7 липня 2025 року колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
суддів ОСОБА_1 ,
ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві в режимі відеоконференції клопотання заступника керівника Київської обласної прокуратури ОСОБА_7 про поновлення строку апеляційного оскарження вироку Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 31.03.2025щодо ОСОБА_8 ,
Вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 31.03.2025 затверджено угоду про визнання винуватості між прокурором Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_9 та обвинуваченим ОСОБА_8 та визнано його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 309 КК України, і призначено йому узгоджене в угоді покарання у виді 5 років позбавлення волі, та на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 2 роки, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст.76 КК України.
20.05.2025 заступник керівника Київської обласної прокуратури ОСОБА_10 подав апеляційну скаргу на вказаний вирок суду з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Заслухавши доповідь судді, думку учасників апеляційного розгляду, вивчивши матеріали справи, колегія суддів приходить до таких висновків.
Відповідно до п.2 ч.4 ст.394 КПК України вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з ч. 4 ст. 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.
Зі змісту апеляційної скарги вбачається, що сторона обвинувачення не погоджується з призначеним ОСОБА_8 покаранням, яке, на думку апелянта, не відповідає ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м'якості.
Однак, як вбачається з угоди про визнання винуватості, сторони погодилися на призначення ОСОБА_8 покарання за ч.3 ст.309 КК України у виді 5 років позбавлення волі та на звільнення останнього від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України, що підтверджується їх підписами.
Отже при призначенні ОСОБА_8 покарання, судом першої інстанції не допущено порушення вимог кримінального процесуального закону, та призначено узгоджене сторонами покарання, а тому у прокурора не було підстав для оскарження вироку суду першої інстанції відповідно до вимог п.2 ч.4 ст.394 КПК України.
Відповідно до вимог ч.4 ст.399 КПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення оскаржене виключно з підстав, з яких воно не може бути оскаржене згідно з положенням статті 394 цього кодексу.
Керуючись ст.ст. 399 КПК України, колегія суддів
Відмовити у відкритті провадження за апеляційною скаргою заступника керівника Київської обласної прокуратури ОСОБА_7 на вирок Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 31.03.2025 щодо ОСОБА_8 .
Копію ухвали про відмову у відкритті провадження з апеляційною скаргою та доданими до неї матеріалами невідкладно надіслати особі, яка подала апеляційну скаргу.
Ухвала про відмову у відкритті провадження може бути оскаржена в касаційному порядку.
_________________ _________________ _________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3