Справа № 199/9273/25
(3/199/4972/25)
іменем України
10.07.2025 місто Дніпро
Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра Дяченко І.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, непрацюючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , яка притягується до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 156 КУпАП
19.06.2025 о 10:00 годині ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 , здійснювала торгівлю з рук алкогольними напоями, а саме: продала ОСОБА_2 одну пляшку горілки марки «Мороша» об'ємом 0,5 л. за ціною 200 гривень, чим порушила п. 7 ч. 2 ст. 71 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» №3817-ІХ від 18.06.2024.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані працівниками поліції за ч. 3 ст. 156 КУпАП.
ОСОБА_1 до суду не з'явилася, була сповіщена про дату, час і місце судового розгляду справи судовою SMS-повісткою, яку вона отримала 03.07.2025 о 14:15:10 годині, а також через офіційний веб-сайт судової влади, тобто судом прийнято вичерпні заходи для її повідомлення про дату, час і місце розгляду справи, забезпечивши можливість з'явитися до суду і висловити своє відношення до складеного відносно неї протоколу про адміністративне правопорушення.
Заяв чи клопотань від останньої про розгляд справи за її участю не надходило.
24.02.2022 Рада Суддів України відповідно до статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Положення про Раду суддів України, затвердженого Х позачерговим з'їздом суддів України 16.09.2010 (із подальшими змінами) прийняла рішення № 9 щодо вжиття невідкладних заходів для забезпечення сталого функціонування судової влади в Україні в умовах припинення повноважень Вищої ради правосуддя та воєнних дій з боку російської федерації. Серед іншого, Рада Суддів України вирішила: Звернути увагу усіх судів України, що навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану робота судів не може бути припинена.
02.03.2022 Рада Суддів України надала рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану, у яких зазначила, що особливості роботи суду визначаються виходячи з поточної ситуації у відповідному регіоні, а при визначенні умов роботи суду у воєнний час необхідно керуватися реальними поточними обставинами, що склалася в регіоні.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту. В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника. Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження та добросовісно виконувати процесуальні обов'язки (див., mutatismutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява N50966/99 від 14.10.2003).
За вказаних обставин, враховуючи реальні поточні обставини, що склалися у місті Дніпро, а також те, що робота Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра не припинена, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та враховуючи, що ОСОБА_1 не з'явилася в судове засідання, тобто добросовісно не виконала процесуальні обов'язки, вважаю можливим розгляд справи здійснювати у її відсутність, що узгоджується з положеннями ч. 1 ст. 268 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну оцінку, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Як слідує із змісту протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 156 КУпАП, ОСОБА_1 у вину ставиться здійснення реалізації алкогольної продукції з рук.
Диспозицією ч. 3 ст. 156 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за торгівлю пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння з рук, з лотків, у приміщеннях або на територіях, заборонених законом.
Згідно з вимогами п.п. 7 п. 2 ст. 71 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», Забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, тютюнових виробів, електронних сигарет, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння: з рук, лотків.
За вимогами п. 13 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або з залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану: - забороняти у порядку визначеному Кабінетом міністрів України, торгівлю зброєю, сильнодіючими хімічними і отруйними речовинами, а також алкогольними напоями та речовинами, виробленими на спиртовій основі.
Розпорядженням начальника штабу - першого заступника Командувача об'єднаних сил від 17.05.2022 року за № 386 р «Про внесення змін до розпорядження начальника штабу - першого заступника Командувача об'єднаних сил від 25.03.2022 року № 62, заборонено на території Донецької та Луганської областей на період дії правового режиму воєнного стану ввезення з метою реалізації та торгівлю алкогольними напоями та речовинами, виробленими на спиртовій основі (окрім речовин медичного призначення).
Вивчивши матеріали справи, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 156 КУпАП, підтверджується повністю дослідженими в судовому засіданні доказами:
- відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №599444 від 19.06.2025, що складений у відповідності до вимог ст. 256 КУпАП. Своїм підписом ОСОБА_1 підтвердила, що зі змістом протоколу ознайомлена. Жодних заяв, зауважень чи скарг при оформленні протоколу чи після його оформлення ОСОБА_1 не заявляла. Згідно протоколу слідує, що особі, яка притягається до адміністративної відповідальності ( ОСОБА_1 ), роз'яснено її права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України, а також положень ст. 268 КУпАП;
- протоколом огляду та вилучення від 19.06.2025, відповідно до якого в присутності двох понятих була оглянута місцевість за адресою: Донецька область, Покровський район, м. Білозерськ, вул. Молодіжна, 7/1а, де ОСОБА_1 здійснювала продаж алкогольних напоїв з рук. В ході проведення огляду ОСОБА_1 добровільно видала працівникам поліції алкогольні напої, а саме: 2 пляшки горілки «Хлібний дар», об'ємом 1 л кожна; дві пляшки горілки «Мороша», об'ємом 0,5 л кожна. Вищевказані алкогольні напої було вилучено;
- письмовими поясненнями свідка ОСОБА_3 , відповідно до яких останній показав, що дійсно 19.06.2025 о 10:00 годині ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: Донецька область, Покровський район, м. Білозерськ, вул. Молодіжна, 7/1а, купив у жінки-продавця з рук одну пляшку горілки марки «Мороша» об'ємом 0,5 л. за ціною 200 гривень;
- письмовими поясненнями ОСОБА_1 , відповідно до яких остання підтвердила факти викладені в протоколі про адміністративне правопорушення та зазначила, що дійсно 19.06.2025 о 10:00 годині вона, перебуваючи за адресою: Донецька область, Покровський район, м. Білозерськ, вул. Молодіжна, 7/1а, продала невідомому чоловіку з рук одну пляшку горілки марки «Мороша» об'ємом 0,5 л. за ціною 200 гривень. Через деякий час до магазину зайшли працівники поліції, яким вона зазначила про факт продажу нею горілки невідомому чоловіку та добровільно видала алкогольні напої, які вона зберігала.
За таких обставин дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч. 3 ст. 156 КУпАП, як торгівля алкогольними напоями, з рук.
Обставин, які б вказували на упередженість або будь-яку зацікавленість працівників поліції чи свідка ОСОБА_3 у результатах розгляду справи або притягненні особи до адміністративної відповідальності судом не встановлено.
Крім того суд звертає увагу, що дії працівників поліції станом на день розгляду справи в суді ОСОБА_1 не оскаржувались. Тобто суд приходить до висновку, що дії працівників поліції були законними та правомірними.
Оцінюючи докази в їх сукупності, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 156 КУпАП, знайшла своє повне підтвердження в процесі судового розгляду.
Судом достатньо досліджені всі обставини адміністративного правопорушення в їх сукупності, які підтверджують встановлені судом обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.
Суд, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин справи, керуючись законом, відповідно до вимог КУпАП, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
Наявна в адміністративному провадженні сукупність наведених вище прямих і непрямих доказів вчинення адміністративного правопорушення, які за змістом є чіткими, зрозумілими і послідовними, такими, що в достатній мірі повно викривають правопорушника у вчиненні інкримінованого йому адміністративному правопорушенні надала суду можливість постановити рішення за наслідками розгляду адміністративного провадження.
Судом встановлено, що вказані у постанові та досліджені в ході судового розгляду докази є належними, допустимими та достовірними, а з огляду на системну оцінку і достатніми для обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого їй адміністративного правопорушення, доведеність вини у його вчиненні та для прийняття законного та обґрунтованого рішення в адміністративному провадженні та прийти до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 156 КУпАП, який зроблено з дотриманням вимог вищевказаного Закону на підставі об'єктивного з'ясування всіх обставин, підтверджених доказами, які були досліджені та перевірені під час судового розгляду, а також оцінені відповідно до вимог КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов:
1) про накладення адміністративного стягнення;
2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу;
3) про закриття справи.
Санкція ч. 3 ст. 156 КУпАП передбачає можливість накладення штрафу від чотирьохсот до восьмисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією предметів торгівлі та виручки, одержаної від продажу предметів торгівлі.
Відповідно до ч. 1 ст. 29 КУпАП, конфіскація предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, полягає в примусовій безоплатній передачі цього предмета у власність держави за рішенням суду. Конфісковано може бути лише предмет, який є у приватній власності порушника, якщо інше не передбачено законами України.
Накладаючи на ОСОБА_1 адміністративне стягнення, суд враховує характер та суспільну небезпеку вчиненого правопорушення, дані про особу порушникаОСОБА_1 , яка свою провину визнала, ступінь її вини, майновий стан, істотність наслідків вчиненого правопорушення, відсутність обставин, що пом'якшують або обтяжують її відповідальність.
У зв'язку з чим, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 занеобхідне призначити адміністративне стягнення за ч. 3 ст. 156 КУпАП у виді штрафу з конфіскацією предметів торгівлі - алкогольних напоїв.
Таким чином, вилучені працівниками поліції під час проведення огляду алкогольні напої, а саме: 2 пляшки горілки «Хлібний дар», об'ємом 1 л кожна; дві пляшки горілки «Мороша», об'ємом 0,5 л кожна, які згідно квитанції про отримання речей № 740, зберігаються у камері схову речових доказів Покровського РУП ГУНП в Донецькій області, необхідно конфіскувати.
У той же час підстав для застосування додаткового стягнення в частині конфіскації виручки, одержаної від продажу предметів торгівлі, не убачається, оскільки працівники поліції не вилучали у ОСОБА_1 виручку за продані товари.
Згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
На підставі ст. 40-1 КУпАП із ОСОБА_1 належить стягнути на користь держави судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст. 283, 284 КУпАП, суд
ОСОБА_1 визнати винуватою у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 156 КУпАП, і накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 400 (чотирьохсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 6800 (шість тисяч вісімсот) гривень, з конфіскацією предметів торгівлі - алкогольних напоїв, а саме: 2 пляшки горілки «Хлібний дар», об'ємом 1 л кожна; дві пляшки горілки «Мороша», об'ємом 0,5 л кожна, які згідно квитанції про отримання речей № 740, зберігаються у камері схову речових доказів Покровського РУП ГУНП в Донецькій області, необхідно конфіскувати.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Роз'яснити особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, що за приписами ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанову про накладення штрафу надіслати для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягнути:
- подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;
- витрати на облік зазначеного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра.
Суддя: І.В. Дяченко