Справа № 539/3011/25
Провадження № 2/539/1352/2025
08 липня 2025 року м.Лубни
Суддя Лубенського міськрайонного суду Полтавської області Просіна Я.В., ознайомившись із позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природній газ,
установила:
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» звернулося до суду із позовом ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природній газ.
Ухвалою суду від 03.07.2025 року вищевказану позовну заяву залишено без руху, у зв'язку із тим, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 175, 177 ЦПК України.
Товариству з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» надано термін для усунення недоліків.
Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху після відправлення її до Єдиного державного реєстру судових рішень була направлена в електронний кабінет позивача та доставлена адресату 07.07.2025 року, про що свідчить довідка про доставку до електронного кабінету.
08.07.2025 року представником позивача Альховською І.Б. подано заяву про усунення недоліків, ознайомившись із якою встановлено наступне.
На виконання вимог ухвали суду представник позивач у заяві зазначила, що оператором ГТС України, в межах чинного законодавства, а також згідно листа ГПК «Нафтогаз України» (лист від 08.06.2022 № 119/2.2-72-86-2022) було здійснено перенесення побутових споживачів, які станом на 08.06.2022 знаходились в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії», до Реєстру споживачів ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України».
Таким чином, з 01.05.2022 року відповідач автоматично став споживачем природного газу з ресурсу ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України».
Станом на день перенесення споживача до Реєстру споживачів ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» його заборгованість склала 1354,75 грн та збільшувалася у зв'язку з подальшим споживанням відповідачем газу і відсутністю проплат (або недостатністю сплаченої суми) до 41990, 58 грн.
В підпункті 1 п. 2 наказу від 08.06.2022 №198 вирішено забезпечити можливість Товариству з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» вносити побутового споживача, якого внесено до Реєстру споживачів постачальника «останньої надії», до Реєстру споживачів Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» для реалізації газу побутовим споживачам без надання постачальником інформації щодо заяви приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам.
З огляду на вказану правову норму, включення споживача до Реєстру споживачів ТОВ «ГК «Нафтогаз України» не передбачало підписання споживачем заяви приєднання. Ці обставини пояснюють чому заява-приєднання не містить ні анкетних даних споживача ОСОБА_1 , ні її підпису. Таким чином, Товариство здійснювало постачання природного газу на об'єкт Споживача на підставі договору постачання природного газу побутовим споживачам, який є типовим та публічним, а Споживач в свою чергу зобов'язаний своєчасно оплачувати Товариству вартість спожитого природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені Договором.
Відповідно до абзацу 1 пункту 1 глави 2 розділу IV Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою НКРЕКП № 2493 від 30.09.2015 (далі Кодекс ГТС) з метою уніфікації та однозначної ідентифікації суб'єктів ринку природного газу та точок комерційного обліку, розміщених на об'єктах газової інфраструктури, та для забезпечення спрощення процедур зміни постачальників природного газу та електронного обміну даними між суб'єктами ринку природного газу, на національному рівні використовується система кодування, рекомендована Європейською мережею операторів газотранспортних систем (ENTSOG).
Абзацом 2 пункту 1 глави 2 розділу IV Кодексу ГТС визначено, що для кодування використовується EIC-код. Згідно з абзацом 4 вказаного пункту глави 2 розділу IV Кодексу ГТС кожному суб'єкту ринку природного газу та/або точці комерційного обліку може бути присвоєно лише один EIC-код. Зазначене обумовлює відсутність в інформаційній платформі найменувань споживачів, у зв'язку з чим їх ідентифікація здійснюється виключно за присвоєними EIC-кодами.
Так, з травня 2022 року споживач за ЕІС-кодом, який зазначено у виписці з особового рахунку - фінансового стану, що долучена до матеріалів позовної заяви, знаходився в реєстрі постачальника ТОВ «ГК «Нафтогаз України».
Зазначений ЕІС-код було присвоєно точці обліку газифікованого об'єкту за адресою відповідача, що вказана у позовній заяві та самому споживачу.
Суд, дослідивши заяву про усунення недоліків та матеріали справи приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч.2 ст.43 ЦПК України визначено, що учасник справи зобов'язаний: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи, подавати усі наявні у нього докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази, надавати суду повні й достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Суд звертає увагу на те, що в своєму рішенні по справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» Європейський суд з прав людини вказав на те, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що його безпосередньо стосуються, утримуватися від використання методів, які пов'язані зі зволіканням у розгляді справи, не допускати свідомих маніпуляцій, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Станом на 08.07.2025 року, стороною позивача недоліки зазначені в ухвалі суду від 03.07.2025 року не усунуто. Представником позивача подано заяву про усунення недоліків, у якій частково викладено обставини в обґрунтування позовних вимог щодо споживання відповідачем ОСОБА_1 природного газу по об'єкту нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 . Проте, представником позивача Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, чи правовстановлюючих документів, що підтверджують право власності відповідача на нерухоме майно, а саме об'єкт за адресою: АДРЕСА_1 , суду не подано, надано лише інформацію з Опендатабот (що не є доказом на підтвердження права власності).
Відповідно до ч.2 ст.83 ЦПК України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви.
Відповідно до ч.1 ст.95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Враховуючи, вимоги процесуального законодавства позивач зобов'язаний подати усі докази по справі разом із позовною заявою. Процесуальним законодавством встановлено чіткі рамки подачі доказів до суду, після чого суд не вправі приймати подані докази, оскільки буде порушено вимоги принципу змагальності.
Окрім того, відповідно до вимог ч.1 ст.177 ЦПК України, у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень ст.43 ЦПК України.
Згідно ч.7 ст.43 ЦПК України у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Позивачем не надано докази надсилання відповідачу копії поданої суду заяви про усунення недоліків з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
З огляду на зазначене, взявши до уваги те, що доказів, які б підтверджували, що за ОСОБА_1 зареєстровано право власності по об'єкту за адресою: АДРЕСА_1 , тобто доказів які б свідчили про обов'язок божника утримувати вказане житло, суду не надано, подана заява про усунення недоліків оформлена з порушеннями вимог 175, 177 ЦПК України, суду не доданий доказ надсилання відповідачу копії такої заяви у паперовій формі листом з описом вкладення, приходжу до переконання, що суду не надано викладеної у новій редакції позовної заяви із належним викладом обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, із зазначенням та поданням доказів, з урахуванням вимог ухвали судді від 03.07.2025 року та положень ст. 43 ЦПК України.
Згідно із ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Таким чином, вимоги ухвали позивачем Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» не виконані та недоліки позовної заяви не усунуті.
У відповідності до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
За таких обставин, проаналізувавши матеріали заяви, вважаю, що позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природній газ, слід вважати неподаною та повернути позивачеві.
Згідно ч.7 ст.185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
На підставі наведеного, керуючись ст.185, ч.2 ст.352, п.6 ч.1 ст.353, ст.354 ЦПК України,
постановила:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природній газ - вважати неподаною і повернути позивачеві.
Копію ухвали разом із заявою та усіма доданими до неї матеріалами надіслати позивачеві.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги у 15-денний строк з дня проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя Я.В.Просіна