єдиний унікальний номер 761/13637/25
номер провадження 22-ц/824/12494/2025
10 липня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:головуючого судді Фінагеєва В.О., суддів: Кашперської Т.Ц., Яворського М.А., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Фінагеєва В.О., Кашперської Т.Ц., Яворського М.А. у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , поданою представником ОСОБА_3 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 12 травня 2025 року про зупинення провадження, постановлену під головуванням судді Савицького О.А. о 12 год 51 хв. в місті Києві, дата складення повного тексту судового рішення 12 травня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, -
До Київського апеляційного суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_2 , подана представником ОСОБА_3 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 12 травня 2025 року про зупинення провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд колегії суддів у складі: Фінагеєв В.О., (головуючий суддя), Кашперська Т.Ц. Яворський М.А.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 17 червня 2025 року відкрито провадження по справі.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 01 липня 2025 року призначено справу до розгляду у порядку письмового провадження.
08 липня 2025 року ОСОБА_4 подала відзив на апеляційну скарги, в якому вказала, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи та постановив законну та обґрунтовану ухвалу, тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала Шевченківського районного суду м. Києва від 12 травня 2025 року без змін. Крім того, зазначила, що ЦПК України не передбачає оскарження ухвали суду про надання сторонам (подружжю) строку для примирення, про що вбачається із ч.1 ст.353 ЦПК України, яка містить вичерпний перелік ухвал, які можуть бути оскаржені окремо від рішення суду. Розширення судом апеляційної інстанції на власний розсуд переліку ухвал, які підлягають оскарженню окремо від рішення суду ЦПК України не передбачено.
09 липня 2025 року до апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі Фінагеєва В.О. (суддя-доповідач), Кашперської Т.Ц., Яворського М.А.
Заявлений відвід ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що cудді ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 були зобов'язані діяти відповідно до імперативних положень п. 4 ч. 5 ст. 357 ЦПК України, не прийняти до розгляду апеляційну скаргу ОСОБА_2 в особі представника адвоката Панченка С.В. та повернути її апелянту як таку, що подана на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, в частині оскарження надання сторонам у справі про розірвання шлюбу строку для примирення. Однак, Київський апеляційний суд, у складі колегії Фінагеєва В.О. (суддя-доповідач), суддів: Кашперської Т.Ц. і Яворського М.А. відкрив апеляційне провадження ухвалою від 17 червня 2025 року стосовно оскарження ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 12 травня 2025 року повністю, в тому числі в частині, яка не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Розглянувши заяву ОСОБА_1 , перевіривши доводи, зазначені в заяві про відвід, апеляційний суд приходить до висновку, що відвід є не обґрунтованим, виходячи з наступного.
Згідно вимог ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Отже, перелік підстав для задоволення заяви про відвід складу суду зазначений у ст. 36 ЦПК України та носить вичерпний характер і розширеному тлумаченню не підлягає.
Підстави відводу судді - це обставини, за наявності яких суддя не може брати участі в розгляді конкретної справи. Ці обставини можуть бути суб'єктивного характеру і стосуватися особистих зв'язків судді з особами, які беруть участь у справі, або його особистої поведінки щодо розгляду справи, чи об'єктивного характеру і стосуватися порушення порядку визначення судді для розгляду справи або процесуального статусу судді у справі, яка розглядалася раніше.
Законом України «Про судоустрій і статус суддів» визначені умови виконання професійних обов'язків суддів та правові засоби, за допомогою яких забезпечується реалізація конституційних гарантій самостійності судів та незалежності суддів.
Статтею 6 цього Закону встановлено заборону втручання в здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповагу до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання й поширення інформації в будь-якій формі з метою завдання шкоди авторитету суддів чи впливу на безсторонність суду.
Як зазначено в статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, метою забезпечення незалежності судової влади є гарантування кожній особі основоположного права на розгляд справи справедливим судом тільки на законній підставі та без будь-якого стороннього впливу.
Наявність безсторонності, відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями.
Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто те, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у конкретній справі.
Згідно з об'єктивним критерієм визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад умови, за яких були б неможливі будь-які сумніви в його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, які свідчать про відсутність безсторонності суду (рішення Європейського Суду з прав людини «Білуха проти України»).
Що стосується суб'єктивного критерію, то особиста безсторонність судді презюмується, поки не надано доказів протилежного.
За об'єктивним критерієм слід визначити, чи існували переконливі факти, які б давали підстави для сумнівів у безсторонності судді. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини сумніватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція відповідного судді є важливою, але не вирішальною. Головним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Окрім того, Європейський суд з прав людини у справі «Хаушильдт проти Данії» (справа № 11/1987/134/188, скарга № 10486/83) наголошував, що суду потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об'єктивної перевірки.
Разом з тим, ОСОБА_1 заявила відвід суддям Київського апеляційного суду Фінагеєву В.О., Кашперській Т.Ц. та Яворському М.А. з підстав, які є необґрунтованими та не входять до переліку, визначеного ст. 36, 37 ЦПК України.
При цьому, згідно ч. 4 ст. 36 ЦПК України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Будь-яких інших посилань на наявність суб'єктивного критерію, тобто, вчинення суддями дій, які б свідчили про прояви упередженості чи небезсторонності при розгляді даної справи, заявником не зазначено, у зв'язку з чим апеляційний суд приходить до висновку про необґрунтованість заяви про відвід колегії суддів і відсутність правових підстав для її задоволення.
Відповідно до ч. 3 ст. 40 ЦПК України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
На підставі викладеного та керуючись статтями 36, 40 ЦПК України, апеляційний суд, -
Визнати необґрунтованим відвід, заявлений ОСОБА_1 колегії суддів у складі Фінагеєва В.О., Кашперської Т.Ц., Яворського М.А.
Передати заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Київського апеляційного суду Фінагеєва В.О., Кашперської Т.Ц., Яворського М.А. на автоматизований розподіл для вирішення в порядку, визначеному ч. 3 ст. 40 ЦПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий В.О. Фінагеєв
Судді Т.Ц. Кашперська
М.А. Яворський