Справа № 541/2510/25
№ провадження 1-кп/541/298/2025
09 липня 2025 року м.Миргород
Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника, адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань в місті Миргороді кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025175550000061 від 19.03.2025, за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ковалі, Хорольського району, Полтавської області, громадянина України, з базовою освітою, непрацюючого, неодруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого Солом'янським районним судом м. Києва 22.04.2016 за ч. 2 ст. 121, ч. 4 ст. 187 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 8 років,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 337 КК України,
ОСОБА_4 , будучи військовозобов'язаним та зобов'язаним стати на військовий облік, відповідно до ст. 65 Конституції України, Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», а також обізнаним про воєнний стан, введений на території України з 24.02.2024 року Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України № 2102-IX від 24.02.2022 року «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»» та з Указом Президента України № 65/2022 від 24.02.2022 року «Про загальну мобілізацію», затвердженого Законом України № 2105-IX від 03.03.2022 року «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію», яким на території України оголошено повну мобілізацію протягом 90 діб та строк дії якої неодноразово продовжувався і діє на теперішній час, ухилився від даного обов'язку за наступних обставин.
Так, ОСОБА_4 , 13.03.2025 о 21 годині 10 хвилин перебуваючи в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , діючи з прямим умислом, у повній мірі усвідомлюючи суспільно - небезпечні наслідки та протиправний характер своїх дій, свідомо ухиляючись від виконання свого військового обов'язку, грубо порушив ст.ст. 1, 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», п.п. 2, 5 «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів», затвердженого постановою 1487 Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року, передбачаючи настання суспільно - небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, будучи належним чином попередженим про кримінальну відповідальність за ухилення від військового обліку, без поважних на те причин, відмовився від проходження військово - лікарської комісії, про що у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 , складено «Акт про відмову від направлення на військово - лікарську комісію» від 13 березня 2025 року. Цього ж дня, 13 березня 2025 року працівником ІНФОРМАЦІЯ_2 було вручено ОСОБА_4 повістку про виклик № 5/070325 на 08:30 год. 18 березня 2025 року p метою звірки облікових даних та проходження військово-лікарської комісії, 18.03.2025 ОСОБА_4 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 та працівниками ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснено спробу повторно вручити направлення на проходження військово-лікарської комісії, від отримання якого ОСОБА_4 відкрито відмовився.
Такі дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 337 КК України, а саме ухилення військовозобов'язаного від військового обліку після попередження, зробленого відповідним керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
В підготовчому судовому засіданні прокурором надано до суду угоду про визнання винуватості укладену 27 червня 2025 року між прокурором Миргородської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_4 , за участі захисника, адвоката ОСОБА_5 , згідно умов якої підозрюваний під час досудового розслідування та на час укладення цієї угоди повністю визнав свою винуватість у зазначеному діянні, виявив щире каяття, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення та зобов'язується беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні.
Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди про визнання винуватості підозрюваному ОСОБА_4 буде призначено покарання за ч. 1 ст. 337 КК України у виді штрафу в розмірі 300 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить суму 5100 гривень 00 копійок.
Наслідки укладання та затвердження означеної угоди згідно ст.ст. 394, 424, 473, 474, 476 КПК України та ст. 389-1 КК України оговорені та зрозумілі сторонам.
У підготовчому судовому засіданні прокурор, обвинувачений та захисник підтримали угоду про визнання винуватості та просили її затвердити.
Вирішуючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Обвинувачений ОСОБА_4 суду пояснив, що права, надані йому законом у зв'язку з укладенням угоди про визнання винуватості розуміє; з наслідками укладення та затвердження угоди обізнаний; характер обвинувачення та його суть йому зрозумілі; обраний вид покарання, який застосовується до нього у разі затвердження угоди, з ним узгоджено та є цілком зрозумілим; свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, а саме: ухиленні військовозобов'язаного від військового обліку після попередження, зробленого відповідним керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки - за ч. 1 ст. 337 КК України, визнав повністю.
Суд не вправі перевіряти фактичні обставини вчиненого обвинуваченою правопорушення, оскільки не здійснює оцінку доказів у кримінальному провадженні під час проведення підготовчого судового засідання, виходячи з того, що межі розгляду встановлюються лише змістом угоди про визнання винуватості.
Судом, на виконання вимог ст. 474 КПК України, сумніву у добровільності та істинності позиції обвинуваченого не встановлено. Суд переконаний, що укладення угоди про визнання винуватості є добровільним і не вбачає необхідності витребовувати додаткові документи та викликати в судове засідання інших осіб і опитувати їх, обмежуючись наданими суду доказами у підготовчому провадженні.
Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.
При вирішенні питання про відповідність угоди вимогам ст. 472 КПК України, суд враховує, що умови Угоди про визнання винуватості не суперечать вимогам цього кодексу, правова кваліфікація дій кримінального правопорушення вірна, умови угоди відповідають інтересам суспільства та не порушують прав, свобод, чи інтересів будь-яких осіб, не встановлені підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним. Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості суд виходить з того, що її умови відповідають КПК України та кримінальному закону, тому вважає, що є підстави для її затвердження.
Ухвалюючи вирок, суд приходить до висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , склад кримінального правопорушення - ухилення військовозобов'язаного від військового обліку після попередження, зробленого відповідним керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки - вказує на кваліфікацію діянь за ч. 1 ст. 337 КК України, обвинувачений визнав свою вину повністю.
Призначаючи покарання обвинуваченому, суд, у відповідності до ст. 65 КК України, приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого.
Обставинами, які відповідно до ст. 66 КК України, пом'якшують покарання, суд визнає: щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України, обтяжують покарання обвинуваченого, суд не вбачає.
При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує, що узгоджені сторонами в угоді про визнання винуватості вид і міра покарання відповідають загальним правилам призначення кримінальних покарань та розміру призначеного покарання, які встановлені Кримінальним Кодексом України.
Кримінальне правопорушення, вчинене обвинуваченим за ч. 1 ст. 337 КК України, відповідно до ст. 12 КК України, є проступком.
Згідно ст. 65 КК України у випадку затвердження вироком угоди про визнання винуватості, суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди.
За таких обставин суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_4 можливе з призначенням йому покарання, узгодженого угодою про визнання винуватості, за ч. 1 ст. 337 КК України до покарання у вигляді штрафу в розмірі 300 (триста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5100 (п'ять тисяч сто) гривень.
Процесуальні витрати на залучення експертів та речові докази, відсутні.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 100, 314, 368, 370, 374, 394, 475, 476 КПК України, суд, -
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену в м. Миргород 27 червня 2025 року, між прокурором Миргородської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 .
ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 337 КК України та призначити йому покарання у вигляді штрафу у розмірі 300 (триста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5100 (п'ять тисяч сто) гривень 00 копійок.
Вирок суду на підставі угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України:
- обвинуваченим, його захисником виключно з підстав: призначення судом покарання суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди, ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання, невиконання судом вимог, встановлених частинами 4, 6, 7 ст. 474 КПК України, в тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди;
- прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди, затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода не може бути укладена.
Оскарження вироку з підстав не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини не допускається.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
СуддяОСОБА_1