с.10) Відомості із таких матеріалів також підтверджують вказані обставини вчинення ОСОБА_1 зазначеного правопорушення. Зокрема, відеофайли на доданому диску містить інформацію про спілкування поліцейских із ОСОБА_1 , як водієм вищевказаного транспортного засобу. При цьому дії та висловлювання ОСОБА_1 підтверджують, що саме він керував вказаним автомобілем. Також зафіксовано, що в ході спілкування поліцейські повідомили водію ОСОБА_1 про виявлені у нього ознаки алкогольного сп'яніння та які у нього явно та об'єктивно спостерігаються. Пред'явлено поліцейським вимогу водію ОСОБА_1 пройти огляд водія на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки ТЗ на що ОСОБА_1 погодився. Зафіксовано проведення огляду водія на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки ТЗ, за допомого спеціального технічного приладу Alkotest DRAGER 6810 та результат огляду: 0,58 ‰. Водій ОСОБА_1 не погоджувався із результатом огляду біля ТЗ, вважаючи себе тверезим та зазначивши, що він вживав квас, проте відмовився від проведення медичного огляду на визначення стану сп'яніння взакладі охорони здоров'я.
Зазначені вище пояснення та інші аргументи водія ОСОБА_1 про його невинуватість суд вважає непідтвердженими, необґрунтованими, помилковими. Суд розцінює їх як спосіб захисту, з огляду на обрану позицію, та спрямовані на уникнення особи відповідальності за вчинені правопорушення.
Водій може надавати пояснення вид та кількість напою, який він вживав, щоб надати інформацію для встановлення стану сп'яніння, однак це не є обов'язковим та визначальним для встановлення стану сп'яніння, оскільки такий стан водія визначається в порядку, передбаченому Інструкцією (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1413-15#Text) та ст. 266 КУпАП. Ступінь сп'яніння визначається за концентрацією алкоголю в крові (в проміле). Застосування поліцейськими до водія під час оформлення правопорушення незаконних чи недозволених дій не встановлено.
Зазначені водієм обставини не спростовують його винуватості в порушенні вимог п. 2.9а ПДР, тому підстав для закриття провадження у зв'язку із відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - не встановлено.
Від керування ТЗ ОСОБА_1 був відсторонений (а.с. 5).
Протягом року ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП не притягувався (а.с. 8).
Враховуючи положення ст.ст. 33, 34 КУпАП, беручи до уваги відомості про особу правопорушника, враховуючи обставини справи, суд застсовує адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, згідно санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП. Призначення такого стягнення є необхідним для забезпечення вимог ст. 23 КУпАП.
Суд враховує також висновки із рішення по справі "О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства" від 29 червня 2007 року, в якому Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Посвідчення водія у ОСОБА_1 не було тимчасово вилучено працівниками поліції в порядку, передбаченому статтею 265-1 КУпАП (а.с. 1). Згідно ст. 317-1 КУпАП особа, позбавлена права керування транспортним засобом, зобов'язана негайно здати посвідчення водія до уповноважених органів Національної поліції. У разі виявлення в особи посвідчення водія, яке підлягає здачі, його вилучення здійснюється поліцейським.
Суд вирішує питання про стягнення судового збору згідно ст. 40-1 КУпАП.
Керуючись ч. 1 ст. 130, ст. 283, 284 КУпАП, суд
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Строк стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом на 1 рік обраховується з дня набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права, згідно ст. 317-1 КУпАП.
Реквізити для сплати адміністративного штрафу у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху: Отримувач коштів: ГУК у Рівн.обл/ Рiвнен.обл. /21081300, Код отримувача(код за ЄДРПОУ): 38012494, Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.) Код банку отримувача (МФО): 899998, Рахунок отримувача: UA218999980313020149000017001, Код класифікації доходів бюджету: 21081300
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп.
Реквізити для сплати судового збору: (Отримувач коштів ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106. Код отримувача (код за ЄДПРОУ) 37993783. Банк отримувача Казначейство України (ЕАП). Номер рахунку(IBAN) UA908999980313111256000026001. Найменування коду класифікації доходів бюджету - Судовий збір (код класифікації доходів бюджету 22030106).
Роз'яснити, що вдіповідно до вимог ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Рівненський районний суд Рівненської області протягом десяти днів з дня її винесення, в порядку ст. 294 КУпАП.
Суддя Таргоній М.В.