Справа №: 398/3875/25
провадження №: 3/398/1219/25
Іменем України
"10" липня 2025 р. суддя Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області Авраменко О.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 2 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП
09 червня 2025 року о 23 год 12 хв в м. Олександрія, вул. Перспективна, 8А, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Nissan X-Trail», державний номерний знак НОМЕР_2 , будучи позбавленим права керування транспортним засобом. Правопорушення вчинив повторно протягом року. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.п. «а» п. 2.1 ПДР України.
Відповідальність за вказане адміністративне правопорушення передбачена ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Крім того, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, 09 червня 2025 року о 23 год 12 хв в м. Олександрія, вул. Перспективна, 8А, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Nissan X-Trail», державний номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах з порожнини рота та млява мова. Від проходження медичного освідування на визначення стану алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився. Правопорушення вчинене повторно протягом року. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність ч. 2 ст. 130 КУпАП.
В судове засідання, призначене на 10.07.2025 року, ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про час, дату та місце розгляду справи, не з'явився. Причини неявки не повідомив, з клопотанням про відкладення розгляду справи не звертався.
Судом здійснювалось повідомлення ОСОБА_1 за номером телефону, який вказано ним особисто у заяві про отримання судової повістки в електронній формі за допомогою СМС-повідомленням від 09.06.2025 року та відповідне повідомлення про виклик в судове засідання на 11 год 30 хв 10.07.2025 року отримано ним 25.06.2025 року о 09 год 40 хв.
Враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП). Тим більше, що стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за статтями 126 та 130 КУпАП без обов'язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Отже, відповідно до ст. 268 КУпАП неявка ОСОБА_1 не перешкоджає розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи, суддя приходить до наступного висновку.
Щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП суддя зазначає наступне.
Відповідно до п. п. «а» п. 2.1 Правил дорожнього руху України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Відповідальність за ч. 5 ст. 126 КУпАП настає за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті. Зокрема, ч. 4 ст. 126 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
Суддею встановлено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом та був зупинений працівниками поліції. Після зупинки, в ході спілкування з ОСОБА_1 поліцейський встановив, що останній позбавлений права керування транспортним засобом та раніше притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП (керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами).
Зазначені обставини підтверджуються: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №356991 від 09.06.2025 року, в якому зазначені обставини вчинення правопорушення; копією постанови Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 13.11.2024 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік; копією постанови серії ЕНА № 4839600 від 28.05.2025 року, з якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20 400,00 грн; відеозаписом з нагрудного відео реєстратора.
За таких обставин, суддя приходить до висновку, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 5 ст. 126 КУпАП, а саме: повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП, тобто повторне протягом року керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення.
Враховуючи характер правопорушень та особу правопорушника, який неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за порушення ПДР України, суддя вважає, що на ОСОБА_1 необхідно накласти адміністративне стягнення, передбачене санкцією ч. 5 ст. 126 КУпАП, у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк сім років та без оплатного вилучення транспортного засобу.
При призначенні стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами суддя враховує правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 04.09.2023 у справі № 702/301/20, де зазначено, що правова природа додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами не зводиться виключно до вилучення посвідчення водія та не вичерпується такою дією, а застосовується на певний період, тривалість якого визначається судом відповідно до санкції відповідної частини статей і полягає у забороні керувати транспортними засобами.
Так, внаслідок порушення особою, незалежно від наявності чи відсутності у неї посвідчення подія, правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту створюється реальна небезпека для життя і здоров'я інших осіб та спричиняється відповідна шкода, а тому додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами в окремих випадках є необхідним з метою попередження спричинення такою особою шкоди здоров'ю чи навіть смерті іншим особам через порушення нею правил дорожнього руху в майбутньому, а також для дієвого впливу на сприйняття суспільством, у тому числі іншими водіями.
При цьому, слід звернути увагу на підвищену суспільну небезпечність дій осіб, які керують транспортними засобами, не маючи достатніх теоретичних і практичних знань та не отримавши у передбаченому законом порядку посвідчення водія, оскільки вірогідність настання дорожньо-транспортної пригоди у такому випаду є значно вищою, а тому попереджувальна мета додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами у такому випадку набуває особливого значення.
Підхід щодо неможливості призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами особі, яка не отримувала посвідчення водія на право керування транспортними засобами, не відповідає засаді справедливості та принципу рівності всіх перед законом, а також нівелює попереджувальну мету покарання.
Суддя не вбачає підстав для застосування оплатного вилучення транспортного засобу, оскільки доказів належності ОСОБА_1 автомобіля «Nissan X-Trail», державний номерний знак НОМЕР_2 , суду не надано.
Щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП суддя зазначає наступне.
За приписами ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння.
За змістом ч. 2 ст. 130 КУпАП відповідальність за цією нормою настає у випадку повторного протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Частина перша зазначеної статті передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
При цьому, як Загальна частина КУпАП (ст. ст. 38, 39), так і Особлива частина КУпАП, розрізняють поняття початку строку для кваліфікації діяння за ознакою повторності.
Так в Особливій частині КУпАП містяться формулювання: «повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною третьою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню»; «дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення»; «повторне порушення правил полювання»; «повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною десятою цієї статті» тощо. Тобто, в кожному із зазначених вище випадків для кваліфікації діяння за ознакою повторності правове значення можуть мати: дата вчинення правопорушення, факт піддання особи адміністративному стягненню, дата накладення адміністративного стягнення тощо.
З урахуванням вимог ст. 39 КУпАП та диспозиції ч. 2 ст. 130 КУпАП правове значення для кваліфікації діяння за цією частиною статті має саме дата вчинення попереднього правопорушення, що встановлена постановою про накладення адміністративного стягнення.
Тобто, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП, лише у випадку, якщо вона вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, повторно протягом року з дати вчинення попереднього правопорушення. При цьому, дата та факт вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, може бути підтверджено лише відповідною постановою суду про притягнення особи до адміністративної відповідальності, в той же час дата винесення постанови не впливає на перебіг однорічного строку, встановленого ч. 2 ст. 130 КУпАП.
За приписами ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі,чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності,або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу (ч. 2 ст. 251 КУпАП).
Тобто поліцейський, який склав протокол про адміністративне правопорушення від 09.06.2025 року відносно ОСОБА_1 , в силу зазначених норм КУпАП зобов'язаний був зібрати та надати суду докази вчинення ОСОБА_1 повторно протягом року будь-якого з порушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП.
На підтвердження обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 130 КУпАП, поліцейським, крім самого протоколу, надано до суду копію постанови Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 13.11.2024 р., якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік та відеозапис з нагрудного відео реєстратора.
Зі змісту вищезазначеної постанови вбачається, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, 17 січня 2024 року.
При цьому, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №356984 від 09.06.2025 року, ОСОБА_1 поставлено у вину вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, 09.06.2025 року.
Тобто, на момент складання вищезазначеного протоколу про адміністративне правопорушення минув 1 рік 4 місяці 24 дні з дати вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що виходить за межі встановленого однорічного строку для визначення повторності, передбаченої ч. 2 ст. 130 КУпАП, і є обов'язковою кваліфікуючою ознакою.
Законодавство України про адміністративні правопорушення має каральну направленість, а тому, з урахуванням принципів і загальних засад Кодексу України про адміністративні правопорушення, практики Європейського Суду з прав людини, передбачається принцип презумпції невинності особи, поки її винуватість не буде доведена у встановленому законом порядку.
Суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» від 09.06.2011 р., заява №16347/02 та Малофєєва проти Росії» від 30.05.2013 р., заява №36673/04).
Чинний КУпАП також не містить норм, які дають право судді змінювати кваліфікацію діяння особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення.
За таких обставин, суддя приходить до висновку, що в матеріалах справи відсутні докази, що підтверджують факт вчинення ОСОБА_1 будь-якого з порушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП, протягом останнього року, що передував складенню протоколу від 09.06.2025 року, а відтак в його діях відсутні подія і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, а саме: повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, провадження у справі в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події та складу вищезазначеного адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 .
Згідно з ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімум для працездатних осіб, що становить 605 грн 60 коп.
Керуючись ст. 40-1, ч. 5 ст. 126, п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. ст. 283, 284 КУпАП, суддя
Провадження в справі про адміністративне правопорушення в частині притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю в її діях події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) грн 00 коп з позбавленням права керування транспортним засобом на строк сім років та без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь держави судовий збір в розмірі 605 грн 60 коп.
Реквізити для сплати штрафу, назва платежу: Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху; номер рахунку UA658999980313000149000011001; отримувач коштів: ГУК у Кіров.обл./Кіров.обл./21081300, код за ЄДРПОУ: 37918230; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код класифікації доходів бюджету: 21081300; призначення платежу *; 121; код платника; ПІБ адмінштраф.
Реквізити для сплати судового збору назва платежу: Надходження від стягнення судового збору на користь держави; номер рахунку UA908999980313111256000026001; отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; код за ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення до Кропивницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області.
Постанова набирає чинності після закінчення строків подання апеляційної скарги або розгляду справи апеляційним судом, якщо постанову не скасовано.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом 3-х місяців.
Суддя Олександрійського
міськрайонного суду
Кіровоградської області Олександр Володимирович Авраменко