Справа № 525/1335/24 Номер провадження 22-ц/814/2360/25Головуючий у 1-й інстанції Ячало Ю. І. Доповідач ап. інст. Дорош А. І.
09 липня 2025 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого - судді - доповідача Дорош А. І.
Суддів: Лобова О. А., Триголова В. М.
при секретарі: Коротун І.В.
учасники справи:
представник позивача - адвокат Хегай О.Б.
відповідач ОСОБА_1
переглянув у судовому засіданні в м. Полтава в режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - адвоката Хегай Олега Борисовича
на рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 05 березня 2025 року, ухвалене суддею Ячало Ю. І., повний текст рішення складений - 14 березня 2025 року
у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів, -
22.10.2024 ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів, в якому просив суд змінити розмір алiментiв, які стягуються на пiдставi судового наказу Великобагачанського районного суду Полтавської областi від 23.06.2023 у справі №525/668/23, а саме стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/6 частки всіх видів заробітку (доходу) платника алiментiв, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини вiдповiдного віку i не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину вiдповiдного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання цим рiшенням суду законної сили, i до досягнення дитиною повноліття.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 05.09.2017 мiж позивачем та ОСОБА_5 було укладено шлюб, а 10.02.2023 шлюб було розірвано рішенням Великобагачанського районного суду Полтавської областi. За час шлюбу у сторін народився син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 09.08.2022 НОМЕР_1 позивачем та ОСОБА_7 , було укладено договір купівлі-продажу житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до судового наказу №525/668/23, виданого Великобагачанським районним судом Полтавської області, позивач сплачує аліменти на утримання сина ОСОБА_4 у розмірі вiд 22 720 грн до 30 458,79 грн на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітнього сина. 18.07.2023 між позивачем та ОСОБА_8 було укладено шлюб. Позивач є студентом 1 курсу (галузь знань - право; освітньо-кваліфікаційний рiвень - магiстр; форма навчання - заочна; термiн навчання - 30.04.2024 - 30.04.2029) Вищої школи внутрішньої безпеки ПрАТ «Вищого навчального закладу «Міжрегіональна Академiя управлiння персоналом» Харківського інституту, сплачує грошові кошти за навчання, термiн навчання студента становить 5 років, а вартість навчання у ВШВБ становить 500 євро в рік. Вартість послуг Академії протягом навчання у ВШВБ становить 15 000 грн за рік. Дружина позивача ОСОБА_9 є студентом 1 курсу (галузь знань - право; освітньо-кваліфікаційний рiвень - магiстр; форма навчання - заочна; термін навчання - 30.04.2024 - 30.04.2029) Вищої школи внутрішньої безпеки ПрАТ «Вищого навчального закладу «Міжрегіональна Академiя управлiння персоналом» Харківського інституту, сплачує грошові кошти за навчання, термiн навчання студента становить 5 років, а вартість навчання у ВШВБ становить 500 євро в рік. Вартість послуг Академії протягом навчання у ВШВБ становить 15 000 грн за рік. Також дружина позивача ОСОБА_10 є студентом III курсу першого (бакалаврського) рiвня вищої освiти заочної форми навчання комерцiйної форми фiнансування факультету педагогічної i мистецької освiти Полтавського національного педагогiчного унiверситету імені В.Г. Короленка та студентом IV курсу першого (бакалаврського) рiвня вищої освiти денної форми навчання комерційної форми фiнансування факультету педагогічної i мистецької освiти Полтавського національного педагогiчного унiверситету імені В.Г. Короленка. 19.04.2024 відповідач уклала шлюб з ОСОБА_11 . Відповідно до висновку щодо цільового витрачання алiментiв на дитину: одержувач алiментiв забезпечує частково потреби дитини вiдповiдно до суми коштів, сплачених на дитину платником алiментiв, розмір яких становить понад два прожиткових мінімуми для дитини вiдповiдного віку (відсутнє обладнання для занять спортом; гуртки, секції не відвідують; банківські рахунки на ім'я дитини не відкриті). На даний час позивач є військовослужбовцем та учасником бойових дій. Він самостійно придбавав військову амуніцію, а також пальне для транспортного засобу, який використовується пiд час несення військової служби. Окрім сплачених алiментiв за рік у розмірі 325 143,26 грн, позивач особисто купляв для потреб дитини речі, що підтверджується збереженими квитанцiями вiд 22.07.2023 на суму 2 431 грн, вiд 18.08.2023 на суму 520 грн, вiд 28.12.2023 на суму 1315 грн, вiд 08.01.2024 на суму 690 грн, вiд 08.01.2024 на суму 306,50 грн, вiд 08.01.2024 на суму 740 грн, вiд 25.05.2024 на суму 680 грн.
Рішенням Великобагачанського районного суду Полтавської області від 05 березня 2025 року у задоволенні позову ОСОБА_2 , до ОСОБА_1 , про зменшення розміру аліментів - відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що посилання позивача про нецільове використання відповідачем грошових коштів, сплачених на її користь як аліменти на утримання неповнолітнього сина, не знайшли свого підтвердження, тому суд першої інстанції до уваги їх не прийняв. Щодо доводів позивача, що він особисто придбавав своєму синові ОСОБА_12 речі для його потреб, що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями квитанцій про перерахунок позивачем грошових коштів своєму синові, купівлю товарів, то суд першої інстанції зазначив, що чинним законодавством не передбачено заборони надавати матеріальну допомогу дитині у добровільному порядку. Будь-яких належних та допустимих доказів, що відповідач використовує аліменти не за цільовим призначенням, суду не надано. Суд першої інстанції вважав, що розмір аліментів, який на даний час сплачує позивач, який, на думку останнього, є завеликим, носить тимчасовий характер, а розмір отримуваних відповідачем аліментів, навпаки, сприятиме найкращому розвитку та забезпеченню дитини. Аналізуючи зібрані у справі докази, суд першої інстанції дійшов до висновку про те, що належних та допустимих доказів того, що змінилися обставини, що існували на момент постановлення рішення про стягнення аліментів, визначені ст. 192 СК України, що дають підстави для зменшення розміру аліментів, позивачем суду не надано. Також, позивачем не надано і доказів зміни його матеріального стану, стану здоров'я, внаслідок чого виникла необхідність у зменшенні розміру аліментів через неможливість їх сплачувати у визначеному розмірі. Інші доводи позивача, які досліджені та проаналізовані судом першої інстанції в судовому засіданні, не можуть бути прийняті судом, оскільки не відносяться до безумовних підстав для зменшення розміру аліментів та не спростовують висновків суду. Таким чином, суд першої інстанції не вбачав достатніх правових підстав для зменшення розміру аліментів, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 - адвокат Хегай О.Б., посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції - скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не враховані усі обставини справи, зокрема, сплачуючи аліменти у розмірі від 25 000 грн до 30 000 грн, утримання спільної дитини покладено на позивача у повному обсязі, що підтверджується показами відповідача як свідка. Судом першої інстанції не було в повній мірі прийнято до уваги обставини, які впливають на матеріальне становище позивача та відповідача відповідно. Відповідач проживає у будинку, який було придбано позивачем у період перебування позивача та відповідача у шлюбі, позивач орендує житло в с. Руська Лозова Харківського району Харківської області, а до цього - в м. Харкові. Наголошують, що аліменти мають цільове значення, відповідач має дохід, який отримує як соціальну допомогу, оскільки чоловік відповідача вважається зниклим безвісти. Виходячи з того, що позивач разом із відповідачем повинні забезпечити дитині рівень життя, необхідний і достатній для її нормального фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку, тому необхідним та достатнім є зменшення аліментів, які присуджені до стягнення з позивача на користь відповідача, до розміру 1/6 частки від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили, і до досягнення дитиною повноліття.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить її залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Згідно матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_12 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис №99, що підтверджується свідоцтвом про народження, серія НОМЕР_2 , виданим Великобагачанським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області. У графі «батько» записаний ОСОБА_2 , у графі «мати» ОСОБА_13 (а.с. 14).
Рішенням Великобагачанського районного суду Полтавської області від 10.02.2023 шлюб, зареєстрований 05.09.2017 Великобагачанським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, актовий запис №26, між ОСОБА_14 та ОСОБА_2 , розірвано (а.с. 12-13).
Відповідно до копії судового наказу №525/668/23, провадження №2-н/525/71/2023, виданого Великобагачанським районним судом Полтавської області від 23.06.2023, з позивача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , стягнуто на користь ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 (однієї четвертої) частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 15.06.2023 (дня подання заяви), і до досягнення дитиною повноліття (а.с. 20-21).
Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, виданої Миргородським відділом державної виконавчої служби у Полтавській області Міністерства юстиції України від 01.08.2024 за №46956, за виконавчим листом №2-н/525/71/2023, виданим Великобагачанським районним судом Полтавської області від 23.06.2023, з ОСОБА_2 стягуються аліменти на користь ОСОБА_13 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 (однієї четвертої) частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 15.06.2023; станом на 31.07.2024 заборгованість по сплаті аліментів відсутня, переплата становить 95,56 грн (а.с. 40).
Позивач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є учасником бойових дій, що підтверджується копією посвідчення, серія НОМЕР_5 , виданого 28.02.2024 (а.с. 46).
Позивач просить зменшити розмір аліментів до 1/6 частки заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили до досягнення дитиною повноліття.
Звертаючись до суду із позовною заявою про зменшення розміру аліментів, що стягуються, позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що він 18.07.2023 уклав шлюб з ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 22).
У позовній заяві позивач ОСОБА_2 зазначає, що він є студентом 1 курсу (галузь знань - право; освітньо-кваліфікаційний рiвень - магiстр; форма навчання - заочна; термiн навчання - 30.04.2024¬30.04.2029) Вищої школи внутрішньої безпеки ПрАТ «Вищого навчального закладу «Міжрегіональна Академiя управлiння персоналом» Харківського інституту, сплачує грошові кошти за навчання, термiн навчання студента становить 5 років, а вартість навчання у ВШВБ становить 500 євро в рік. Вартість послуг Академії протягом навчання у ВШВБ становить 15 000 грн за рік. Дружина позивача ОСОБА_9 є студентом 1 курсу (галузь знань - право; освітньо-кваліфікаційний рiвень - магiстр; форма навчання - заочна; термін навчання - 30.04.2024-30.04.2029) Вищої школи внутрішньої безпеки ПрАТ «Вищого навчального закладу «Міжрегіональна Академiя управлiння персоналом» Харківського інституту, сплачує грошові кошти за навчання, термiн навчання студента становить 5 років, а вартість навчання у ВШВБ становить 500 євро в рік. Вартість послуг Академії протягом навчання у ВШВБ становить 15 000 грн за рік, що підтверджується копіями довідок, контрактів на навчання, копіями квитанцій про сплату за навчання (а.с. 23-38).
Суд першої інстанції даний факт оцінив критично, оскільки навчання у вищому навчальному закладі само по собі не свідчить про погіршення матеріального стану позивача у розумінні положень ст. 192 СК України.
Позивач як на підставу своїх вимог про зменшення розміру аліментів також посилався і на положення ст. 186 СК України, згідно яких у разі нецільового витрачання аліментів платник має право звернутись до суду з позовом про зменшення розміру аліментів або про внесення частини аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України.
Як вбачається з матеріалів справи, зверненню до суду з вказаним позовом, передувало звернення позивача як платника аліментів до органу опіки та піклування з проханням здійснити перевірку їх цільового витрачання стягувачем ОСОБА_1 , яка ніде не працевлаштована, власних джерел доходу не має, витрачає грошові кошти на власні потреби, не забезпечуючи на належному рівні потреби їх малолітнього сина.
З листа за результатами інспекційного відвідування щодо цільового витрачання аліментів на дитину служби у справах дітей апарату виконавчого комітету Великобагачанської селищної ради від 17.05.2024 вбачається, що ОСОБА_15 рекомендовано більш раціонально використовувати кошти (аліменти) в інтересах дитини та з даної суми, яка надходить, робити заощадження для використання їх за призначенням на користь дитини (а.с. 114-116).
Норми права, які застосував суд першої інстанції при вирішенні спору.
Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.
Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до положень ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав, доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів, інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно з ч. 1 ст. 192 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи зміст ст. ст. 181, 192 СК України розмір аліментів, визначений рішенням суду, не є незмінним. У зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів. Крім того, підставою для перегляду раніше визначеного розміру аліментів є також погіршення або поліпшення стану здоров'я учасників аліментних відносин.
Частиною 1 ст. 192 СК України наведено перелік обставин, за яких суд може ухвалити рішення, зокрема, про зменшення розміру аліментів. Такими обставинами є: зміна матеріального стану, зміна сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я особи з якої стягуються аліменти, та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Тому виходячи з вимог чинного законодавства, вказані обставини повинні бути суттєвими і відігравати значну роль у житті отримувача або платника аліментів, при розгляді спору про зменшення або збільшення розміру аліментів, встановлених рішенням суду.
Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного суду України від 15.05.2006 №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз'яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
З аналізу даних правових норм вбачається, що при вирішенні питання про зменшення розміру аліментів, слід з'ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров'я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі. Особа, яка сплачує аліменти - платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров'я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров'я одержувача аліментів. При цьому, суд, з урахування встановлених обставин і сукупності належних та допустимих доказів, при наявності підстав щодо неможливості сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі, може вирішити питання щодо зменшення розміру аліментів. За правилами ст. 191 СК України, лише для стягнення аліментів встановлено час, з якого вони присуджуються, а зменшення розміру аліментів відбувається за загальними правилами, а саме з моменту набрання рішенням суду законної сили.
Згідно до ч. 17 Постанови Пленуму Верховного суду України від 15.05.2006 №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» зазначено наступне: «Вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен урахувати стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів, наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, батьків, повнолітніх дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст.182 СК України.
Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Проте, у постанові Верховного Суду від 16.09.2020 у справі №565/2071/19 зазначається, що зміна сімейного стану позивача, а саме народження іншої дитини, не є безумовною підставою для зменшення розміру аліментів.
Відповідно до ст. 186 СК України, визначено, що контроль за цільовим витрачанням аліментів здійснюється органом опіки та піклування у формі інспекційних відвідувань одержувача аліментів, порядок та періодичність здійснення яких визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері усиновлення та захисту прав дітей. За заявою платника аліментів (крім тих, які мають заборгованість зі сплати аліментів) інспекційні відвідування одержувача аліментів здійснюються органом опіки та піклування позапланово, але не більше одного разу на три місяці.
Пунктами 8 - 11 «Порядку здійснення органами опіки та піклування контролю за цільовим витрачанням аліментів на дитину», затвердженого Наказом Міністерства соціальної політики України від 15.11.2018, №1713, визначено, що у ході проведення інспекційного відвідування здійснюється обстеження умов проживання дитини з метою визначення рівня задоволення її індивідуальних потреб. При цьому, береться до уваги розмір аліментів, що сплачуються на дитину.
Апеляційний суд у складі колегії суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Предметом даного позову є зміна розміру алiментiв, які стягуються на пiдставi судового наказу Великобагачанського районного суду Полтавської областi від 23.06.2023 у справі №525/668/23, а саме стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/6 частки усіх видів заробітку (доходу) платника алiментiв, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини вiдповiдного віку i не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину вiдповiдного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання цим рiшенням суду законної сили, i до досягнення дитиною повноліття.
Розглядаючи цей спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне та обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.
Згідно з положеннями статті 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Частина третя статті 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Частиною першою статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.
Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів.
При цьому такі положення закону не виключають одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів: і зміни сімейного, і зміни матеріального стану. Однак, зміна сімейного стану є самостійною, не залежною від зміни матеріального стану підставою для зміни розміру аліментів.
Подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду: від 14.12.2022 у справі №727/1599/22 (провадження №61-7814св22), від 10.10.2023 у справі №682/2454/22 (провадження №61-10748св23).
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Ураховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз'яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
У постанові Верховного Суду України від 05.02.2014 у справі №6-143цс13 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Відповідно до ст. 186 СК України, контроль за цільовим витрачанням аліментів здійснюється органом опіки та піклування у формі інспекційних відвідувань одержувача аліментів, порядок та періодичність здійснення яких визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері усиновлення та захисту прав дітей. За заявою платника аліментів (крім тих, які мають заборгованість зі сплати аліментів) інспекційні відвідування одержувача аліментів здійснюються органом опіки та піклування позапланово, але не більше одного разу на три місяці.
Аналогічні за змістом висновки викладено у постановах Верховного Суду: від 03.06.2020 у справі №760/9783/18-ц (провадження №61-702св19), від 16.09.2020 у справі №565/2071/19 (провадження №61-9460св20), від 28.05.2021 у справі №715/2073/20 (провадження №61-1031св21), від 03.07.2024 у справі №552/2073/23 (провадження №61-1193св24).
Звертаючись до суду з позовом про зменшення розміру аліментів, позивач посилався на те, що він вдруге одружився, навчається та на те, що відповідачем аліменти використовуються не за цільовим призначенням.
Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).
Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Як правильно встановлено судом першої інстанції та не заперечується сторонами, судовим наказом №525/668/23 (провадження №2-н/525/71/2023) Великобагачанського районного суду Полтавської області від 23.06.2023 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_13 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 15.06.2023, і до досягнення дитиною повноліття (а.с. 20-21).
18.07.2023 ОСОБА_2 уклав шлюб з ОСОБА_8 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб, серія НОМЕР_6 , зареєстроване та видане Борівською сільською радою Ізюмського району Харківської області 18.07.2023 (а.с. 22).
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є учасником бойових дій, що підтверджується копією посвідчення, серія НОМЕР_5 , виданого 28.02.2024 (а.с. 46).
Згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, виданої Миргородським відділом державної виконавчої служби у Полтавській області Міністерства юстиції України від 01.08.2024 за №46956, за виконавчим листом №2-н/525/71/2023, виданим Великобагачанським районним судом Полтавської області від 23.06.2023, з ОСОБА_2 стягуються аліменти на користь ОСОБА_13 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 (однієї четвертої) частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 15.06.2023; станом на 31.07.2024 заборгованість по сплаті аліментів відсутня, переплата становить 95,56 гривень (а.с. 40).
У позовній заяві ОСОБА_2 зазначає, що він є студентом 1 курсу (галузь знань - право; освітньо-кваліфікаційний рiвень - магiстр; форма навчання - заочна; термiн навчання - 30.04.2024¬30.04.2029) Вищої школи внутрішньої безпеки ПрАТ «Вищого навчального закладу «Міжрегіональна Академiя управлiння персоналом» Харківського інституту, сплачує грошові кошти за навчання, термiн навчання студента становить 5 років, а вартість навчання у ВШВБ становить 500 євро в рік. Вартість послуг Академії протягом навчання у ВШВБ становить 15 000 грн за рік. Дружина позивача ОСОБА_9 є студентом 1 курсу (галузь знань - право; освітньо-кваліфікаційний рiвень - магiстр; форма навчання - заочна; термін навчання - 30.04.2024-30.04.2029) Вищої школи внутрішньої безпеки ПрАТ «Вищого навчального закладу «Міжрегіональна Академiя управлiння персоналом» Харківського інституту, сплачує грошові кошти за навчання, термiн навчання студента становить 5 років, а вартість навчання у ВШВБ становить 500 євро в рік. Вартість послуг Академії протягом навчання у ВШВБ становить 15 000 грн за рік, що підтверджується копіями довідок, контрактів на навчання, копіями квитанцій про сплату за навчання (а.с. 23-38).
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що навчання у вищому навчальному закладі само по собі не свідчить про погіршення матеріального стану позивача у розумінні положень ст. 192 СК України.
Позивач ОСОБА_2 , як на підставу своїх вимог про зменшення розміру аліментів, також посилався і на положення ст. 186 СК України, згідно яких у разі нецільового витрачання аліментів платник має право звернутись до суду з позовом про зменшення розміру аліментів або про внесення частини аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України.
Матеріалами справи встановлено, що зверненню до суду з позовом передувало звернення позивача як платника аліментів до органу опіки та піклування з проханням здійснити перевірку їх цільового витрачання стягувачем ОСОБА_1 , яка ніде не працевлаштована, власних джерел доходу не має, витрачає грошові кошти на власні потреби, не забезпечуючи на належному рівні потреби їх малолітнього сина.
З листа за результатами інспекційного відвідування щодо цільового витрачання аліментів на дитину служби у справах дітей апарату виконавчого комітету Великобагачанської селищної ради від 17.05.2024 вбачається, що ОСОБА_15 рекомендовано більш раціонально використовувати кошти (аліменти) в інтересах дитини та з даної суми, яка надходить, робити заощадження для використання їх за призначенням на користь дитини (а.с. 114-116).
Суд першої інстанції, з висновком якого погоджується апеляційний суд, дійшов правильного висновку про те, що підстави, на які посилається позивач як на підставу зменшення розміру аліментів, не є такими, що виникли після призначення цих аліментів, оскільки вони виникли пізніше, ніж суд призначив аліменти на утримання сина ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір яких у цій справі оспорює позивач.
З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погоджується та вважає, що суд, встановивши всі фактичні обставини справи та дослідивши зібрані у справі докази, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовної вимоги ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, оскільки належними та допустимими доказами позивач не підтвердив погіршення його майнового стану після визначення судовим наказом Великобагачанським районним судом Полтавської області від 23.06.2023 розміру аліментів на утримання сина ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_2 особисто купував речі для дитини, то ці доводи не заслуговують на увагу, оскільки чинним законодавством не передбачено заборони надавати матеріальну допомогу дитині у добровільному порядку.
Доводи апеляційної скарги про те, що відповіді ОСОБА_1 як свідка на поставлені питання, відрізняються з поясненнями у відзиві та судових засіданнях, то ці доводи не є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та спростовуються матеріалами справи.
Інші доводи апеляційної скарги також не заслуговують на увагу та не дають підстав для скасування судового рішення, оскільки наведені в апеляційній скарзі доводи були предметом дослідження у суді першої інстанції із наданням відповідної правової оцінки усім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства України, з якою погоджується суд апеляційної інстанції.
Отже, доводи, наведені в обґрунтування апеляційної скарги, не можуть бути підставами для скасування судового рішення, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні позивачем норм матеріального та процесуального права.
Таким чином, оскільки доводи апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового рішення колегія суддів не вбачає.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, №63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
З огляду на викладене та керуючись ч. 1 ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, так як рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.
З підстав вищевказаного, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу - без задоволення, а рішення суду - без змін, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 367 ч.1,2, 368 ч. 1, 374 ч.1 п.1, 375 ч.1, 381 - 384 ЦПК України, Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Хегай Олега Борисовича - залишити без задоволення.
Рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 05 березня 2025 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення. Касаційна скарга на неї подається протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 09 липня 2025 року.
СУДДІ: А. І. Дорош О. А. Лобов В. М. Триголов