Рівненський апеляційний суд
10 липня 2025 року м. Рівне
Рівненський апеляційний суд у складі судді Шимківа С.С., розглянувши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Оніщука Святослава Петровича на постанову Костопільського районного суду Рівненської області від 28 травня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 51, ст. 173 КУпАП,-
Постановою Костопільського районного суду Рівненської області від 28 травня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 51, ст. 173 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту строком на 5 (п'ять) діб.
Не погодившись із постановою суду, захисник ОСОБА_1 - адвокат Оніщук С.П. оскаржив її в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга, яка містить в собі клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, була подана захисником Боровця М.Ф. через систему електронного суду 27 червня 2025 року.
Клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження обґрунтоване тим, що повний текст оскаржуваної постанови ОСОБА_1 під розписку не вручався, а про її зміст він дізнався від захисника 27 червня 2025 року, що свідчить про поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги стосовно причин пропуску строку апеляційного оскарження, апеляційний суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження.
Згідно ч. 2 ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє
______________________________________________________________________________ Справа №564/2066/25 Суддя в суді І інстанції - Цвіркун О.С.
Провадження №33/4815/622/25 Суддя в апеляційній інстанції - Шимків С.С.
клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Норми діючого КУпАП не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного строку оскарження постанови суду. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Разом з тим, право суду на поновлення строку не є безмежним.
У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод проголошено право на справедливий судовий розгляд.
Одним з елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов'язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження судового рішення, що набрало законної сили, лише з метою його скасування на шкоду інтересам іншого учасника процесу.
Поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення без доведеності поважності причин його пропуску не забезпечувало б рівновагу між інтересами сторін та правову визначеність у цивільних правовідносинах, яка є складовою верховенства права, проголошеного статтею 8 Конституції України.
Так, у параграфі 41 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України" від 3 квітня 2008 року зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.
У рішенні Європейського суду з прав людини в справі "Устименко проти України" від 29 жовтня 2010 року Суд вказав, що необґрунтоване поновлення строку оскарження остаточного рішення по справі зі спливом значного періоду часу без обґрунтованих підстав порушує принцип правової визначеності, і як наслідок тягне порушення ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.
За правовим змістом зазначених норм, строк на оскарження постанови суду першої інстанції може бути поновлений скаржнику виключно у разі, коли він пропущений з поважних причин, які об'єктивно позбавляли останнього реалізувати своє законне право на оскарження судового рішення.
Європейський суд з прав людини зауважує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням її справи, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, оскільки одним із критеріїв «розумності строку» є саме поведінка заявника. Так, суд покладає на заявника лише обов'язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, які безпосередньо його стосуються, утримуватися від виконання заходів, що затягують провадження у справі, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для пришвидшення процедури слухання (рішення ЄСПЛ «Чірікоста і Віола проти Італії»).
Клопотання про поновлення строку не може носити формальний характер, а наведені у ньому обставини повинні доводитися заявником належними та допустимими доказами.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 був присутній у судовому засіданні під час винесення оскаржуваної постанови, а її копія була йому вручена 28 травня 2025 року під розписку (а.с. 25).
Дані обставини спростовують наведені захисником Боровця М.Ф. доводи клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, у зв'язку з чим воно не підлягає до задоволення.
За відсутності законних підстав для поновлення скаржнику строку апеляційного оскарження постанови місцевого суду, апеляційна скарга підлягає поверненню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, Рівненський апеляційний суд,-
Відмовити захиснику ОСОБА_1 - адвокату Оніщуку Святославу Петровичу у задоволенні клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження постанови Костопільського районного суду Рівненської області від 28 травня 2025 року.
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Оніщука Святослава Петровича на постанову Костопільського районного суду Рівненської області від 28 травня 2025 року повернути, у зв'язку із пропуском строку, встановленого для її подання.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Рівненського
апеляційного суду Шимків С.С.