Справа № 199/8677/15-ц
(2-п/199/27/25)
09 липня 2025 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючого - судді Богун О.О.,
при секретареві - Дубовик А.П..,
розглянувши заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Нестеченка Д.С. про перегляд заочного рішення суду від 11 січня 2016 року по цивільній справі за позовом ПАТКБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості, -
Представник представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Нестеченка Д.С. звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення суду від 11 січня 2016 року по цивільній справі за позовом ПАТКБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості.
Заява обґрунтована тим, що відповідач ОСОБА_1 не була обізнана про розгляд справи №199/867/15-ц.
Дослідивши матеріали заяви та цивільної справи № 199/8677/15-ц, суд приходить до наступного.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини проголошено право на справедливий судовий розгляд.
З практики Європейського Суду випливає, що судовий розгляд визнається справедливим за умови забезпечення рівного процесуального становища сторін, що беруть участь у спорі. Вимагається, щоб кожній стороні була надана розумна можливість представляти свою справу у такий спосіб, що не ставить її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом (рішення ЄСПЛ «Надточій проти України», «Гурепка проти України №2»).
За змістом ст.ст. 5,12,13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах рівності сторін, змагальності та диспозитивності.
Статтею 288 ЦПК України передбачено, що заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Отже головними умовами для скасування заочного рішення є поважність причини не з'явлення відповідача в судове засідання і докази, на які посилається відповідач, мають істотне значення для правильного вирішення спору. Наявність одночасно цих двох умов дає підстави для скасування заочного рішення суду.
Як вбачається з матеріалів цивільної справи, позовні вимоги ПАТКБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості, задоволено частково.
Судом було вжито всіх заходів для повідомлення відповідача про розгляд справи у спосіб, передбачений ЦПК України.
Під час розгляду справи судом досліджені всі обставини, дослідженні всі докази, надана їм належна оцінка.
У відповідності до ч. 3 ст. 287 ЦПК України, суд може своєю ухвалою за результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення залишити заяву без задоволення або скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.
Частиною 4 ст. 287 ЦПК України передбачено, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
З огляду на зазначене, суд не вбачає підстав для скасування заочного рішення.
Керуючись ст.ст.260, 261, 287, 288 ЦПК України, суд, -
Заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Нестеченка Д.С. про перегляд заочного рішення суду від 11 січня 2016 року по цивільній справі за позовом ПАТКБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості - залишити без задоволення.
Роз'яснити заявникам, що відповідно до пункту 4 статті 287 ЦПК України, у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає..
Суддя О.О. Богун
09.07.2025