Справа № 526/4020/24 Номер провадження 22-ц/814/2357/25Головуючий у 1-й інстанції Ячало Ю. І. Доповідач ап. інст. Дорош А. І.
09 липня 2025 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого - судді - доповідача Дорош А.І.
Суддів: Лобова О.А., Триголова В.М.
при секретарі: Коротун І.В.
переглянув у судовому засіданні в м. Полтава цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Вдовцової Аліни Дмитрівни
на рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 12 березня 2025 року, ухвалене суддею Ячало Ю.І., повний текст рішення складено - 21 березня 2025 року
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійної вимоги щодо предмету спору, ІНФОРМАЦІЯ_1 , про встановлення факту перебування на утриманні, -
30.07.2021 представник ОСОБА_1 - адвокат Вдовцова А.М. звернулася до Гадяцького районного суду Полтавської області з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійної вимоги щодо предмету спору, ІНФОРМАЦІЯ_1 , про встановлення факту перебування на утриманні, в якому просила суд встановити факт перебування на утриманні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , неповнолітніх дітей відповідача: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Позовна заява мотивована тим, що 22.06.2007 відповідачем у справі ОСОБА_2 у Відділі реєстрації актів цивільного стану Великобагачанського районного управління юстиції було зареєстровано шлюб із ОСОБА_6 . Від даного шлюбу у подружжя народилося троє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . ІНФОРМАЦІЯ_6 батько трьох дітей ОСОБА_6 помер. У подальшому, 30.07.2021 ОСОБА_2 зареєструвала шлюб з ОСОБА_1 , про що Гадяцьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Миргородському районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) було зроблено актовий запис за №89 та видано свідоцтво про шлюб. Сторони по справі проживають разом із неповнолітніми дітьми відповідача. Позивач ОСОБА_1 працює в Рашівському ліцеї Лютенської сільської ради Полтавської області на посаді завідуючого господарством з 02.09.2024 по теперішній час, офіційно працевлаштований, сплачує єдиний соціальний внесок, має стабільний дохід. Неповнолітні діти відповідача ОСОБА_4 та ОСОБА_5 навчаються у Рашівському ліцеї Лютенської сільської ради Полтавської області з 2020. Відповідно до характеристики учнів вищезазначеного ліцею, дуже цінують родинні зв'язки. Безпосередньо участь у житті дітей приймають батьки, мама і вітчим ОСОБА_1 . ОСОБА_7 тісний контакт з ліцеєм, цікавляться досягненнями учнів. Позивач у справі приймав активну участь у підготовці класної кімнати до навчального року для ОСОБА_8 , постійно підвозить останнього до ліцею, проявляє інтерес до шкільного життя хлопчика, бесідує з класним керівником та вчителями. Постійно відвідує батьківські збори ОСОБА_4 та виховні заходи. Відчувається тепла батьківська турбота, ОСОБА_1 подає гарний приклад поведінки та відношення до людей Захару. Позивач також цікавиться ходом освітнього процесу і ОСОБА_9 , забезпечує дівчинку усім необхідним для навчання. Між позивачем та ОСОБА_5 склалися доброзичливі відносини, при спілкуванні ОСОБА_9 називає позивача татом. Дочка відповідача ОСОБА_3 навчається на І курсі першого (бакалаврського) рівня вищої освіти спеціальності "Середня освіта (Математика)" денної форми навчання державної форми фінансування факультету комп'ютерних наук, математики, фізики та економіки Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка. Відповідно до посвідчення, серія НОМЕР_1 , виданого Управлінням соціального захисту населення Миргородської районної державної адміністрації 15.07.2024, сім'я, яка складається з наступних членів: мати ОСОБА_2 , батько ОСОБА_1 , діти: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , вважається багатодітною. Відповідно до трудової книжки, відповідач ОСОБА_2 у 2020 була звільнена з роботи за угодою сторін, а 12.03.2021 їй було припинено виплату по безробіттю. у подальшому відповідач не працевлаштовувалася та доходу немає. Таким чином, враховуючи вище зазначені обставини у своїй сукупності свідчать про те, що на утриманні у позивача перебувають троє дітей відповідача. Зазначає, що у позивача ОСОБА_1 від попереднього шлюбу із ОСОБА_10 , який було розірвано рішенням Гадяцького районного суду Полтавської області у справі № 526/819/14-ц від 23.05.2014, є двоє дітей: ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_8 . Встановлення факту перебування неповнолітніх дітей на утриманні позивачеві необхідно для оформлення йому в установленому законом порядку відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, що передбачено п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", згідно якого не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці. Таким чином, оскільки позивач має намір оформити собі в установленому законом порядку відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, позивач змушений був звернутися за встановленням такого факту у судовому порядку.
Ухвалою Гадяцького районного суду Полтавської області від 14.11.2024 цивільна справа №526/4020/24 направлена до Великобагачанського районного суду Полтавської області за підсудністю (а.с. 72).
Рішенням Великобагачанського районного суду Полтавської області від 12 березня 2025 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійної вимоги щодо предмету спору, ІНФОРМАЦІЯ_1 , про встановлення факту перебування на утриманні - відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що сторона відповідача звернулася до суду з позовом для усунення порушення права позивача щодо отримання відстрочки від призову на підставі спеціального закону, що регулює відповідні правовідносини з даного питання, яким передбачено можливість отримання відстрочки у період мобілізації особам, у разі перебування на утриманні особи трьох і більше дітей віком до 18 років. У ході судового розгляду, як і на підготовчій стадії судового розгляду судом зверталася увага сторони позивача на той факт, що судом в порядку позовного провадження судом розглядається саме спір про право, який виник між фізичними чи юридичними особами, де особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Між тим, як встановлено судом першої інстанції, відповідач жодним чином не порушувала чи не визнала конкретного права позивача, що вказує не те, що стороною позивача подано позов до не належного відповідача у справі. Суд відхилив доводи сторони позивача, що відсутність вказаного рішення у подальшому матиме значення для охорони прав, свобод та інтересів позивача, або створення умов здійснення ним особистих немайнових чи майнових прав, або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Жодних належних доказів стороною позивача з приводу можливого порушення у подальшому особистих немайнових чи майнових прав до суду не надано, а доводи представника позивача з даного питання є припущенням. Щодо доводів представника позивача, що в окремих законодавчих актах України згадується назва рішення суду про встановлення факту перебування на утриманні, то суд в цій частині зазначав, що не бачить жодних суперечностей із положеннями спеціального закону/законодавства, так як відповідно до статті 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи, а тому встановлення даного факту за відповідних умов (в тому числі, для надання відстрочки від призову) може бути предметом судового розгляду. Таким чином, суд, з'ясувавши всі обставини справи, визнав, що відсутні законні підстави для задоволення позовної заяви.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Вдовцова А.Д. просить рішення суду першої інстанції скасувати з підстав неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення судом норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права, і ухвалити нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про встановлення факту перебування на його утриманні трьох дітей віком до 18 років з метою отримання документу, а саме рішення суду про встановлення цього факту, передбаченого Додатком 5 до Порядку, який підтвердить його право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, передбачене п.3 ч.І ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Таким чином, законодавець закріпив право військовозобов'язаних на отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, передбачивши перелік документів, які таке право підтверджують та, закріпивши їх у вище зазначених нормативно-правових актах. Вказує, що висновки суду про те, що право позивача щодо отримання відстрочки від призову на військову службу на підставі спеціального закону, що регулює відповідні правовідносини, є порушеним, а відповідач звернувся з позовом про усунення порушення права, є хибними та такими, що зроблені із неправильним застосування норм матеріального права, оскільки таке право позивача на отримання відстрочки є не порушеним, а передбаченим чинною статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Також не погоджується з висновком суду про те, щовідсутність вказаного рішення у подальшому матиме значення для охорони прав, свобод та інтересів заявника або створення умов здійснення ним особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав, а також про те, що сторона позивача жодних належним доказів з приводу можливого порушення в подальшому особистих немайнових прав до суду не надала, а доводи представника з даного питання суд оцінив як припущення. Зазначає, що відсутність документу, а саме рішення суду про встановлення факту перебування трьох дітей на утриманні віком до 18 років, передбаченого Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №560 від 16.05.2024, унеможливить реалізацію права позивача на отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, передбачених п.3 ч.І ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Вказує, що стороною позивача правильно обрано спосіб захисту цивільного права позивача. Щодо неналежного відповідача у даній справі, то вказує, що згідно ст. 180 СК України першочерговий обов'язок щодо утримання неповнолітніх дітей покладається саме на батьків, а у разі не можливості останніми з поважних причин надавати таке утримання, покладається на мачуху/вітчима. Зазначає, що з огляду на позицію Великої Палати Верховного Суду у постанові від 11.09.2024 у справі №201/5972/22, на переконання сторони позивача, встановлення факту перебування неповнолітніх дітей на утриманні не може з'ясовуватися безвідносно до дій другого із батьків, тобто не може вирішуватися в межах окремого провадження, а має вирішуватися у межах спору про право між батьками дитини за загальним правилом у позовному провадженні, тому, позивач звернувся саме до матері неповнолітніх дітей ОСОБА_2 , на котру покладено обов'язок щодо утримання її неповнолітніх дітей, в той час, як батько дітей ОСОБА_6 помер. Сам факт визнання позову відповідачем, яка дійсно з поважних причин не має можливості надавати утримання своїм дітям з різних причин, в тому числі у зв'язку із вагітністю на даний час, не є підставою для висновків суду про відсутність спору про право між сторонами та про те, що позов подано до неналежного відповідача.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
У судове засідання до апеляційного суду 09.07.2025 не з'явилися учасники справи, вони належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи шляхом направлення 03.06.2025 судових повісток про виклик до суду у цивільній справі на їх офіційні електронні адреси та поштою у порядку ч. 6 ст. 128 ЦПК України (а.с. 161-163), які доставлені до електронних кабінетів 04.06.2025 та поштовим з'язком. 27.06.2025 до апеляційного суду надійшла заява відповідача ОСОБА_2 про розгляд справи у її відсутність. 09.07.2025 до апеляційного суду надійшла заява представника ОСОБА_1 - адвоката Вдовцової А.Д. про розгляд справи у відсутність сторони позивача. Згідно ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. При цьому, колегія суддів враховує, що електронний варіант ухвали Полтавського апеляційного суду від 27.05.2025 (про призначення справи до апеляційного розгляду на 09.07.2025 о 10-20 год) розміщено в мережі Інтернет за адресою: https://reyestr.court.gov.ua/ та відповідно оприлюднено. Згідно ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до ч. 1. ст. 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Згідно встановлених судами обставин вбачається, що відповідно до свідоцтва про шлюб, серія НОМЕР_2 , виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану Великобагачанського районного управління юстиції, громадянин ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , та ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , зареєстрували шлюб 22.06.2007, про що в книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний актовий запис за №24 (а.с. 21).
Відповідно до свідоцтва про народження, серія НОМЕР_3 , виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану Великобагачанського районного управління юстиції 22.06.2007, ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_11 в селищі Велика Багачка Великобагачанського району Полтавської області та її батьками записані: батько ОСОБА_6 , мати ОСОБА_2 (а.с. 22).
Відповідно до свідоцтва про народження, серія НОМЕР_4 , виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану Великобагачанського районного управління юстиції Полтавської області 06.04.2010, ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_12 в селищі Велика Багачка Великобагачанського району Полтавської області та його батьками записані: батько ОСОБА_6 , мати ОСОБА_2 (а.с. 23).
Відповідно до свідоцтва про народження, серія НОМЕР_5 , виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Великобагачанського районного управління юстиції Полтавської області 03.09.2012, ОСОБА_5 народилася НОМЕР_6 в селищі Велика Багачка Великобагачанського району Полтавської області та її батьками записані: батько ОСОБА_6 , мати ОСОБА_2 (а.с. 24).
Відповідно до свідоцтва про смерть, серія НОМЕР_7 , виданого Великобагачанським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, ІНФОРМАЦІЯ_6 помер ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , про що складено відповідний актовий запис за №192 (а.с. 25).
Відповідно до свідоцтва про шлюб, серія НОМЕР_8 , виданого Гадяцьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Миргородському районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) 30.07.2021 року, громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , зареєстрували шлюб 30.07.2021, про що зроблено відповідний актовий запис за №89 (а.с. 26).
Відповідно до акту обстеження матеріально-побутових умов сім'ї від 03.10.2024 за №250, складеного та підписаного уповноваженим представником сім'ї ОСОБА_1 , іншою особою, яка може засвідчити достовірність даних, наведених в акті ОСОБА_14 , старостою Рашівського старостинського округу Грінько Р.М., депутатом Лютенської сільської ради Андрусенко В., відомості про уповноваженого представника сім'ї ОСОБА_1 , адреса за якою мешкає: АДРЕСА_1 . Відомості про сім'ю: ОСОБА_1 - заявник; ОСОБА_2 - дружина (проживає без реєстрації), ОСОБА_3 - падчірка (проживає без реєстрації), ОСОБА_15 - пасинок (проживає без реєстрації), ОСОБА_5 - падчірка (проживає без реєстрації. Сім'я проживає в житловому будинку загальною площею 60 кв.м, житловою площею 50 кв.м (а.с. 27).
Відповідно до довідки від 01.10.2024 за №01-21/202, виданої Рашівським ліцеєм Лютенської сільської ради Полтавської області, ОСОБА_1 дійсно працює на посаді завідуючого господарством з 02.09.2024 (наказ № 30-к/тр від 30.08.2024) по даний час (а.с. 28).
Відповідно до довідки від 01.10.2024 за №01-21/201, виданої Рашівським ліцеєм Лютенської сільської ради Полтавської області, та характеристики з даного ліцею, ОСОБА_4 дійсно навчається у 8 класі Рашівського ліцею Лютенської сільської ради Полтавської області (а.с. 33-34).
Відповідно до довідки від 01.10.2024 за № 01-21/200, виданої Рашівським ліцеєм Лютенської сільської ради Полтавської області, та характеристики з даного ліцею, ОСОБА_5 дійсно навчається у 7 класі Рашівського ліцею Лютенської сільської ради Полтавської області (а.с. 35-36).
Відповідно до довідки від 01.10.2024 за № 309108, виданої Полтавським національним педагогічним університетом імені В.Г. Короленка, ОСОБА_3 дійсно є студентом першого курсу першого (бакалаврського) рівня вищої освіти спеціальності 014.04 Середня освіта (Математика) денної форми навчання державної форми фінансування факультету комп'ютерних наук, математики, фізики та економіки Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка. Термін навчання з 02.09.2024 по 30.06.2028 (а.с. 37).
Відповідно до посвідчення, серії НОМЕР_1 , виданого Управлінням соціального захисту населення Миргородської районної державної адміністрації 15.07.2024, сім'я, яка складається з наступних членів: мати ОСОБА_2 , батько ОСОБА_1 , діти: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , вважається багатодітною (а.с. 38).
Відповідно до ксерокопії трудової книжки відповідача ОСОБА_2 , остання 11.06.2020 була звільнена з роботи за угодою сторін, а 12.03.2021 їй було припинено виплату допомоги по безробіттю (а.с. 39).
Відповідно до копії рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 23.05.2014 у справі №526/819/14-ц, яке набрало законної сили 03.06.2014, шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_10 , зареєстрований 08.01.2011 у Рашівській сільській раді Гадяцького району Полтавської області, актовий запис № 1, розірвано. Неповнолітню дочку ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , залишити проживати з батьком ОСОБА_1 (а.с. 40).
Відповідно до свідоцтва про народження, виданого Рашівською сільською радою Гадяцького району Полтавської області 02.06.2011, ОСОБА_11 народилася ІНФОРМАЦІЯ_7 в селі Рашівка Гадяцького району Полтавської області та її батьками записані: батько ОСОБА_1 , мати ОСОБА_10 (а.с. 41).
Відповідно до свідоцтва про народження, виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Гадяцького районного управління юстиції у Полтавській області 31.01.2015, ОСОБА_12 народився ІНФОРМАЦІЯ_8 в місті Гадяч Гадяцького району Полтавської області та його батьками записані: батько ОСОБА_1 , мати ОСОБА_10 (а.с. 42).
Відповідно до ксерокопії військового квитка, серія НОМЕР_9 , виданого 09.11.2022 позивачу ОСОБА_1 , останній проживає в с. Рашівка Гадяцького району Полтавської області, придатний до військової служби (а.с. 16-18).
Згідно показань свідків ОСОБА_16 та ОСОБА_17 , які допитані у суді першої інстанції, сторони по справі проживають разом в одному будинку разом з дітьми відповідача, спільно їх виховують, старша дочка навчається у вищому навчальному закладі, ведуть спільне господарство. Фактів порушення прав позивача відповідачем суду не повідомили.
Норми права, які застосував суд першої інстанції при вирішенні спору.
Як визначено у ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Вимогами статті 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Вказаною нормою матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
У частині другій статті 16 ЦК України визначено способи захисту цивільних прав та інтересів судом: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Порушені право чи інтерес підлягають судовому захисту і у спосіб, не передбачений законом, зокрема статтею 16 ЦК України, але який є ефективним способом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.
Суд зобов'язаний з'ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб.
Як зазначає Верховний Суд, право вибору способу судового захисту належить виключно позивачеві, що кореспондується із положеннями ч. 1 ст. 20 ЦК України та ст. ст. 3, 4, ЦПК України.
Між тим, сам факт звернення сторони позивача до суду в позовному провадженні не усуває обов'язку позивача пред'явити позовні вимоги до належного відповідача по справі, а не до будь-якої фізичної чи юридичної особи.
У ході судового розгляду, як і на підготовчій стадії судового розгляду судом зверталася увага сторони позивача на той факт, що судом в порядку позовного провадження судом розглядається саме спір про право, який виник між фізичними чи юридичними особами, де особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Апеляційний суд у складі колегії суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Предметом даного позову є встановлення факту перебування на утриманні позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , неповнолітніх дітей відповідача ОСОБА_2 : ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Підставою позову позивач вказав те, що встановлення факту перебування неповнолітніх дітей на утриманні необхідно для оформлення йому в установленому порядку відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, що передбачено п.3 ч.1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Згідно ч. 1 ст. 268 СК України мачуха, вітчим зобов'язані утримувати малолітніх, неповнолітніх падчерку, пасинка, які з ними проживають, якщо у них немає матері, батька, діда, баби, повнолітніх братів та сестер або ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання, за умови, що мачуха, вітчим можуть надавати матеріальну допомогу.
Згідно п.3 ч.1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.
Відповідно до п.3 ч. 1 Додатку 5 Переліку документів, що подаються військовозобов'язаними для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою КМ України №560 від 16.05.2024, документами, що підтверджують право на відстрочку з підстав, передбачених п.3 ч.1 вказаного Закону, (у редакції від 04.10.2024, чинній на час ухвалення рішення), є свідоцтво про народження дітей (трьох і більше) із зазначенням батьківства військовозобов'язаного та один із документів: свідоцтво про реєстрацію шлюбу з матір'ю (батьком) дітей (трьох і більше) або рішення суду про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей з батьком (матір'ю), або рішення органу опіки і піклування про визначення місця проживання з тим із батьків, який є військовозобов'язаним, або письмовий договір між батьками про те, з ким будуть проживати діти та участь другого з батьків у їх вихованні, або рішення суду про встановлення факту перебування дитини на утриманні військовозобов'язаного відповідно до положень статті 315 Цивільного процесуального кодексу України, а також договір про сплату аліментів на дитину.
Згідно ч.1,2 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Розглядаючи позов, суд першої інстанції правильно визначився з характером правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне та обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що у даному випадку між сторонами відсутній спір про право щодо встановлення факту перебування неповнолітніх дітей на утриманні позивача. Сторони, створивши сім'ю та зареєструвавши шлюб, проживають спільно з дітьми, при цьому, позивачем не надано доказів того, що відповідач як подружжя порушує права позивача в цій частині, яке б підлягало судовому захисту.
Як правильно встановлено судом першої інстанції, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , зареєстрували шлюб 30.07.2021, актовий запис за №89, що підтверджується свідоцтвом про шлюб, серія НОМЕР_8 , виданим Гадяцьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Миргородському районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) (а.с. 26).
Від попереднього шлюбу з ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , відповідач ОСОБА_2 має трьох дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Сторони ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживають з дітьми однією сім'єю.
Крім цього, від попереднього шлюбу з ОСОБА_10 позивач ОСОБА_18 має двох дітей: ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .
По справі дійсно вбачається, що спір між сторонами відсутній. Позивач ОСОБА_1 є вітчимом дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , діти ним не усиновлені, а звернення його до суду, як вказує сам позивач, викликано необхідністю в оформленні в установленому порядку відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
За змістом ч. 1 ст. 268 СК України вітчим зобов'язаний утримувати малолітніх, неповнолітніх падчерку, пасинка, які з ними проживають, якщо у них немає матері, батька, діда, баби, повнолітніх братів та сестер або ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання, за умови, що мачуха, вітчим можуть надавати матеріальну допомогу.
У даному випадку батько дітей - ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 .
При цьому, колегія суддів звертає увагу на ту обставину, що по справі не вбачається, чи отримує відповідач ОСОБА_2 соціальну допомогу на дітей у зв'язку із втратою годувальника - смертю біологічного батька дітей - ОСОБА_6 .
Також колегія суддів апеляційного суду зазначає, що 09.05.2025 та 31.05.2025 до п.3 ч. 1 Додатку 5 Переліку документів, що подаються військовозобов'язаними для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою КМ України №560 від 16.05.2024, внесено зміни, згідно яких документами, що підтверджують право на відстрочку з підстав, передбачених п.3 ч.1 вказаного Закону, є свідоцтво про народження кожної дитини із зазначенням батьківства військовозобов'язаного та (або) рішення суду про встановлення факту перебування дитини (дітей) на утриманні військовозобов'язаного (за наявності), інші документи, на підставі яких у військовозобов'язаного виник обов'язок утримувати падчерку, пасинка до досягнення ними 18 років відповідно до статті 268 Сімейного кодексу України (за наявності), та один з таких документів: свідоцтво про шлюб з матір'ю (батьком) дітей (трьох і більше); рішення суду про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей з батьком (матір'ю), що є військовозобов'язаним; рішення органу опіки і піклування про визначення місця проживання дітей з батьком (матір'ю), що є військовозобов'язаним; письмовий договір між батьками про те, з ким з батьків будуть проживати діти, та про участь другого з батьків у їх вихованні; свідоцтво про шлюб з матір'ю (батьком) дітей (трьох і більше) та документи, які свідчать про відсутність у малолітніх, неповнолітніх падчерки, пасинка матері, батька, діда, баби, повнолітніх братів та сестер або про те, що такі особи не можуть з поважних причин надавати їм належне утримання (свідоцтво про смерть; витяг з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин; рішення суду про визнання безвісно відсутнім або оголошення померлим; вирок суду, за яким особа відбуває покарання у місцях позбавлення волі; висновок медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я чи витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, якщо зазначені мати, батько, дід, баба, повнолітні брати та сестри самі потребують постійного догляду; рішення суду про позбавлення батьківських прав матері, батька); інформація з Єдиного реєстру боржників про відсутність в Реєстрі відомостей про військовозобов'язаного за категорією стягнення (характером зобов'язання) “стягнення аліментів» з датою формування такої інформації не пізніше ніж за п'ять днів до дня подання заяви про надання відстрочки.
Таким чином, законодавець унормував перелік документів, що подаються військовозобов'язаними для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», зокрема, щодо військовозобов'язаних, у яких виник обов'язок утримувати падчерку, пасинка до досягнення ними 18 років відповідно до статті 268 Сімейного кодексу України.
Доводи апеляційної скарги про те, що законодавець закріпив право військовозобов'язаних на отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, передбачивши перелік документів, які таке право підтверджують, що висновки суду є хибними та такими, що зроблені із неправильним застосування норм матеріального права, оскільки таке право позивача на отримання відстрочки є не порушеним, а передбаченим чинною статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», то ці доводи не заслуговують на увагу, оскільки за загальним правилом згідно ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У даній справі не вбачається, що відповідач порушує, не визнає або оспорює право позивача з вказаного питання. Як правильно встановив суд першої інстанції, що сторона позивача не надала суду доказів на підтвердження доводів та підстав позову.
Доводи апеляційної скарги про те, що відсутність документу, а саме рішення суду про встановлення факту перебування трьох дітей на утриманні віком до 18 років, передбаченого Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №560 від 16.05.2024, унеможливить реалізацію права позивача на отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, передбачених п.3 ч.І ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», то ці доводи не є підставою для скасування законного і обгрунтованого рішення суду, оскільки позивачем не доведено пред'явлений позов.
Доводи апеляційної скарги про те, що стороною позивача правильно обрано спосіб захисту цивільного права позивача, то ці доводи також не є підставою скасування рішення суду першої інстанції, не заперечується право позивача звернутися до суду з позовом цивільним на захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, проте, стороною позивача не доведено, що саме відповідач ОСОБА_2 порушує, не визнає чи оспорює такі права позивача.
Доводи апеляційної скаргив частині пред'явлення позову до належного відповідача і що позивач звернувся саме до матері неповнолітніх дітей ОСОБА_2 , на котру покладено обов'язок щодо утримання її неповнолітніх дітей, в той час, як батько дітей ОСОБА_6 помер, то, як вбачається з матеріалів справи і це правильно встановлено судом першої інстанції, між сторонами відсутній спір щодо вказаного питання, а факт вагітності на даний час відповідача, яка, за доводами позивача, з поважних причин не має можливості надавати утримання своїм дітям, не є підставою для задоволення позову.
Інші доводи апеляційної скарги також не заслуговують на увагу та не дають підстав для скасування судового рішення, оскільки наведені в апеляційній скарзі доводи були предметом дослідження у суді першої інстанції із наданням відповідної правової оцінки усім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства України, з якою погоджується суд апеляційної інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
З огляду на викладене та керуючись ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, так як рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
З підстав вищевказаного, апеляційний суд у складі колегії суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу - без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 367 ч.1, 2, 368 ч.1, 374 ч.1 п.1, 375 ч.1, 381 - 384 ЦПК України, Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Вдовцової Аліни Дмитрівни - залишити без задоволення.
Рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 12 березня 2025 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення. Якщо розгляд справи здійснювався у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, то касаційна скарга на неї подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 09 липня 2025 року.
СУДДІ: А. І. Дорош О. А. Лобов В. М. Триголов