Справа № 569/10578/25
1-кс/569/4155/25
29 травня 2025 року м. Рівне
Слідчий суддя Рівненського міського суду Рівненської області ОСОБА_1 з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 розглянувши у закритому судовому засіданні в м. Рівне клопотання слідчого третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Рівному) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому Державного бюро розслідувань ОСОБА_4 , яке погоджено прокурором Рівненської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_5 про надання дозволу на затримання підозрюваного ОСОБА_6 , для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,-
встановив:
Слідчий третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Рівному) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому Державного бюро розслідувань ОСОБА_4 звернувся до суд із клопотанням, яке погоджено прокурором Рівненської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_5 про надання дозволу на затримання ОСОБА_6 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, Третім слідчим відділом (із дислокацією у м. Рівне) Територіального управлінням Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому за процесуального керівництва Рівненської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону розслідується кримінальне провадження №62024240030000850 від 21.06.2024 за ознаками вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Короткий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, в якому підозрюється або обвинувачується особа.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 26 січня 2024 року громадянин ОСОБА_6 був призваний ІНФОРМАЦІЯ_1 до лав Збройних Сил України під час мобілізації.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 27.01.2024 №28, солдата ОСОБА_6 призначено на посаду курсанта навчального взводу навчальної роти ІНФОРМАЦІЯ_2 , який прибув із ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 27 січня 2024 року прийняв посаду та приступив до виконання службових обов'язків за вказаною посадою та зарахований на всі види забезпечення.
Відповідно до положень п. 3 ч. 9 ст. 1, п. 2 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», військовослужбовцем є особа, яка проходить військову службу, а початком проходження військової служби вважається день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або день прибуття до Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України - для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період та на військову службу за призовом осіб офіцерського складу.
Відтак, ОСОБА_6 з вказаних вище підстав набув статусу військовослужбовця особи, яка проходить військову службу та з цього ж дня розпочав виконання військового обов'язку проходження військової служби.
Згідно ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України, які проходять військову службу відповідно до законодавства.
Будучи військовослужбовцем Збройних Сил України солдат ОСОБА_6 відповідно до вимог ст. ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 3, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України та ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», зобов'язаний свято і непорушно додержуватись Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, а також твердо знати та зразково виконувати свої службові обов'язки, бути дисциплінованим, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків, дотримуватись правил забезпечення у військовій частині постійної бойової готовності, внутрішнього порядку, у службовий час постійно знаходитись у розташуванні військової частини або місця служби і не залишати їх без дозволу командира (начальника).
Згідно ст. 199 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України розподіл часу здійснюється таким чином, щоб забезпечити у військовій частині постійну бойову готовність і проведення занять з бойової підготовки та створити умови для підтримання порядку, військової дисципліни й виховання військовослужбовців, підвищення їх культурного рівня, всебічного побутового обслуговування, відпочинку й харчування. Для військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби, курсантів (слухачів) військових навчальних закладів, навчальних центрів, військових частин) встановлюється п'ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями. Для військовослужбовців строкової військової служби і курсантів (слухачів) військових навчальних закладів, навчальних центрів, військових частин встановлюється шестиденний робочий тиждень з одним вихідним днем. Тривалість робочого тижня встановлюється законом.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Частиною 2 статті 5 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» визначено, що у разі прийняття рішення щодо необхідності введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях Президент України видає указ про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях і негайно звертається до Верховної Ради України щодо його затвердження та подає одночасно відповідний проект закону.
24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» № 2102-IX від 24 лютого 2022 року, введено воєнний стан на всій території України строком на 30 діб, який в передбаченому законом порядку продовжено на теперішній час.
Рішення про демобілізацію із внесенням його на затвердження Верховною радою України приймає Президент України. Відповідних рішень Президентом України не приймалось, таким чином, станом на вересень 2023 року в Україні діяв правовий режим воєнного стану.
Проте, солдат ОСОБА_6 достовірно знаючи свої обов'язки, передбачені зазначеним вище законодавством, яке регламентує порядок виконання військового обов'язку і проходження військової служби, та маючи можливість належно їх виконувати, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, свідомо допустив їх порушення та вчинив військовий злочин проти встановленого порядку проходження військової служби за наступних обставин.
Так, солдат ОСОБА_6 , будучи військовослужбовцем за призовом під час мобілізації на особливий період, на посаді курсанта навчального взводу навчальної роти 1 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_1 , діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, із метою тимчасово ухилитися від військової служби, в умовах воєнного стану, за відсутності причин поважного характеру, 14 квітня 2024 року о 21 годині 00 хвилин самовільно залишив територію розташування військової частини НОМЕР_2 , що тимчасово дислокується за адресою: АДРЕСА_1 , відправившись до місця свого проживання у АДРЕСА_2 де проводить час на власний розсуд, не пов'язаний із проходженням військової служби та обов'язки військової служби не виконує.
13 травня 2025 року ОСОБА_6 у зв'язку із не встановленням місця перебування останнього, у порядку ст. ст. 111, 112, ч. 2 ст. 135, ч. 1 ст. 278 КПК України, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,
зокрема, вручено у спосіб, передбачений для вручення повідомлень за місцем служби (роботи) командиру військової частини НОМЕР_1 .
13 травня 2025 року підозрюваного ОСОБА_6 оголошено у розшук.
Правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.
ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України - самовільне залишення військової частини військовослужбовцем тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.
Відповідно до ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, санкцією якого передбачено карання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років.
Виклад обставин, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на матеріли, що підтверджують ці обставини.
Підозра ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, підтверджується зібраними доказами, а саме: повідомленням ІНФОРМАЦІЯ_4 про вчинення кримінального правопорушення; доповіддю командира військової частини НОМЕР_1 про самовільне залишення військової частини солдатом ОСОБА_6 ; матеріалами службового розслідування військової частини НОМЕР_1 ; показаннями ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , та іншими матеріалами кримінального провадження.
Посилання на один або кілька ризиків, зазначених у статті 177 КПК України та виклад обставин на підставі яких прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини.
Для досягнення мети і завдань кримінального провадження, на даний час у сторони обвинувачення виникла необхідність у застосуванні запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно підозрюваного.
Така потреба обумовлена наявністю ризиків, передбачених п. п. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Так, в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного покладається необхідність запобігання наступним спробам:
1.) підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, обґрунтовується тим, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину за який, передбачено безальтернативне понесення винною особою покарання у вигляді позбавлення волі строком від 5 до 10 років, у зв'язку із чим розуміючи тяжкість понесення покарання у разі визнання підозрюваного винним у вчиненні інкримінованого злочину, останній може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення понесення покарання. ОСОБА_6 на виклики слідчого для проведення із ним відповідних слідчих (процесуальних) дій не прибуває, обов'язки військової служби не виконує, перебуваючи поза межами розташування військової частини. ОСОБА_6 проживає на віддаленій відстані від органу досудового розслідування та суду на території Львівської області. У зв'язку із невстановленням його місцезнаходження оголошений у загальнодержавний розшук.
4.) підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, обґрунтовується тим, що підозрюваний ОСОБА_6 перебуваючи на волі, розуміючи тяжкість вчинення кримінального правопорушення, з метою ухилитись від кримінальної відповідальності за вчинений злочин, в якому підозрюється, як військовослужбовець може умисно вчинити самокалічення або симулювати хвороби, підробивши для цього відповідні документи, оформлювати документи щодо набуття ним інвалідності або опікунства над непрацездатними особами, щоб не перебувати в умовах ізоляції від суспільства.
5.) підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується, обґрунтовується тим, що підозрюваний ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України, та продовжує його вчиняти, оскільки до військової частини не повернувся, до виконання обов'язків військової служби не приступив.
В судовому засіданні прокурор своє клопотання підтримав, посилаючись на викладені у ньому обставини. Просив надати дозвіл на затримання з метою приводу підозрюваного ОСОБА_6 .
Заслухавши пояснення учасників, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає до задоволення.
Згідно ч. 1 ст. 188 КПК України прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися із клопотанням про дозвіл на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ч. 1 ст. 189 КПК України слідчий суддя, суд не має права відмовити в розгляді клопотання про дозвіл на затримання з метою приводу підозрюваного, обвинуваченого, навіть якщо існують підстави для затримання без ухвали суду про затримання з метою приводу.
Частиною 4 вищевказаної статті передбачено, що слідчий суддя, суд відмовляє у наданні дозволу на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу, якщо прокурор не доведе, що зазначені у клопотанні про застосування запобіжного заходу обставини вказують на наявність підстав для тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а також є достатні підстави вважати, що:
підозрюваний, обвинувачений переховується від органів досудового розслідування чи суду;
одержавши відомості про звернення слідчого, прокурора до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу, підозрюваний, обвинувачений до початку розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу вчинить дії, які є підставою для застосування запобіжного заходу і зазначені у статті 177 цього Кодексу.
Слідчим суддею встановлено, що Третім слідчим відділом (із дислокацією у м. Рівне) Територіального управлінням Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому за процесуального керівництва Рівненської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону розслідується кримінальне провадження №62024240030000850 від 21.06.2024 за ознаками вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
13 травня 2025 року ОСОБА_6 у зв'язку із не встановленням місця перебування останнього, у порядку ст. ст. 111, 112, ч. 2 ст. 135, ч. 1 ст. 278 КПК України, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,
зокрема, вручено у спосіб, передбачений для вручення повідомлень за місцем служби (роботи) командиру військової частини НОМЕР_1 .
13 травня 2025 року підозрюваного ОСОБА_6 оголошено у розшук.
На цьому етапі кримінального провадження, до встановлення судом фактичної істини у ньому,сукупність зазначених матеріалів є достатньою для висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, відповідає критеріям, сформованих в практиці Європейського суду з прав людини, зокрема, позиції у рішенні від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», якою відзначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення; а також позиції у рішенні від 30 серпня 1990 року у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства», якою відзначено, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Так, Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів», у справі «Летельє проти Франції» вказав, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення, як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Враховуючи, що підозрюваний ОСОБА_6 не з'являється без поважних причин на виклики слідчого, його місцезнаходження невідоме, а тому враховуючи вищезазначене вважаю, що є достатні підстави для надання дозволу на затримання підозрюваного, з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.176-178,183,187-190,372 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання слідчого задоволити.
Надати дозвіл на затримання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця місто Львів Львівська область, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, українця, військовослужбовця призваного під час мобілізації, на момент вчинення злочину перебував на посаді курсанта 4 навчальної роти 3 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_1 , раніше не судимого, у військовому званні «солдат», раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, з метою його приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Після затримання підозрюваного ОСОБА_6 , доставити до Рівненського міського суду не пізніше тридцяти шести годин з моменту затримання, а також негайно вручити копію даної ухвали підозрюваному.
Ухвала втрачає законну силу з моменту приводу підозрюваного ОСОБА_6 , чи по закінченню двох місяців із дати постановлення ухвали, або відкликання її прокурором.
Ухвала постановлена за клопотанням слідчого третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Рівному) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому Державного бюро розслідувань ОСОБА_4 .
Виконання ухвали покласти на слідчого та прокурора.
Ухвала в апеляційному порядку оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя Рівненського міського суду ОСОБА_11