Дата документу 08.07.2025Справа № 554/9763/25
Провадження № 1-кс/554/8311/2025
08 липня 2025 року м. Полтава
Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Полтави ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві клопотання прокурора Полтавської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно в кримінальному провадженні № 12025175420000341 від 29.06.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого статтею 290 КК України,
Прокурор звернувся до слідчого судді з вищезазначеним клопотанням, в обґрунтування якого зазначив, що в провадженні СД Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області знаходяться матеріали досудового розслідування, відомості про яке внесені 29.06.2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12025175420000341 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.290 КК України.
28.06.2025 року до Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області надійшов виклик по лінії «102» про те, що працівниками взводу №2 роти №3 БУПП в Полтавській області за адресою: м. Полтава, вул. Європейська, 84А було зупинено автомобіль марки BMW М340І, д.н.з. НОМЕР_1 , білого кольору під керуванням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . При огляді вищевказаного автомобіля було виявлено табличку він коду з нетиповим для виробника матеріалом. Даний автомобіль в присутності понятих було оглянуто, вилучено та поставлено до спец. майданчику ГУНП, що за адресою: Полтавська обл., с Розсошенці, вул. Кременчуцька, 2Б. Також було вилучено свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_4 , яке також було вилучено.
29.06.2025 року під час проведення огляду за адресою: м. Полтава, вул. Європейська, 84А у ОСОБА_4 виявлено свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 від 04.06.2024 року на автомобіль марки «BMW» моделі «М3401», 2021 року випуску, білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_3 , власником якого є ОСОБА_4 , яке було вилучено та поміщено до сейф. пакету НПУ №ICR0095065. Крім того, під капотом автомобіля марки «BMW» моделі «М3401», 2021 року випуску, білого кольору виявлено VIN-код НОМЕР_3 , виглядає не оригінально з нетиповим для виробника матеріалом.
29.06.2025 року постановою дізнавача автомобіль марки «BMW» моделі «М3401», 2021 року випуску, білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_3 , та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 від 04.06.2024 року визнано речовими доказами.
На підставі наведеного, беручи до уваги, що вилучений в ході огляду автомобіль марки «BMW» моделі «М3401», 2021 року випуску, білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_3 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 від 04.06.2024 на ім'я ОСОБА_4 , мають значення речового доказу, враховуючи, що вони можуть бути використані під час досудового розслідування для доказування обставин вчинення кримінального правопорушення, а також з метою запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, задля проведення ряду експертних досліджень, унеможливлення втрати слідової інформації, прокурор просить накласти на них арешт. Таке обмеження права власності буде відповідати завданням кримінального провадження, співрозмірним з огляду на обставини кримінального провадження.
До суду прокурор ОСОБА_3 не з'явився, надіслав до суду заяву, в якій розгляд справи просив проводити без його участі, клопотання підтримав у повному обсязі.
Власник майна ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, надіслав заяву, в якій вказав, що погоджується з клопотанням прокурора про арешт його авто.
Зважаючи на неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть у ньому участь, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді на підставі ч.4 ст.107 КПК України не здійснюється.
Вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до такого висновку.
Відповідно до положень ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом скоєння кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно з п.1 ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
За правилами ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Речовим доказом у розумінні положень ст.98 КПК України є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до п.7 ч.1 ст.131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.
Згідно з ч.1 ст.173 КПК України слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Відповідно до п.п.1, 2, 5, 6 ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Як слідує зі змісту клопотання, метою накладення арешту на вилучене в ході огляду 29.06.2025 року майно є забезпечення збереження речових доказів, що узгоджується із вимогами п.1 ч.2 ст.170 КПК України
Постановою дізнавача СД Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_5 від 29.06.2025 року вилучене майно визнано речовими доказами в кримінальному провадженні № 12025175420000341 від 29.06.2025 року.
Аналізуючи матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до такого висновку.
Прокурором доведено, що вилучені під час проведення огляду 29.06.2025 року автомобіль марки «BMW» моделі «М3401», 2021 року випуску, білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_3 , та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 від 04.06.2024 року є доказами злочину, зберігають на собі сліди кримінального правопорушення, містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто відповідають критеріям речового доказу, зазначеним у статті 98 КПК України.
Застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту щодо вказаного майна надасть можливість провести із ним необхідні органу досудового розслідування слідчі та процесуальні дії, експертні дослідження. Висновки, отримані за результатами виконання таких процесуальних дій слугуватимуть доказами у справі.
Вказане майно підлягає арешту, так як не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню.
На виконання вимог ч.1 ст.173 КПК України прокурор довів необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.170 КПК України.
На підставі викладеного, слідчий суддя приходить до висновку про наявність правових підстав для арешту, вказаного в клопотанні сторони обвинувачення майна, враховує можливість використання його як доказу у зазначеному кримінальному провадженні, наслідки арешту майна, розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а тому клопотання про арешт майна підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.98, 131, 132, 170, 173, 372 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання прокурора - задовольнити.
Накласти арешт на автомобіль «BMW» моделі «М3401», 2021 року випуску, білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_3 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 від 04.06.2024 року на ім'я ОСОБА_4 з позбавленням права на відчуження, розпорядження, користування та проведення будь-яких дій до скасування арешту майна у встановленому нормами КПК України порядку.
Ухвала підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1