Справа №: 398/3299/25
провадження №: 2/398/2231/25
Іменем України
"10" липня 2025 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого судді Авраменка О.В.,
з участю секретаря судового засідання Міщенко С.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Олександрія в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
ТОВ «Факторинг Партнерс» звернулось в суд з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №405644 від 03.11.2020 року в розмірі 18 537,74 грн та судових витрат. Свої вимоги обґрунтовує тим, що 03.11.2020 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено договір №405644 про надання споживчого кредиту, відповідно до якого відповідач отримав кредит в сумі 31 250,00 грн, строком на 730 днів, тобто до 03.11.2022 року (включно), зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 25% в день - за перший день користування та 85% річних за всі наступні дні користування кредитом, починаючи з другого дня (включно) й до кінця строку надання кредиту. 31.01.2025 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено договір факторингу №31012025, відповідно до якого ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» передає (відступає) ТОВ «Факторинг Партнерс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Факторинг Партнерс» приймає належні ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, в тому числі право грошової вимоги до відповідача за договором №405644 про надання споживчого кредиту від 03.11.2020 року. Взяті на себе зобов'язання відповідач належним чином не виконує у зв'язку з чим, станом на 14.05.2025 року виникла заборгованість за кредитним договором в розмірі 18 537,74 грн, яка складається з: 15 986,55 грн - заборгованість за тілом кредиту; 2 551,19 грн - заборгованість за нарахованими відсотками за користування кредитом.
Оскільки, відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, в судове засідання не з'явилася без повідомлення причин, відзив не подав та представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, то судом постановлено ухвалу про заочний розгляд цієї справи.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши подані сторонами докази, суд приходить до наступних висновків.
Суд в межах заявлених позовних вимог та наданих доказів у справі встановив наступні факти та правовідносини.
Частини 1, 2 статті 509 ЦК України визначають, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частина 1 статті 627 ЦК України передбачає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду.
Отже, істотними умовами кредитного договору, відповідно до змісту ч. 1 ст. 638 та ст. 1054 ЦК України, є умови про мету, суму і строк кредиту, умови і порядок його видачі, розмір, порядок нарахування та виплата процентів, відповідальність сторін.
03.11.2020 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та відповідачем укладено договір №405644 про надання споживчого кредиту, відповідно до якого відповідач отримав кредит в сумі 31 250,00 грн., строком на 730 днів, тобто до 03.11.2022 року (включно), зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 25% в день - за перший день користування та 85% річних за всі наступні дні користування кредитом, починаючи з другого дня (включно) й до кінця строку надання кредиту.
Вказаний кредитний договір, додаток №1 до нього (графік платежів), заява-анкета та паспорт споживчого кредиту підписані відповідачем особисто.
ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» виконав свої зобов'язання перед відповідачем шляхом перерахування грошових коштів, що підтверджується платіжним дорученням №3668 від 03.11.2020 року.
31.01.2025 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено договір факторингу №31012025, відповідно до якого ТОВ «Факторинг Партнерс» набуло права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.
Відповідно до Реєстру боржників до Договору про відступлення прав вимог №31012025 від 31.01.2025 року, ТОВ «Факторинг Партнерс» набуло права грошової вимоги до відповідача за договором про споживчий кредит №405644 від 03.11.2020 року.
Статтями 12, 13, 81 та 83 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Сторони та інші учасники справи подають докази безпосередньо до суду.
Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом. Відступлення права вимоги - це договірна передача зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредиторові.
Згідно з ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Заміна осіб у зобов'язанні пов'язана з тим, що попередні учасники зобов'язань вибувають з цих відносин, а їх права та обов'язки переходять до суб'єктів, які їх замінюють.
Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання зобов'язання є належним.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що до позивача, як нового кредитора, перейшло право вимоги до відповідача за договором №405644 про надання споживчого кредиту від 03.11.2020 року.
Згідно з розрахунками, наданими позивачем, взяті на себе зобов'язання за кредитним договором відповідач не виконав, у зв'язку з чим станом на 14.05.2025 року виникла заборгованість в загальному розмірі 18 537,74 грн, з яких: 15 986,55 грн - заборгованість за тілом кредиту; 2 551,19 грн - заборгованість за відсотками за користування кредитом (а. с. 12, 17).
З розрахунків вбачається, що відсотки за користування кредитом нараховані позивачем за період з 04.11.2020 року до 03.11.2022 року, тобто в межах строку кредитування, визначеного договором.
За приписами ст. ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612, ст. 629 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів (ч. 2 ст. 1050 ЦК України).
Згідно з ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Враховуючи те, що відповідач не виконав передбачені кредитним договором і законом зобов'язання ні перед первісним кредитором, ні перед новим кредитором - позивачем, внаслідок чого утворилася заборгованість, то суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного.
Згідно з ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1 ст. 141, п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Частиною 8 статті 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
За приписами частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Частинами 3, 4 ст. 137 ЦПК України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
На підтвердження витрат на правову допомогу позивачем додано договір №02-07/2024 про надання правової допомоги від 02.07.2024 року; витяг з акту про надання правової допомоги від 30.04.2025 року, яким встановлено факт надання позивачу послуг правової допомоги, зокрема: усна консультація 2 год по 1 500,00 грн/год на суму 3 000,00 грн; складання і подання до суду позовної заяви, 2 год по 3 000,00 грн/год на суму 6 000,00 грн.
У постановах Верховного Суду від 07 листопада 2019 року у справі №905/1795/18 та від 08 квітня 2020 року у справі №922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Також Верховний Суд, здійснюючи розгляд справи №873/212/21, у якій досліджував питання стягнення витрат на професійну правничу допомогу та дійшов висновку про те, що суд може зменшити розмір указаних витрат, коли відображена у відповідних доказах інформація щодо характеру та обсягу виконаної адвокатом роботи (наданих послуг) не відповідає критерію розумності та є неспівмірною з обсягом наданих адвокатом послуг, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт.
Справа про стягнення заборгованості за кредитним договором не є складною та не потребує значного часу і об'єму робіт щодо підготовки матеріалів для подання до суду відповідної позовної заяви, розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, представник позивача подав позовну заяву через систему «Електронний суд», жодного разу в судове засідання не з'явився, обмежившись поданням заяви про розгляд справи без його участі.
З урахуванням переліку наданих послуг адвокатом, виходячи з принципів розумності та справедливості, суд вважає необхідним зменшити понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу до 4 000,00 грн.
Крім того, у зв'язку із задоволенням позову суд стягує з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір в розмірі 2 422,40 грн.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 76 - 81, 133, 137, 141, 258, 259, 263 - 265, 268, 280 - 282 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса місця проживання, зареєстрована у встановленому законом порядку: АДРЕСА_1 , адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (адреса місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Гедройця Єжи, 6, офіс. 521, код ЄДРПОУ 42640371) заборгованість за договором №405644 про надання споживчого кредиту від 03.11.2020 року станом на 14.05.2025 року в загальному розмірі 18 537 (вісімнадцять тисяч п'ятсот тридцять сім) грн 74 коп, яка складається з:
15 986,55 грн - заборгованість за тілом кредиту;
2 551,19 грн - заборгованість за відсотками за користування кредитом.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса місця проживання, зареєстрована у встановленому законом порядку: АДРЕСА_1 , адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (адреса місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Гедройця Єжи, 6, офіс. 521, код ЄДРПОУ 42640371) судовий збір в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 000 (чотири тисячі) грн 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне рішення складено 10 липня 2025 року.
Суддя О.В.Авраменко