Справа № 761/22460/25 Слідчий суддя ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/4657/2025 Доповідач в суді ІІ інстанції ОСОБА_2
03 липня 2025 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
та секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 05 червня 2025 року про продовження строку домашнього арешту стосовно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України у кримінальному провадженні № 22024000000000726 від 17.08.2024,
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 05 червня 2025 року задоволено клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 про продовження строку тримання під цілодобовим домашнім арештом.
Продовжено строк тримання підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під домашнім арештом до 05 серпня 2025 року. Заборонено ОСОБА_7 без дозволу слідчого, прокурора або суду цілодобово залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , за виключенням перебування у бомбосховищі/укритті під час оголошення повітряної тривоги у Дніпропетровській області.
Продовжено дію покладених на ОСОБА_7 обов'язків, передбачених ч. 5 ст.194 КПК України, а саме: повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд про зміну місця проживання та/або роботи (в залежності від стадії кримінального провадження); утримуватись від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у цьому кримінальному провадженні; здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, захисник ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу з доповненнями до неї, в якій просить її скасувати та постановити нову ухвалу, якою залишити без задоволення клопотання про продовження строку тримання під цілодобовим домашнім арештом або застосувати більш м'який запобіжний захід.
Обґрунтовує доводи апеляційної скарги тим, що слідчим суддею не досліджено вагомість наявних доказів протиправної поведінки підозрюваного, його стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків, майнового стану, наявність у нього дружини та малолітньої дитини.
Крім того, апелянт зазначає, що слідчий суддя помилково дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення та наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення підозрюваного ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_6 , які підтримали апеляційну скаргу з наведених у ній підстав, думку прокурора ОСОБА_8 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.
Як вбачається з матеріалів судового провадження, ГСУ СБ України, за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22024000000000726 від 17.08.2024.
06.03.2025 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України.
07.03.2025 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва до ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, із покладенням додаткових обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Постановою Першого заступника Генерального прокурора ОСОБА_9 продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні до трьох місяців, тобто до 07.06.2025 року.
30.04.2025 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва продовжено строк тримання підозрюваного ОСОБА_7 під домашнім арештом до 07.06.2025 року.
30.04.2025 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні до 07.08.2025 року.
05.06.2025 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва продовжено строк тримання підозрюваного ОСОБА_7 під домашнім арештом до 05.08.2025 року.
Заборонено ОСОБА_7 без дозволу слідчого, прокурора або суду цілодобово залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , за виключенням перебування у бомбосховищі/укритті під час оголошення повітряної тривоги у Дніпропетровській області.
Продовжено дію, покладених на ОСОБА_7 обов'язків, передбачених ч. 5 ст.194 КПК України, а саме: повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд про зміну місця проживання та/або роботи (в залежності від стадії кримінального провадження); утримуватись від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у цьому кримінальному провадженні; здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.
Колегія суддів погоджується з такими висновками слідчого судді, з огляду на наступне.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Згідно ч. 6 ст. 181 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Згідно ч. 3 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених ст. 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Під час апеляційного розгляду встановлено, що ухвалу про продовження підозрюваному ОСОБА_7 строку дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту постановлено слідчим суддею з дотриманням кримінального процесуального законодавства, при прийнятті вказаного рішення слідчий суддя дійшов вірного висновку про доведеність наявності обставин, які свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України, що підтверджується фактичним даними, наданими суду та наведеними в ухвалі слідчого судді.
Перевіряючи доводи клопотання на предмет продовження існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про їх наявність, з огляду на конкретні обставини кримінального правопорушення, на тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному ОСОБА_7 у разі визнання його винуватим у інкримінованому кримінальному правопорушенні, з огляду на характер та конкретні ознаки злочину, у вчиненні якого він підозрюється.
Матеріали справи містять достатньо даних для висновку про продовження існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне, в матеріалах клопотання відсутні та стороною захисту не надані.
Слідчим суддею також досліджено доводи клопотання щодо обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попереднього судового рішення про тримання ОСОБА_7 під домашнім арештом та встановлено, що станом на день розгляду клопотання існує необхідність проведення ряду інших процесуальних дій у кримінальному провадженні, зазначених прокурором у клопотанні.
З урахуванням наведених обставин у їх сукупності, враховуючи дані про особу підозрюваного, а також те, що стороною захисту не надано належних даних на підтвердження зменшення існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які стали підставою для застосування щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді домашнього арешту, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про те, що більш м'які запобіжні заходи, ніж домашній арешт, не здатні запобігти ризикам, які зазначені у клопотанні слідчого, а тому слідчий суддя дійшов правильного висновку про необхідність продовження строку дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту та дії процесуальних обов'язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України, оскільки саме такий запобіжний захід буде достатнім стримуючим засобом, який здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Підстав вважати його занадто суворим для нього колегія суддів не вбачає.
Доводи апеляційної скарги про необґрунтованість повідомленої ОСОБА_7 підозри, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки слідчий суддя правильно встановив, що наведені у клопотанні дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, на даному етапі досудового розслідування свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України.
У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання щодо наявності чи відсутності події та складу кримінального правопорушення в діянні, винуватості особи в його вчиненні, у тому числі наявності або відсутності умислу в діях особи, вирішуються судом під час ухвалення вироку, тобто на стадії судового провадження.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій, доведеність його винуватості, у тому числі правильність кваліфікації його дій, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, а дослідження та оцінка доказів, встановлення наявності або відсутності події та складу кримінального правопорушення, та достатності доказів для доведеності винуватості особи, відноситься до стадії судового розгляду по суті, та не вирішується на стадії досудового розслідування.
Сукупність зібраних доказів та матеріалів судового провадження на даному етапі кримінального провадження до моменту розгляду справи в суді є достатньою для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Викладені в апеляційній скарзі доводи про те, що органом досудового розслідування не доведено продовження існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів також вважає безпідставними.
Так, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , характер та обставини інкримінованих йому дій, дані про особу підозрюваного у сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що слідчим у клопотанні доведено продовження існування у кримінальному провадженні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Дослідивши доводи сторони захисту у цій частині, колегія суддів дійшла висновку про відсутність у справі належних доказів, які б підтверджували, що встановлені слідчим суддею ризики, на день розгляду апеляційної скарги припинили існування.
Наведені захисником відомості про особу підозрюваного не спростовують висновків про продовження існування ризиків у кримінальному провадженні та не є достатніми підставами для застосування щодо нього більш м'якого запобіжного заходу, ніж домашній арешт.
Інші доводи апеляційної скарги висновків слідчого судді не спростовують.
Ухвала слідчого судді відповідає вимогам ст. 372 КПК України, та містить у собі відомості, передбачені ст. 196 КПК України.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не встановлено.
За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому колегія суддів не вбачає підстав для її скасування.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,
постановила:
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 05 червня 2025 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ________________ ОСОБА_2
Судді:
ОСОБА_3____________ ОСОБА_4 ____________