Справа № 569/11034/24
1-кс/569/4362/25
09 червня 2025 року м. Рівне
Слідчий суддя Рівненського міського суду Рівненської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Рівне клопотання слідчого Рівненського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 (далі - слідчий), погоджене прокурором у кримінальному провадженні - прокурор Рівненської спеціалізованої прокуратури у сфері обори Західного регіону ОСОБА_4 в рамках кримінального провадження №42021181110000052 від 24.11.2021, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 307 КК України (далі - це ж кримінальне провадження) про арешт майна , -
Слідчий Рівненського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області старший лейтенант поліції ОСОБА_3 , звернувся до суду з клопотанням яке погоджено прокурором у кримінальному провадженні - прокурор Рівненської спеціалізованої прокуратури у сфері обори Західного регіону ОСОБА_4 у якому просить накласти арешт на майно.
В обґрунтування клопотання зазначає, що Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем Збройних Сил України за призовом під час мобілізації, на особливий період, обіймаючи посаду водія 3 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 3 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, не маючи відповідного передбаченого Законом дозволу (ліцензії) на придбання, носіння та збут бойових припасів з корисливих мотивів не пізніше 11.11.2022 у невстановлений досудовим розслідуванням місці, незаконно придбав 90-мм ручний протитанковий гранатомет «MATADOR» (RGW90 HH), який відноситься до бойових припасів, що придатний для використання за призначенням (вибуху).
Про вказаний придбаний 90-мм ручний протитанковий гранатомет «MATADOR» (RGW90 HH), який відноситься до бойових припасів, старший солдат ОСОБА_5 правоохоронні органи не повідомив, добровільно його не здав та усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та передбачаючи суспільно небезпечні наслідки, у невстановленому під час досудового розслідування місці, не пізніше 11.11.2022, при невстановлених обставинах, переніс його до квартири за місцем проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , де в подальшому незаконно зберігав його з метою збуту.
В подальшому, 11.11.2022, ОСОБА_5 з метою реалізації свого злочинного умислу, направленого збут бойових припасів, без передбаченого законом дозволу, за раніше досягнутою домовленістю із ОСОБА_6 , прибув до місця проживання ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_1 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та передбачаючи суспільно небезпечні наслідки, 11.11.2022 близько 20 год., за грошову винагороду в розмірі 1200 (тисячу двісті) доларів США незаконно збув громадянину ОСОБА_6 90-мм ручний протитанковий гранатомет «MATADOR» (RGW90 HH), який відноситься до бойових припасів, що придатний для використання за призначенням (вибуху).
В ході проведення 03.06.2025 обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , де проживає ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було вилучено: мобільний телефон марки «Pixel 4», ІМЕІ: НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , 7 тримачів для сім карток «Київстар», 2 тримачі для сім карток «лайфселл», 1 тримач для сім картки «Водафон».
Згідно із нормою ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
До початку розгляду клопотання слідчим подана заява про розгляд клопотання у його відсутність, у заяві зазначено, що клопотання підтримує в повному обсязі, із підстав, наведених у ньому та просить задовольнити вказане клопотання.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання у відсутності учасників провадження, оскільки їх не прибуття не перешкоджає розгляду клопотання на підставі наданих доказів.
Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Згідно ч. ч.2, 3 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до п. 8 глави 2.6. «Арешт майна» Узагальнення вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження арешт може бути накладено на: нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права; майно у вигляді речей, документів, грошей, якщо вони відповідають критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК, а саме: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; надані особі з метою схилити її до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи як винагорода за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та (або) є доходами від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.
В ході проведення 03.06.2025 обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , де проживає ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було вилучено: мобільний телефон марки «Pixel 4», ІМЕІ: НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , 7 тримачів для сім карток «Київстар», 2 тримачі для сім карток «лайфселл», 1 тримач для сім картки «Водафон».
Згідно із ст.167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Досудовим слідством встановлено, що вилучені речі відповідають критеріям, викладеним ст.98 КПК України, зокрема, зберегли на собі сліди кримінального правопорушення та містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Окрім того, не накладення арешту на вказане майно може призвести до його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення або відчуження, а також в подальшому значним чином ускладнить повернення майна до законного власника.
Враховуючи положення ч. 2 ст. 173 КПК України та вищевикладене, є необхідним накласти арешт майно, вилучене за вищевказаних обставин, оскільки наявні достатні підстави вважати, що майно відповідає критеріям встановленим ст. 98 КПК України, а незастосування арешту може призвести до втрати чи його пошкодження.
Керуючись ст. 170, 171,175 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого - задоволити.
Накласти арешт на вилучені в ході проведення 03.06.2025 обшуку речі та предмети, що належать ОСОБА_7 , 1989 р.н., а саме: мобільний телефон марки «Pixel 4», ІМЕІ: НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , 7 тримачів для сім карток «Київстар», 2 тримачі для сім карток «лайфселл», 1 тримач для сім картки «Водафон».
Встановити заборону власнику ОСОБА_7 та будь-якій іншій особі користуватися та розпоряджатися зазначеним майном до прийняття кінцевого рішення у кримінальному провадженні.
Передати вказане вище майно до камери зберігання речових доказів Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області.
Роз'яснити, що відповідно до ч.1 ст. 174 КПК України, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Рівненського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя Рівненського міського суду ОСОБА_8