Справа № 227/1701/20
(4-с/199/18/25)
30.05.2025 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпра
у складі головуючого судді - Авраменка А.М.,
при секретарі судового засідання - Циганок К.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на постанову головного державного виконавця Добропільського відділу державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Дружбіної Юлії Василівни про накладення штрафу від 22 листопада 2024 року у виконавчому провадженні №72069780, -
12 грудня 2024 року до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська звернувся боржник через свого представника із вищевказаною скаргою, в обґрунтування якої послався на те, що спірною постановою державного виконавця про накладення штрафу від 22 листопада 2024 року у виконавчому провадженні №72069780 на боржника на підставі ч.14 ст.71 Закону України «Про виконавче провадження» накладено штраф в розмірі 20710,77 гривень із посилання на наявність заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік. Боржник вважає таку постанову неправомірною, оскільки державним виконавцем неправильно пораховано суму аліментних платежів за один рік. Згідно розрахунку заборгованості розмір останньої станом на 01 серпня 2024 року становить 103553,85 гривень, а загальний розмір нарахованих для сплати аліментних платежів за останні 12 календарних місяців дорівнює 247904,79 гривень. Відтак, розмір заборгованості аж ніяк не перевищує тієї суми, яка є підставою для нарахування боржнику штрафу та винесення спірної постанови. Послався боржник і на безпідставне включення у розрахунок заборгованості борг за аліментами за травень 2023 року, оскільки виконавчий документ було пред'явлено до виконання у червні 2023 року. За таких обставин боржник просив суд визнати дії державного виконавця з винесення спірної постанови про накладення штрафу від 22 листопада 2024 року неправомірними, а саме постанову скасувати.
Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 13 грудня 2024 року відмовлено у відкритті провадження за скаргою.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 04 березня 2025 року вищевказану ухвалу суду скасовано, а матеріали скарги направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра від 16 травня 2025 року відкрито провадження за скаргою, яку призначено до судового розгляду.
В судове засідання учасники розгляду скарги не з'явились, про дату, час та місце розгляду скарги повідомлялись. Від представника боржника до суду надійшла заява, в якій він просив суд провести судове засідання та здійснити розгляд справи за відсутності сторони боржника, наполягав на задоволенні вимог скарги в повному обсязі.
За таких обставин, керуючись нормою ст.450 ч.2 ЦПК України, суд вважає за можливе провести судове засідання та здійснити розгляд скарги по суті за наведеної явки учасників її розгляду, а також без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису у відповідності до положень ст.247 ч.2 ЦПК України.
Дослідивши матеріали скарги, суд приходить до наступного висновку на підставі нижчевикладеного.
Судом встановлені наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Так, в судовому засіданні встановлено, що 12 травня 2020 року Добропільським міськрайонним судом Донецької області у справі №227/1701/20 було видано судовий наказ, яким наказано стягнути з боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь стягувача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/4 з усіх видів заробітку (доходу) боржника, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісяця, до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з 29 квітня 2020 року.
Ухвалою Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 30 травня 2023 року у справі №227/1701/20 задоволено заяву ОСОБА_2 та видано дублікат вищевказаного судового наказу.
19 червня 2023 року старшим державним виконавцем Добропільського відділу державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Полонською Яніною Анатоліївною своє постановою відкрито виконавче провадження №72069780 з примусового виконання дублікату вищевказаного судового наказу. Божником за виконавчим провадженням є ОСОБА_1 , а стягувачем - ОСОБА_2 .
Згідно розрахунку заборгованості за виконавчим провадженням №72069780 у боржника станом на 01 серпня 2024 року обліковується заборгованість зі сплати аліментних платежів в загальному розмірі 103553,85 гривень. Розмір щомісячних платежів за аліментами не є однаковим, окрім останнього місяця поступово (раз на декілька місяців) збільшувався з 3129,68 гривень у травні 2023 року до 25186,5 гривень у червні 2024 року. Заборгованість обліковується з травня 2023 року, а сукупний розмір нарахованих щомісячних платежів за повний календарний рік (12 місяців) до дати розрахунку заборгованості становить 247904,79 гривень (за період з серпня 2023 року по липень 2024 року включно). Відтак, з викладеного слідує, що розмір розрахованої державним виконавцем заборгованості за аліментними платежами станом на 01 серпня 2024 року є меншим ніж сукупний розмір нарахованих державним виконавцем боржнику аліментних платежів за останній календарний рік нарахувань (за період з 01 серпня 2023 року по 31 липня 2024 року включено).
Разом з тим, 22 листопада 2024 року державним виконавцем в рамках виконавчого провадження №72069780 винесено спірну постанову про накладення штрафу, якою на боржника накладено в порядку ч.14 ст.71 Закону України «Про виконавче провадження» штраф в розмірі 20% від суми заборгованості за аліментами, оскільки розмір такої заборгованості (103553,85 гривень) перевищує суму аліментних платежів за один рік (розмір такої суми не вказано у постанові).
Правовідносини, які виникли між учасниками розгляду справи, врегульовані положеннями ЦПК України, Закону України «Про виконавче провадження», Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02 квітня 2012 року за №489/20802 (далі - Інструкція).
Так, положеннями ст.19 Закону України «Про виконавче провадження» сторони виконавчого провадження, окрім іншого, мають право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом.
За змістом ст.ст.447-1, 448 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права. Скарга подається стороною виконавчого провадження до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Нормою ст.195 СК України передбачено, що заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном. Розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.
Відповідно до ст.11 ч.4 Закону України «Про виконавче провадження» строк обчислення заборгованості зі сплати аліментів для застосування заходів, передбачених пунктами 1-4 частини дев'ятої, частиною чотирнадцятою статті 71 цього Закону, обчислюється з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання.
Положеннями ст.18 ч.ч.1, 3, п.16 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.
У пункті 8 глави XVI Інструкції визначено, що виконавець накладає на боржника штраф у розмірі та у випадках, визначених частиною чотирнадцятою ст.71 Закону України «Про виконавче провадження».
Частиною 14 ст.71 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 20 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів. За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за два роки, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 30 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів. За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 50 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів. У подальшому постанова про накладення штрафу у розмірі, визначеному абзацом першим цієї частини, виноситься виконавцем у разі збільшення розміру заборгованості боржника на суму, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік. Суми штрафів, передбачених цією частиною, стягуються з боржника у порядку, передбаченому цим Законом, і перераховуються стягувачу.
Нормою ст.451 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд скасовує оскаржувані рішення та визнає оскаржувані дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Оцінюючи дослідженні в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає їх належними, допустимими та достатніми для прийняття рішення у справі по суті.
Аналізуючи встановлені в судовому засіданні на підставі таких доказів фактичні обставини в контексті викладених вище норм законодавства, суд приходить до висновку наявність підстав для задоволення скарги, керуючись на ступним.
Оскільки предметом регулювання за нормами ст.ст.195, 196 СК України, ст.71 Закону України «Про виконавче провадження» є як визначення розміру заборгованості за аліментами, так і накладення штрафів за наявності заборгованості, порядок вирішення спору як щодо розміру заборгованості, так і про накладення штрафу з огляду на наявність заборгованості має відбуватися у межах однієї юрисдикції - у порядку цивільного судочинства, що буде відповідати принципам верховенства права та ефективності провадження як механізму судового захисту. Скарга на постанову державного виконавця про накладення штрафу у зв'язку з наявною заборгованістю зі сплати аліментів підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки така постанова не є постановою про накладення штрафу в розумінні ч.2 ст.63 Закону №1404-VIII, яка підлягає оскарженню до суду в порядку, визначеному ч.2 ст.74 цього Закону, тобто в порядку адміністративного судочинства. Дата виникнення заборгованості зі сплати аліментів не впливає на можливість застосування штрафу до боржника. Визначальним для вирішення справи є встановлення наявності такої заборгованості на час винесення постанови про накладення штрафу та її сума, з якою пов'язано визначення розміру штрафу. При визначенні правомірності винесення постанови виконавця в порядку ч.14 ст.71 Закону України «Про виконавче провадження» значення має наявність вини боржника у виникненні заборгованості зі сплати аліментних платежів.
Стосовно обставини спірних правовідносин за скаргою, то за змістом наведених вище норм законодавства підставою для винесення державним виконавцем спірної постанови про накладення штрафу на боржника в рамках виконавчого провадження №72069780 мала б бути наявність заборгованості зі сплати аліментів в такому сукупному розмірі, який перевищує суму відповідних аліментних платежів за один рік. В той же час, як встановлено судом в ході розгляду скарги, згідно розрахунку самого державного виконавця сукупний розмір заборгованості боржника становив 103553,85 гривень станом на 01 серпня 2024 року, а сукупний розмір аліментних платежів за один рік, тобто за 12 місяців (за період з 01 серпня 2023 року по 31 липня 2024 року включено), що передували даті визначення розміру заборгованості, склав 247904,79 гривень, що значно перевищує суму заборгованості, а не навпаки. Відтак, викладене свідчить про відсутність у державного виконавця правових підстав на винесення спірної постанови про накладення штрафу, а також про правомірність, обґрунтованість та доведеність вимог скарги, які підлягають задоволенню в повному обсязі.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.13, 19, 39, 40, 59 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст.18, 258-261, 263, 268, 272, 353, 354, 355, 431, 447-1, 448, 451 ЦПК України, суд -
Скаргу ОСОБА_1 на постанову головного державного виконавця Добропільського відділу державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Дружбіної Юлії Василівни про накладення штрафу від 22 листопада 2024 року у виконавчому провадженні №72069780 - задовольнити.
Визнати неправомірними дії головного державного виконавця Добропільського відділу державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Дружбіної Юлії Василівни з винесення постанови про накладення штрафу від 22 листопада 2024 року у виконавчому провадженні №72069780.
Постанову головного державного виконавця Добропільського відділу державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Дружбіної Юлії Василівни від 22 листопада 2024 року про накладення штрафу у виконавчому провадженні №72069780 - скасувати.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.261 ЦПК України.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.
Суддя А.М. Авраменко