Справа № 527/1725/25
провадження 2/527/838/25
09 липня 2025 року м.Глобине
Глобинський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді - Фіцай О.Л.,
з участю секретаря судових засідань - Москаленко В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Глобине цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» код ЄРДПОУ 14282829, яка подана представником позивача - Анохіною Ольгою Олексіївною до ОСОБА_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 про стягнення заборгованості, -
До Глобинського районного суду Полтавської області 02.06.2025 через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (далі АТ «ПУМБ») до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості в сумі 115170,25 грн.
Представник позивача Анохіна О.О. заявлені вимоги мотивує тим, що Між АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» та ОСОБА_1 (далі по тексту - Відповідач, Позичальник) укладено кредитні договори: 12.02.2021 кредитний договір №1001814228601, за яким Позичальнику надано кредит у сумі 60000 грн.; 08.10.2021 кредитний договір №1001990176501, за яким Позичальнику надано у сумі 30200 грн.
Відповідач не виконує свої кредитні зобов'язання належним чином довготривалий строк. Заборгованість відповідача перед позивачем станом на 04.02.2025 склала: 1) По кредитному договору від 12.02.2021 № 1001814228601 - 71569.64 (сімдесят одна тисяча п'ятсот шістдесят дев'ять гривень 64 копійки) грн., з яких: 44933.64 грн. - заборгованість за кредитом; 13.28 грн. - заборгованість процентами; 26622.72 грн. - заборгованість за комісією; 2) По кредитному договору від 08.10.2021 № 1001990176501- 43433.27 (сорок три тисячі чотириста тридцять три гривні 27 копійок) грн., з яких: 30200 грн. - заборгованість за кредитом; 9.15 грн. - заборгованість процентами; 13224.12 грн. - заборгованість за комісією. Тобто загальна сума заборгованості по вищевказаним кредитним договорам станом на 04.02.2025 склала 115002,91 (Сто п'ятнадцять тисяч дві грн 91 коп.) гривень. Детальні розрахунки заборгованості додаються до позовної заяви.
Позивач направив письмові вимоги (повідомлення) відповідачу на адресу місця проживання, яку він зазначив у анкеті на отримання кредиту, однак у наданий строк заборгованість відповідачем погашена не була.
На підставі викладеного представник позивача прохав суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за згаданими договорами у сумі 115002,91 грн. та витрати на сплату судового збору у розмірі 2422,4 грн.
В судове засідання представник позивача не з'явився, в позові просив проводити розгляд справи без участі представника позивача, не заперечував щодо проведення заочного розгляду справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач надіслав заяву, в якій просив справу розглядати без його участі, повідомив, що позовні вимоги визнає повністю.
Дослідивши матеріали справи, всебічно, повно, об'єктивно оцінивши надані докази та давши їм належну оцінку, суд встановив таке.
12.02.2021 ОСОБА_1 підписав заяву № 1001814228601 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (далі Заява). Підписанням цієї заяви підтвердив, що прийняв Публічну пропозицію ПАТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб.
12.02.2021 ОСОБА_1 підписав Паспорт споживчого кредиту, у якому зокрема визначено суму кредитного ліміту 60000,00 грн, строк кредитування 36 місяців, зі спливом вказаного строку продовжується кожного разу на той самий строк у разі відсутності заперечень будь-якої зі сторін .
Загальна вартість кредиту 124593,05 грн.
Відповідно до розрахунку заборгованості Відповідача перед АТ «Перший Український Міжнародний Банк» за кредитним договором № 1001814228601 від 12.02.2021 станом на 04.02.2025 склала - 71569,64 грн., з яких: 44933,64 грн. - заборгованість за кредитом; 13,28 грн. - заборгованість процентами; 26622,72 грн. - заборгованість за комісією.
08.10.2021 ОСОБА_1 підписав заяву № 1001990176501 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (далі Заява). Підписанням цієї заяви підтвердив, що прийняв Публічну пропозицію ПАТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб.
Відповідно до Заяви, відповідач просив надати йому кредит в розмірі 30200 грн., розмір процентної ставки 0,01% річних, строк кредитування 24 місяці.
Загальна вартість кредиту 51874,62 грн.
Відповідно до розрахунку заборгованості Відповідача перед АТ «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованість станом на 04.02.2025 за кредитним договором № 1001990176501 від 08.10.2021 склала - 43433,27 грн., з яких: 30200 грн. - заборгованість за кредитом; 9,15грн. - заборгованість процентами; 13224,12 грн. - заборгованість за комісією.
Тобто загальна сума заборгованості по вищевказаним кредитним договорам станом на 04.02.2025 склала 115002,91 гривень.
Позивач направив письмові вимоги (повідомлення) відповідачу на адресу місця проживання, яку він зазначив у анкеті на отримання кредиту, однак у наданий строк заборгованість відповідачем погашена не була (а.с. -).
Відповідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що ставляться.
Згідно з ч.1ст.530ЦК України, якщо у зобов'язанні встановленийстрок (термін)його виконання,то вонопідлягає виконаннюу цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України: позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Щодо заборгованості за комісією суд вважає, що вона не підлягає стягненню з таких підстав.
Пунктом 5 заяви № 1001990176501 на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та паспортом споживчого кредиту передбачено сплату комісії за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 2, 99 % щомісяця від суми виданого кредиту.
В заяві № 1001814228601 зазначено, що комісія за обслуговування кредитної заборгованості становить 1794,00 грн щомісяця.
За положеннями частини п'ятої статті11, частин першої, другої, п'ятої, сьомої статті18 Закону України «Про захист прав споживачів»(у редакції, чинній на момент укладення спірного кредитного договору) до договорів зі споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цьогоЗаконупро несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими передбачаються зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки.
Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним,вважається таким з моменту укладення договору.
Аналіз указаних норм дає підстави для висновку, що несправедливими є положення договору про споживчий кредит, які містять умови про зміни у витратах, зокрема щодоплати за обслуговування кредиту, і це є підставою для визнання таких положень недійсними.
Згідно з абзацами другим та третім частини четвертоїстатті 11 Закону України «Про захист прав споживачів»(у редакції, чинній момент укладення спірного кредитного договору) споживач не зобов'язаний сплачувати кредитодавцеві будь-які збори, відсотки, комісії або інші вартісні елементи кредиту, що не були зазначені у договорі.
Кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цьогоЗакону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цьогоЗакону, є нікчемною.
Відповідно до частини восьмоїстатті 18 Закону України «Про захист прав споживачів»(у редакції, чинній на момент укладення спірного договору) нечіткі або двозначні положення договорів зі споживачами тлумачаться на користь споживача.
Крім того, відповідно достатті 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність»відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
Рішенням Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року № 15-рп/2011 у справі щодо офіційного тлумачення положень пунктів 22, 23 статті 1, статті 11, частини восьмої статті 18, частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів»у взаємозв'язку з положеннями частини четвертоїстатті 42 Конституції України(справа про захист прав споживачів кредитних послуг) підтверджено, що положення пунктів 22, 23 статті1, статті11 Закону України «Про захист прав споживачів»з подальшими змінами у взаємозв'язку з положеннями частини четвертоїстатті 42 Конституції Українитреба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають якпід час укладення, так і виконання такого договору.
Відповідно до пункту 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 (у редакції, чинній на момент укладення спірного кредитного договору), банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на кредитного договору тощо).
За правилами частини першої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Відповідно до частини першоїстатті 215ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостоюстатті 203 цього Кодексу.
Надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першоїстатті 1054 ЦК Україниє обов'язком банку, виконання такого обов'язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов'язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає сплаті позичальником. Оскільки надання фінансового інструменту у зв'язку із наданням кредиту відповідає економічним потребам лише самого банку, то такі дії не є послугами, що об'єктивно надаються клієнту-позичальнику.
Відповідно достатті 217 ЦК України недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.
Статтею 206 ЦПК України передбачено, що відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи та інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову в прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Аналіз викладеного дає суду підставу зробити висновок, що визнання відповідачем позову в частині стягнення комісії суперечить закону.
За таких обставин суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково на загальну суму 75156,07 грн,: по кредитному договору від 12.02.2021 №1001814228601 - 44946,92 грн., з яких: 44933.64 грн. - заборгованість за кредитом; 13.28 грн. - заборгованість процентами; по кредитному договору від 08.10.2021 № 1001990176501- 30209,15 грн., з яких: 30200 грн. - заборгованість за кредитом; 9.15 грн. - заборгованість процентами.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судові витрати у вигляді витрат на сплату судового збору пропорційно до суми задоволених позовних вимог.
Судом задоволено 65,35 % від позовних вимог, отже на користь позивача з відповідача підлягає стягненню 1583,04 грн, що становить 65,35 % від 2422,40 грн.
На підставі встановлених судом фактичних обставин та змісту спірних правовідносин, керуючись ст.ст. 12,13, 76-81,141, 223, 263-265 ЦПК України, суд,-
Позов Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 про стягнення заборгованості,рнокпп: НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», код ЄДРПОУ: 14282829 заборгованість у сумі 75156,07 грн,: (сімдесят п?ять тисяч сто пятдесят шість) гривень сім копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 про стягнення заборгованості,рнокпп: НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», код ЄДРПОУ: 14282829 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1583,04 грн. (одна тисяча пятсот вісімдесят три) гривні чотири копійки.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної
скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.
Повне найменування сторін:
позивач: Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк» (04070, м. Київ, вул. Андріївська, 4, код ЄДРПОУ: 14282829);
відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 про стягнення заборгованості,рнокпп: НОМЕР_1 )
Суддя О. Л. Фіцай