справа № 381/5044/24
провадження № 22-ц/824/13114/2025
головуючий у суді І інстанції Скрипник О.Г.
9 липня 2025 року м. Київ
Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду Писана Т.О., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Боярського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Фастівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської областівід 19 лютого 2025 року у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Боярський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Фастівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Київ) про встановлення факту, що має юридичне значення,
рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19 лютого 2025 року заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення - задоволено.
Встановлено факт народження ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження - м. Бєлгород , Бєлгородської області, російської федерації, матір'ю дитини зазначити - ОСОБА_1 , батьком дитини зазначити - ОСОБА_3 .
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 5 травня 2025 року виправлено описку в резолютивній частині рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19 лютого 2025 року, викладено резолютивну частину рішення в наступній редакції:
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення - задоволено.
Встановлено факт народження ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження - м. Бєлгород, Бєлгородської області, російської федерації.
-Матір'ю дитини зазначити - ОСОБА_1 , громадянка України, ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце народження: місто Слов'янськ Донецької області, паспорт НОМЕР_1 , виданий Слов'янським МВ ГУ МВС України в Донецькій області 06.04.2012 року, місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ;
- Батьком дитини записати: ОСОБА_3 , громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце народження: смт. Билбасівка, Слов'янського району, Донецької області, паспорт НОМЕР_3 , виданий Слов'янським МВ ГУ МВС України в Донецькій області 07 вересня 2016 року, місце реєстрації: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_4 .
Не погоджуючись із вказаним рішенням представник Боярського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Фастівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 5 червня 2025 рокузвернулася до суду із апеляційною скаргою та просила поновити строк на апеляційне оскарження.
Відповідно до ч. 1 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з ч. 3 ст. 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнанні неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.
Відповідно до п.4 ч.4 ст. 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції (за наявності).
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване рішення було ухвалено Києво-Святошинським районним судом Київської області 19 лютого 2025 року, відтак 30 день на оскарження рішення припадає на 21 березня 2025 року, апеляційна скарга подана 5 червня 2025 року, тобто з пропуском встановленого строку на апеляційне оскарження.
В обґрунтування клопотання вказує, що лише 23 травня 2025 року їм стало відомо про винесення Києво-Святошинським районним судом Київської області ухвали від 5 травня 2025 року про виправлення описки у судовому рішенні від 19 лютого 2025 року із зазначенням в ухвалі заінтересованої особи Боярський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Фастівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
Оскільки ані ухвала суду про відкриття провадження у справі, ані рішення у вказаній справі скаржнику не надходили, тому вважає, що строк на оскарження вказаного рішення настав з дня отримання вказаної ухвали.
Вирішуючи питання щодо дотримання скаржником строку на апеляційне оскарження рішення суду, апеляційним судом встановлено, що з матеріалів справи убачається, що документ в електронному вигляді «рішення» від 19 лютого 2025 року було надіслано одержувачу Боярський відділ ДРАЦС в його електронний кабінет та доставлено до електронного кабінету 21 квітня 2025 року о 20:19:36 (а.с.62).
Таким чином, скаржником не відображено, що унеможливило подання апеляційної скарги після отримання рішення у електронному кабінеті 21 квітня 2025 року.
Згідно ч. 3 ст. 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
У разі пропущення строку звернення до суду належить обґрунтувати поважність причин пропущення такого строку.
Поважними причинами можуть визнаватись лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтвердженні належними доказами.
Аналіз практики ЄСПЛ свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об'єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.
Перелік поважних причин, які враховуються для поновлення пропущеного строку, законом не встановлено, вони визначаються у кожному конкретному випадку, виходячи з певних обставин, які мають юридичне значення.
Відповідно до положення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, згідно з якою кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд.
Одним з елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов'язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження рішення суду, що набрало законної сили, лише з метою його скасування на шкоду інтересам іншого учасника процесу.
Також необхідно зазначити, що судом досліджуються підстави для поновлення строку звернення до суду виключно з ініціативи та в межах наведених доводів особи, яка подала заяву. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Питання поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження оскарження, адже такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану і унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
Згідно з ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує про те, що позивач, як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки («Каракуця проти України», 18986/06 від 16.02.2017, «Смірнова проти України», 36655/02 від 08.11.2005).
Тому, апеляційну скаргу слід залишити без руху та запропонувати скаржнику навести інші поважні причини для поновлення строку.
Крім того, при зверненні до суду з апеляційною скаргою апелянтом не було надано доказів про сплату судового збору.
Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно п. 4 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду заяви у справах окремого провадження подані фізичною особою становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч.3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже за подачу даної заяви до суду першої інстанції, заявник мав сплатити судовий збір у розмірі 605, 60 грн (0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 2024 рік).
Сума, яка підлягає сплаті за подачу апеляційної скарги становить:
605,60 грн. * 150% * коефіцієнт 0.8 = 726,72 грн.
У зв'язку з цим апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з встановленням апелянту строку для усунення недоліку - сплати судового збору в розмірі 726,72 грн.
Судовий збір має бути сплачено за наступними реквізитами:
отримувач коштів ГУК у м.Києві/Соломян.р-н/22030101;
Код за ЄДРПОУ 37993783;
Банк отримувача Казначейство України (ЕАП);
МФО банку 899998;
Рахунок отримувача UA548999980313101206080026010;
Код класифікації доходів бюджету 22030101.
Документи, що підтверджують сплату суми судового збору подаються до Київського апеляційного суду в оригіналі.
Відповідно до вимог частини другої статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
За наведених обставин, апеляційну скаргу слід залишити без руху та надати строк для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст. 185, 354, 356, 357 ЦПК України,
Апеляційну скаргу Боярського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Фастівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської областівід 19 лютого 2025 року залишити без руху та надати строк для усунення вказаних недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії даної ухвали.
Роз'яснити особі, яка подала апеляційну скаргу, що в разі не усунення у встановлений термін недоліків апеляційна скарга буде вважатись неподаною та повернута особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з дня її постановлення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Т.О. Писана