іменем України
Справа №377/191/25
Провадження №1-кп/377/28/25
10 липня 2025 року Славутицький міський суд Київської області у складі головуючої - судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
потерпілої ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Славутичі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань ( далі-ЄРДР) за №120251112700000030 від 06 березня 2025 року за обвинуваченням:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Славутич Київської області, громадянина України, не одруженого, з повною загальною середньою освітою, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого статтею 126-1 Кримінального кодексу України (далі-КК України),
ОСОБА_6 вчинив домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо особи, з якою він перебуває у сімейних відносинах, що призвело до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої, за таких обставин.
ОСОБА_6 всупереч положенням статті 28 Конституції України, згідно з якою кожен має право на повагу до його гідності, а також в порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», умисно, безпричинно, систематично вчиняє психологічне насильство по відношенню до своєї матері ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з якою він перебуває у сімейних відносинах, що призвело до психологічних страждань останньої та негативно впливає на її психологічне здоров'я, погіршило якість її життя, наповнило його стресогенними факторами у значущих сферах життєдіяльності та душевними переживаннями у вигляді тривоги, страхів, емоційного напруження.
31 грудня 2024 року о 04 годині 00 хвилин, 07 січня 2025 року о 00 годині 40 хвилин та 07 січня 2025 року о 22 годині 45 хвилин ОСОБА_6 вчинив відносно своєї матері ОСОБА_5 домашнє насильство, а саме умисні дії психологічного характеру, що полягали у висловлюванні в її сторону нецензурною лайкою, образах та залякуванні у зв'язку з чим 05 лютого 2025 року, 07 лютого 2025 року та 12 лютого 2025 року був притягнутий до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
23 лютого 2025 року, близько 22 години 50 хвилин, ОСОБА_6 , незважаючи на неодноразове притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства, усвідомлюючи протиправність своїх дій, діючи систематично, знаходячись за місцем свого постійного проживання, а саме в квартирі АДРЕСА_2 , маючи прямий умисел на заподіяння психологічних страждань своїй матері ОСОБА_5 , яка є особою похилого віку, безпідставно вчинив сварку, висловлювався в бік потерпілої нецензурною лайкою, ображаючи її та принижуючи, висловлював погрози застосування фізичної сили відносно своєї матері ОСОБА_5 .
Вказані систематичні дії викликали у потерпілої побоювання за свою безпеку, спричинили емоційну невпевненість, призвели до психологічних страждань потерпілої ОСОБА_5 та погіршення якості її життя.
Відповідальність ОСОБА_6 за цей злочин передбачена статтею 126-1 КК України за ознаками домашнього насильства, тобто умисного систематичного вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, що призводить до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров'я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи.
Обвинувачений ОСОБА_6 у судовому засіданні спочатку свою вину визнав частково, проте відмовився надавати показання відповідно до статті 63 Конституції України, у подальшому під час судового розгляду кримінального провадження вину визнав повністю, дав правдиві показання, погодився зі всіма обставинами кримінального провадження, викладеними в обвинувальному акті. Суду показав, що дійсно вчиняв відносно свої матері ОСОБА_5 , з якою він разом проживає за адресою: АДРЕСА_1 , домашнє насильство 31 грудня 2024 року та 07 січня 2025 року, за що був притягнутий судом до адміністративної відповідальності. У лютому 2025 року він знову вчинив домашнє насильство відносно своєї матері ОСОБА_5 за місцем проживання за обставин, вказаних у вироку, тобто висловлювався нецензурною лайкою, якою ображав та принижував її, висловлював погрози. Під час деяких сварок із матір'ю він перебував у стані алкогольного сп'яніння, тому не міг контролювати свою поведінку. На даний час він не вживає алкогольних напоїв, усвідомлює, що вчинив неправомірні дії відносно своєї матері, щиро жалкує про вчинене, попросив у неї пробачення, щиро розкаюється у вчиненому злочині, запевнив, що більше не повторить таких дій та не вчинятиме правопорушень. У червні 2025 року він звільнився з попереднього місця роботи, на даний час займається тим, що збирає в лісі гриби, які потім здає, за що отримує гроші, також займається підробітками, планує влаштуватися на інше місце роботи.
Винуватість ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому злочину за вказаних обставин доведена даними, отриманими з показань потерпілої, свідка, досліджених у судовому засіданні документів, а саме:
-даними з показань потерпілої ОСОБА_5 , яка в судовому засіданні показала, що проживає разом із своїм сином ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 . Її син ОСОБА_6 зловживає спиртними напоями та систематично вчиняє із нею сварки, включає голосно музику, заважає відпочивати, кричить на неї, ображає її нецензурною лайкою, погрожує застосуванням фізичної сили. Такі самі дії він вчиняє і в тверезому стані. Тому вона неодноразово зверталась з цього приводу до поліції із заявами про вчинення ним домашнього насильства відносно неї як в кінці 2024 року, так і на початку 2025 року. 23 лютого 2025 року близько 23 години її син вчинив ї з нею сварку, під час якої ображав її нецензурною лайкою, висловлював погрози застосувати фізичну силу. Внаслідок вказаних систематичних дій її сина ОСОБА_6 в неї виникають побоювання за свою безпеку, піднімається тиск та цукор, що впливає на її емоційний стан та стан здоров'я, які через це погіршуються.
- даними з показань свідка ОСОБА_7 , який в судовому засіданні показав, що проживає за адресою: АДРЕСА_3 . По сусідству з ним в квартирі АДРЕСА_4 , яка розташована напроти його квартири, проживає ОСОБА_5 та її син ОСОБА_6 . Протягом 2024 року, на початку 2025 року та до недавнього часу він неодноразово чув сварки, які відбувалися між мешканцями цієї квартири ОСОБА_5 та її сином ОСОБА_6 . З приводу чого відбувалися ці сварки йому не відомо, але такі сварки були систематичними і зазвичай відбувалися пізно ввечері, або опівночі. Йому це заважало, тому він неодноразово робив зауваження ОСОБА_6 , щоб той припинив сварки. Він частіше бачив ОСОБА_6 в нетверезому стані, ніж у тверезому. Він чув як ОСОБА_5 скаржилася сусідці на поведінку сина ОСОБА_6 у минулому році. Також він часто бачив ОСОБА_5 у подавленому, стресовому стані та в стані безпорадності;
- даними, які містяться у протоколі прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 05 березня 2025 року, згідно з яким поліцейський офіцер громади СВГ ВП Вишгородського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_8 прийняв усну заяву від ОСОБА_5 про те, що 23 лютого 2025 року, о 22 годині 50 хвилин, за адресою: АДРЕСА_1 , її син ОСОБА_6 , будучи неодноразово підданий адміністративному стягненню за вчинення відносно неї домашнього насильства, в черговий раз, перебуваючи в п'яному стані, вчинив відносно неї психологічне насильство, погрожував застосувати фізичне насильство, а саме побити, що призвело до її психологічних страждань та погіршення якості її життя ( а.к.п.63-64);
- даними, які містяться у витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 12025111270000030, згідно з якими 05.03.2025 були внесені відомості до ЄРДР у зв'язку із надходженням повідомлення від потерпілої ОСОБА_5 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтею 126-1 КК України, та розпочато досудове розслідування органом досудового розслідування Відділення поліції №2 Вишгородського РУП ГУНП в Київській області, за наслідками якого повідомлено про підозру ОСОБА_6 , який 23 лютого 2025 року, близько 22 години 50 хвилин, не зважаючи на неодноразове притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 173-2 КУпАП за вчинення систематичного насильства, усвідомлюючи протиправність своїх дій, діючи систематично, знаходячись за місцем свого постійного проживання, а саме: в квартирі АДРЕСА_2 , маючи прямий умисел на заподіяння психологічних страждань своїй матері ОСОБА_5 , яка є особою похилого віку, безпідставно вчинив сварку, висловлювався в бік потерплої нецензурною лайкою, ображаючи та принижуючи, висловлював погрози застосування фізичної сили відносно своєї матері ОСОБА_5 . Вказані систематичні дії викликали у потерпілої побоювання за свою безпеку, спричинили емоційну невпевненість, призвели до психологічних страждань потерпілої ОСОБА_5 та погіршення якості її життя ( а.к.п.18-19);
- даними, які містяться в рапорті поліцейського офіцера громади СВГ ВП Вишгородського РУП ГУНП в Київській області від 11 березня 2025 року, відповідно до якого він просить дозволу долучити до кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12025111270000030, матеріали перевірки ЄО №632 за зверненням ОСОБА_5 щодо вчинення її сином ОСОБА_6 домашнього насильства відносно неї ( а.к.п.65);
- даними, які містяться у рапорті старшого інспектора- чергового ВП №2 (м.Славутич) Вишгородського РУП ГУНП в Київській області від 23 лютого 2025 року, з якого вбачається, що 23.02.2025 о 23:02 надійшло повідомлення по телефону до РУ від заявниці ОСОБА_5 про те, що 23.02.2025 о 22:58, за адресою: АДРЕСА_1 її син ОСОБА_6 за місцем її проживання вживає спиртні напої, поводить себе неадекватно (а.к.п.66);
-постановою судді Славутицького міського суду Київської області від 05 лютого 2025 року у справі № 377/79/25, провадження № 3/377/47/25, що набрала законної сили 17 лютого 2025 року, відповідно до якої ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП, і піддано стягненню у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 340 гривень за те, що 31 грудня 2024 року, о 04 годині 00 хвилин, він, знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив відносно своєї матері ОСОБА_5 домашнє насильство, тобто умисні дії психологічного характеру, які виразились у висловлюванні на її адресу нецензурною лайкою, образах та залякуванні, чим заподіяв шкоди її психічному здоров'ю ( а.к.п. 73-74);
- постановою судді Славутицького міського суду Київської області від 07 лютого 2025 року у справі № 377/83/25, провадження №3/377/49/25, що набрала законної сили 18 лютого 2025 року, згідно з якою ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП, і піддано стягненню у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 340 гривень за те, що він 07 січня 2025 року, о 00 годині 40 хвилин, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив відносно своєї матері ОСОБА_5 домашнє насильство, а саме умисні дії психологічного характеру, що полягали у виловлюванні на її адресу нецензурною лайкою, образах та залякуванні, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров'ю потерпілої ОСОБА_5 ( а.к.п.75-76);
- постановою судді Славутицького міського суду Київської області від 12 лютого 2025 року у справі №377/94/25, провадження № 3/377/52/25, що набрала законної сили 24 лютого 2025 року, згідно з якою ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП, і піддано стягненню у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 340 гривень за те, що він 07 січня 2025 року, о 22 годині 45 хвилин, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив відносно своєї матері ОСОБА_5 домашнє насильство, а саме умисні дії психологічного характеру, що полягали у висловлюванні на її адресу нецензурною лайкою, образах та залякуванні, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров'ю потерпілої ОСОБА_5 ( а.к.п.77-78);
- даними, які містяться у свідоцтві про народження ОСОБА_6 серії НОМЕР_1 , виданому міським відділом записів актів громадянського стану м.Славутича Київської області 18 липня 1990 року, та паспорті громадянина України ОСОБА_5 серії НОМЕР_2 , виданому 03 липня 1995 року Славутицьким МВ ГУ МВС України в Київській області, копії яких знаходяться в матеріалах кримінального провадження, якими підтверджується, що потерпіла ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є матір'ю ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( а.к.п.67-69,71).
Оцінюючи наведені докази, які досліджені в судовому засіданні відповідно до статті 94 КПК України, з точи зору їх належності й допустимості, а сукупність зібраних доказів із точки зору достатності та взаємозв'язку, суд доходить висновку про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого частиною статтею 126-1 КК України, поза розумним сумнівом, оскільки сукупність обставин, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, що є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
Дії обвинуваченого правильно кваліфіковані за статтею 126-1 КК України, яка передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, що призводить до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров'я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи.
При цьому, оцінюючи фактичні обставини даного кримінального провадження, суд враховує правові позиції, викладені в постанові Верховного Суду у справі №585/3184/20 (провадження № 51-5266км21) від 14 червня 2022 року, в якій Верховний Суд виснував, що ознакою об'єктивної сторони зазначеного кримінального правопорушення є систематичність фізичного, психологічного або економічного насильства щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах.
Сама ж систематичність характеризується як кількісним критерієм (багаторазовість періодично здійснюваних) дій, так і якісним, яким є взаємозв'язок, внутрішня єдність, що утворює наполегливу протиправну поведінку винуватої особи стосовно певного потерпілого чи потерпілих.
За вчинення одиничних діянь, які мають ознаки домашнього насильства, насильства за ознакою статі винувата особа може бути притягнута до відповідальності за статтею 173-2 КУпАП. Іншими словами адміністративним проступком, відповідальність за який наступає за статтею 173-2 КУпАП, може визнаватися вчинення домашнього насильства, яке не є триваючим чи систематичним.
Натомість систематичність як ознака кримінально-караного діяння означає повторюваність тотожних чи схожих дій чи бездіяльності, кожне з яких само по собі може створювати враження незначного, але їх вчинення у своїй сукупності досягають того рівня якості, коли у цілому діяння набувають ознак кримінального правопорушення, призводячи до наслідків, визначених диспозицією статті 126-1 КК України ( фізичні або психологічні страждання, розлади здоров'я, втрата працездатності, емоційна залежність або погіршення якості життя).
Тобто для кваліфікації дій винуватої особи важливо, що насильницькі дії вчиняються систематично, а систему може становити як неодноразово застосована одна із трьох форм насильства, зазначена у статті 126-1 КК України, так і різна варіативність поєднання як фізичного, так і психологічного та економічного насильства щодо однієї і тієї самої потерпілої особи чи осіб.
При цьому кількісний критерій систематичності як ознака домашнього насильства полягає у вчиненні трьох і більше актів насильства, про що раніше зазначав Верховний Суд ( справа №583/3295/19, провадження №51-6189 км 20).
Так, відповідно до постанови судді Славутицького міського суду Київської області від 05 лютого 2025 року у справі № 377/79/25, провадження № 3/377/47/25, що набрала законної сили 17 лютого 2025 року, ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП, і піддано стягненню у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 340 гривень за вчинення 31 грудня 2024 року, о 04 годині 00 хвилин, за адресою: АДРЕСА_1 , домашнього насильства відносно своєї матері ОСОБА_5 ( а.к.п.73-74).
Постановою судді Славутицького міського суду Київської області від 07 лютого 2025 року у справі № 377/83/25, провадження №3/377/49/25, що набрала законної сили 18 лютого 2025 року, ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП, і піддано стягненню у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 340 гривень за вчинення 07 січня 2025 року, о 00 годині 40 хвилин, за адресою: АДРЕСА_1 , домашнього насильства відносно своєї матері ОСОБА_5 ( а.к.п.75-76).
Постановою судді Славутицького міського суду Київської області від 12 лютого 2025 року у справі №377/94/25, провадження № 3/377/52/25, що набрала законної сили 24 лютого 2025 року, ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП, і піддано стягненню у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 340 гривень за вчинення 07 січня 2025 року, о 22 годині 45 хвилин, за адресою: АДРЕСА_1 , домашнього насильства відносно своєї матері ОСОБА_5 ( а.к.п.77-78).
Однак, не зважаючи на неодноразове притягнення до адміністративної відповідальності, ОСОБА_6 належних висновків для себе не зробив та 23 лютого 2025 року, близько 22 години 50 хвилин, за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 висловлювався в бік своєї матері ОСОБА_5 нецензурною лайкою, ображаючи та принижуючи, а також висловлював погрози застосування відносно неї фізичної сили.
Відповідно до встановлених судом обставин, вчиняючи домашнє насильство щодо своєї матері ОСОБА_5 , ОСОБА_6 кожного разу ( 31 грудня 2024 року, 07 січня 2025 року ( о 00:40), 07 січня 2025 року ( о 22:45 ) завдавав шкоди її психічному здоров'ю, проте він продовжив свої протиправні дії та 23 лютого 2025 року знову вчинив домашнє насильство, і систематичність застосованого до потерпілої психологічного насильства викликала в неї психологічні страждання та погіршення якості її життя.
При цьому причинний зв'язок між систематичними діями ОСОБА_6 та наслідками у вигляді психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої є встановленим і не оспорюється.
Призначаючи покарання обвинуваченому відповідно до загальних засад призначення покарання, передбачених статтею 65 КК України, яке буде необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а також мати на меті не тільки кару, а й виправлення обвинувачення, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_6 відповідно до пункту 1 частини 1 статті 66 КК України, є щире каяття, оскільки обвинувачений визнав свою вину, дав правдиві показання, щиро жалкує про вчинене, вибачився перед потерпілою та прийняв рішення більше не вчиняти правопорушень.
Обставиною, яка відповідно до пункту 6 частини 1 статті 67 КК України обтяжує покарання обвинуваченому, є вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку.
Як видно з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_6 вчинив злочин, передбачений статтею 126-1 КК України, який характеризується такою обов'язковою юридичною ознакою як умисна форма вини. За наведених у вироку обставин систематичні дії ОСОБА_6 щодо застосування до потерпілої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( а.к.п.67-69), яка також має статус пенсіонера ( а.к.п.70), психологічного насильства, що викликало в неї психологічні страждання та погіршення якості її життя, охоплювалися його умислом, а тому наявні правові підстави для врахування передбаченої пунктом 6 частини 1 статті 67 КК України обставини, яка обтяжує покарання.
При призначенні покарання суд бере до уваги, що ОСОБА_6 вчинив злочин, який відповідно до статті 12 КК України відноситься до нетяжких злочинів. Обвинувачений на обліку в лікаря -нарколога та лікаря -психіатра КНП «Славутицька міська лікарня» Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області не перебуває (а.к.п.79); з квітня 2025 року працював робітником з комплексного обслуговування й ремонту будинків 4-го розряду господарського-технічного відділу КНП «Славутицька міська лікарня» Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області (а.к.п.92), станом на час ухвалення вироку звільнився з переднього місця роботи та офіційно не працює; не одружений, має зареєстроване у встановленому порядку місце проживання; згідно з характеристикою поліцейського офіцера громади Вишгородського РУП ГУНП в Київській області на ОСОБА_6 останній за місцем проживання характеризується негативно як особа, яка веде антигромадський спосіб життя, зловживає спиртними напоями, на проживання заробляє разовими підробітками, на превентивному обліку в органах поліції перебуває по категорії «Кривдник» в зв'язку з вчиненням домашнього насильства відносно матері ( а.к.п.91); протягом року притягувався до адміністративної відповідальності, в тому числі за вчинення домашнього насильства та за правопорушення, що посягають на громадський порядок ( а.к.п. 81-88); раніше не судимий ( а.к.п. 80).
Також суд враховує досудову доповідь, складену Вишгородським районним сектором філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області, за змістом якої, з урахуванням інформації, що характеризує особу обвинуваченого за місцем його проживання, умови його життєдіяльності, відносини у суспільстві, а також високого ризику вчинення повторного кримінального правопорушення та високого ризику небезпеки для суспільства, в тому числі окремих осіб, орган пробації вважає, що виправлення особи без ізоляції від суспільства можливе ( а.к.п. 41-49).
За таких обставин, врахувавши об'єктивні чинники, що стосуються тяжкості злочину, особу винного, обставину, що пом'якшує покарання та обставину, що обтяжує покарання, ставлення обвинуваченого до вчиненого злочину, думку прокурора, який вважав, що необхідним і достатнім для обвинуваченого буде покарання у виді пробаційного нагляду строком один рік, думку потерпілої, яка у поданій до суду заяві ( а.к.п. 120) просила призначити обвинуваченому покарання, не пов'язане з обмеженням або позбавлення волі, суд вважає за доцільне призначити обвинуваченому покарання з числа альтернативних видів покарань, передбачених санкцією статті 126-1 КК України, у виді пробаційного нагляду на строк один рік. Вказане покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Згідно частиною 1 статті 59-1 КК України покарання у виді пробаційного нагляду полягає в обмеженні прав і свобод засудженого, визначених законом і встановлених вироком суду, із застосуванням наглядових та соціально-виховних заходів без ізоляції від суспільства.
Частиною 2 статті 59-1 КК України визначено, що суд покладає на засудженого до пробаційного нагляду такі обов'язки:
1)періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2)повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;
3)не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
З аналізу вищевказаних вимог кримінального закону вбачається, що положення, передбачені частиною 2 статті 59-1 КК України, є імперативною нормою.
Таким чином, при призначенні покарання у виді пробаційного нагляду на обвинуваченого в обов'язковому порядку мають бути покладені обов'язки, передбачені пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 59-1 КК України.
За таких обставин, суд вважає, що при призначенні покарання у виді пробаційного нагляду ОСОБА_6 відповідно до вимог частин 1, 2 статті 59-1 КК України з метою застосування наглядових та соціально-виховних заходів необхідно визначити обов'язки, передбачені пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 59-1 КК України.
Разом із тим статтею 24 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачені спеціальні заходи протидії домашньому насильству.
Пунктом 4 частини 1 статті 24 вказаного Закону передбачено направлення кривдника для проходження програми для кривдників.
Відповідно до приписів статті 91-1 КК України в інтересах потерпілого від злочину, пов'язаного з домашнім насильством, одночасно з призначенням покарання, не пов'язаного з позбавленням волі, або звільненням з підстав, передбачених цим Кодексом, від кримінальної відповідальності чи покарання, суд може застосувати до особи, яка вчинила домашнє насильство, один або декілька обмежувальних заходів, відповідно до якого (яких) на засудженого можуть бути покладені обов'язки, зокрема, направлення для проходження програми для кривдників на строк від одного до трьох місяців і за потреби можуть бути продовжені на визначений судом строк, але не більше як на 12 місяців.
Враховуючи систематичність вчинення домашнього насильства по відношенню до потерпілої ОСОБА_5 , суд доходить висновку, що в інтересах потерпілої від злочину, пов'язаного з домашнім насильством необхідно застосувати до обвинуваченого ОСОБА_6 обмежувальний захід, поклавши на нього обов'язок, передбачений пунктом 5 частини 1 статті 91-1 КК України, а саме направити останнього для проходження програми для кривдників.
Відповідно до частини 1 статті 28 Закону України « Про запобігання та протидію домашньому насильству» суб'єктами, відповідальними за виконання програм для кривдників є місцеві держані адміністрації та органи місцевого самоврядування.
Оскільки суд дійшов висновку про призначення обвинуваченому покарання, не пов'язаного з позбавлення волі, та застосовує до нього обмежувальний захід згідно з пунктом 5 частини 1 статті 91-1 КК України терміном на 2 місяці, виконання програми для кривдників слід покласти на орган місцевого самоврядування за місцем проживання кривдника.
Під час досудового розслідування ухвалою слідчого судді Славутицького міського суду Київської області від 19 березня 2024 року відносно ОСОБА_6 було застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, строк дії якого сплив 14 травня 2025 року. Підстав для застосування до обвинуваченого запобіжного заходу до набрання вироком законної сили немає.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено, судові витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
На підставі викладеного та керуючись статтями 369-371, 373-375 КПК України, суд
ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого статтею 126-1 КК України, і призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду на строк один рік.
Відповідно до частини 2 статті 59-1 КК України покласти на ОСОБА_6 такі обов'язки:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;
3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Відповідно до частини 1 статті 49-2 КВК України строк покарання у виді пробаційного нагляду обчислювати з дня постановки ОСОБА_6 на облік уповноваженим органом з питань пробації.
На підставі пункту 5 частини 1 статті 91-1 КК України застосувати до ОСОБА_6 обмежувальний захід у вигляді направлення для проходження програми для кривдників строком на 2 місяці, виконання якої покласти на орган місцевого самоврядування за місцем проживання останнього.
Роз'яснити ОСОБА_6 , що умисне невиконання обмежувальних заходів, передбачених статтею 91-1 КК України, або умисне невиконання обмежувальних приписів, або умисне ухилення від проходження програми для кривдників особою, щодо якої такі заходи застосовані судом, є підставою для притягнення засудженого до кримінальної відповідальності за статтею 390-1 КК України.
На вирок суду сторонами можуть бути подані апеляційні скарги до Київського апеляційного суду через Славутицький міський суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому, прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_1