Дата документу 10.07.2025Справа № 554/10279/25
Провадження № 1-кс/554/8554/2025
10 липня 2025 року м. Полтава
Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Полтави ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві клопотання прокурора Полтавської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно в кримінальному провадженні № 12025175440000233 від 05.07.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.358 КК України,
Прокурор звернулася до слідчого судді з вищезазначеним клопотанням, мотивованим тим, що 04.07.2025 до чергової частини ВП № 2 ПРУП надійшло повідомлення від працівника сервісного центру ОСОБА_4 про те, що за адресою: с. Розсошенці Полтавського району у сервісному центрі 5341 під час перевірки документів, наданих ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виявлено медичну довідку, яка викликає сумніви в своїй справжності.
05.07.2025 року СД ВП № 2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області відомості про вказаний кримінальний проступок внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12025175440000234 з попередньою правовою кваліфікацією за ч.4 ст.358 КК України.
04.07.2025 року під час проведення огляду місця події медичну довідку серії ААЗ № 454922, видану 12.11.2024 року на ім'я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було вилучено та поміщено до прозорого поліетиленового пакету, який скріплено печаткою НПУ № 104.
Враховуючи наявність достатніх підстав уважати, що вилучена медична довідка серії ААЗ № 454922, видану 12.11.2024 року на ім'я ОСОБА_5 , зберігає на собі сліди злочину та містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, з метою його подальшого використання під час проведення експертних досліджень та інших слідчих дій, унеможливлення втрати слідів злочину, прокурор прохає накласти на неї арешт. Не застосування арешту майна може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна та слідів злочину.
В судове засідання прокурор ОСОБА_3 не з'явилася, надіслала до суду заяву, в якій розгляд клопотання просила проводити без її участі. Клопотання підтримала в повному обсязі, просила його задовольнити.
Власниця майна ОСОБА_5 у судове засідання не з'явилася, надіслала до суду заяву, в якій розгляд клопотання просила проводити без її участі.
Зважаючи на те, що судове провадження здійснюється за відсутності всіх осіб, які беруть у ньому участь, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді у відповідності до положень ч.4 ст.107 КПК України не здійснюється.
Слідчий суддя, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, проходить до наступного висновку.
Відповідно до положень ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом скоєння кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно з п.1 ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
За правилами ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Речовим доказом у розумінні положень ст.98 КПК України є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до п.7 ч.1 ст.131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.
Згідно з ч.1 ст.173 КПК України слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Відповідно до п.п.1, 2, 5, 6 ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Як слідує зі змісту клопотання, метою накладення арешту на вилучену 04.07.2025 року під час проведення огляду місця події медичну довідку є забезпечення збереження речових доказів, що узгоджується із вимогами п.1 ч.2 ст.170 КПК України.
Постановою дізнавача від 05.07.2025 року вилучене майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
Аналізуючи матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до такого висновку.
Прокурором доведено, що медична довідка серії ААЗ № 454922, видану 12.11.2024 року на ім'я ОСОБА_5 , яку було вилучено 04.07.2025 року під час проведення огляду місця події, є доказом злочину, зберігає на собі сліди кримінального правопорушення, містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто відповідає критеріям речового доказу, зазначеним у статті 98 КПК України.
Застосування щодо нього заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна надасть можливість провести із ним необхідні слідчі та процесуальні дії, експертні дослідження. Висновки, отримані за результатами виконання таких процесуальних дій слугуватимуть доказами у справі.
Вказане майно підлягає арешту, так як не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню.
На виконання вимог ч.1 ст.173 КПК України прокурор довела необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.170 КПК України.
На підставі викладеного, слідчий суддя приходить до висновку про наявність правових підстав для арешту, вказаного в клопотанні сторони обвинувачення майна, враховує можливість використання його як доказу у зазначеному кримінальному провадженні, наслідки арешту майна, розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а тому клопотання про арешт майна підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.98, 131, 132, 170-173, 372 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання прокурора задовольнити.
Накласти арешт на медичну довідку серії ААЗ № 454922, видану 12.11.2024 року на ім'я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом позбавлення права відчуження, розпоряджання та користування до скасування арешту майна у встановленому нормами КПК України порядку.
Ухвала підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1